Ліс рубають, гроші кружляють: через що Україна сперечається з Брюсселем

У збереженні мораторію на експорт українського лісу в ЄС зацікавлені корупціонери

Костянтин Соборний Вівторок, 29 грудня 2020, 18:32

У збереженні мораторію на експорт українського лісу в ЄС зацікавлені корупціонериКарпатиФото: УНІАН

В середині грудня Арбітражна Група, створена за домовленістю між Україною та Євросоюзом, ухвалила рішення у справі про тимчасову заборону Україні експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді. “Апостроф” розібрався, хто насправді виграв в процесі, що стоїть за “свідомим” бажанням відстояти українські ліси та екологію, а також до яких заходів справді варто було б вдатися нашій владі.

Ще в 2019 році Європейський Союз ініціював суперечку в рамках Угоди про Асоціацію з Україною в зв’язку з тимчасовою забороною експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді. В рамках справи були оскаржені обмеження експорту в Законі України 2005 року “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”, в якому забороняється вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев. Також нашим європейським партнерам явно не сподобалося тимчасове обмеження експорту, згідно з яким з 2015 року “строком на 10 років, забороняється вивіз за межі митної території України” необробленої деревини, окрім сосни.

11 грудня 2020 року Арбітражна група оприлюднила своє рішення у справі, ініційованій Європейським Союзом проти тимчасової заборони Україні експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді. З одного боку, “арбітри” визнали, що обмеження експорту у 2005 році було прийнято сумлінно – в зв’язку з необхідністю захисту цінних та рідкісних порід дерев, крім того вони відповідають зобов’язанням України в рамках СОТ і не порушують зобов’язань за Угодою про Асоціацію.

Але встановлені обмеження експорту лісоматеріалів 2015 року, на думку Арбітражної групи, мають бути відкориговані у співпраці з ЄС, враховуючи положення Угоди про Асоціацію. Як заявило Мінекономіки, зараз відомство детально аналізує рішення з метою визначення подальших дій та узгодження термінів здійснення.

Договір про Асоціацію: потрібно було дивитися, що підписували

Перш за все, підписуючи угоду про Асоціацію, українській стороні необхідно було думати, що підписувати. Щонайменше, слід було врахувати можливі застереження, шляхи для маневрів та відступу, вважає економічний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.

“Це не перший випадок, коли договір підписується поспіхом, без достатньої обробки, а потім він приносить свої “плоди”. Подібна ситуація мала місце після вступу України до СОТ, коли ми змушені були знизити в’їзне мито і відкрити свої ринки, а потім виявилося, що українські виробники, в першу чергу автомобільної галузі, не можуть конкурувати з іноземними компаніями, і на всі прохання української сторони про перегляд договору, щоб зберегти автомобільну галузь, ми отримували попередження про судові розгляди. Тому якщо із СОТ така історія не пройшла, то найімовірніше, і з ЄС нас чекає схожий результат “, – говорить Киян.

Три сценарії вирішення спору з ЄС

Які існують сценарії вирішення суперечки про експорт лісу-кругляка? Загалом їх – три. Перший – Україна з ЄС домовляються та спільно розроблять зміни до закону про мораторій 2015 року, другий – скасувати дію закону від 2015 року та повністю погодитися на умови, продиктовані ЄС. І нарешті, третій варіант – запустити діалог з ЄС про перегляд Угоди про Асоціацію. В ідеалі, це саме те, що варто було б зробити.

Перевезення деревиниФото: ssu.gov.ua

“Проблема третього варіанту з переглядом умов Асоціації – це відсутність переговорного досвіду і слабкі позиції української сторони. Але можливостей в разі перегляду дуже багато: можна було б переглянути експортні квоти на українську продукцію, забезпечити більшу присутність на європейському ринку, і більш детально прописати умови промислового безвізу. В той же час, довго відкладати прийняття рішення з експорту лісу не вийде, оскільки ЄС має механізм впливу у вигляді безвізу та фінансових “траншей” на реформи, більшість з яких є кредитами, а не безоплатною допомогою, яку видавали іншим країнам перед вступом в ЄС. Перший і другий варіанти вирішення спору з Євросоюзом – найбільш ймовірні, і слід очікувати саме їх, оскільки чинна влада, виходячи з того, що ми бачили, швидше за все, піде шляхом найменшого спротиву”, – зазначає Киян.

