Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 19-25 січня 2023 року

27 Січня 2023, 16:28

Минуло 11 місяців з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Україна захищається зі зброєю в руках і зазнає величезних збитків, зокрема екологічних.

Українські природоохоронці вже передали до правоохоронних органів 959 кейсів про знищення окупантами довкілля. Зафіксовано майже 2300 випадків шкоди навколишньому середовищу. Сума збитків уже сягає понад 46 млрд доларів США. Деякі види шкоди – наприклад, лісам – поки що нереально порахувати, адже під окупацією та бойовими діями знаходиться близько півмільйона гектарів лісу. Усі ці матеріали увійдуть до судових позовів України проти росії в міжнародних судах.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець разом з командою відвідали національний парк “Святі гори” на території Слов’янського та Лиманського районів Донеччини.

Внаслідок російського вторгнення з березня 2022 року більша частина парку знаходилась в районі ведення бойових дій і через ризики для життя людей його діяльність була призупинена.

Через дії російських окупантів 80% цього парку знищено. Замість лісів подекуди спалена чорна земля. Знищено до 60-70% соснових насаджень – близько 5 тис. га лісів. Великих збитків зазнала інфраструктура парку – знищені або розкрадені транспортні засоби, комп’ютерна техніка, інше обладнання. Орієнтовна вартість збитків майну парку вже становить близько 5,5 млн гривень.

“Пріоритетом Міндовкілля було, є і буде документування кожного злочину окупантів проти природи. Це буде довгий і клопіткий шлях, але альтернатив йому немає. Ми маємо зібрати всі дані про руйнування довкілля унаслідок військових дій. росіяни мають відповісти за кожне спалене дерево на території України. Такою є позиція Міндовкілля, і нас у цьому підтримує міжнародна спільнота”, – підкреслив Руслан Стрілець.

Міжнародні партнери готові посилювати свої зусилля для сприяння зеленому відновленню України. Напрямки співпраці обговорили у рамках секторальної робочої групи за участі заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгенія Федоренка та представників Команди підтримки реформ при Міністерстві, Представництва ЄС в Україні, UNDP, UNEP, UNECE, ООН,OECD, Посольства Швеції в Україні, німецького проєкту GIZ, KfW Development Bank, JICA.

Євгеній Федоренко розповів партнерам про ключові аспекти довкіллєвої складової Національного плану відновлення.

“У доопрацьованому розділі “Екологічна безпека” визначено 9 ключових реформ, які маємо провести в Україні; близько 200 нормативно-правових актів, що необхідно прийняти; 90 конкретних завдань за роками і етапами їх реалізації, а також 53 проекти загальною вартістю у 25,5 млрд доларів”, – зазначив заступник Міністра.

За його словами, після перших представлень цього документа у Лугано та Брюсселі, було отримано понад 170 пропозицій від заінтересованих сторін. 90 з них надійшло саме від міжнародних партнерів. 25% усіх коментарів стосувалися наскрізних питань зеленого відновлення, а саме просування зеленого зростання в усіх секторах економіки. На цьому зробили акцент і світові фінансові організації.

“Цілком погоджуюсь з твердженням колег, що важливо не просто відбудувати Україну, а зробити її ще кращою. Відбудова має здійснюватися з урахуванням євроінтеграційного руху країни, керівних принципів Зеленого курсу ЄС. Розуміємо, це шлях не одного дня, але ми вже почали крок за кроком рухатися до своєї мети”, -наголосив Євгеній Федоренко.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Згідно з повідомленням Енергоатома, на всі українські атомні об’єкти прибули представники Міжнародного агентства з атомної енергії.

23 січня постійна місія МАГАТЕ розпочала свою роботу на Хмельницькій АЕС. Минулого тижня такі ж місії Міжнародного агентства з атомної енергії були започатковані на діючих Південноукраїнській, Рівненській АЕС, а також на Чорнобильській АЕС, яка наразі перебуває на етапі зняття з експлуатації.

Завданням місій є збереження ядерної та радіаційної безпеки атомних об’єктів України у час, коли росія вчиняє справжній ядерний тероризм. Експерти працюватимуть на станціях у відповідь на офіційний запит уряду України. На тимчасово окупованій Запорізькій АЕС місія МАГАТЕ працює з вересня 2022 року.

