Для подолання наслідків повені знадобитьсяще майже два мільярди гривень

Ранкове засідання Верховної Ради України 3 липня 2020 року.

Урядова година розпочалася з доповіді Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Як повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, попередньо народні депутати вирішили заслухати інформацію про ситуацію, яка склалася на Прикарпатті, та заходи уряду України з ліквідації наслідків повені в цьому регіоні, про використання коштів на подолання пандемії COVID-19 та практику вирішення кадрових питань, що належать до конституційних повноважень парламенту.

Прозорість та чесність використання коштів, виділених на боротьбу з коронавірусом, очільник Кабміну назвав «двома головними пріоритетами уряду». Загалом у спеціально створеному фонді акумулювалося 64,7 мільярда гривень. Із них 9 мільярдів спрямовано до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Із них 4,7 мільярда — для виплати допомоги з часткового безробіття, 4,3 — на допомогу з безробіття. Нині фінансову підтримку отримують понад 500 тисяч безробітних. Це люди з різних підприємств — від невеличких фабрик до самозайнятих осіб. 3 мільярди гривень урядовці призначили безпосередньо на заходи із запобігання поширенню коронавірусу. Із них 650 мільйонів — лабораторним підрозділам Міністерства охорони здоров’я. Кількість тестів нині в нашій країні на рівні Чехії та Польщі (20—25 тисяч тестів щодня), звітують урядовці. Ще 2,3 мільярда гривень йде на закупівлю засобів індивідуального захисту для закладів, які надають стаціонарну екстрену медичну допомогу. Д. Шмигаль окремо зазначив, що 1,3 мільярда уряд виділяє на покращення екстреної медицини. 2,5 мільярда передбачено на допомогу Фонду соціального страхування, а 1,7 мільярда — на грошову допомогу тим, хто її потребує, наприклад, пенсіонерам. Для додаткових виплат військовослужбовцям та поліцейським виділено 2,7 мільярда. На купівлю апаратів штучної вентиляції легень медичним закладам першої черги призначено 100 мільйонів гривень.

За словами Д. Шмигаля, 52,5 мільйона гривень із фонду пішло на повернення коштів, сплачених учасниками пробного ЗНО. У цьому контексті він також зазначив, що перші сесії тестування вже відбулися. Вони були організовані на високому рівні в плані безпеки дітей. Проводилася тотальна перевірка всіх викладачів та учасників оцінювання. Фіксувалися випадки, коли за станом здоров’я до тестів не допускалися учні, а також вчителі й інспектори. У декого навіть виявили безсимптомний перебіг коронавірусу.

На доплату медикам із фонду витрачено 7,8 мільярда гривень. Д. Шмигаль запевнив, що доплати здійснюються в повному обсязі. «Але всі розуміють, що цього недостатньо», — зазначив він. А тому з 1 вересня уряд починає програму підвищення зарплат медичним працівникам — від лікарів до молодших сестер. «Це ще не ті суми, які мають отримувати медики в Україні, — наголосив глава Кабміну. — Але це перший крок, який надзвичайно важливий та символічний для нашої медицини та суспільства». Окрім цього 2,9 мільярда підуть на закупівлю устаткування для приймальних відділень лікарень. Опорні заклади охорони здоров’я в госпітальних округах уже в цьому році отримають нові приймальні відділення, створені за найсучаснішими стандартами.

Тільки-но уряд отримав перші результати оцінки наслідків повені на заході країни, було виділено 754 мільйони гривень для протистояння стихії, повідомив Д. Шмигаль. Ці гроші мали піти на першочергове відновлення інфраструктури та відшкодування втрат населенню, а також на превентивні заходи. Розподілили кошти так: Закарпатській ОДА — 30 мільйонів, Івано-Франківській — 480 мільйонів, Львівській — 10 мільйонів, Чернівецькій — 30 мільйонів. А також 200 тисяч гривень пішли на забезпечення постраждалих сімей. Тим, хто залишився без житла, виділено по 300 тисяч, на проведення капітального ремонту — по 50 тисяч, відшкодування втрат — по 20 тисяч. Окремо Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів виділено 122 мільйони гривень для державних агентств водних та лісових ресурсів на відновлення дамб, берегоукріплення та пошкодженої інфраструктури, які гарантуватимуть безпеку під час подібних стихійних явищ. Для Державної служби надзвичайних ситуацій виділено 41 мільйон гривень, для Національної гвардії — 22 мільйони, для Нацполіції — 19 мільйонів. Фактично це витрати на пальне для спеціальної техніки та авіаційного сполучення.

Денис Шмигаль наголосив, що понад 750 мільйонів гривень — це не остаточна сума, яку уряд спрямовує на відновлення регіонів. За попередніми розрахунками, додатково для подолання наслідків повені знадобиться ще майже два мільярди гривень. Йдеться про гроші, які отримають люди, і в цьому контексті дуже важливо відстежити, як саме ці гроші витрачатимуться, зауважив Прем’єр-міністр. Він також повідомив, що протягом багатьох років уряд витрачав мільярди на запобігання такому розвитку ситуації на заході країни, як маємо нині. Але з’ясувалося, що ці заходи зовсім не ефективні. Тож тепер працюватимуть над зміною стратегії проведення превентивних заходів, а також ретельніше стежитимуть за тим, як виділені державою кошти на протипаводкові заходи витрачаються на місцях.

