В Ботанічному саду НУБіП посадку дерев присвятили 77-й річниці визволення Києва від нацистських загарбників.
Цим була вшанована пам’ять про воїнів, які виборювали свободу киянам та захищали Батьківщину на Голосіївських пагорбах у Другу світову війну. Участь в акції взяли студенти, керівники та викладачі Національного інституту біоресурсів і природокористування, керівник Державного агентства лісових ресурсів із залученням преси та телебачення.
«Подібними заходами, – зауважив Голова Держлісагентства Василь Кузьович, – сьогодні ми також привертаємо увагу всього суспільства до того, що нам, українцям, треба вчитися розуміти природу і шанувати її. Адже без лісу, лісових насаджень жодна країна не має майбутнього».
Клімат змінюється, а ніщо краще не працює, ніж дерево, що зв’язує вуглець і виділяє кисень. Ботанічний сад наближається до вікового ювілею. Останніми роками була проведена реконструкція за підтримки лісгоспів України.
Завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Юрій Марчук розповідає, що тут є 400-літні дуби, які пам’ятають Петра Могилу. Ростуть 30 сортів магнолії. Щорічно колекцію ботсаду поповнюють 40–50 нових рослин. Сьогодні посаджено 197 нових культиварів із Північної Америки, Європи, Далекого Сходу, Індокитаю: клен червоний, черемха віргінська, сакура рожева, горобина японська, метасеквойя, каучукове та оксамитове дерево і багато інших.
Ректор НУБІП Станіслав Ніколаєнко емоційно додав: «Щоб осягнути багатство колекції ботанічного саду, тут треба провести кілька днів».
Дізнаюсь, що, зазвичай, поповнення колекції дендропарку одним деревцем може коштувати від 7 тис. гривень. Але на українському ринку заморських екзотів трапляються дерева ціною в десятки тисяч євро.
Ботанічний сад НУБіП став справжнім пізнавальним центром – має три навчальні облаштовані майданчики, де можна проводити лекції зі студентами. Попит на «зелені аудиторії» в умовах карантину затребуваний. Цим досвідом уже користуються навколишні школи, освітні заклади, установи для проведення нарад, семінарів тощо.
Віктор ПОДЕНКО,
фото Геннадія КУШАНОВА,
Газета “Природа і суспільство”