24 грудня 2021
Відповідність державної політики України у сфері збереження біорізноманіття пріоритетам та цілям Європейського зеленого курсу
МБО «Екологія-Право-Людина» аналізує документи державного планування України у сфері збереження біорізноманіття на предмет їх відповідності пріоритетам та цілям Європейського зеленого курсу, а саме Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернення природи в наше життя.
Однією з цілей Стратегії єздійснення ефективного менеджменту всіма територіями, що знаходяться під охороною, визначаючи чіткі цілі та заходи щодо збереження, а також відслідковувати їх належним чином.
За прогресом в досягненні цілі в ЄС можна спостерігати в EU Biodiversity Strategy Actions Tracker. Вона позначена як «триває». На сьогодні її завданнями є
- підготування Угоди з державами-членами щодо критеріїв та керівництв щодо додаткових заповідних територій;
- завершення створення мережі Натура 2000, включно з морськими територіями;
- координація дій з державами-членами (включаючи біогеографічні регіони та регіональні морські конвенції) щодо забезпечення виконання ЄС до 2030 р. Цілей охорони природи на суші та морі (30% охоронюваних територій, включаючи 10% суворо охоронюваних територій);
- підготування посібника з моніторингу та звітності про охоронювані території, що не належать до Натура 2000;
- значний прогрес у визначені на законодавчому рівні нових заповідних територій та інтеграції екологічних коридорів;
- розробка керівництв щодо визначення, картографування, моніторингу та суворої охорони всіх пралісів та старовікових лісів ЄС;
- сприяння та підтримка інвестицій у зелену та синю інфраструктуру та транскордонне співробітництво між державами-членами з метою створення екологічних коридорів;
- захищати та відновлювати тропічні та субтропічні морські та наземні екосистеми у найвіддаленіших регіонах ЄС.
В Україні за офіційними даними Міндовкілля, для оцінки ефективності менеджменту природоохоронних територій потрібно здійснити додаткові дослідження. Наразі Міндовкілля вивчає можливість запровадження на національному рівні методики оцінки ефективності управління природно-заповідними територіями (МЕТТ та ССРАМЕТТ).
Однак, вже зараз природно-заповідним територіям загрожують незаконне розпаювання земель, розорювання, вирубка дерев, забруднення, браконьєрство, пошкодження внаслідок військових дій, рекреаційне навантаження, забудова, зведення та вплив об’єктів вітрової та гідроенергетики, зведення об’єктів інфраструктури, поширення інтродуцентів, джипінг, видобуток корисних копалин, зарегулювання стоку річок, загибель видів через використання пестицидів, підпали, лісові пожежі та інші. Вони перебувають під постійною загрозою знищення. Й їхній статус не рятує від порушень природоохоронного законодавства, які постійно фіксуються. Тому потрібно вживати термінових дій в цій сфері.
Чи можна зробити висновок, що в Україні немає ефективного менеджменту природоохоронних територій?
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ
k.polyanska@epl.org.ua
