Клімат перевірив готовність

Які висновки будуть зроблені після весняних пожеж.

Цьогорічна весна у перші два місяці виявилася надзвичайно сухою. У зв’язку з цим і безвідповідальністю деяких громадян, кількість пожеж в Україні у квітні була дуже великою. Однією з найбільш тривожних для нас виявилася пожежа у Чорнобильській зоні. Прокоментувати цю ситуацію ми попросили керівника Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева.

– Найперше, чому так довго гасили? Адже понад півтисячі людей, задіявши 120 одиниць техніки, працювали два тижні…

– Фахівці ННІ лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України за допомогою методів дистанційного зондування спостерігали за ситуацією у Зоні відчуження, починаючи ще з 29 березня, коли сталася перша велика пожежа на площі 700 гектарів. Вже через три дні події набули катастрофічного розвитку і протягом 3–4 квітня у Древлянському заповіднику вогонь випалив шість тисяч гектарів, а протягом квітня ландшафтні пожежі охопили 25 тисяч гектарів га у Житомирській області та до 70 тисяч гектарів – у Зоні відчуження. Така площа до цього в Україні згорала за 10 (!) років.

Зміни клімату призвели до раннього, майже на місяць раніше, початку пожежонебезпечного періоду. Тож і лісопожежні служби ще не були розгорнуті, і техніка перебувала на консервації. Вже на 6 квітня пожежі набули масштабу надзвичайної ситуації і гасіння їх тривало так довго через високу швидкість вітру та захаращеність лісів у Зоні відчуження.

– Чи зверталися до Вас за консультацією, як до людини, яка багато років займається цією проблематикою?

– Протягом періоду ліквідації пожежі наш Центр моніторингу пожеж, що базується у НУБіП, працював безпосередньо з Державним агентством з управління Зоною відчуження, підрозділами ДСНС, Чорнобильським біосферним заповідником, надаючи їм оперативну інформацію про площі пожеж шляхом публікації пресрелізів, що розміщені зараз на сайті центру (https://nubip.edu.ua/node/9083/13). Також ми дали дев’ять інтерв’ю провідним українським та закордонним ЗМІ щодо цих пожеж, аби донести інформацію.

Фаховий аналіз квітневих пожеж 2020 року у Зоні відчуження й у Житомирській області та рекомендації щодо термінових заходів із подолання цієї проблеми лягли в основу звернення нашого центру до Президента України, Голови Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також до установ та підприємств, що відповідають за пожежну безпеку. Особливу увагу ми приділили науковим напрацюванням НУБіП у галузі моніторингу, запобігання та гасіння ландшафтних пожеж, що були розроблені в межах науково-дослідних тем університету.

– Що потрібно робити, аби ситуація не повторилася?

– Ці пожежі свідчать, що зміни клімату кардинально підвищили пожежні ризики в Україні до рівня таких країн як: Австралія, США або Греція. Організація ж запобігання та гасіння пожеж протягом останніх десятиліть залишилися майже незмінними, ба, навіть погіршились через відсутність державного фінансування лісового господарства та охорони лісів від пожеж в Україні з 2016 року. Отже, вкрай необхідне створення спеціального комітету для розробки пропозицій Уряду щодо організації національної системи боротьби з ландшафтними пожежами. Ключовими рисами цієї системи повинна бути співпраця з науковцями-пірологами та міжвідомче співробітництво з запобігання та гасіння пожеж. Що ж стосується підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, то цьогорічні пожежі зумовили необхідність оперативної перебудови курсу «Лісова пірологія», що викладається студентам третього курсу спеціальності «Лісове господарство» для кращої їх теоретичної та практичної підготовки до нових викликів часу.

Розмовляла Ірина БІЛОУС,
Газета “Природа і суспільство”