«Хто плекає паростки кленові…» До ювілею Віктора Маурера

11 жовтня 2020 року
https://nubip.edu.ua/node/81939

Ці знаменні слова з першого рядка вірша Максима Рильського, який став символом звитяжної праці лісівників, цілком заслужено можна адресувати нашому 70-річному ювіляру – завідувачу кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій, кандидату с.-г. наук, професору, академіку Лісівничої академії наук України, заслуженому лісівнику України, орденоносцю, справжньому професіоналу лісової галузі, харизматичному лектору, активному спортсмену, азартному мисливцю і просто чудовій людині – Віктору Мельхіоровичу Мауреру.

Його життя дійсно від паростка, а вірніше, від ембріона насінини до височенного крислатого дерева – цілком і повністю присвячено лісу і людям, які його плекають. Мабуть заслуга в цьому батька-лісівника, першого учителя і наставника, та чудових просторів «зеленого моря» Закарпаття, де пройшло його дитинство.

Ґрунтовну цеглину у фундамент його становлення як лісівника вклав педагогічний колектив Сторожинецького лісового технікуму, після закінчення якого 1969 року він розпочав свою трудову діяльність на посаді техніка-таксатора ВО «Укрдержліспроект». Жага до знань покликала Віктора Мельхіоровича до Києва, а лісогосподарський факультет Української сільськогосподарської академії причарував юнака Голосієвом, яке своєю горбистою місциною, вкритою зеленими шатами лісу, частково нагадували рідне Закарпаття.

Студентське життя для випускника лісового технікуму не складало багато турбот у подоланні «граніту науки», але колектив видатних професорів факультету надихав на поглиблення наукових основ лісівничих предметів. Вистачало часу і на футбол, у який він грає усе своє життя, і на студентські забави. «Мов сполохані коні студентські літа, що летять по життєвім помості…», промайнули і не встигнеш оглянутись… Диплом, випускний, «совєцьке» шампанське і в 1974 році після завершення навчання на лісогосподарському факультеті УСГА доля закинула нашого ювіляра спочатку у Велико-Березнянський агролісгосп інженером лісових культур, а потім – у Закарпатську ЛДС УкрНДІЛГА молодшим науковим співробітником відділу лісових культур.

Тісна співпраця на кафедрі лісових культур з професором Кальним Г.П. ще в студентські роки сформувала подальшу його долю. Починаючи у 1976 році з посади стажиста-дослідника, аспіранта, асистента – пройшовши усі щаблі академічної драбини до посади професора і в 2002 році завідувача кафедри. Кілька років тому довелося взяти під своє крило ще й кафедру лісової меліорації і працювати вже в новій об’єднаній структурі – завідувачем кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій.

Поєднуючи упродовж майже понад 40 років, науково-педагогічну діяльність і роботу на адміністративних посадах заступника декана, декана і директора ННІ (1980 – 1993, 1998 – 2002), значних зусиль доклав до розбудови лісогосподарського факультету та створення ННІ лісового і садово-паркового господарства (2001). За його ініціативи та участі засновано кафедру лісового менеджменту (1998), відновлено підготовку фахівців за спеціальностями «Садово-паркове господарство» (1998) та «Технологія деревообробки» (1999), відкрито факультет садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури (2000).

Він має істотні здобутки і в науці. Його наукові інтереси пов’язані з опрацюванням теоретичних засад екоадаптаційного відтворення лісів, розробкою зональних систем лісового й декоративного розсадництва, удосконаленням агротехнології виробництва лісового і декоративного садивного матеріалу та обґрунтуванням науково-практичних основ запровадження сучасних трансформаційних методів лісовирощування.

Автор і співавтор 11 монографій, 5 підручників, 5 навчальних посібників, 8 патентів, 7 авторських свідоцтв і низки ДСТУ та СОУ лісогосподарського спрямування. Серед них перший вітчизняний підручник «Декоративне розсадництво» українською мовою та перший навчальний посібник «Екоадаптаційне відтворення лісів». Загалом опублікував понад 250 наукових і науково-методичних праць. Підготував 4 кандидатів наук і здійснює наукове керівництво аспірантами. Сотні вдячних його випускників успішно працюють в усіх куточках нашої країни та за кордоном.

Глибоке розуміння важливості поєднання теоретичної підготовки з набуттям практичних навичок у студентів не дає спокою ювіляру повсякчас. Його дітище – навчально-науковий розсадник, що так важко підкоряється йому і колективу кафедри уже багато років. Скільки енергії, часу та коштів (часто особистих) вкладено в цю справу! Зеленіють на ньому сіянці сосни і дуба, дбайливо затінені контейнерні культури декоративних рослин … і найбільша гордість Віктора Мельхіоровича – ним спроектований лабораторний будиночок, що бавить око смерековим зрубом, виготовлений майстрами і привезений із рідного Закарпаття.

Ще не все насіння висіяно на лісових розсадниках нашої країни, ще не у всіх душах майбутніх лісівників проросли паростки любові до лісу. Роботи – не початий край… ! Не рахуйте роки, колего, – нехай їх ще довго-довго кує зозуля, на здоров’я, на щастя Вам і Вашій великій лісівничій родині, на многії і благії літа!
Із води і роси Вам!

 З глибокою повагою


Петро Лакида,
директор ННІ лісового і садово-паркового господарства