Антиприродний закон

У законопроєкті про завершення земельної реформи експерти знайшли низку загроз для довкілля.

16 березня утретє на розгляд Верховної Ради України мав виноситися Законопроєкт № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Нині його розгляд перенесено. Зареєстрований у парламенті ще у 2019 році, проєкт закону кілька разів повертався Комітетами на доопрацювання, до речі, на час подачі Міндовкілля його не підтримало. Саме цей документ багато з депутатів називає одним із найважливіших для завершення земельної реформи. Однак природоохоронці вважають, що попри це він має низку ризиків для дикої природи України.

У чому суть законопроєкту?

У Міністерстві аграрної політики та продовольства пояснюють, що Законопроєкт № 2194 фіналізує земельну децентралізацію, максимально дерегулює і деконцентрує сферу земельних відносин. За словами Міністра аграрного відомства Романа Лещенка, законопроєкт стане новою земельною Конституцією, яка ліквідує цілу низку корупційних складових у земельних відносинах і підвищить інвестиційну привабливість.

Однак екологів стривожило кілька моментів, викладених у пояснювальній записці до проєкту закону. «Законопроєкт не передбачає чітких і прозорих механізмів розпорядження землями комунальними громадами, що створює ризики виникнення надзвичайних ситуацій, які лягатимуть тягарем на місцеві бюджети; скасовує державну екологічну експертизу без належної заміни та нівелює принцип охорони земель, а також не узгоджується з екологічними оцінками, чим створює загрозу екологічній безпеці України; створює ризик «дерибану» тих лісів України, на які лісгоспи ще не встигли виготовити необхідну земельну документацію, та лісів, які перебувають на землях запасу; ліквідовує контроль за охороною земель, а значить, земля не розцінюється як екосистема», – пояснюють в «Українській природоохоронній групі».

Основні ризики

Фактично громади отримують право розпоряджатися земельними ділянками, а контролю за цим закон не передбачає. «Закон передбачає передачу територій тут і зараз громадам, без перехідного періоду. Він пропонує спрощувати земельні процедури за рахунок дикої природи, – додає голова УПГ Олексій Василюк. – І в цьому ризик для наших лісів. Закон стосується земель сільськогосподарського призначення, а з точки зору земельного законодавства лісу немає, і далеко не увесь ліс має конкретне призначення. Трохи менше, як два млн га землі, яка є лісом з точки зору, що це місце, де ростуть дерева, живуть рослини і тварини, мають статус земель сільськогосподарського призначення, це або комунальні ліси, або ґрунтозахисні ліси тощо. І розпоряджатися цими півтора відсотками площі України, які можуть бути просто розорані завтра, будуть громади. За спрощеною процедурою вони можуть перевести їх у ріллю. Більшість лісгоспів мають на руках лише документацію лісовпорядкування, актів на землю у багатьох нема. Тому ОТГ може злукавити і сказати, що земель лісогосподарського призначення нема, це можна передавати під ріллю».

Юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк продовжує, що у законопроєкті відсутні чіткі механізми контролю і відповідальності за дії, які свідчать про неправильне розпорядженням земельними ділянками. «Тобто нема головного акценту, що земля не просто ресурс, а певний елемент екосистеми, який вичерпний і може швидко деградувати, – зазначає вона. – Багато громад чекають, щоб до них прийшли земельні ділянки, і вони нарешті отримають своє право розпорядитися ними. Але завдання – не розпорядитися, а правильно управляти, щоб земельні ділянки зберегли свою цінність, а Україна не перетворилася на пустелю. Але закон цього не передбачає».

Ще один ризик стосується пропозиції скасувати необхідність погодження Урядом зміну цільового призначення особливо цінних земель, режиму використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини. Софія Шутяк пояснює наслідки такої норми на прикладі: приміром, старі будинки чи сараї можуть взяти у приватну власність, а територія під ними – забудована багатоповерхівками.

Як зменшити загрози?

МБО «Екологія-Право-Людина» зверталася до профільних Комітетів Верховної Ради з пропозицією відкликати законопроєкт як такий, що не може бути прийнятий. Оскільки цього не сталося, екологи радять доопрацювати його з усіма стейкхолдерами, громадами та фахівцями. Інший варіант – прийняти законопроєкт із правками, які підготував екологічний Комітет Верховної Ради. Як розповіла його представниця, народна депутатка Юлія Овчинникова, Комітет підготував близько 50 правок, не всі з них прийняті профільним аграрним Комітетом. Але деякі з них дуже важливі.

«Одна з правок стосується збереження лісів, якщо її не підтримати, то безпосередньо сільські ради будуть визначати призначення лісових ділянок. Тобто цільове призначення усіх лісів, що є в кадастрі, зможуть змінити сільські ради, – продовжила Овчинникова. – Візія Президента, органів виконавчої влади наступна – підтримка зеленого курсу ЄС та збереження біорізноманіття, нам треба комплексно підійти до цього питання, бо будь-яка реформа має бути збалансована, комплексна, яка буде враховувати всі важливі складові – питання наших ресурсів, зокрема. І другий момент стосується об’єктів та територій ПЗФ – треба передбачити перехідний період для дії закону. Зараз багато указів є на заповідання певних територій, які ще на підписах у Президента чи Уряду. Якщо закон набере сили, то всі законопроєкти треба заново погодити з сільськими радами, тобто повернемося на точку відліку знову. І збільшити відсоток ПЗФ буде практично нереально».

У разі ж прийняття законопроєкту без змін, експерти радять громадянам бути активними учасниками процесу планування територій, слідкувати за інформацією про розробку детальних планів, генпланів тощо, аби запобігати можливим загрозам для довкілля.

Підготувала
Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”