Бездарне реформування-шлях до екологічної катастрофи | Відкритий ліс

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.


На початку статті необхідно зазначити, що автор статті вважає  реформування лісогосподарського комплексу  України необхідним заходом і повністю підтримує позицію Уряду України в цьому питанні. Аргументація цієї позиції приведена в попередніх статтях.

В той же час, не можна погодитись з алгоритмом проведення реформування, який запропонований керівництвом Держлісагентства. 

В силу особливостей лісогосподарської галузі реформування має 2 складових :

  • Економічну;
  • Екологічну. 

При проведенні реформування за планом Держлісагентства порушуються економічні закони розвитку суспільства, що в кінцевому результаті приведе до негативних економічних результатів реформування.

Екологічна складова при реформуванні взагалі не враховується.

Чим підтверджується вищевикладене.

Людство розвивається і живе по економічних законах, які так як і закони розвитку природи незалежні від волі людини. Для країн,  які знаходяться  на ступені державно-корпоративного капіталізму і до яких відноситься Україна, характерний закон планомірності розвитку економіки. Це означає що в часі проходить постійне збільшення виробництва і споживання. 

Держава не може скасувати економічні закони суспільного розвитку, а може досягнути прогресу тільки виконуючи та вдосконалюючи їх.

По цій причині об’єктивні економічні закони не підвладні навіть таким високопосадовцям як п. Болоховець Ю.В., а тому керівництво ДАЛРУ при прийнятті рішення про порядок проведення реформування було зобов’язане врахувати вимоги цих фундаментальних законів, ігнорування яких обов’язково приведе до негативних результатів.

Автор вважає, що при проведенні реформування необхідно було на виконання вищевказаного закону добитися збільшення об’єму виробництва при збереженні чисельності працюючих  за рахунок підвищення продуктивності праці та інших чинників, які впливають на підвищення рівня виробництва і споживання, тобто поліпшення економічних показників галузі.

Крім негативного впливу на лісогосподарський комплекс війни в Україні, порушення керівництвом ДАЛРУ економічних законів життя суспільства ще  обов’язково посилить погіршення ситуації в галузі. 

В лісовому господарстві уже посилюються тенденції до зловживання лісовими ресурсами, байдужості працівників  до результативності виробництва та погіршення ситуації з веденням лісового господарства..

Це результат недолугого реформування  галузі в економічному плані.

Необхідно відмітити, що проведення заходу, який обумовлює погіршення економіки галузі та наносить шкоду державі в період воєнного стану тягне за собою моральну відповідальність перед майбутніми поколіннями..

Окрім реальних економічних наслідків проводимого  реформування  виникає питання- а які  результати реформування будуть отримані  в екологічному плані.

Мікроклімат в Україні в значній мірі формується під впливом наявних лісів та лісосмуг. Особистою думкою автора статті  є те, що сучасна методика проведення реформування в кінцевому результаті приведе до екологічної катастрофи в країні.

Це обґрунтовується наступним.

В даний час ліси України стали об’єктом агресії глобального потепління.

Ріст показників підвищення температури об’єктів навколишнього середовища  ( повітря, ґрунту, водних ресурсів) призводить як до зміни цих об’єктів, так і обумовлює зміни рослинного та тваринного світу.

Прикладів можна привести безліч.

Загально відомо, що при температурі повітря  +42+46* припиняється життєдіяльність  сільськогосподарських рослин на клітинному рівні, тобто рослини відмирають. А в Україні  на протязі значного періоду літом 2022 року уже фіксувалася температура більше 40*. Вдумайтеся в цю ситуацію.

Аналіз ходу росту температури повітря свідчить про те, що критичні показники температури повітря для  деяких видів сільськогосподарських рослин на території України можуть бути досягнуті у найближчі 10 років. Відповідно буде зменшуватись виробництво продуктів харчування рослинного походження.

Визначальними роками будуть 50-ті роки нашого століття. Якщо людству не вдасться зупинити процес глобального потепління, то Україна на цей час  не буде мати хвойних, букових, березових та вільхових лісів з відповідними наслідками, а південні регіони будуть опустелені.

На чому базується такий висновок?

Об’єктивний аналіз результатів діяльності підприємства і галузі в цілому  здійснюється автором на підставі Публічних звітів Голови Держлісагентства.

Так, у 2018 році,коли лісова галузь працювала останній рік за радянськими стандартами,  площа всихання лісів уже склала майже 440 тис. га., що обумовлювало масовий розвиток шкідників.

У «Публічному звіті… за 2019 рік» на стор.35 уже  зазначено:

  • -роботи зі створення нових насаджень…проводяться в недостатніх обсягах;
  • -нікому гасити пожежі…;
  • -не здійснюється на належному рівні охорона лісу від незаконних рубок;
  • -відмічено різке збільшення шкідників та хвороб;
  • -припинено вирощування посадкового матеріалу на Півдні та Сході, що унеможливить в подальшому створення лісових насаджень.

