Більше, ніж обмін досвідом

Лісівники Житомирщини і Херсонщини вирішують стратегічні завдання лісового господарства.

На виконання доручення Голови Держлісагентства Василя Кузьовича та в рамках робочого візиту на Херсонщині перебувала делегація Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. Під час зустрічі лісівники побували у трьох лісгоспах – Cкадовському, Олешківському та Голопристанському, де ознайомилися з правилами охорони лісу від пожеж, побачили, як виявляють лісівники Херсонщини загорання в лісі та поділилися власним досвідом у гасінні великих лісових пожеж.

За даними Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства сьогодні в області налічується 172 тисячі гектарів лісів, створено 6 лісомисливських та 1 лісове господарств, де працюють 648 осіб. Крім того, роботу із запобігання лісовим пожежам здійснюють 261 працівник державної лісової охорони, 40 пожежних автомобілів підвищеної прохідності на шасі ГАЗ-66 та 14 модулів на базі автомобілів УАЗ.

Віктор Сахнюк, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, з власного досвіду знає, як боротися з вогнем, адже саме він разом із працівниками лісової охорони навесні цього року і вдень і вночі гасив палаючий ліc і боровся за людські життя. Після побаченого він підкреслив: «У першу чергу, необхідно працювати на запобігання виникнення лісових пожеж, а саме – пропагувати дбайливе ставлення до лісу, дотримання правил відвідування лісових угідь як серед місцевого населення, так і туристів. Працівники державної лісової охорони повинні інформувати людей під час рейдів про правила перебування в лісі, шкоду, яку завдає пожежа та наслідки, за які доведеться платити не тільки підпалювачу, а й всім громадянам України».

Він також наголосив: «Без оновлення протипожежної техніки і обладнання, встановлення сучасних камер відеонагляду, застосування квадрокоптерів, лісівники не зможуть швидко реагувати на виникнення пожеж та оперативно їх гасити. Я позитивно вражений тим, що побачив на Херсонщині – у наших колег облаштовані пожежні водойми, мінералізовані смуги, протипожежні розриви і все зроблено на вищому рівні у надскрутних фінансових умовах».

У свою чергу, Тетяна Касіч, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства зазначила, що обмін досвідом у виявленні та гасінні загорань завжди є актуальним, оскільки лісівники прагнуть мінімізувати лісові пожежі й максимально зберегти ліс від їх жахливих наслідків.

Розсадники – колиска лісів і джерело заробітку лісівників Херсонщини

Візит Херсонщиною мав продовження. Керівники держлісгоспів Житомирщини ознайомилися з веденням лісового господарства, лісорозсадництвом та доглядом за лісом. Побачили лісівники Полісся і процес вирощування молодих лісів на ділянках, де раніше лісові площі були вкриті лісом, але знищені вогняною стихією.

На увагу читача заслуговує візит до державного підприємства «Скадовське досвідне лісомисливське господарство». Нині землі лісового фонду цього підприємства виконують захисні функції і відносяться до рекреаційно-оздоровчих та полезахисних лісів, які були створені за програмою захисного лісорозведення. Саме з метою захисту території регіону від ерозійних процесів шляхом розвитку степового лісорозведення створювалася зелена зона міста-курорта Скадовська вздовж берега Джарилгацької затоки Чорного моря і на острові Джарилгач. Скадовське ДЛГ щорічно проводить комплекс заходів із охорони і захисту лісів; протидії незаконним рубкам, захист від шкідників та хвороб лісу, вирощує садивний матеріал для посадки лісових насаджень і озеленення населених пунктів.

Тетяна Касіч зазначила, що стрімкі зміни клімату останніх років призводять до того, що лісівникам необхідно експериментувати, впроваджувати нові, сучасні технології у лісовирощуванні, без яких неможливо створити продуктивні, здорові ліси. До таких належать: вирощування сіянців сосни із застосуванням крапельного поливу, використання вологонакопичувачів-абсорбентів для обробки кореневої системи сіянців перед садінням. Побачили лісівники як вирощують сосну у лісових розсадниках, площі яких сягають понад 43 га. Колосальна площа. Сіянці сосни використовуються для лісовідтворення і додаткового заробітку. Зокрема у лісових розсадниках вирощується 26 видів садивного матеріалу до 55 форм. За минулий рік реалізовано таких сіянців на 583 тис. грн – 27% від загального обсягу реалізації, а за 9 місяців поточного року було відповідно реалізовано сіянців на 300 тис. грн або 17,4% від загального обсягу реалізації. Окрім заробітку, лісівники допомагають місцевим громадам, медичним і освітнім закладам озеленювати населені пункти та міста. Лісівники також показали шишкосушарки і кімнати зберігання лісового насіння у Костогризівському лісництві.