Не важливо куди продається ліс, важливо, те, що він рубиться

Незважаючи на законодавчу заборону експорту в ЄС лісу-кругляка, лісгоспи і далі ріжуть ліс, продаючи його. Просто попередньо вони відправляють колоди на лісопилку, де з них знімають кору, і кругляк вже перетворюється на пиловочник (базовий лісоматеріал для виготовлення деревної продукції, – “Апостроф”). Як розповів “Апострофу” Володимир Борейко, еколог і директор громадської організації “Київський еколого-культурний центр”, проблема для екології України полягає навіть не в тому, куди ліс-кругляк продають, а в тому, що його взагалі вирубують.

“У ЗМІ ЄС найчастіше фігурує як головний споживач нашого лісу, однак насправді найбільші обсяги закуповують Туреччина, Китай та Об’єднані Арабські Емірати. А для нашої екології все одно, куди продається ліс. Закон 2015 року про заборону експорту лісу в ЄС не має безпосереднього відношення до екології, особливо в тому безглуздому вигляді, в якому його підписав Порошенко. Даний закон був скоріше спрямований на те, щоб дати можливість національному виробникові заробити більше грошей”, – розповідає Володимир Борейко.

Як зберегти екологію

На думку еколога, в першу чергу необхідно припинити вирубку природного лісу, замість якого можна рубати вирощений ліс, оскільки він не представляє для екології особливої цінності.

Ліс у КарпатахФото: УНІАН

“Слід створити певну природоохоронну систему, при якій не будуть вирубувати природний ліс, оскільки його і так залишилося мало, а в зрубленому стані він є набагато меншою цінністю, ніж коли він росте. Необхідно заборонити вирубку лісу в горах, вздовж річок, і на Поліссі. Крім того, необхідно заборонити в Україні будь-яким котельним і ТЕЦ, працювати на дереві. Наприклад, в смт. Іванків (Київська область, – Апостроф) ціла ТЕЦ працює не на вугіллі, або мазуті, а на дереві. Неприпустимо витрачати в подібних цілях такий цінний ресурс як деревина”, – вважає еколог.

Як бачимо вихід є, однак чи влаштовує він осіб, які зацікавлені в експорті лісу (особливо – в контрабанді, на якій наживаються і “тіньовики”, і контролюючі органи, котрі сидять на кордоні) та чи зможе держава захистити “зелені легені” України – це вже зовсім інша історія.

Як зупинити “викачування” ресурсів

Проблема України полягає в тому, що дуже часто ми не розуміємо, як будуються міждержавні економічні відносини, де немає друзів, а є тільки партнери, кожен з яких відстоює власні інтереси. На жаль, більш розвинені держави “викачують” ресурси з менш розвинених країн.

“Свого часу, до початку Корейської війни, Японія вивезла 80% лісу з Кореї, використавши його, в тому числі і для виробництва меблів, а ось свої ліси японці зберегли. Тому, в цілому не важливо хто буде заробляти на лісі, європейські або українські компанії, важливо зберегти природний ресурс країни, а не виснажувати його. Необхідно щоб всі питання вирішувалися залежно від здатності регенерації лісу, а також з максимальною ефективністю для державного бюджету, без сірих схем та інших махінацій, коли кількість вирубаних дерев знижується, а в казну не доходять гроші”, – говорить Єгор Киян.

Він вважає, що Україні не вигідно експортувати ресурси, в даному випадку ліс, не тільки з екологічних, але й з економічних міркувань. Адже набагато вигідніше виробляти самим меблі та експортувати вже готову продукцію. Але проблема полягає в тому, що ніхто не хоче цим займатися, оскільки всепоглинаюча корупція робить цей бізнес нерентабельним.

Костянтин Соборний

https://apostrophe.ua/ua/article/politics/government/2020-12-29/les-rubitsya-dengi-krutyatsya-iz-za-chego-ukraina-sporit-s-bryusselem/37033