Реально в 2020-2022 роках зміна становища в кращу сторону не спостерігається. Офіційної інформації про площу всихаючих та пошкоджених лісів станом на даний час немає, але спеціалісти вважають що вона близька до 700 тис. га, що складає близько 7% від загальної площі лісів.

Керівництво ДАЛРУ не приділяє належної уваги цьому значущому фактору.

Та і працівників лісового господарства це не хвилює. Ми займаємося  проблемою вирощування сіянців із ЗКС, але площа незаліснених зрубів зростає. Нас цікавить кого і де звільнили, кого призначили, хто, де і скільки вкрав та дав, як проходить безглузде реформування, а саме головне – хто втримається на роботі при проведенні реформування. На другий план відійшли показники фінансово-господарської діяльності, доброзичливі стосунки в галузі, впровадження нових технологій, машин та механізмів, за виключенням закупівлі потужних джипів під сідниці директорів та високопосадовців. От так і живемо.

Для вирощування посухостійких насаджень потрібні десятиліття, а ми припинили вирощування сіянців в південних та східних регіонах. І на сьогоднішній день дійсно потрібне реформування, але не в напрямку досягнення показників за рахунок вивільнення працівників із збереженням корупційної системи, а створення якісно нових посухостійких лісів з відповідними новими технологіями та новою структурою економічних відносин. Автор ще раз наголошує – основною метою реформування має  бути збільшення фінансової результативності галузі при збереженні наявного виробничого потенціалу  та зміні складу лісів. Це можливо, ще раз наголошую – можливо, дозволить не допустити в короткочасній перспективі значного падіння   рівня лісистості України.

Дехто в цій ситуації потирає руки і радіє – от то буде можливість вирубувати ліси і збільшувати свої доходи. Але не забуваймо однієї притчі про те, до чого привела жадібність.

«Один рибалка зловив золоту рибку і попросив у неї щоб все, до чого він доторкнеться, ставало золотом. Рибка виконала його прохання – і рибалка загинув з голоду».

Автор статті не пророк, але на превеликий жаль на основі аналізу наявної ситуації вимушений  констатувати – за майбутнє десятиріччя в Україні почне відчутно скорочуватися виробництво рослинної сільгосппродукції та її видовий склад, а лісівники не зможуть утримати належний санітарний стан лісів та своєчасно проводити вирубку сухостійних насаджень та відновлювати їх. Ми захлинемося від наявності сухостійної деревини і відсутності можливостей для її реалізації. Як це не дивно, але передбачення автора збуваються.

От це і  призведе до зміни клімату в Україні і буде екологічною катастрофою.

Наглядним прикладом загрози що насувається є ситуація у східній частині Африки, де вирує найсильніша посуха за останніх 60 років. Десятки мільйонів людей голодують і по цій причині висока смертність населення. Посухою наноситься значна шкода тваринному світу. У всесвітньо відомих заповідниках за останні місяці  по причині відсутності води і кормів загинуло 205 слонів, 512 антилоп гну, 381 зебр, 51 буйволів, 12 жирафів та багато інших тварин. Це тільки в заповідниках. А скільки загинуло в дикій природі обліку не піддається.

Вибачте ще раз, але автор статті вважає, що на цей час необхідно всі зусилля лісівників направити на боротьбу з глобальним потеплінням і в цій ситуації  в лісовому господарстві дорога кожна людина. По цій причині вивільнення працівників при реформуванні недопустиме – загубимо що маємо. А відновити буде неможливо.

Працівники окремих лісгоспів уже почали отримувати «листи щастя» – повідомлення про зміну істотних умов праці з погрозою про звільнення, якщо не напишуть заяв про добровільне погодження з пропозицією адміністрації. Повідомлення наскільки недолугі з юридичної сторони, що викликають подив. Але це тема окремої статті.

Однозначним необхідним першочерговим завданням лісівників в даний час стає виконання Програми Президента України «Зелена країна». Не віртуальне, а дійсне.

Шановні читачі. Вибачте, що в той час, коли країна потерпає від жорстокої війни, нав’язаної нам агресором, автор статті привертає увагу лісівників до проблеми збереження лісів і недолугості проводимого реформування. Але глобальним потеплінням, яке ще більш жорстокіше, чим війна на кон поставлено життя кожного громадянина України. І сприяння збереженню і відновленню лісів та  лісосмуг є громадянським обов’язком всіх лісівників країни.

Автор статті бажає лісівникам і всьому народу України перемоги у ненависній війні, миру, здоров’я і довгих років життя у процвітаючій Україні.

З повагою до читачів
Михайло Іванович, інженер лісового господарства.

https://www.openforest.org.ua/242230/

Loading