Катастрофа на мільярд. Як Україна розплачується повенями за екоцид Карпат

Початок тижня. Карпати. Але зливи – наче десь у тропіках. Місячна, а місцями і двомісячна норма опадів заливає регіон за два дні. Потічками із камінням опади стікають до підніжжя гір. У Верховинському районі річка Чорний Черемош, справді стала чорною – клекотить, а потім вихлюпується на сушу.

Дамбу рятувальники намагаються укріпити, але марно. Щогодини рівень води росте на десятки сантиметрів. Форт не витримує мільярди кубометрів води, які випали з неба. Зносить мости, дороги, а потім двори і хати.

Того дня стане відомо: бурхливі потоки забрали життя трьох людей. У річку  Білий Черемош зірвалась машина із двома пасажирами. Місцеві навіть чули їхні крики, але врятувати не змогли. Ще одна жінка також впала у розбурхану річку і зникла.  

Дамба у Рожнятові перетворюється на водоспад Шипіт. Цей потік і ще сотні таких лав із камінням і мулом несуться у Дністер. Наповнюють і переповнюють його. Вода підіймається на сім, а подекуди на десять метрів. Місто Галич тоне.

«Наплило в момент. І через дорогу все почало валити, забирати – сади, городи. Цибуля, морква, огірки, картопля – все забрало. Хто допоможе – не знаю», – плаче одна з місцевих мешканок, розповідаючи ТСН.Тиждень жахіття, які довелося пережити.

Грунт у Карпатах настільки перезволожений, що текти починає сама земля. Хвилями сповзає донизу. Кадри із Яремче, де мама із двома дітьми ледь не полетіли у прірву, просто шокують.

Урятуватися вже не можна. На Прикарпатті люди лізуть на дахи. І в човни.

Водночас Черемош і Прут на Буковині змушують людей похапцем збирати речі. А торговців із Калинівського ринку рятувати крам. Вода прийшла швидко. Чоловік прямо на ринку піймав голіруч півметрового коропа.

Село Банилів у низовині одним із перших йде під воду. З підтоплених сіл вивозять вагітних жінок та літніх людей. Дивовижні українські снігоболотоходи стають як ніколи вчасними. Тієї ночі лягати спати вже було небезпечно.

Наступного ранку тисячі людей у п’яти областях опиняться у пастці. Гелікоптерами їм доправлятимуть їжу. По шию у воді до хат пробиратимуться рятувальники. Виглядає все так, ніби тут було цунамі.

«Люди дивились телевізор і через вікна вода заходила. В раховані хвилини, а деколи і секунди, розривало паркани. Таке пекло було тут», – розповідає сільський голова с. Стрілецький Кут Василь Вудвуд.

Мокрі, голодні, без газу і води, у поруйнованих хатах, люди впадають у відчай.

«Все знесено. Сарай завалено, стайні завалено», – жаліються місцеві мешканці.

Хтось погоджується на евакуацію. А хтось, попри все, не готовий покинути хату. 

Гелікоптером на Прикарпаття прибувають урядовці. І оцінюють наслідки: на сотні мільйонів.  

За словами прем’єра Дениса Шмигаля, початкова допомога тільки Івано-Франківщині – 500 млн гривень. Ще 82 млн потрібні для відновлення дамб.

Але згодом, що більше відступатиме вода, то про більші суми йтиметься.

Місто Галич. Межі русла Дністра тут щезли. Але з гелікоптера добре видно, що будинки на кілька поверхів побудовані тут не так давно. Прямо на заплавах річки. Коли вона тиха, краєвиди приголомшливі. Проте раз на 10-15 років водойма розливається і відвойовує у людей своє, відведене природою, місце, – кажуть екологи.

«Люди, які живуть там, вони точно знають, що може бути велика вода. Але чомусь саме їхні будівлі затоплюються. Вони побудовані саме там, де це було настільки ризиковано», – зауважує еколог Петро Тєстов.

