Богдан ПРОЦЬ: «Необхідно вже зараз готуватися до наступних пожеж»

Еколог — про тривалість та особливості відновлення спалених територій і добровільні пожежні формування

Тетяна Козирєва

Тетяна Козирєва
19 серпня, 2020 – 17:31

Після останньої масштабної лісової пожежі на території Сєвєродонецького та Новоайдарського лісомисливських господарств Луганської області (а горіло 6 — 13 липня) минуло трохи більше як місяць. А про неї у ЗМІ ніхто вже й не згадує. І це попри те, що п’ятеро людей загинуло, багато хто залишилися без даху над головою, та й лісу і того, що в лісі, вигоріло чимало. За інформацією пресслужби Луганської облдержадміністрації, розмір збитку, заподіяного надзвичайною ситуацією лише від втрати лісових насаджень, склав понад 450 мільйонів гривень.

Кабінет Міністрів цільово надав 54,71 млн грн, і це кошти на потреби людей, які проживають на цій території, а також на здійснення Держлісагентством заходів з ліквідації наслідків пожежі.

То що, власне, найперше потрібно робити для того, щоб швидше відновити спалені природні території? Про це «День» мав розмову з керівником «Дунайсько-Карпатської програми», завідувачем відділу Державного природознавчого музею НАН України, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Богданом ПРОЦЕМ. А перед тим — невеликий екскурс в історію масштабних лісових пожеж в Україні уже в наш час.

ЧЕРЕЗ АНОМАЛЬНІ МЕТЕОУМОВИ. АЛЕ НЕ ТІЛЬКИ

— Позаяк пам’ять людська — доволі коротка, прошу назвати території в Україні, де останніми роками сталися пожежі. І яка з тих пожеж спричинила найбільше лиха — маю на увазі площу спаленого лісу?

— Однозначно, людська пам’ять є короткою, тож усі катастрофічні явища — чи то повінь, чи пожежа — швидко забуваються. Але власне, щоб їх побороти, потрібно готуватися до боротьби з ними в період їх відсутності. Останньою знаковою пожежею трапилась пожежа в Луганській області, проте особливо небезпечною виявилася пожежа в Чорнобильській зоні, адже вона пов’язана з ризиком перенесення радіоактивного забруднення. Також були численні, проте невеликі за масштабом пожежі у Львівській, Рівненській, Житомирській і в багатьох інших областях. Протягом останніх років найбільшою за площею охоплення була пожежа в Чорнобильській зоні — понад 50 000 гектарів, тоді як у Луганській області — понад 5000 гектарів. Виникненню пожеж на цих територіях сприяли аномальні погодні умови 2019 — початку 2020 року, зокрема — тепла безсніжна зима. За інформацією метеостанцій, за минулий рік зафіксовано лише 58 — 63% від середньорічної норми опадів і на 2,6 — 2,8єС вищу від норми температуру повітря. Упродовж холодного періоду року фактичні метеорологічні умови були сприятливими для висихання горючих (легкозаймистих) матеріалів та підвищення рівня пожежної небезпеки. Також однією з причин розвитку пожеж до катастрофічних масштабів виявилися вкрай низьке зволоження заплав річок, водно-болотних угідь і торфовищ, пересихання частини протипожежних водойм, що утруднювало боротьбу з пожежами.

Згідно з матеріалами «Звіту комісії щодо оцінки наслідків від пожеж в екосистемах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника протягом квітня 2020 р.», який підготували працівники заповідника, власне, найбільших збитків від пожеж зазнали об’єкти історико-культурної спадщини. Особливо цінні пам’ятки народної дерев’яної архітектури були знищені вогнем у селах Луб’янка та Іловниця. Звичайно, за 34 роки після Чорнобильської катастрофи багато нерухомих пам’яток традиційної культури Полісся зазнало незворотних руйнувань під впливом різних природних чинників. Однак на території зони відчуження ще збереглися до 20 традиційних дерев’яних будівель кінця ХVІІІ ст. — першої половини ХХ ст., які становлять значну культурно-історичну, етнографічну цінність. Проте внаслідок пожежної ситуації на території зони відчуження існує ризик їх втрати. Адже потрібно вже зараз готуватися до наступних пожеж.

