Красива робота за хорошу зарплату

Олександр Плужников дає інтерв’ю журналістам.

Важко знайти приємнішу роботу, ніж десь у лісі. Звичайно, за умови, що любиш природу більше від кам’яних джунглів. А будучи лісівником, важко не позаздрити колегам із Середино-Будського держлісгоспу на Сумщині: вони господарюють значно краще за багатьох інших.

Технології без кадрів не вирішують нічого

Колишній Середино-Будський район, котрий після адміністративно-територіального реформування став частиною Шосткинського, – найпівнічніший на Сумщині. Тут розміщені масиви, які “ніколи не закінчуються”, а плавно переходять у знамениті Брянські ліси, де у роки Другої світової війни “заблукала” не одна тисяча окупантів.

Тепер тут – абсолютно мирне життя, а щодо лісогосподарських робіт, їх можна вважати навіть зразковими. Днями в Середині-Буді відбулось виїзне засідання Громадської ради при Сумському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. На захід запросили журналістів, щоб проаналізували досвід тамтешніх лісівників і розповіли про нього своїм аудиторіям.

Від Сум до Середини-Буди – понад 200 км, але першу тривалу зупинку зробили не у колишньому райцентрі, а у Кам’янському лісництві. Частина його території – це справжнісінький заповідник, рекреаційна зона. До складу лісгоспу входять також Голубівське, Очкинське і Зноб-Новгородське лісництва, цехи переробки деревини та кілька інших структурних підрозділів. Територія господарювання становить 17,6 тис. га, з яких 272 га належать до заказників.

Про складові успішної роботи журналістам розповіли головний лісничий Іван Степаненко, головний інженер Іван Якушев та інші фахівці. У Голубівському та Зноб-Новгородському лісництвах гостям показали, як функціонують вежі відеоспостереження. Вони з’єднані в суцільну мережу і дають змогу угледіти вогонь, котрий, як відомо, не буває без диму, на відстані до 35 км. Це мінімізує, а то й унеможливлює втрати деревини від лісових пожеж.

Найголовніше, що забезпечує середино-будським лісівникам одні з найкращих показників у галузі, – це не стільки технічне оснащення і передові технології, скільки загальновідомий людський фактор. Добре виходить у тих, хто вміє працювати, любить свою роботу і відповідально до неї ставиться, – саме такий головний висновок можна зробити після візиту до найпівнічнішого лісгоспу Сумщини.

Від педагога – до лісівника

Яскрава ілюстрація до такого висновку – трудова біографія директора державного підприємства “Середино-Будське лісове господарство” Олександра Плужникова. Він зустрів гостей у Кам’янці та супроводжував їх під час усієї “екскурсії”.

Першим місцем роботи майбутнього лісівника став завод металургійного обладнання у Середині-Буді. Потім – педінститут і початок вчительської кар’єри. Тривала остання недовго, бо районне начальство одразу ж запримітило у Плужникові організаторські якості та призначило директором школи, спочатку однієї, а потім іншої. Після цього була керівна робота районного масштабу, але зрештою привела ця дорога туди, куди й мала привести. Олександр Плужников – місцевий, а знайти у Середині-Буді когось із тих, хто не любить лісу, завдання не з простих.

Тож у 1997 році він очолив один із відділів лісгоспу, а у 2011-му – сам лісгосп. Перед цим закінчив другий вищий навчальний заклад – Сумський національний аграрний університет, повністю перекваліфікувавшись із педагога на лісівника. Однак “колишніх”, як відомо, не буває. Вчитель і лісівник – дуже неординарне поєднання, і воно іноді дається взнаки. Середино-Будський лісгосп – єдиний на Сумщині, де збудовано спортивний комплекс. Він укомплектований сучасним обладнанням, різноманітними тренажерами, на яких можна займатися не за графіком, а у вільному режимі. Чи не нагадує це школу, яку важко уявити без спортзалу і де раніше працював Олександр Плужников?

Дороги, які ми обираємо

За останні десять років, протягом яких Плужников очолює держлісгосп у Середині-Буді, на його території проклали 30 км доріг, збудували два деревообробні цехи, ввели в експлуатацію дві сушильні камери загальним обсягом 150 кубометрів деревини, повністю механізували навантажувально-розвантажувальні роботи, збудували котельню, котра працює на тирсі та трісках і повністю опалює весь комплекс приміщень центральної садиби. Постійно осучаснюється матеріально-технічна база: купуються нові машини і обладнання, лісовозна техніка та техніка з догляду за насадженнями. Але найголовніше – постійно покращуються умови праці людей. Вони трудяться у сучасних приміщеннях, техніка стоїть у теплих боксах, що дуже важливо зимової пори, скрізь є душові кімнати і підведена питна вода. Про спортивно-оздоровчий комплекс ми вже говорили.

Ось, власне, і всі основні “секрети”, які забезпечують виробничі успіхи середино-будських лісівників. За п’ять місяців нинішнього року порівняно з аналогічним минулорічним періодом підприємство збільшило обсяг реалізації товарної продукції на 18%, продукції деревопереробки – на 19% і на стільки ж наростило продаж на експорт. Випуск товарної продукції з кожного кубометра переробленої деревини збільшився на 23,5%, а кошти, спрямовані на ведення лісового господарства, – на 60%. Показово, що на такий же відсоток зросла заробітна плата працівників. Якщо у травні минулого року у держлісгоспі заробляли в середньому 9,6 тис. грн на місяць, то тепер стало 15,3 тис. грн. А такі тенденції свідчать про те, що підприємство обрало правильний курс.

Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.

Офісне приміщення Середино-Будського держлісгоспу.

Фото із сайту sumylis.gov.ua.

golos.com.ua