Одна з мешканок приїхала сюди після страхітливого паводка 2008 року. І побудувала хату поблизу Дністра. Причому, дозвіл на це дала місцева влада.

Натомість, приміром, у Європі, існує паводкова директива, яка визначає зони, заборонені для забудови.

«Відселити з якоїсь  території людей є доцільніше, ніж постійно там займатися  відновленням якоїсь певної інфраструктури. Є ті території, які затоплюються завжди. Навіть якщо закріпити все, то ми ж знаємо, що вода завжди знаходить вихід», – нагадує в. о. Голови Держводагентства України Михайло Хорєв.

«А ще вода завжди знаходить слабкі місця в укріпленнях. У нас такими виявилися дамби, які були зведені 15-20-30 років тому», – додає він.

За його словами, якщо паводків було більше, то грошей виділялось більше. Якщо рік був більш посушливим, то менше. Наразі, згідно з розрахунками, потреба складає 190 млн. Прем’єр-міністр цю пропозицію підтримав.

Тобто майже 200 мільйонів на відбудову берегоукріплень і дамб треба віддати зараз, в одну мить, замість поступово вкладати гроші.

Але справа не лише в дамбах. Науковці буквально сперечалися весь тиждень про причини катастрофи. Одні вважають – це зміна клімату, інші – засмічення річок і берегів. «Це і вибір гравію, який набрав промислових масштабів в країні», – нагадує провідна наукова співробітниця Інституту екології України Оксана Марискевич.

А місцеві мешканці додають – що ліс звідси теж вивозять тоннами. Звук пилки для них дійсно до болю знайомий. Журналіст Андрій Орляк неодноразово знімав і показував лісоцид – десятки машин із кругляком, самі пеньки замість столітніх буків та карпатської хвої.

Дерева утримують грунт, а той – усю вологу. Тож ліс міг би увібрати до 20% тих надмірних опадів, які спричинили потопи, – кажуть екологи. Але суцільні вирубки означають, що ліс уже не посадити.

«Чим більше рубок у Карпатах, тим більше, з більшою інтенсивністю, змивається ґрунт. І кожен наступний дощ вода все більше і більше змиває. Для відновлення ґрунту треба кілька століть», – каже Петро Тєстов.

Але Оксана Марискевич з цим не до кінця погоджується: «Вважати, що тільки ведення лісовогосподарства є основною причиною того, що ми маємо зараз, це було б наївно».

Утім, паводок став приводом для правоохоронців нарешті поглянути у бік лисих Карпат. Прокуратура і служба безпеки Франківщини вже розслідують екоцид. Цікаво лиш, де шукати винних за десятки років знущання з Карпат.

…Погнила городина, подохла худоба, поруйновані хати, потрощені машини, розмиті дороги, знищені мости. Рятувальники розгрібають там все й досі. Долучиться й міжнародний інженерний батальйон «Тиса», який, окрім українців, складається зі словаків та угорців. Багато роботи і в дорожників. Треба відбудувати майже 200 мостів та 500 кілометрів доріг – а це приблизно чверть мільярда гривень.

22 тисячі обійсть зруйновані. На відновлення тих районів уряд пообіцяв 700 мільйонів гривень…

Та скільки б мільйонів ми не витрачали на подолання наслідків стихії, гнів природи  буде лиш посилюватись, поки  ми займаємо заплави річок, вирубуємо ліси і нищимо ґрунти. І якщо не зупинитися вже зараз, бачити лють природи ми будемо набагато частіше, ніж раз на десять років.

Наталія Ярмола, Алла Пасс, Алла Хоцянівська, Марічка Кужик, Валерій Кузнєцов, Олег Тудан

https://www.unian.ua/society/katastrofa-na-milyard-yak-ukrajina-rozplachuyetsya-povenyami-za-ekocid-karpat-novini-ukrajini-11054354.html