ЯРОСЛАВА МАСЛОВА | 15 ГРУДНЯ 2022, 15:39
Через три місяці після реформи у Раді створили ТСК із лісового господарства
У вересні в Україні стартувала реформа лісової галузі. За задумом уряду, 158 державних профільних підприємств об’єднають у єдину державну організацію “Ліси України”. А замість 24 управлінь буде утворено 9 регіональних офісів лісового та мисливського господарств. Зміни пояснили необхідністю подолати фінансовий дисбаланс галузі, збільшити продуктивність праці й залучити європейські інвестиції.
Про які успіхи можна говорити за три місяці й навіщо на допомогу Кабміну прийшли депутати – розбиралися Vesti.ua.
Гучний старт
Про реформування лісового господарства в Україні говорили вже давно, але лише у розпал війни, у вересні цього року, уряд заявив про конкретні плани. Кабмін, визнавши неефективною пострадянську систему, повідомив про масштабну реорганізацію галузі. За словами міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Руслана Стрільця, чинна система управління лісами в Україні кардинально відрізняється від тієї, яка працює на Заході.
Урядовий план передбачає ліквідацію 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства, які підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів. На їхньому місці з’являться дев’ять міжрегіональних органів Держагентства у Рівному, Львові, Хмельницькому, Вінниці, Житомирі, Чернігові, Харкові, Дніпрі та Миколаєві.
Крім того, за рішенням Кабміну створюється нове підприємство “Ліси України”. Це буде акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі. Також “Ліси України”, згідно з проектом постанови, заборонять виставляти на приватизацію. За задумом чиновників, у розпорядження підприємства переходить право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення. Одним із найважливіших плюсів створення компанії, йдеться у постанові Кабміну, є залучення інвестицій.
“Показники довоєнного періоду демонструють, що рівень інвестицій та фінансування лісовідновлення в країнах ЄС є значно вищим за такий показник в Україні, зокрема в ЄС це 24 долари на 1 гектар, а в Україні – 0,3 долара на 1 гектар”, – кажуть у Міністерстві захисту навколишнього середовища та природних ресурсів.
Крім того, у відомстві впевнені, що створення єдиного підприємства дозволить розвивати й отримувати прибутки не лише за рахунок заготівлі та переробки деревини, а й розвитку рекреаційних пунктів, а також виготовлення власної екопродукції.
Все закінчиться масовим дерибаном землі
Не всі позитивно сприйняли ноу-хау від Кабміну. Проти урядових планів виступили народні депутати. На думку парламентаріїв, запуск ДП “Ліси України” навпаки загрожує подальшою приватизацією лісів. Урядовці звернулися до президента, прем’єр-міністра, міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів і керівника Держлісагентства. Під петицією зібрали понад 100 підписів.
“Найцінніші ліси Карпат та Полісся можуть опинитися у приватних руках. Експерти галузі звертають увагу на негативний досвід низки країн, які теж пішли шляхом створення схожих компаній, а потім відмовилися від них. Так, одна з небагатьох держав світу – Канада, яка передала до приватних рук 77% лісів, нині не може зупинити лісові пожежі, поширення шкідників та хвороб, а лісозаготівлі зросли в десятки разів”, – йдеться у депутатському зверненні.
Ще до повномасштабного вторгнення свої припущення стосовно того, в чиїх інтересах буде реалізовано реформу, висловлював народний депутат Олександр Дубінський. “Є така людина – Леонід Юрушев, донецький бізнесмен. Його зять Олександр Скічко був головою Черкаської області, але згодом пішов за власним бажанням. Пан Юрушев досить щільно закріпився у лісовому бізнесі, займається деревиною, тому й вигадав із помічниками гарну схему – як приватизувати/продати всі лісгоспи”, – зазначав Дубінський.
Депутат пояснив, що за такою ж схемою перерозподілятимуть і землю з державного запасу. Спершу створять акціонерну компанію з управління державними земельними ресурсами. А після приватизації її акціонери матимуть право на довгострокову оренду держземлі.
Тимчасова слідча комісія
Недовго думаючи, депутати вирішили долучитися до “лісової” реформи не словом, а ділом. 18 жовтня Верховна Рада створила ТСК щодо діяльності Держагентств лісових, водних ресурсів та екоінспекції. Її очолив заступник голови депутатської фракції “Слуга народу” Микола Тищенко.
У пояснювальній записці до постанови наголошується, що підставами для ухвалення такого рішення “стали численні повідомлення, зокрема у ЗМІ, про неефективну діяльність Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, їхніх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, які належать до сфери їхнього управління, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів”.
Наведення порядку ТСК вирішила розпочати із Закарпаття, там, де нещодавно Микола Тищенко розбирався з корупцією на митниці. Днями на Закарпатті комісія провела виїзне засідання. У ньому взяли участь народні депутати, представники лісової та екологічної галузей і військові.
“Це наше перше виїзне засідання, доти була ретельна підготовка, ми збирали інформацію про вирубку лісу та махінації. У нас є відеофіксація транспортування деревини та її зберігання. Є на руках конкретні факти. Закарпаття – це лише для початку, роботи багато”, – розповіла народний депутат, член ТСК Юлія Яцик.
Головна мета ТСК, каже вона, показати суспільству обсяги зловживань у сфері екологічних ресурсів і напрацювати необхідну законодавчу базу.
“Це тисячі тонн незаконно вирубаного лісу, який не враховано, він продається за заниженими цінами та в обхід закону. У результаті – недоотримують місцеві бюджети. Ми хочемо чесно реалізувати реформу президента і підготувати для цього потрібну законодавчу основу”, – додала Яцик.
Члени ТСК поділилися першими результатами роботи: факти махінації виявили на одному із ужгородських підприємств. Керівництво послідовно не декларувало реальний обсяг деревини, яку продавали, працюючи за простою схемою – частину дерева просто не маркували належним чином. Плюс часто клас і розмір деревини і заявленої на бирці просто не збігався. У результаті, кажуть у ТСК, власники компанії збагатилися щонайменше на 90 млн грн – і це лише з одного об’єкта.
До речі, у стінах Верховної Ради вже давно лежить законопроект №4197-д “Про ринок деревини”. Але депутати ігнорують документ понад рік. Більш того, заборону на експорт паливної деревини Кабмін запровадив лише нещодавно. І це тоді як по всій країні, особливо в прифронтових регіонах, деревина зараз – основний ресурс для опалення через слабкий стан енергосистеми України.
Логічно, що реформа лісової галузі в Україні назріла давно. За даними Державного лісового кадастру, загальна площа лісових ділянок у країні становить 10,4 млн га. Україна посідає дев’яте місце в Європі за площею лісів та шосте місце за запасами деревини. Активної зацікавленості Кабміну та депутатів у цьому питанні замало, важлива модель, в якій будуть враховані думки експертів лісової, деревообробної та меблевої галузей, а також громадських організацій. І, безумовно, суспільству потрібні детальні розрахунки можливого ефекту від урядової реформи.
