Короїд любить моно

Побороти всихання можна (лісо)культурою.

Добрий день, шановні читачі. Розкажу вам свої враження про історію та істерію з короїдом, яку влаштували люди, які далекі як від лісу, так і лісової науки. Короїд з’явився на світ приблизно тоді, коли і ліс, 100–150 млн років тому, історія людства, як царя природи, розпочалася 2–3 тисячі років тому. Проте людина встигла насмітити в природі куди більше, ніж короїд.

Для початку розкажу вам повчальну історію з домашнього господарства. Я любив курей і розводив завжди до пів сотні і більше, тихі мирні кури копошилися та робили ідилію господарства. Я за ними уважно слідкував, перевіряв, лікував інколи (в основному молодняк), гарна справа і м’ясо, і яйця. Дивлюся якось, велика курка пристала. Пожовтів гребінь! Я її піймав, перевірив і побачив, що на ній прямо полчища блох, вошей, швидко закрив її у коробку та обробив гарно, через день вона була чиста, як сльоза, але через пару днів повторилося те саме. Я її зарубав і попросив помічницю Марічку уважно курку розібрати. Вона мені розказує, що печінка курки майже розлізлася і вона віддала її собаці.

Уловлюєте, до чого я веду? Ліс хворіє, а короїд має таку спеціалізацію, таку нішу, харчуватися хворим деревом, природа не терпить пустоти, і на місці одного хворого дерева стане інше, а короїд грає роль каталізатора цього процесу. Здорова сосна має таку силу та імунітет, і це її такі індивідуальні властивості, що вона може легко протистояти короїду, але коли вона ослаблена (як і людина), то до неї чіпляються всякі хвороби та болячки.

Десь-колись був проведений дослід – до невеликої порції води з концентрацією різних мікроорганізмів додали концентрат здорової сосни і вода за секунди очистилась від патогенів. Якщо хтось не вірить цьому, то може сам пожувати свіжу гілку здорової сосни з краплями смоли і таку саму гілку хвору, пожовтілу, ви навіть за смаком і ароматом зрозумієте різницю, свіжа украй гірка, майже пекуча, в той час, коли хвора майже інертна.

Тепер далі, а чому ліс захворів? Переді мною стоїть ліс, стара сосна – 150–170 років, вона зелена, велична, абсолютно здорова, короїдом і не пахне, поряд, 200 метрів, рахітична сосна віком – 50–60 років, яку вже майже вирізали, бо її уразив короїд.

Зайдемо у перше насадження в спекотний та душний день, ви потрапляєте у царство напівтемряви, яке до того ж кондиційоване, там прохолодно, там сиро, проте «все здорове». Насадження складне, у першому ярусі сосни по 35 метрів, другий ярус – граб 10–20 метрів, внизу – відносно чиста поверхня, на якій ростуть численні первоцвіти, гриби та поросль (самосів). Давним-давно, ще з часів СССР, мені один старий лісівник сказав на Півдні, що ліс починається з площі 100 га і вище, тобто площа як мінімум 1 на 1 кілометри, це для того, щоби ліс міг тримати баланс, мав якусь критично малу, але цільну лісову силу. Для Півдня так і є. Ліс, незалежно від породи, має тримати температурний баланс (кліматичний баланс), він є як регулятор режиму, може регулювати температуру, вологість, силу вітру, склад ґрунту, його проникність та багато інших функцій, про які ми, можливо, і не здогадуємось. Так от, старий ліс – стоїть, як здоровий, монументальний велетень, а молодий умер, чому? Скажу вам абсолютно із 100% впевненістю, – тому що до молодого лісу приклали невмілі, жадібні та непрофесійні руки – лісоводи. Халтура, яку вони дозволяють собі у господарюванні в лісі – перевершує всі рамки нездорового глузду, в будь-якому навчальному закладі вчать лісової типології, лісоводству, лісовим культурам, коли дивишся на творіння лісоводів, а це по часу – радянські культури, створені в 60–80 роках минулого століття, то бачиш, що іншої моделі, схеми, як культури сосни по схемі 10 Сосна, вони не знали, на 90% площ насаджена монососна. При тому, що умови – між суборами, і більш тяжіють до судібров. Вирізані ліси були переважно дубово-соснові, з домішкою ясена, клена, берези, тополі, ліщини – все це засадили чистою рафінованою сосною. Це не просто бездумно, це тупо.

