Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 22 грудня 2022 року – 11 січня 2023 року

13 Січня 2023, 14:30

Російське повномасштабне вторгнення в Україну завдало катастрофічної шкоди навколишньому середовищу. За 2022 рік зафіксовані 2,278 фактів шкоди довкіллю на  1,69 трильйона гривень.

Ведення бойових дій поглиблює кліматичну кризу, викликаючи значні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосферу.

За останніми підрахунками фахівців Міндовкілля та міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксовано щонайменше 33 млн тонн викидів СО2екв. З них:

  • від бойових дій – близько 8,9 млн тонн СО2екв;
  • від пересування внутрішньо переміщених осіб – близько 1 млн тонн СО2екв;
  • від пожеж – понад 23,4 млн тонн СО2екв.

Потенційні непрямі викиди парникових газів внаслідок необхідності післявоєнного відновлення та реконструкції оцінюються у близько 48,7 млн тонн СО2екв.

Єврокомісія підтримує плани України у повоєнній «зеленій» відбудові та подальшому впровадженні Європейського зеленого курсу. Про це виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс запевнив Міністра Руслана Стрільця під час зустрічі 9 січня.

Руслан Стрілець розповів пану Тіммермансу про вплив війни на довкілля, виконання Україною Паризької угоди, відбудову української інфраструктури за «зеленими» технологіями.

«Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що 2023 рік має стати роком Перемоги над російським терором. Ми в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України не просто віримо у перемогу, а й робимо все необхідне для впровадження європейських екологічних стандартів. Дякую нашим міжнародним партнерам та особисто Франсу Тіммермансу за суттєву підтримку України в ці важкі часи. Вірю, що наша співпраця закладе фундамент для розвитку України за новими стандартами», – відзначив Руслан Стрілець.

“Україна має зібрати докази злочинів росії проти природи та довкілля, щоб змусити росію виплатити репарації за цей екоцид”, – сказав Франс Тіммерманс. Тіммерманс закликав українців все прискіпливо фіксувати. “Ви повинні змусити їх відшкодувати збитки, а це можливо лише в тому випадку, якщо ви належним чином зафіксували факти та докази”, – акцентував він. За його словами, зараз над цим ведеться копітка робота, і ЄС також хоче підтримати Україну в цьому.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

28 грудня 2022 року Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв’язку з незаконним перебуванням чиновника адміністрації президента РФ на українському ядерному об’єкті – Запорізькій атомній електростанції.

Такі протиправні дії посадовців держави-агресора є черговим грубим порушенням міжнародного права та законодавства України. Цей крок Кремля також демонструє повне ігнорування з його боку вимог трьох резолюцій Ради керуючих МАГАТЕ, які вимагають від Росії негайно вивести своїх військовослужбовців та інший персонал із Запорізької атомної електростанції з тим, щоб українські компетентні установи могли відновити повний контроль над станцією та забезпечити ядерну та фізичну безпеку під час її експлуатації.

Запорізьку АЕС із 4 березня 2022 року захопили російські військові. Відтоді росіяни розміщують на майданчику станції військову техніку та боєприпаси, а також обстрілюють прилеглу територію. Всі шість реакторів на Запорізькій АЕС зараз залишаються вимкненими, а станція отримує електрику, необхідну для охолодження і систем безпеки, через єдину вцілілу лінію потужністю у 750 кіловольт.

Внаслідок російських обстрілів 29 грудня Запорізька АЕС була відрізана від лінії резервного живлення. Згідно повідомлення МАГАТЕ від 7 січня, резервна лінія живлення була відновлена. ЗАЕС продовжує постійно споживати близько 100 МВт на власні потреби від енергосистеми України.

Україна запропонувала Міжнародному агентству з атомної енергії влаштувати постійні моніторингові місії на діючих українських атомних електростанціях, а також на Чорнобильській АЕС, яка наразі перебуває на етапі зняття з експлуатації. Про це 10 січня повідомив в.о. Голови Держатомрегулювання Олег Коріков.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

В Україні встановилася холодна зимова погода. Країна-терорист посилила свої спроби завдати страждань українському населенню, атакуючи енергетичну інфраструктуру по всій Україні. Десятки ударів по електростанціях і підстанціях серйозно вплинули на доступ до опалення, питної води, каналізаційних споруд і електроенергії загалом. Ці навмисні удари погіршили гуманітарну ситуацію для мільйонів українців, загрожуючи ширшими довгостроковими екологічними проблемами та потенційно створюючи серйозні транскордонні ризики забруднення навколишнього середовища та навіть ядерної небезпеки. Міжнародна громадська організація PAX детально проаналізувала негативний довкіллєвий вплив російських атак на українську енергетичну інфраструктуру у своємунещодавно опублікованому дослідженні.

