Хто стоїть за лісовими хабарями на Буковині?

ЧИМ ДАЛІ В ЛІС – ТИМ ТОВЩІ «ПАРТИЗАНИ»

Лісова галузь Буковини в останній тиждень весни-2020 відзначилася черговим корупційним скандалом. На хабарі у 14 тисяч гривень 25 травня слідчі Державного бюро розслідувань затримали директора одного з державних лісогосподарських підприємств області (Новоселицький район). «Неправомірна вигода у поєднанні з вимаганням, причому повторно», йдеться у повідомленні правоохоронців.

Це не перший такий випадок за досить короткий час. 26 травня цього року ДБР спрямувало до суду обвинувальний акт за ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України щодо головного лісничого держспецлісгоспу у Глибоцькому районі. Лісничого взяли «на гарячому», коли він вимагав у місцевого підприємця 60 тисяч гривень за позачерговий доступ до лісоматеріалів і отримував перший транш хабара.

А отже можна сказати, що в лісовому господарстві Буковини діє певна система, яка спричинює корупцію. Тож важливо не тільки виявляти нечистих на руку галузевих посадовців. Важливо розібратися, кому з того зиск і навіщо потрібно лісівникам вимагати у деревопереробників гроші, а самим деревопереробникам – вестися на вимагання? А головне – хто породжує і тримає в області таку корупційну схему?

Адже сьогодні для деревопереробників немає проблем з доступом до лісосировини. Її достатньо на внутрішньому ринку, у тому числі в області, завдяки дії мораторію на експорт необробленої деревини. В той же час система електронних аукціонів формує на лісоматеріали справедливу ринкову ціну і забезпечує деревопереробному бізнесу вільний доступ до потрібних їм сортиментів.
Протиправна купівля деревини поза аукціоном за кримінальними схемами не вигідна ні лісівникам, ні деревопереробникам. Питається, навіщо керівникам державних лісгоспів області опускатися до вимагання неправомірної вигоди за забезпечення ними доступу до лісосировини?

Відповідь проста – їх штовхає на такі дії, з одного боку, необхідність розрахуватися за набуті посади, які вони отримали при попередньому керівництві Чернівецького обласного управління лісового господарства. З іншого – вони мусять виконувати вказівки тих, хто «вивів їх у люди».

Неспроста у 2018 році заїжджі з Волині керівники обласного лісового управління (скеровані до нас попереднім керівництвом, також волинським, Державного агентства лісових ресурсів України) розпочали свої діяння на Буковині з масштабних кадрових переворотів в директорському корпусі лісгоспів. Кадрові призначення в нечистих руках – це подвійне стабільне джерело наживи для вищих керівників галузі: за саму керівну посаду на лісогосподарському підприємстві і з безвідмовного виконання виробничниками їхніх протиправних вказівок.

Під кадрове цунамі тоді потрапили майже усі ресурсні області країни. На Буковині без будь-якої фінансово-виробничої аргументації були звільнені усі керівники провідних лісгоспів області і почалась вакханалія з поставок лісоматеріалів потрібним фірмам за потрібною ціною. В результаті при Вікторі Сахнюкові лісогосподарські підприємства Буковини за економічно-фінансовими показниками з традиційних перших рейтингових місць опинилася серед найгірших в лісовій галузі країни.

Вирівняти сьогодні ситуацію новопризначеному керівникові ЧОУЛМГ Василю Гончару дуже непросто. Тим більше, що окремі організатори корупційних схем з Волині далі продовжують впливати на роботу буковинських лісгоспів та їхніх директорів. Приміром, через волинського посадовця в обласному управлінні лісового господарства, який при цьому успішно залишається в тіні сумнівних оборудок. Тому цілком вірогідно, що корупційні скандали в сфері лісового господарства краю матимуть своє продовження.

Стефанія ВОЛОЩУК, для БукІнфо (с) 

http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=121850