Боротьба еко-активістів зі співробітниками ботанічного саду НУБіП України

Ботанічний сад НУБіП України

Вже другий день поспіль триває “боротьба еко-активістів” зі співробітниками ботанічного саду НУБіП України, які проводять планове видалення сухостійних аварійних дерев в насадженнях.,

Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду України, тому господарська діяльність на його території здійснюється лише з дотриманням правил і норм чинного законодавства.

На території ботанічного саду можливе видалення лише сухостійних дерев, проте цей процес не може бути спонтанним і самовільним. Кожне сухостійне дерево попередньо обстежується кваліфікованою комісією, направляється запит в екологічну службу для отримання актів на видалення кожного такого дерева. Це довготривала процедура, яку ми не маємо права ігнорувати.
І от в момент, коли дійшов час власне до процесу видалення сухостійних аварійних дерев, роботу співробітників ботанічного саду паралізувала група “еко-активістів”.

Другий день поспіль адміністрація змушена виправдовуватись за свої дії і пояснювати необхідність видалення цих дерев перед поліцією, перед телевізійниками, перед екологічною інспекцією… Усі необхідні документи є у наявності, тому кожна служба, яка приїзджає на вимогу впертих активістів, розібравшись в обставинах, не запобігає діяльності співробітників, проте за годину-другу приїзджає вже інша служба і “просвітницьку діяльність” доводиться починати знову…

“Чому всихають дерева на території ботанічного саду?” – запитують активісти.

Дерева всихають не лише в Голосієві, це доволі розповсюджене явище, особливо останнім часом. Чинниками цього є глобальні зміни клімату, посуха влітку, різке зниження рівня ґрунтових вод, заселення рослин омелою, спалахи шкідників і хвороб, забруднення повітря великого міста тощо…
Особливо неприємним є спотворення інформації – фейкові фото і “вдалі ракурси”, перекручування фактів. Виникає питання: навіщо?

Навіщо створювати такий ажіотаж навколо видалення сухого (протягом кількох останніх років) аварійного дерева дуба в Голосієві? Навіщо його “рятувати”? Це – сухостій, який завтра може впасти комусь на голову, вбити або покалічити живу людину! Стан видалених дубів, які стали ключовим об’єктом конфлікту, дуже гарно видно на фото.

Ми дуже просимо усі служби, представників ЗМІ та активних громадян тверезо аналізувати події, зважувати обставини і не шукати приводів для фейкового піару і скандалів.

Ще раз наголошуємо: ботанічний сад НУБіП України здійснює господарську діяльність виключно з дотриманням правил і норм чинного законодавства! Ми завжди відкриті для діалогу.


“І так мало місць таких, а вони ще й це добивають”: як кияни реагують на вирубку вікових дубів у Голосіївському парку


            "І так мало місць таких, а вони ще й це добивають": як кияни реагують на вирубку вікових дубів у Голосіївському парку

У Голосіївському парку Києва спиляли віковічні дуби-велетні. До ТСН звернулися кияни,що живуть біля зеленої зони. Дуби називають окрасою лісу, а їхню вирубку свавіллям і катастрофою для усього міста.  Про це йдеться 26 березня в сюжеті ТСН.19:30. 

Напередодні зрізали два дерева, а усього за останній місяць 17. Щойно у парку з’являється ТСН, ті хто зробив це, спочатку тікають і відмовляються говорити. Бігти доводиться і за представниками екоінспекції, які були тут на перевірці.

“У нас є регламент надання інтерв`ю, тобто ви надсилаєте запит до державної екологічної інспекції і вам нададуть результати нашого виходу”, – пояснює працівниця екоінспекції. 

Те, що дубам тут кількасот років потім розказують самі ботаніки із Національного університету біоресурсів і природокористування, що розташований неподалік. А керівництво університету показує дозволи на їхню вирубку. Та зізнаються, що це зробили вони, бо це їхня ділянка у межах Голосієвського лісу. Щодо дерев, кажуть ботаніки, вони ніби усі сухі. Пиляють їх задля задля безпеки усіх, хто гуляє у парку, щоб сухе дерево чи гілка не впали на голову. 

“Ми не маємо права не виконати, якщо лягає, вбиває дерево студента людину будь кого. Ми забираємо аварійнонебезпечні дерева. Вони несуть загрозу життю і здоров’ю. Тут не можна ходити”, – говорить директор ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування Олег Слива. 

Цьому дубу приблизно 400 років і ми бачимо, що його зріз не сухий. Але ті, хто це робив, кажуть, що дивитися треба не по зрізу. Це ніби видно за кроною та відсутністю кори. А от не різати, а зберегти дуби, кажуть науковці, нереально, оскільки вони нібито не мають ознаків життя.  Але кияни в пояснення науковців не вірять і бояться, що їхній ліс забудують, бо усі дуби спиляні неподалік один від одного. 

“Вони мають історичне значення вони мають культурну спадщину міста Києва. Йде знищення дубів-велетнів, яким немає ціни. Це екосистема… Територію (готують. – Ред.) під якесь будівництво, я не знаю, але все може бути”, – каже киянка Ірина Дацишина. 

“Природу знищують — парки природу. І так мало місць, у нас таких, а вони ще й це добивають”, – ділиться ще один місцевий мешканець. 

Та особливо до сліз питання дубів чіпляє тих, хто живе поруч із парком. 

“Серце стискається, дивлячись з болем на цю ситуацію, що робиться з цими деревами. Це частина життя мого. А люди гуляють тут кругом по цьому лісу”, каже киянин Валерій Дацишин. 

Тим часом в КМДА кажуть, що на долю дубів впливати не можуть. Екоінспекція ж так і не знайшла часу для коментаря ТСН. 

Джерело:TCH.ua

https://ua24.pro/279825526/