Водночас Прем’єр-міністр зауважив, що за рахунок зелених насаджень можна було б затримати тільки десять відсотків води, яка хлинула на людські помешкання. Утім, у Кабінеті Міністрів кажуть про зменшення незаконних вирубок лісів і звітують про запровадження тотального електронного чіпування деревини та проведення електронних аукціонів. Усі суцільні зруби лісівники відновлюють, запевняє Д. Шмигаль і наводить такі дані: протягом цієї весни, за офіційними даними, відновлено 32,3 тисячі гектарів лісу. А співвідношення площі створення лісів за 10 років перевищило площу суцільних вирубок.

Під час свого виступу Д. Шмигаль також прокоментував призначення Сергія Шкарлета тимчасово виконувачем обов’язків міністра освіти та науки. Прем’єр-міністр поінформував, що новопризначений чиновник побував на засіданні профільного парламентського комітету, де представив своє бачення першочергових кроків на цій посаді. «Це дуже позитивний крок, адже людина у перший же тиждень своєї роботи вже працює з комітетом, — зауважив Д. Шмигаль. — Тепер треба ще показати вміння реалізовувати написане». Особливо керівник уряду відзначив те, що у представленій програмі є великий блок, який стосується науки та інновацій.

Народні депутати, як завжди, мали можливість поставити запитання до всіх членів Кабінету Міністрів. На вимогу двох фракцій із трибуни виступив представник «Європейської солідарності» Михайло Забродський. Він зазначив, що на сайті командування Повітряних сил з’явилося повідомлення про те, що в кілька частин зенітно-ракетних військ, дислокованих на Хмельниччині, прибула бригада слідчих Державного бюро розслідувань з відповідними приписами на проведення слідчих дій. Зокрема, огляду території військової частини та встановлення деяких обставин. Але, між іншим, у результаті цієї роботи вилучено в одній із військових частин чотири прилади надвисоких частот, ще три такі прилади вилучено в інших частинах. Народний депутат наголосив, що сучасні війни починаються саме з ракетно-бомбових ударів і застосування противником повітряних сил. У цій сфері ми значно поступаємось своєму противнику, наголосив він. Вилучення кількох таких приладів — це кілька непрацюючих комплексів виявлення, наведення та ураження. Навіть коли їх повернуть, на налагодження техніки доведеться витратити ще якийсь час для калібрування. Протягом цього часу в нашому повітряному просторі фактично залишатиметься діра завширшки в кількасот кілометрів. «Вимагаємо від Міністерства оборони не млявої оцінки неслужбових розслідувань, а чіткої відповіді: хто винен у тому, що сталося. А від Генерального прокурора Венедіктової — чіткої оцінки дій фахівців ДБР, які останнім часом виснажуються штурмом музеїв і висуванням маячливих звинувачень для опозиції», — сказав М. Забродський. Свій виступ він завершив словами «Винних — до відповідальності».

Після цього Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив про створення низки міжфракційних об’єднань. Так, Олексій Гончаренко очолив об’єднання «За демократичну Білорусь», у «Випускниках Франка» головуватиме Ростислав Тістик. Співголовами об’єднання «Українська освіта» обрано Олександра Бакумова, Юлію Гришину та Андрія Одарченка. Міжфракційне об’єднання «За Рівненщину» очолив Сергій Литвиненко. Окрім того, Перший заступник Голови Верховної Ради поінформував, що народний депутат Анна Скороход увійшла до складу депутатської групи «За майбутнє».

Тоді парламентарії продовжили розглядати проект закону № 2285-д про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Презентуючи свої поправки, народні депутати наголосили на тому, що розгляд цього закону нині не на часі. Мовляв, зосередитися варто на тому, що відбувається на заході країни, та економічній ситуації в цілому. Перед тим, як заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк почала оголошувати 165 депутатських запитів, глава парламенту Дмитро Разумков повідомив, що о 14-й розпочнеться позачергове засідання Верховної Ради за підписами народних депутатів. Наприкінці засідання законотворці мали можливість з трибуни Верховної Ради привернути увагу суспільства до різних актуальних питань.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.

ПРЯМА МОВА

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль:

— Попередньо схвалено розподіл ще 45,7 мільярда гривень. Із них 35 мільярдів спрямовують на ремонт та реконструкцію доріг. Нагадаю, що це рішення підтримав 331 народний депутат. Тобто це виконання вимог, які парламентарії подали до уряду. Я неодноразово зазначав, що будівництво доріг — це розігрів та стимулювання нашої економіки, що створює позитивний ефект у суміжних галузях. Так званий ефект мультиплікатора. В тому числі, й за створенням додаткових робочих місць, які ми обіцяли українцям. І це підтверджено статистикою — понад 150 тисяч осіб змогли знайти за цей час роботу.

http://www.golos.com.ua/article/332796