Ліс, який ми втрачаємо: чому Україні не вдається протидіяти незаконним вирубуванням

Андрей Малеваный

Андрій Мальований
Глава Державної екологічної інспекції України

Світовий досвід і українська реальність

Сьогодні 30% земної суші покрито лісами, але їх площа постійно зменшується. Збезлісення, яке почалося на зорі індустріальної ери, триває. Тільки в 2015-2020 роках його темпи становили 10 млн гектарів на рік. Ліси гинуть від пожеж, хронічних захворювань і зміни клімату, але найбільшої шкоди завдає діяльність людини. Сумну пальму першості в нелегальних рубок тримають Камбоджа, Перу, Демократична республіка Конго.

Провідні держави світу усвідомили згубність політики хижого винищення лісів. У 2003 році Євросоюз прийняв План дій щодо вдосконалення практики правозастосування та управління в лісовому секторі (ФЛЕГ). Він, зокрема, передбачає заборону імпорту і експорту деревини, добутої в результаті незаконних рубок. На виконання плану ЄС затвердив Регламент щодо попередження проникнення на ринок нелегального дерева, основою якого є так звана система належної сумлінності. Оператори, які закуповують деревину за межами Європейського Союзу, вимагають від постачальників надійного підтвердження її легальності. За порушення цих принципів передбачені жорсткі санкції аж до кримінальної відповідальності.

США в 2008 році прийняли поправки до так званого Закону Лейсі, що передбачають кримінальне покарання за ввезення деревини з порушенням законодавства тієї країни, де її заготовили. Мова йде не тільки про ліс-кругляк, а й про товари переробної промисловості, наприклад, папері або картоні. Декларування імпортованого деревної сировини контролює Служба забезпечення здоров’я тварин і рослин.

А незаконним вирубуванням всередині країни ефективно протидіє Лісова служба США. У своїй структурі вона має Службу правопорядку і розслідувань, співробітники якої озброєні, можуть проводити рейди і обшуки, а також здійснювати арешти. Хоча частина інспекторів пересувається на конях, в своєму арсеналі вони мають всі сучасні технічні засоби – позашляховики, вертольоти, снігоходи. Незаконно заготовлена ​​деревина на час слідства і суду знаходиться на спеціальних складах, а після доведення вини Лісова служба її продає, а кошти спрямовує на самозабезпечення.

Жорстке законодавство ввели і в Австралії. Воно встановлює широкі повноваження для інспекторів, які здійснюють моніторинг і ведуть розслідування порушень закону. На рівні кожного штату діють свої структури, уповноважені стежити за недопущенням незаконних рубок. У штаті Вікторія це, наприклад, Департамент навколишнього середовища, землі, води і планування, здійснює щорічний екологічний аудит для оцінки законності лісових вирубок. Поточний контроль здійснюється за рахунок об’єднання польових інспекцій, лісових перевірок і розслідувань. Штрафують не лише “чорних лісорубів”, але і тих, хто обробляє нелегальне сировину. Штрафи сягають 90 тисяч австралійських доларів для фізичних осіб і 450 тисяч – для підприємств. У разі значних збитків передбачено позбавлення волі на термін до 5 років.

В Україні, на жаль, відсутня ефективна система протидії незаконним вирубуванням, масштаби яких зростають. За офіційними даними, в минулому році їх обсяг збільшився майже в сім разів до 118 тисяч кубометрів, що завдало збитків державі на суму 814,2 млн грн. І це тільки верхівка айсберга, тому що часто під виглядом легальної санітарної вирубки ховається знищення здорових дерев. Позначаючи їх як дрова і офіційно продаючи за копійки, реальну суму корумповані працівники лісгоспів кладуть собі в кишеню. На жаль, ні мораторій на експорт лісу-кругляка, ні істотне підвищення штрафів за самовільні вирубки, ні зниження розміру істотної шкоди, після чого настає кримінальна відповідальність, ситуації не змінили.

У чому ж причина такого нахабства і безкарності “чорних лісорубів”?

По-перше, недостатньо висока оплата праці працівників лісгоспів і їх керівників провокує корупцію. Середня заробітна плата директора лісгоспу зараз досягає 24 тисяч гривень, що незрівнянно з корупційними ризиками.

По-друге, відсутність відповідальності за переробку незаконно заготовленого деревної сировини. При таких умовах покупка краденого дерева завжди буде процвітати, тому що ділки зможуть корумпувати персонал лісових господарств.

По-третє, електронна система обліку лісових ресурсів до сих пір не охоплює весь лісовий масив країни. Вона дозволить відстежити шлях кожного дерева від місця зрубу на підприємство, яке його переробила.

По-четверте, незавершений процес сертифікації лісів. Станом на початок 2020 року, сертифікати Forest Stewardship Council отримали тільки 42% лісових ділянок. Повна сертифікація не тільки гарантує екологічність лісоматеріалів, а й завадить продажу нелегально зрубаної деревини.

По-п’яте, недосконала система державного контролю лісового фонду. Сьогодні цим займається як Держекоінспекція, так і Держлісагентство. При цьому останнім фактично контролює сама себе.

Законопроект 3091 про державний екологічний контроль, який зараз знаходиться на розгляді парламенту, усуває цю суперечність. Екологічний контроль передається в одні руки – в центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику щодо здійснення державного екологічного нагляду. В даний час таким органом є Держекоінспекція.

Великим позитивом є прийняття Верховною Радою у другому читанні законопроекту 2379, який направлений на проведення національної інвентаризації лісів. Це буде система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України. Її мета – отримати обгрунтовану інформацію про ліси для потреб планування, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу.

Досвід останніх років свідчить – побороти “чорних лісорубів” можна тільки комплексними змінами законодавства і правозастосовчої практики. Це ретельний облік і контроль всієї деревини, системні перевірки лісових господарств, відповідальність не тільки продавців нелегальної сировини, а й тих, хто її обробляє, концентрація функції контролю і нагляду в єдиному центрі і достатню його матеріально-технічне забезпечення.

На посту глави Держекоінспекції вже дав доручення всім структурним підрозділам посилити протидію нелегальним заготівлях і обороту деревини. Зокрема, під час проведення планових та позапланових перевірок ретельно фіксувати, скільки деревини було заготовлено, скільки реалізовано лісгоспами, як працює державна служба охорони, а всі матеріали перевірок передавати в прокуратуру, щоб була оперативна реакція правоохоронців.

Ліси України будуть в безпеці тільки тоді, коли ми реалізуємо принцип невідворотної відповідальності кожного порушника природоохоронного законодавства. І Державна екологічна інспекція докладе максимум зусиль, щоб досягти цієї мети.

https://delo.ua/opinions/les-kotoryj-my-terjaem-pochemu-ukraine-ne-udaets-370449/