Лісники не винуваті? Хто відповість за паводок в Карпатах

Бачили очі, що кого обирали, їжте, хоч повилазьте

Ефіри та соцмережі ось-ось луснуть від прокльонів, які коментатори та обурені громадяни вивергають на лісівників. Саме їх переважна більшість українців вважає винними у катастрофічному паводку, який вкотре стався в західних областях. Чи мають вони рацію? Оцінимо аргументи лісівників та – у другій частині статті – проаналізуємо їх.

«Ми рубаємо значно менше» 

Голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький відкидає звинувачення.

«За останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-Франківській області найбільше. Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн м3. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки – це маніпуляція та популізм», – написав він 24 червня на своїй сторінці у Fb.

Андрій Заблоцький. Фото зі сторінки А. Заблоцького

Також він наполягає на тому, що в останні роки рубок відбувається значно менше.

«Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів», – додає голова Держлісагентства.

Загалом, за даними Держлісу, останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.).

фото Держводагентства

Європа теж тоне, але на лісників не скаржиться

Також пан Заблоцький зауважує, що сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі.

«Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію. Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині -13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней», – обурюється керівник лісового відомства.

фото зі сторінки Мінприроди

Ці цифри та ствердження варті дискусії. Але віддамо й належне лісівникам – вони активно працюють над подоланням наслідків стихії. Як повідомила прес-служба Держлісагентства, працює 124 одиниця техніки, 1116 працівників лісового господарства, які надають посильну допомогу органам місцевої влади.

Вчені захищають лісоводів. Але імена не називаються

Для захисту репутації відомства керівники Держлісагентства звернулися до своїх підвідомчих інститутів, установ Національної академії наук та вишів. Це Інститут гірського лісівництва, Інститут екології Карпат та Львівський національний лісотехнічний університет.

«Як пояснили науковці, причинами паводків є:

— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.

— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже вісім з половиною тисяч річок. В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28 тис. малих річок, із них 18 тис. на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом», – повідомляє прес-служба Держлвсагентства.

Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплав річок.

паводок 2008 року. Висновків не зроблено

«Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись? В зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинником, який впливає на рівень паводку», – запевняє прес-служба Держлісагентства.

На думку відомства, основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів.

«Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм. Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води. Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів», – ідеться у повідомленні прес-служби.

паводок 2008 року. Висновки не зроблені

Вчені усе ж відзначили, що є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.

«Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства», – зазначає Держлісагентство.

У чому праві лісники

Наслідки і причини цієї повені ще буде (сподіваємось) оцінювати урядова комісія. Але ми вже зараз можемо скористатися висновками такої комісії, яка оцінювала листопадовий паводок 1998 року,  який затопив Закарпаття («Експертний висновок щодо причин, які призвели до широкомаштабного прояву і важких наслідків катастрофічного паводка в Закарпатській області (листопад 1998 року). – Від імені дев’яти міністерств та комітетів. – Київ, 1998»).

усі карпатські паводки схожі. Паводок 2008 року на Франківщині

Збитки народного господарства Закарпатської області тоді склали понад 580 млн. гривень, а збитки населення – близько 230 млн. гривень (нагадаю, що напередодні серпневої фінансової кризи в Росії, яка трапилася в тому ж році й згодом доповзла й до України, одна гривня коштувала п’ятдесят центів..

Було зруйновано понад 3000 житлових будинків, знесено або зруйновано 20 мостів, 150 км автомобільних шляхів, 25 кілометрів дамб. Було змито сотні тисяч кубометрів ґрунту – повернути їх у найближчі сотні років не зможуть ніякі гроші чи зусилля. Не обійшлося, на жаль, й без людських жертв.

паводок 2008 року на Франківщині. Висновки влада не зробила

В експертному висновку офіційної державної комісії тоді називали два види причин – природні й антропогенні. Першу обставину назвали природними причинами. Тут і кількість опадів вища за норму, і пора року (листя, на якому і осіла частина вологи, з дерев вже опало), і одночасне з тим танення снігу у верхів’ях гір, і крутизна карпатських схилів, і те, що дощило всю осінь і все літо й земля вже не взмозі була поглинути нових порцій вологи і ще, і ще…

Як ми бачили вище, на кількість опадів і крутизну схилів постійно звертають увагу.

І знову про будівництво в долинах

Щодо антропогенних причин: тут і запущеність гідротехнічного господарства, і житлове будівництво на селенебезпечних ділянках та місцях потенційних зсувів, і розорювання крутосхлів у гірських районах.

Знову ж – усе ми чуємо і зараз. Хіба що про вівчарство вже не згадують, бо овець у горах майже не залишилося. А колись отари були потужним фактором.. Уявляєте собі кучеряву смирну овечку у ролі призвідника катастрофи? Ні? Й ви праві, бо одна – то нічого. А от велика отара здатна перетворити зелений схил на голе поле не згірше від плуга. Що не з’їсть – то витопче, а вода довершить діло, змиваючи беззахисний ґрунт.

У разі вчасного припинення випасу природа гоїть рани, хоча й не усі. У Карпатському біосферному заповіднику (створений у 1968 році) досі більмують серед різнотрав’я чітко окреслені галявини, всуціль зарослі кінським щавелем. Саме на цих галявинах і розміщувалися овечі загони. Концентрація солей аміака на них досьогодні іще така, що лише кінський щавель і здатний там рости.

Бачили очі, що купували, їжте хоч повилазьте.

І тоді, і зараз усі погоджуються, що винні у катастрофі як стихія, так і людина. Якщо говорити саме про ліс, то тут є два підпитання: “Скільки саме лісів в регіоні треба залишити недоторканими для створення надійного бар’єру стихіям?” та “Як саме треба вести лісове господарство на решті площ?”

Ще двадцять років тому відомий ботанік Яків Дідух (сьогодні – вже академік НАНУ) сказав, що ліс – це таки дуже важливо у питаннях попередження паводків.

“Питання полягає не стільки у побудові додаткових дамб чи інших гідроспоруд, як у тому, щоб якомога довше затримувати воду в горах, а це можуть зробити лише лісові екосистеми”, – зазначив тоді Яків Дідух.

Навіть у вже згаданому експертному висновку є фактично дві протилежні погляди на проблему “ліс і повінь”. Мабуть, деякою мірою це пов’язано з тим, що підписували висновок представники дев’яти різних відомств – Мінекобезпеки (В, Шевчук), Міністерства надзвичайних ситуацій (В. Пінчук), Мінекономіки (В. Чумаков), Держбуду (В. Гусаков), Держкомгеології (І. Ткач), Держкомгідромету (В. Ліпінський), Держводгоспу (К. Алієв), Національної академії наук (В. Шестопалов) та Держлісгоспу (В. Самоплавський).

З аналітичної частини бачимо спробу покласти відповідальність більше на негоду, клімат, природні умови:

“Проведене обстеження наслідків паводка дає підстави констатувати, що інтенсивні паводки спостерігалися на водозборах різної залісненості. Так, водозбір р. Ріки до Міжгір’я має 45% лісистості, Тереблі до Колочави – 64%, Чорної Тиси до Ясіня – 75%. Максимальні ж рівні води в цих ріках 5 листопада незалежно від лісистості на 1,8-2,6 м перевищували передпаводкові показники. Навіть при суцільній залісненості стиглим буковим лісом на стаціонарі Свалява сформувався небувалий паводок, який спричинив руйнацію та винос обломкового матеріалу на бетонні споруди стаціонару”. Далі – висновок: “якоїсь закономірності щодо прив’язаності зсувів, селів та інших шкідливих явищ по відношенню до лісових чи нелісових ділянок або місць рубок, не простежується”, – ідеться у звіті.

Тобто: рубай – не рубай, однаково затопить! А між рядків читається: можна рубати й далі.

А от у переліку факторів та причин катастрофічних наслідків читаємо вже дещо інше: “На розміри наслідків паводка вплинули антропогенні втручання, невідповідне для гірських умов протягом майже 200 років ведення водного, лісового і сільського господарства… *інтенсивна лісоексплуатація у післявоєнні роки (переруби досягли двох-трьох розрахункових лісосік, зрідження лісостанів на окремих площах до повноти 0,6), погіршення санітарного стану, особливо хвойних лісів, і зменшення їх водотрансформаційної функції”, – пишуть урядовці.

Отже – роль лісу у запобіганні паводкам – значна.

*Примітка. До 1960 р. щороку вирубувалося 3,2 млн. куб. м деревини з недостатнім застосуванням екологічно безпечних технологій лісозаготівлі. Одночасно формувався склад лісових насаджень некорінних (природних) порід, тобто формувалися лісові монокультури, в основному ялини, які не мають достатніх захисних функцій у гірських умовах Закарпаття”.

На жаль, ці причини залишилися і досі. Екологічно безпечні технології лісозаготівлі відсутні, закони не виконуються, нормативи і правила порушуються. Паводки 1998-2001, 2008-2009 років так нічому владу і не навчили.

Олег Листопад

https://greenpost.ua/news/lisnyky-ne-vynuvati-hto-vidpovist-za-pavodok-v-karpatah-i9831