Складність ситуації полягає також у тому, що наша країна перебуває у стані війни. Є підозра, що причинами початку останніх великих пожеж є робота диверсійних груп, які проникають на нашу територію і користають із високого рівня займання лісу (період сухості), наближеності територій (неподалік кордону чи окупованих територій) та нечисленного населення на цих територіях. Аналіз виникнення та поширення цих пожеж вказує на людський, навмисний, чинник.

ВАЖЛИВО ВІДНОВИТИ ЗВИЧНЕ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

— Скільки приблизно років потрібно для того, щоби відновити знищену вогнем територію, і які фахівці мають над тим працювати, адже спалено і флору, і фауну?

— Усе залежить від інтенсивності вогню, обсягу ресурсу, який згорів, а також від типу ландшафту. Якщо територія зазнала лише поверхового або низового вогню (тобто горіли підстилка, кущі чи очерет), то вона швидко відновиться для всіх типів ландшафту. Якщо був верховий вогонь у переважно стиглих та перестиглих посадках соснового лісу, то відновлення такого лісу може тривати до 25 років, якщо не проводити посадкових робіт. Адже товстий шар попелу на згарищі може перешкоджати природному відновленню дерев упродовж багатьох років.

ТАКІ НАСЛІДКИ ПОЖЕЖІ В ОВРУЦЬКОМУ РАЙОНІ НА ЖИТОМИРЩИНІ, КОЛИ ВОГОНЬ ІЗ ЛІСУ ПЕРЕКИНУВСЯ НА ЖИТЛОВІ БУДИНКИ СЕЛИЩА МАГДИН (ЗГОРІЛО ДВАДЦЯТЬ ЧОТИРИ БУДИНКИ, ВЦІЛІЛО — ЛИШЕ ЧОТИРИ), ПОБАЧИВ У КВІТНІ ЦЬОГО РОКУ БІЛЬДРЕДАКТОР «ДНЯ» МИКОЛА ТИМЧЕНКО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

Таке загоряння може відбутися й у посадках молодого лісу в тривалі бездощові періоди, коли необережне поводження з вогнем може призвести до масштабної пожежі. Верховий вогонь, включаючи «вогонь вихором» та розвиток добре розвинутих високих вогняних конвекційних колон, власне, утворюють найвищу температуру горіння на території, яка сприяє розширенню зони ураження.

Складними та небезпечними є й пожежі на торф’яних територіях, які попередньо намагалися осушити для видобування торфу. Горять такі території тривало, утворюючи небезпечні порожнини всередині ґрунту. Ці території не підлягають відновленню до початкового стану, адже торф формувався десятки тисяч років — це порода рослинного походження, утворена із нерозкладених рослинних залишків (трав, мохів та деревини), які мінералізувалися внаслідок високої вологості й поганого доступу повітря. Крім того, на місці вигорання торфу потрібно утворювати водно-болотні угіддя — озеро, ставок чи канал, щоби запобігти майбутнім повторним займанням цих територій. Адже кліматичні зміни цьому сприятимуть.

При відновленні рослинності поступово відновлюватимуться популяції видів тварин, які проникатимуть із сусідніх територій. Важливо відновити звичне природне середовище.

ОЖИВИТИ СПАЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ

— З чого мають розпочинатися відновлювальні роботи? Напевно ж, ідеться передусім про очищення території? І якщо не робити очищення, то чим це загрожує?

— Кожен тип екосистеми потребує свого підходу при проведенні відновлювальних робіт. Окремі території, скажімо, болотні чи прируслові (зарості очерету), не потребують спеціальних заходів відновлення. Вони легко відновляться у весняний сезон.

Очищення території потрібне лише на виняткових територіях — наприклад, тих, де є високе радіоактивне забруднення.

На ґрунтах із високим вмістом попелу потрібно проводити лісовідновні роботи.

Попіл є хорошим природним добривом для росту молодого лісу.