23 грудня російські загарбники обстріляли один з енергетичних об’єктів у Донецькій області, Обстрілом було пошкоджено обладнання. Через це підприємство припинило генерацію електроенергії.

26 грудня:

  • в Куп’янському та Ізюмському районах Харківської області внаслідок російського обстрілу сталися пожежі. Горіли об’єкти критичної інфраструктури;
  • росіяни випустили 3 ракети на Краматорськ, зруйнувавши завод.

29 грудня росія вчергове атакувала Україну крилатими ракетами та дронами. В ЗСУ повідомили, що країна-терорист випустила 70 ракет, 58 з них збили українські військові. Російські ракети уразили 10 областей, унаслідок обстрілу пошкоджено 28 різних об’єктів. Зокрема:

  • окупанти влучили в один з об’єктів енергетичної інфраструктури на Івано-Франківщині, виникла пожежа;
  • зафіксовані два ракетні влучання в електропідстанцію у Львівській області;
  • російські військові вдарили по інфраструктурному об’єкту в Індустріальному районі Харкова.

31 грудня російській військові здійснили ракетні обстріли та атаки за допомогою БПЛА міста Києва та Київської області. Зафіксовані пошкодження цивільної інфраструктури.

2 січня 2023 року внаслідок  ракетного удару виникла пожежа на промисловому підприємстві у Запоріжжі. Горіло обладнання та залишки трансформаторного масла на площі 200 кв. м.

4 січня російські війська за добу 73 рази обстріляли територію Херсонщини з важкої артилерії, зокрема, пошкодивши суднобудівний завод.

7 січня окупанти вдарили по території нафтопереробного підприємства у Мерефі на Харківщині. Було завдано серйозної шкоди підприємству: пошкоджене технологічне обладнання та будівля підприємства. Масштабної пожежі вдалось уникнути.

8 січня російські війська вчергове атакували південні околиці Запоріжжя, застосувавши касетні боєприпаси. Внаслідок потрапляння ракет пошкоджені складські та інші допоміжні приміщення.

11 січня окупанти завдали двох ракетних ударів по Київському району міста Харкова. В результаті в складській будівлі сталася пожежа на площі понад 1000 кв.м.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 11 січня 2023 року на території України знешкоджено 313 564 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2157 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 77 701 га. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.

ДСНС представила інтерактивну мапа територій України, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Мапа дозволяє впевнитися у безпечності доріг, якими пересуваються українці. Рятувальники закликали користуватися нею під час планування маршрутів у районах, де велися бойові дії. Мапу можна побачити на сайті, а також завантажити додатком на мобільні телефони.

Країна-терорист регулярно використовує заборонені фосфорні снаряди, зокрема, 4 січня 2023 року на Херсонському напрямку. Внаслідок цього можливе забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та водних ресурсів, у тому числі міграція небезпечних речовин ґрунтами до підземних вод.

Компанія Maxar Technologies опублікувала супутникові знімки міста Бахмут Донецької області, зроблені 4 січня 2023 року. Місто є центром інтенсивних боїв між російськими та українськими силами протягом останніх 6 місяців, і зображення показують значні пошкодження будівель та інфраструктури. 5 січня голова військової адміністрації Донецької області Павло Кириленко повідомив, що внаслідок військових дій місто Бахмут зруйноване на понад 60 відсотків.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

За даними Міндовкілля, шкода українським лісам від дій російських окупантів становить щонайменше 19,4 млрд грн. Понад 2,45 млн га лісів вже звільнені з-під окупації нашими Збройними силами та потребують відновлення. На сьогодні включно з Кримом залишаються окупованими 730 тис. га українських лісів.

Згідно з повідомленням Управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА, Кінбурнська коса продовжує перебувати на лінії фронту, де йдуть бої. Кінбурнська коса є особливо цінною природною територією. Для збереження унікальних природних комплексів Дніпровської піщаної арени тут функціонують Чорноморський біосферний заповідник, Національний природний парк «Білобережжя Святослава», Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса». Тут мешкає багато рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, з них до Червоної книги України включені: 17 видів вищих судинних рослин, 60 видів птахів, 24 види ссавців.

Масштаби вигорілих площ на Кінбурнському півострові складають більше 4780 га. Такі дані встановлені методом дешифрування супутникових знімків. Загалом на території, де відбулися пожежі, знищено оселища (місця гніздування) приблизно 100 видів птахів, тобто більшості з переліку гніздових видів. Птахи також постраждали від потужного фактору турбування (вибухи, світлові спалахи, проїзд важкої техніки, перебування військових).