Тетяна Касіч розповіла, що вирощування сосни кримської для Херсонщини є пріоритетним, тому що ґрунти тут переважно супіщані або глинисто-піщані. Вони легкі в обробці, мають підвищену водопроникність, але не утримують вологу, добре прогріваються і швидко висихають. Істотним недоліком таких ґрунтів є збіднене біологічне життя в них, це неминуче тягне за собою брак активних та поживних речовин. Сосна кримська або Палласа забезпечує високу пристосованість до різних видів ґрунтів і захищає землю від піщаних буревіїв. Це світлолюбна й теплолюбна порода, яка добре переносить спеку. Адже в той же час молоді сходи дуже вибагливі до вологи і легко піддаються шкідливим мікроорганізмам. Тому боротьбу з хворобами в лісових розсадниках необхідно проводити комплексно та своєчасно, із застосуванням фунгіцидів. У Костогризівському лісництві державного підприємства «Скадовське досвідне лісомисливське господарство» завжди проводять протруювання насіння фунгіцидами системної дії або контактними протруювачами (марганцевокислий калій) до висівання його у розсадник. Основні хвороби сіянців сосни: інфекційне вилягання (фузаріоз) сіянців, сіре і звичайне шютте. Також лісівники Херсонщини працюють над введенням у склад лісових культур сосни жорсткої як супутньої породи, яка дозволить затримати рух піщаних арен.

Terra incognita: Дивовижна дика природа Джарилгача

Лісівники Житомирщини побували й на найменш заселеному острові Європи, який з давніх-давен привертав увагу дослідників і мандрівників. Розташований він на Херсонщині, але і досі зберігає статус terra incognita: відірваний від материкової України острів живе своїм життям. Джарилгач – найбільший острів Чорного моря площею близько 62 кв. км. Джарилгач – це смуга чудових пляжів і місце проживання диких звірів – благородних оленів, козуль, муфлонів, кабанів. Острів також можна вважати пташиним заповідником. Адже на незліченних озерах острова під час сезонних міграцій збираються численні зграї перелітних птахів. Туристи ж тут насолоджуються не тільки краєвидами, а перебуванням із цими дивовижними тваринами.

Починаючи з сімдесятих років минулого століття розпочалися роботи з акліматизації ратичних. Перші олені благородні (асканійські) були реакліматизовані на острові Джарилгач із півострова Бірючого більше 40 років тому. Крім оленя, на острові проживають лані та європейські муфлони, які були завезені значно пізніше. Підприємство, завдяки підтриманню високої чисельності стада оленів, лані, муфлона стало одним із найвідоміших мисливцям місць в Україні. Основним законодавчим актом, за яким підприємство здійснює свою діяльність, Закон України «Про мисливське господарство та полювання», на його основі в Україні проводиться полювання та проводилися всі біотехнічні заходи, направлені на сприяння природному відтворенню тваринних ресурсів у вільному стані. Нині на цьому острові полювання на згаданих тварин заборонено, працівниками єгерської служби підприємства створені підгодівельні майданчики. А браконьєрам на острів – зась! За останні десять років охочих вполювати дичину, тобто браконьєрів, було затримано всього 8 осіб, що говорить про ефективність роботи рейдових бригад і належного ведення мисливського господарства. За даними обліку чисельності диких тварин, їх чисельність з кожним роком зростає. Так, кількість оленів благородних на території острова становить 194 особи, ланей – 165, муфлонів – 314, зайців – 273 та 462 фазани. А ще на острові багато диких качок, лебедів та інших птахів, які зимують в «Українських Мальдівах».

Дика природа, бірюзова вода, химерні хмари понад морським заходом сонця, краса навколо неповторна, унікальні озера, сосни та дичина – все це достойна альтернатива поїздці на екзотичні острови. А для того, щоб українці обирали відпочинок саме в Україні, на острові Джарилгач, працівниками підприємства розроблено Проєкт рекреаційних ділянок у традиційних місцях масового відпочинку. Вищезазначені ділянки не розташовані в заповідній зоні. Аби туристи не нашкодили унікальній природі та не порушили екологічний баланс, лісівники дотримуються правил використання корисних властивостей лісів та чинного законодавства у сфері рекреації та туризму на території лісового фонду з додержанням режиму території та об’єктів природно-заповідного фонду.

Підготувала
Юлія ДАВИДОВА,
Газета “Природа і суспільство”