САМОВІДНОВЛЕННЯ — ТРИВАЛИЙ ПРОЦЕС

— Наскільки необхідні додаткові сили для відновлення знищених пожежами лісів? Маю на увазі розсадники, яких не дуже багато в Україні?

— Для відновлення таких територій потрібні розсадники, адже насіння, яке здебільшого є у ґрунті, при високих температурах також гине. В Україні є достатня кількість розсадників у системі лісового господарства — попри скорочення їхніх площ. Власне, таке лісовідновлення допоможе оживити спалені території.

— Які саме дерева доречно висаджувати? Можливо, ті, які швидше ростуть?

— Потрібні десятиліття часом, щоб насіння проникло і проросло в такому товстому шарі попелу. Власне лісовідновлення природних видів має бути основним заходом. Потрібно насаджувати дубові мішані угруповання, які не такі легкозаймисті, як соснові. Не потрібно приваблюватися на посадки інвазійних порід дерев, які ростуть швидше, аніж природні. Потім ці посадки будуть причиною таких екологічних проблем, як відсутність різних видів тварин у цих посадках, грибів та іншої біоти. Ми не можемо розраховувати на численні екосистемні послуги від таких інвазійних деревостанів.

— Що ще потрібно робити на територіях, які відновлюватимуть після пожеж, крім висаджування дерев? Можливо, якісь спеціальні протипожежні смуги?

— Звичайно, провівши посадку лісу, потрібно вже думати про спеціальні протипожежні заходи. Для проведення цих заходів повинні бути належні технічні засоби — машини, резервуари для води тощо. Крім цього, на окремих територіях та лісових масивах (із підвищеним рівнем виникнення пожеж) потрібно створювати протипожежні смуги — розриву поверхового вогню, якщо він виникне. Також на таких теренах потрібно піднімати рівень ґрунтових вод, відновлюючи різноманітні водно-болотні угіддя. Адже зволоження ґрунту убезпечуватиме виникнення та поширення вогню.

— Знаємо, що природа самовідтворюється. Чи доречно говорити про це в сенсі лісових пожеж?

— Частково природа спроможна самовідновлюватися. Якщо це лучні чи болотні угруповання, то вони відновлюються швидко. Для таких угруповань одна пожежа на п’ять-десять років є позитивним явищем, проте щорічні пожежі призводять до деградації угруповань. Ліс також спроможний відновитися, але це тривалий процес. Відновлення лісу після пожежі є тривалим явищем. Якщо це експлуатаційні ліси, то ми втрачаємо значний ресурс. Якщо вигорить старовіковий 150-річний ліс, то він зможе відновитися без втручання людини лише за такий же проміжок часу і коли умови будуть відповідними, а можливо, й ніколи!

ПОТРІБНЕ ЗАЦІКАВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ГРОМАД

— Чи відомий досвід аналогічних робіт в інших країнах? І чи проводять взагалі у нас такі роботи? Чи все кидають напризволяще — як і щодо більшості питань, які стосуються збереження природи?

— Іноді такі території за кордоном надають природний розвиток без втручання людини — лише у випадках національних парків. Як правило, пожежі є злом у країнах ЄС, і палити за кордоном у лісі чи на своїй ділянці — заборонено. Кожна громада має відповідні протипожежні служби, які повинні працювати в тих масивах, де вони розміщені. Це добровільні служби. Матеріально їх забезпечує громада, але пожежна служба є добровільною. Адже Чорнобильська протипожежна служба має великий досвід щодо того, як діяти в місті, але не досить ефективна під час лісових пожеж. Потрібне відповідне навчання. Те саме стосується природоохоронних територій, які часом є слабко забезпечені технічно й підготовлені на випадок пожеж, особливо у горах. Закуплені протипожежні машини для карпатських парків кілька років тому є не досить придатними для роботи в гірських масивах і відіграють роль радше гарних експонатів на перевірках. Ця купівля нагадувала радше чергову корупційну оборудку. Тому складно налагодити ефективну протипожежну роботу заради збереження природи в такій ситуації…

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Газета: №156, (2020)

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/bogdan-proc-neobhidno-vzhe-zaraz-gotuvatysya-do-nastupnyh-pozhezh