Аграрний фальстарт: чому запуск Мінагрополітики довелося відкласти мінімум на місяць

І з якими повноваженнями не готові розпрощатися нинішні їхні носії та розпорядники

ВІТАЛІЙ КРАВЧЕНКО, 27 СІЧНЯ 2021, 08:00

Відповідно до прийнятої наприкінці минулого року постанови Кабміну, відновлення діяльності Мінагрополітики мало стартувати вже за кілька днів – 1 лютого. Але 26 січня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики депутати змістили початок роботи сільгоспвідомства ще на місяць – до 1 березня. Додаткові 28 днів планується використати на «консультації» щодо переліку підвідомчих ЦОВВ та повноважень Мінагропроду. Mind споглядав за перебігом дискусії та виокремив, що саме стало головним каменем спотикання.

Про що намагаються домовитися?

Те, що лютневий старт малореальний, було зрозуміло ще до вчорашнього засідання аграрного комітету. Зокрема, до цього дня не сформовано персональний склад керівництва міністерства – зимові канікули новий міністр, ексголова Держгеокадастру Роман Лещенко, витратив явно на більш важливі справи, ніж формування своєї команди. «Усі співбесіди та зустрічі Лещенко переніс на «після свят», – розповідає учасник ринку, знайомий із процесом відбору заступників.

Також відкритим залишається питання, чим конкретно займатиметься і, як наслідок, чим керуватиме нове Мінагро. Офіційно Мінагропрод претендує на Держгеокадастр, Держводагенство, Держрибагентство та Держспоживслужбу.

«Забаганки» об’єктивно дуже скромні й не включають низку відомств, на які Мінагро могло б заявити свої права: ДПЗКУ, Аграрний фонд, Держлісагентство, аграрні державні підприємства, які належали до його юрисдикції зразка 2015 року.

З іншого боку, є сумніви, що Роман Лещенко міг би подужати керівництво «повним пакетом» аграрних держактивів, враховуючи обмежений управлінський досвід, сумнівні успіхи в роботі Держгеокадастра та відсутність сильної команди.

Але навіть «усічений варіант» із чотирьох ЦОВВ Мінагропрод може не отримати. Наразі достеменно відомо лише те, що новому міністерству перепідпорядкують Держгеокадастр, яким до останнього часу керував Роман Лещенко і який є центральним гравцем при впровадженні земельної реформи.

У чому виникли протиріччя?

Категорично проти перепідпорядкування Держводагентсва і Держрибгоспу виступили екологи: громадські організації – зокрема, Українська природоохоронна група – вважають, що відомствам добре там, де вони є, а саме «під парасолькою» Міністерства захисту навколишнього середовища.

Що стосується Держспоживслужби, то її не планує віддавати Мінекономрозвитку, резонно зауважуючи, що, хоча 11 з 17 напрямів діяльності ДСС – аграрні, наймасштабніший функціонал цього ЦОВВ (зокрема, контроль над ринками) належить до компетенції МЕРТ. «Тому відповідати за них має функціональне міністерство, тобто МЕРТ, а не галузеве, як Мінагропрод», – сказав очільник Мінекономіки Ігор Петрашко, виступаючи на аграрному комітеті.

Також на Держспоживслужбі зав’язано багато положень Угоди про асоціацію, яка переглядатиметься поточного року – у цьому процесі провідним переговірником також є МЕРТ. Петрашко закликав не узурпувати підтримку профільних асоціацій, які, за словами депутатів агрокомітету, виступають за максимальне розширення повноважень МінАПП, зазначивши, що є «й інші думки».

Загалом міністр економіки виглядав більш зацікавленим і компетентним у питанні, ніж його аграрний колега – він активно дискутував, тоді як Роман Лещенко більшу частину часу «сидів у телефоні». Ігор Петрашко тонко дав зрозуміти, що інтереси та статус членів аграрного комітету будуть враховані, якщо Держспоживслужба залишиться у віданні МЕРТ. «Координація з комітетом агрополітики залишиться, тобто з вами я не прощаюся», – сказав він.

Проте глава МінАПП сказав, що його позиція щодо чотирьох відомств, які повинні відійти під аграрне міністерство, і зокрема Держспоживслужби – залишається незмінною.

Чого чекати далі?

Найімовірніше, місяць – це максимальна відстрочка, і до березня питання з наповненням Мінагро має бути розв’язане. Прогнози складно назвати обнадійливими: вони коливаються від «Міністерство кадастру», маючи на увазі, що у віданні МінАПП буде лише земельна ЦОВВ, до «треба ще щось дати для збереження пристойності».

Зазначимо, що підвищенню ставок аграріїв жодним чином не сприяє пасивність представників аграрного крила Кабміну, проявлена ​​на засіданні комітету 26 січня.

Також з огляду на вчорашню дискусію, пропозиція нардепа Вадима Івченка «стримати амбіції та виходити з того, як буде краще для сільгоспвиробників» навряд чи стане тим принципом, яким керуватимуться сторони в процесі поділу повноважень.

https://mind.ua/publications/20221342-agrarnij-falstart-chomu-zapusk-minagropolitiki-dovelosya-vidklasti-minimum-na-misyac