Енергоатом також повідомляє, що через простій Запорізької атомної станції та зупинку всіх її енергоблоків відбувається постійна поступова деградація систем і обладнання. Адже не дотримується необхідний температурний режим їх роботи, а блоки перебувають у холодному неробочому стані. Станція не виробляє електроенергію, а тільки споживає її з української енергосистеми (близько 100 МВт на власні потреби).

В разі пошкодження останньої лінії, яка з’єднує ЗАЕС із вітчизняною енергосистемою, станція перейде в режим блекауту і включаться дизель-генератори. У такому аварійному режимі ЗАЕС після ворожих обстрілів працювала вже 5 разів. Можливе відключення ще й дизель-генераторів несе ризик ядерної чи радіаційної аварії.

Поновлення безпеки Запорізької АЕС і повернення її до нормального стану можливе тільки після повного звільнення самої станції та прилеглої території від російських загарбників та передачі контролю над ЗАЕС її легітимному оператору – НАЕК «Енергоатом».

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

З жовтня 2022 росія завдала вже 12 масованих ракетних атак по українській енергосистемі, а також 14 атак безпілотними дронами. 50% енергосистеми України пошкоджено або зруйновано. Понад 10 ГВт основних встановлених потужностей наразі недоступні українській енергосистемі і знаходяться під контролем ворога. Це найбільша в Україні та Європі Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС, Луганська ТЕС, Вуглегірська ТЕС, Каховська ГЕС. Крім цього, на тимчасово окупованих територіях Півдня також знаходиться і більшість вітрових та сонячних електростанцій.

19 січня окупанти обстріляли з важкої артилерії і «Градів» Марганецьку та Червоногригорівську громади Дніпропетровської області, знищивши одну господарську споруду.

20 січня російська армія:

обстріляла Краматорськ Донецької області, вдаривши по цивільній інфраструктурі. Зокрема, ракета впала поблизу дитсадка;
обстріляла 19 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів пошкоджені будинки, авто, господарчі споруди.

У ніч на 22 січня загарбники тричі обстріляли Нікопольський район. У Марганці пошкоджено ліцей, промислове підприємство, насосну станцію водоканалу, адміністративну будівлю.

23 січня внаслідок обстрілів постраждали дві прикордонні громади Сумської області – Зноб-Новгородська та Новослобідська. Внаслідок обстрілу пошкоджено цивільну інфраструктуру та високовольтну лінію електропередач.

24 січня внаслідок російських артобстрілів:

у Вовчанську Харківської області пошкоджені житлові будинки, об’єкти цивільної промисловості та інфраструктурні об’єкти;
у Куп’янську Харківської області загорілась торговельно-складська будівля на площі 800 кв.м.

25 січня росіяни вдарили зі ствольної артилерії по містах Торецьку, Бахмуту і Бахмутському району на Донеччині.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 25 січня 2023 року на території України знешкоджено 317 483 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2160 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 787 кв. км. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.

Російські загарбники замінували близько 680 тисяч га Херсонської та 200 тисяч га Миколаївської областей. Про це повідомив командувач угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна значно постраждав після масових ракетних ударів по місту. Станом на 22 березня 2022 року у нього не залишилося жодного непошкодженого корпусу. За даними ДЕІ, загальна площа пожеж, які сталися внаслідок ракетних ударів по будівлям учбових корпусів та гуртожитків, склала більше ніж 36 тис. м2, що спричинило викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Руйнування будівель університету призвело до засмічення будівельними відходами, відходами скла та уламками бойових ракет та снарядів земельних ділянок загальною площею 39835 м2. Заподіяна довкіллю шкода склала більше ніж 2 млрд 309 млн. грн. Матеріали за цими фактами передані Спеціалізованій екологічній прокуратурі Харківської області.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник став одним з перших, який потрапив під окупацію та безпосередній вплив військових дій унаслідок повномасштабної російської агресії.

У середині березня 2022 завдяки супутниковим даним, було виявлено, що близько 14 тисяч гектарів території заповідника, тобто природних екосистем, згоріло. Пожежа зачепила частково лісові, частково відкриті ділянки. В травні, коли присутності російських військових вже не було, відбулася інша масштабна пожежа, яку не можна було ефективно здолати через те, що територія була замінована. За умов воєнного стану та загрози повторного наступу росії з території білорусі наразі повністю розмінувати цю територію неможливо. Більше про наслідки російської окупації Чорнобиля та екологічний вимір війни – в інтерв’ю.

Олешківське лісомисливське господарство Херсонщини одним з перших було окуповане після російського вторгнення. У листопаді 2022 року частина території одного лісництва на правому березі Дніпра була звільнена. Решта, на Лівобережжі, досі окуповані.

Лісівники рятували ліси від пожеж в умовах воєнного часу та окупації, навіть ризикуючи життям. Окупанти не дозволяли гасити вогонь, не допускали лісівників до місць займання. Дозволяти почали лише тоді, коли лінія фронту підійшла до окупованої території і лісові пожежі загрожували їм самим. Наразі немає можливості й приблизно оцінити збитки державному лісовому фонду від бойових дій. Навіть і після звільнення всі угіддя досі заміновані. Детальніша інформація – в інтерв’ю.

Наприкінці грудня 2022 року орнітологи порахували кучерявих пеліканів в українську частину дельти Дунаю. Найбільше звернули увагу на території, де в минулі роки кучеряві пелікани зимували. Оглядали території за допомогою біноклів та телескопу, через війну вченим довелося працювати без використання дронів. Вчені зафіксували набагато менше кучерявих пеліканів, ніж у попередні роки. Лише в пониззі озер Ялпуг та Кугурлуй вони побачили 21 пелікана, які були розбиті на групи. Того року у цей же період у дельті перебувало 119 пеліканів.

У тимчасово захопленому російськими військами Маріупольському районі Донецької області загарбники заявили про відновлення видобутку каоліну та цирконію. Наслідки такого видобутку будуть критичними для довкілля району. Про це повідомив радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко.

Відбулася презентація тизеру документального фільму Дмитра Гришка «Дівія» про катастрофічний вплив російської агресії на природу України. Зйомки тизеру відбулись на території Київської, Донецької та Харківської областях, які сильно постраждали після повномасштабного вторгнення росіян в Україну, та були деокуповані. Фільм було знято за сприяння Міндовкілля.

Шкода водним ресурсам

Спеціалісти Державної екологічної інспекції України зафіксували зниження рівня води в Каховському водосховищі та масову загибель риби у нижньому бʼєфі річки Дніпро. Причиною є пошкодження запірних шандор Каховської ГЕС в результаті бойових дій.

Спостерігається значне пониження рівня води на Каховському водосховищі, вода від берегів відійшла в середньому на 7-15 метрів. Якщо ситуація і надалі буде погіршуватися і фахівців не допустять до ремонту та регулювання рівня води – це призведе до всихання мілководних проток та заток водосховища, які є місцем нересту та існування водних біоресурсів. Крім того, на Каховському водосховищі знаходиться Запорізька атомна електростанція, яка здійснює забір води для охолодження енергоблоків з водосховища, і значне зниження рівня води це унеможливлює.

За повідомленнями ЗМІ, на Херсонщині рівень води у дніпровських плавнях знизився майже на 2 метри. Ця ситуація є наслідком ненормованого режиму скидів прісної води з Каховської ГЕС, спричиненого діями країни-агресора і може призвести до катастрофічних екологічних наслідків для всієї Дніпровсько-Бузької естуарної екосистем.

За оцінками науковців, така ситуація вкрай небезпечна для пониззя Дніпра і завдасть шкоди донній флорі та фауні заплавних водойм, яких у регіоні нараховується понад 160. Вони займають площу близько 85 км2. За умов такого різкого неприродного осушення дна водойм його звичні мешканці такі як молюски, раки та інші, повністю гинуть, а на відновлення їх популяції можуть піти десятки років. На місці осушених берегів оголились значні площі багатолітніх мулових накопичень та неперегнивших залишків водних тварин і рослинності. При контакті з повітрям ці мулові маси стають небезпечними — у них різко збільшується кількість бактерій, небезпечних хвороботворних мікроорганізмів та паразитів.

Традиційні нерестові ділянки стануть непридатними для нересту: риба не матиме до них доступ та і необхідний субстрат — вищі водні рослини, загинуть. Більш того можлива втрата водних зав’язків між основним річищем Дніпра і заплавними водоймами. А вони є традиційними нерестовищами для багатьох видів риб. Це додатково призведе до негативних екологічних наслідків.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, 24 січня у Херсоні російська ракета влучила в судно “Тузла” під турецьким прапором. Внаслідок обстрілу в стерновій рубці судна спалахнула пожежа. Екіпаж не був на борту, тому не постраждав, але через це вони не змогли зарадити пожежі.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: