Лісові субсидії

Підготував
Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=17187

Як один і той інструмент застосовується по-різному в різних країнах.

Лісові субсидії широко використовуються для досягнення цілей політики, спрямованих на підтримку різноманітних екосистемних послуг, які надають ліси. В ЄС важливим інструментом є Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільських районів (EAFRD) у рамках Спільної сільськогосподарської політики ЄС (CAP), але країни-члени також мають і власні національні системи субсидій.

Різність традицій, типів лісів і підходів

Найпоширенішими фінансовими інструментами підтримки лісовласників у Європі є фінансові субсидії з європейських або національних фондів, за якими слідують податкові пільги. EAFRD забезпечив основу для політики розвитку лісових територій, яка є часткою CAP. Бюджет EAFRD на програмний період 2014–2020 років становив близько 100 мільярдів євро. Оскільки CAP заохочує гнучкість у складанні національних стратегічних планів, а остаточний розподіл субсидій на різні види діяльності та одержувачів регулюється в кожній країні, між національними системами субсидій існують значні відмінності. Такі системи субсидій часто є сумішшю фінансування з європейських, національних та/або регіональних джерел.

Науковці Федерального науково-дослідного і навчального центру лісів, природних небезпек і ландшафту (BFW) Інституту природних ресурсів Фінляндії (LUKE), Інституту лісових екосистем Тюнена (TI) за підсумками виконання EAFRD провели дослідження, які заходи, пов’язані з лісами, субсидуються в Європі та як власники лісів, що представляють дуже неоднорідну групу, залучені до діяльності систем субсидій. У це порівняльне дослідження було включено Австрію, Фінляндію, Німеччину, Словенію та Швецію. Ці країни мають різні традиції, законодавство та цілі у сфері лісового господарства, що впливає на розподіл національних субсидій, і, отже, представляють різні випадки. Крім того, вони розташовані від Північної до Центральної та Південної Європи, де представлено широкий спектр різних типів лісів (від бореальних до середземноморських лісів).

Впровадження EAFRD (у поєднанні з національними/регіональними програмами) та розподіл субсидій організовано в цих країнах по-різному.

Австрія

Організовує розподіл субсидій на національному рівні (зокрема, і від EAFRD) Федеральне міністерство сільського господарства, регіонів і туризму Австрії (BMLRT). Деякі федеральні землі мають додаткові системи субсидій, резервуючи кошти для регіональних заходів для вирішення особливих ситуацій, які можуть бути недостатньо відображені в національній або європейській політиці (наприклад, пошкодження від снігу в гірських районах тощо). Такі субсидії не враховувалися дослідниками при порівнянні між країнами.

Австрійська система субсидування лісів, яка зараз підтримується через EAFRD, розроблена на основі національної програми розвитку сільських районів (RDP). Пріоритетом є зміцнення регіональних громад в економічному, екологічному та соціальному аспектах. Історично така підтримка сільських громад мала на меті компенсувати загальну різницю в доходах між селом і містом.

Фінляндія

Як було зазначено вище, у Фінляндії в лісовому секторі немає безпосереднього фінансування через EARFD. Субсидії реалізуються через загальнодержавні фонди з бюджету Міністерства сільського та лісового господарства та адмініструються Лісовим центром. Субсидії на період 2014–2020 років базувалися на Законі про фінансування сталого лісового господарства. Між тим, ще тривають переговори щодо наступного періоду фінансування в рамках CAP і їх результати покажуть, як буде продовжено функціонування фінської системи субсидій. Або воно залишиться більш-менш незмінним, або Фінляндія також перейде на фінансування через Єврокомісію, що приведе до більш узгодженої системи для всіх країн. Основною метою фінських субсидій є підтримання сили, росту та здоров’я лісів. Власників лісів заохочують продовжувати ведення лісового господарства, тому субсидії орієнтовані на підтримку виробництва.

Німеччина

У Німеччині лісові субсидії надаються з трьох різних джерел: через програму «Поліпшення сільськогосподарських структур і захисту узбережжя» (GAK) як основної національної схеми фінансування, через федеральні землі та через схему EAFRD. Комбінації фінансування є звичайними і включають або спільне фінансування GAK і EAFRD, співфінансування держав і EAFRD, або поєднання всіх трьох джерел. Федеральні землі відповідають за розподіл та адміністрування фінансування, а також за узгодження цільових заходів і сум фінансування в рамках EAFRD (13 окремих RDP).

Така система сприяє високій варіативності між федеральними землями та запобігає розпорошенню коштів, що фінансуються кожною з установ. GAK і фінансування через федеральні землі спрямовані на підтримку багатофункціональності лісів, а також на покращення умов виробництва, роботи та збуту, тоді як фінансування через EAFRD доповнює портфель заходами щодо підвищення стійкості лісів і збереження природи.

Словенія

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та продовольства Словенії координує основні стратегічні орієнтири впровадження CAP. У рамках Міністерства Агентство сільськогосподарських ринків та сільського розвитку відповідає за реалізацію розподілу коштів у сільському та лісовому господарстві, рибальстві, харчовій промисловості та сільському розвитку.

Система лісових субсидій Словенії зосереджена на трьох основних сферах, які відображають визначені національні пріоритети: (1) покращення біорізноманіття, захист води та ґрунту, (2) конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору та (3) соціальна інтеграція та розвиток сільських територій.

Швеція

Шведська рада з питань сільського господарства відповідає за розподіл бюджету RDP, виділеного на ліси. Власники лісів можуть отримувати субсидії на екологічні заходи в лісах у зв’язку зі стихійними лихами, для збереження та розвитку біологічного різноманіття та культурних цінностей. Шведська політика надання субсидій забороняє їх виділення на заходи, спрямовані на збільшення виробництва.

Метою RDP у Швеції є розвиток сільського господарства та сільських територій, а субсидії в рамках програми мають сприяти досягненню пріоритетних цілей у сфері навколишнього середовища та клімату, конкурентоспроможного сільського господарства, оленярства та лісового господарства, а також створенню нових робочих місць у сільській місцевості.

Проблеми є, але не критичні

Дослідники відзначають і низку проблем, які мають місце при розподілі субсидій. Так, субсидії можуть доволі нерівномірно розподілятися між заходами. Найбільше субсидованими національними заходами є «Інвестиції для підвищення стійкості та екологічної цінності лісів» в Австрії, «Догляд за саджанцями та молодими насадженнями» у Фінляндії, «Інвестиції в підвищення стійкості та екологічної цінності лісових екосистем» у Німеччині, «Придбання нової техніки та нового обладнання для лісогосподарських операцій» у Словенії та «Природа та культурна спадщина» у Швеції.

* У досліджуваний період лісовий сектор Фінляндії не мав безпосереднього фінансування через EARFD. Однак, усі національні заходи Фінляндії офіційно віднесені до еквівалентних заходів EAFRD, тому вони були взяті дослідниками для порівняння

Також залишається складним і пошук загального визначення дрібних лісовласників у Європі через різні структури власності в країнах. У всіх п’яти країнах більшість приватних лісових володінь мають площу менше 20 га. Пропорція коливається від приблизно 63% у Фінляндії та Швеції до 98% у Словенії. Лише невелика частка лісових володінь перевищує 200 га: від 0,03% у Словенії до 4% у Швеції. Попри це, загалом, дотації частіше отримують лісовласники, які мають більші володіння. Це вказує на те, що менші лісогосподарства отримують вигоду від субсидій не належною мірою і потенційно не мотивуються працювати в напрямку цілей лісової політики. Ці та інші проблеми створюють певні перепони при визначенні і наданні субсидій лісовласникам, однак, не є критичними.

Загалом, порівняльне дослідження висвітлює відмінності в системах субсидій п’яти європейських країн, однак, зазначає, що вони виконують багато національних цілей, визначених урядами. Тож фінансування через EAFRD є важливим, але не єдиними джерелом лісових субсидій.

Дослідники висловлюють сподівання, що недоліки та помилки будуть враховані у наступному періоді фінансування ЄС, а для CAP є можливість розвитку як на європейському, так і на національному рівні. Покращені схеми субсидування лісів у ЄС могли би також сприяти кращій реалізації нової Лісової стратегії ЄС до 2030 року.

https://ekoinform.com.ua/?p=17187

 32 total views,  1 views today