Внаслідок бойових дій українські ґрунти забруднені марганцем, нікелем, кадмієм, цинком, свинцем і міддю. Згідно з оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, за час повномасштабної війни в Україні суттєво здеградованих сільськогосподарських земель побільшало на 13%. Площі ґрунтів, що нашпиговані мінами та боєприпасами, забруднені нафтопродуктами та хімічними сполуками, розорені вирвами, збільшуються щодня. Науковці зазначають, що це – елемент екоциду, свідомого нищення екосистеми України.

Відновлення, як свідчить світова практика, займе не один рік. Бо, наприклад, за даними бельгійських учених, навіть через 90 років після Першої світової на місцях колишніх боїв фіксували перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів. Детальніше про шкоду ґрунтам України внаслідок війни та шляхи їхнього відновлення йдеться у статті Лівого Берега.

Шкода водним ресурсам

Згідно з повідомленням Державного агентства меліорації та рибного господарства України, внаслідок постійних російських обстрілів у річці Дніпро на Херсонщині масово гине риба. 2 січня 2023 року внаслідок обстрілу окупантами прибережної частини м. Херсона та акваторії р. Дніпро зафіксовано масове знищення водних біоресурсів.

Загибель риби відбулася на ділянці р. Дніпро, яка є зимувальною ямою із загальною площею 2,44 км2. При цьому на акваторії площею 10 м2 у середньому спостерігалося до 5 загиблих особин товстолоба вагою від 7 до 10 кг. Працівниками Херсонського рибоохоронного патруля проведено розрахунок збитків, які склали орієнтовно 390,4 млн грн.

Річка Дніпро – головна водна артерія України, є однією з екосистем, що найбільше страждає від війни. Дніпро – джерело питної води для людей і дім для багатьох видів флори та фауни. 57% його вод протікає по території України. Також Дніпро є середовищем проживання для багатьох рідкісних тварин: червонокнижної річкової видри, бобра, нутрії.

Російські обстріли призводять до утворення небезпечних речовин. Вони осідають на ґрунт, поверхневі води, мігрують у ґрунтові води та річку Дніпро. Це може призвести до збіднення біорізноманіття видів у річковій екосистемі. Відбувається активне забруднення річки паливо-мастильними матеріалами. Багато міст втратили очисні споруди і стоки потрапляють напряму в Дніпро.

Внаслідок війни у Дніпро потрапляє велика кількість осколків, фрагментів ракетних і артилерійських боєприпасів. Снаряди можуть десятиліттями зберігатися у воді, тому в Дніпрі утворюються осередки хаотичного мінування снарядами і ракетами, що не розірвались.

Забруднена вода потрапляє в Чорне море і може дістатися сусідніх країн. Забруднення та нищення Дніпра може призвести до збіднення біорізноманіття, порушення структури екосистем, міграції забруднюючих речовин і небезпечних хімічних сполук у регіоні Чорного моря.

Більш детально про те, як живе величезна екосистема Дніпра в умовах війни, йдеться у статті Української правди.

Спеціалісти Держекоінспекції України розрахували суму збитків, внаслідок російської агресії на території України за забруднення, засмічення вод та самовільне користування водними ресурсами. За 10 місяців країна-терорист завдала збитків на суму понад 55, 7 мільярдів грн. Із них 15, 5 млрд. грн збитків розраховано внаслідок захоплення гідротехнічних споруд Північно-Кримського каналу, що розташовані у Херсонській області.

Чорне та Азовське моря

Мертвих дельфінів та морських свиней все частіше знаходять на берегах Чорного моря. Вчені вказують ймовірною причиною активізацію військово-морських сил Росії через війну в Україні. Більш детально про загибель дельфінів у Чорному морі йдеться у статті ВВС.

В Міндовкіллі відбулося установче засідання оновленого складу науково-консультативної ради з питань збереження морських ссавців, де обговорили  питання масових випадків загибелі дельфінів в Чорному морі через військові дії рф, та прискорення збору доказів для притягнення держави-агресора до відповідальності.

Для прискорення ідентифікації і виявлення причин загибелі китоподібних провідними науковими інститутами Європи було вирішено рекомендувати Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України пришвидшити підготовку і подання пакету документів до Міндовкілля. Це дозволить отримати дозвіл CITES на вивезення зразків тканин китоподібних до Німеччини, а також продовжити роботу щодо прискорення отримання дозвільних документів в Італії, аби доставити відповідні зразки до лабораторії в цій країні. Також вирішено частіше проводити засідання Ради у зв’язку із складною та несприятливою ситуацією для збереження дельфінів в акваторії Чорного і Азовського морів.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну:

https://mepr.gov.ua/news/41091.html

Loading