А які ознаки справжнього лісу? Зразу на око ви можете побачити одну із головних ознак – це набір порід, масив природного та здорового походження складається з кількох порід як хвойних, так і листяних у різних пропорціях. Друге – структура (конструкція) власне насадження. Насадження має поверхову будову – 2–3 яруси, штучне майже завжди – 1 ярус. Відповідність лісовій типології – тобто на свіжих судібровах виросте у природі листяний ліс, можливо, з більшою чи меншою долею сосни, але не чиста рафінована сосна, я маю на увазі стиглі насадження. Сам процес створення лісових культур – це взагалі пародія та знущання над рослинами, я проходжу культурами, де сосни посаджені з густотою 5–10 тисяч і ніхто за ними не доглядає. Виглядають ці насадження, як рахіти, і це очевидна порція корму для короїда. В природі насадження розвивається набагато довше – але гармонійно, а лісоводи хочуть посадити раз і на 80 років, деколи проводять догляди, але якість тих доглядів – то взагалі дискредитація самого догляду, вирізають, як правило, краще, а непотріб рахітичний залишається, і в 50 років соснове насадження це вже інвалід, з кривими стовбурами, витягнутий, блідний, де кожне 20 дерево вже облізло, і стан таких насаджень викликає жах. Такому насадженню ніколи не дорости до стадії 80–100 років.

Ще одна характерна деталь, у лісі існує таке поняття як узлісся (опушка), межа лісу – це свого роду така вкрай важлива деталь лісу, як шкіра людини, чи кора дерева. Коли йдеш понівеченими сучасними лісами, то у половини узлісь немає взагалі. Справжнє узлісся таке, що через нього пролізти не можна, воно складається із дерев і кущів, які метрів на 5–10 сплелися між собою так густо від землі і до голови лісу, що туди потрапити неможливо. Коли немає узлісся, тоді спека та вітер вривається в насадження і травмує його із середини.

Хвороб та шкідників у дерев багато і всі вони чекають – коли дерево заслабне, тоді почнуть свій наступ до повного знищення його. Десь я читав, що вчені зробили такий експеримент: вибрали велике абсолютно здорове дерево і ретельно обробили його отрутохімікатами, в результаті шкідники обсипалися і було їх майже 3 тисячі і більше 150 видів, якщо ще додати гриби, мохи, лишайники, паразити, бактерії, віруси, то у здоровому лісі їх тисячі видів, і всі знаходяться у балансі, у кожного свій час, своя їжа і своя ніша.

Лісовод – коли садив монососну в судіброві – нічого у лісі не розумів і по-мічурінському намагався, може, і дійсно виростити корабельні сосни, проте вийшли сині малокаліберні соснові патики.

Щоби довести взагалі повну неадекватність нинішніх лісоводів – то на місці загиблих від короїда монокультур сосни лісівники садять знову монокультури сосни – це вже не знаю як назвати!

Яке насадження з’їсть жук-короїд? Я вже на око можу сказати, – це, як правило, світлі насадження монососни у віці після 35–55 років, витягнуті вверх, чисті, гарно провітрювані вітром, у вітер там все літає, в спеку все плавиться, там нема (мало) кущів, там нема другого ярусу, боки його відкриті, нема узлісь, це насадження помре скоро, і нема реального шляху його врятувати. Пізно, поїзд пішов, мости спалені.

Що робити? Заборонити садити соснові насадження із долею сосни більше 40–50%, більше переорієнтувати як на другу породу (дуб, граб), звісно, де це можливо, доля листяних повинна бути не менше половини, листяні породи більш молоді, енергійні та лояльні до ґрунту й довкілля. До речі, бачив насадження акації білої і воно у судіброві свіжій виглядає куди краще, ніж сосна, так само і черешня, і дуб червоний, та й липа, клен, ясен, все це дуже гарні породи, про які лісівники забули тільки тому, що їх відносно важко створити, проте дешева рибка (сосна, ялина) дає погану юшку, хворий та нікчемний ліс.

Щодо Європи, яку люблять згадувати нєзнайки від лісової науки. А що там? Такі самі неуки садили, наприклад, ялину в Чехії, в Німеччині (до 90%). Чому моноялину? Бо вважали, що вона швидко виросте й дасть швидкий прибуток, до того – ялина легка, її добре сплавляти, обробляти і так далі… Результат відомий, моноялина хворіє та сохне, моно воно завжди моно.

Дуже цікаво почути думки читачів, і найбільше тих, хто бачив ліс у натурі, а не в підручнику. Скажу відверто, підручника по загальному лісу в Україні нема, написати, може?

З повагою,
Юрій НЕЖИВИЙ,
реально провів у лісі більш
е 30 років і ногами! На авто чи
мотоциклі ліс ніколи не пізнати,
тільки ногами, пішки, широко
відкриті вуха, очі та бажання
зрозуміти що до чого.
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *