М. Попков
Продовжуємо стежити за ситуацією із пожежами в Україні. Сьогодні проаналізую зміни, що відбулися за період із 10 по 11 травня 2022 року.
У лісах Поліської зони серйозних спалахів не виявлено. Є кілька термоточок у різних місцях, але вони поодинокі і розташовані поза лісових масивів. Певний занепокоєння низової пожежі, що триває на кордоні Житомирської та Київської областей. Він триває вже четверту добу та просунувся від місця первісного загоряння на 4 км у напрямку села Стара Марківка.
Сьогодні зранку вогонь стрибнув у напрямку до села більше ніж на кілометр. Шкода не можу подивитись, що там за ліс, але… Загалом дуже не погана лісоска вимальовується…. Бажано, звичайно, щоб вона ближче до села починалася: бензин та солярка нині дорогі.
До речі горельник 2020 року народився в цих місцях на території Древлянського зароведника. Цікаво, що у 2018-19 у цих місцях напрочуд інтенсивно рубали… Щоб прив’язати читача по місцевості розміщую знімок трохи більше ніж 2-річної давності.
На Нижньодніпров’ї кількість спалахів значно зменшилася. Причому за сьогодні не виникло жодного. Оглядова картинка наведена нижче.
Основні зміни зводяться до наступного:
- повністю загашено пожежі у Буркутянському лісництві, що підтверджує правоту автора замітки, який написав про це у виданні УКРАЇНСЬКИЙ ПІВДЕНЬ .
- натомість з’явилося загоряння у передмісті Великих Копанів. Воно не велике, але неприємне: майже на території населеного пункту;
- у Раденському лісництві (кв.7-8) Цюрупинського ЛМГ кількість загорянь різко збільшилася;
- у південній частині Олешківської арени загорянь поменшало, вони змістилися і нікому не загрожують;
- на території Рибальського лісництва Збур’євського ЛМГ спалахів стало набагато менше;
- на території Кінбурської коси за останню добу жодної термоточки не зафіксовано. Зауважу, що ця інформація конфліктує з інформацією у фейсбуці про те, що “ горить 4000 г а унікальої Кінбурнської коси”. Навіть якщо віднести до коси всю Прогнойську арену – з 8 травня такої площі там і близько не набереш.
Нижче кілька скріншотів із короткими коментарями.
Добре видно, що вогонь послідовно знищує багаторічну працю лісників, яку ще 1994 року я визначив як Сізіфов. Я сам люблю ліси, але любити їх всюди, – це вже патологія, – лісофілією називається.
До речі, вчора термоточки були на Кінбурні (Миколаївська область), а сьогодні їх там немає. Про які 4000 га лісу, що горить, пише очевидець і що унікального в спочатку приречених соснових культурах, які тут садять вже 60 років і нічого старшого за 30 виростити не можуть? Соснові культури Кінбурна унікальні лише тим, що вони відносяться до Миколаївської області, але не мають із нею сухопутного кордону, будучи природним продовженням Нижньодніпровських арен, що перебувають у Херсонській області. Підозрюю, що це російські військові вигадали. Недарма косу вінчає пам’ятник Олександру Васильовичу.
Для довідки зауважу: Кінбурнської коси на Херсонщині офіційно НЕМАЄ, але є підстава Кінбурзького півострова. Проте ця назва не прижилася. Засолені землі Херсонської області, що переходять у Кінбурзьку косу споконвіку називали Прогнойською ареною (тут часом погано пахло) або солено-озерською дачею. До речі, організувати тут заповідник рекомендував лісовий класик Григорій Миколайович Висоцький, якого у нас із лісників майже ніхто не читав, а якщо й читав, але не зрозумів і забув…
Остання проблемна ділянка – пристепові бори на алювіальних відкладах С.-Донця. Ситуація одночасно засмучує та радує.
У Камишевасі, Сіверську, Верхньокаменці, Тополівці, Північно-Донецьку, Рубіжному, – пожежі… І вчора…і сьогодні… Це м’яко кажучи засмучує… Дієслово, звичайно, надто «в’яле» і справжніх почуттів не відображає…
Займань у лісах сьогодні набагато менше. На території Ізюмського лісгоспу їх взагалі немає. Термоточка у лівому верхньому кутку знімка – це квартал 20 Нарцівського лісництва, Балаклійського ЛГ.
На території Краснолиманського ЛМГ лише одне загоряння у кварталі 4 Ямпільського л-ва.
На території Донецької області є ще одне вогнище. Я не можу його прив’язати до місцевості, тож розміщую скріншот.
Займання на Луганщині в основному поодинокі. Вони розкидані територією Північно-Донецького, Кремінського і навіть Новоайдарського лісових підприємств. Ви, звичайно, пам’ятаєте, що я використовую адміністративний поділ “дохристиянської ери”? Грішний, але інших схем я не маю… Втім, точність прив’язки зараз не потрібна: важливо відслідковувати ситуацію, розуміти масштаб загорянь і не проморгати щось серйозне, як це було навесні 2020 року.
Термоточки в Кремінському лісгоспі тільки здаються поруч розташованими: насправді всі вони поодинокі і розташовані в різних лісництвах і кварталах.
Загальний висновок сприятливий: незважаючи на великі контури територій охоплених вогнем, пожежі “пухкі” (що не утворюють фронту і часто розділені не ділянками, що горіли) і в основному низові. Поки що низові… У найближчий місяць все залежатиме від динаміки бойових дій та погоди…
Михайло ПОПКОВ
