Лісову охорону мас фінансувати держава

Чи врахує цю вимогу громадськості та експертів влада?

Невдовзі парламент розгляда­тиме бюджет на наступний рік. За кожним рядком зако­нопроекту пильно стежать політоло­ги. фінансисти, громадські діячі, аби розуміти, на чому влада зекономить, на чому буде розвиватися, які сфе­ри отримають вдосталь коштів чи ж навпаки – вкотре урізаний кошто­рис. Лісовий сектор – не виняток. За тим. скільки коштів перепаде на галузь, стежить громадський сектор теж. У центрі уваги – охорони лісів та заходи щодо запобігання поже­жам. Нинішній рік. як ніколи, був насичений викликами і мав би на­вчити всі органи влади, що реагува­ти на стихію треба не лише силами Державної служби з надзвичайних ситуацій, а комплексними механіз­мами протидії та уникнення пожеж на всіх рівнях.

А з цим в Україні скрутно. Аби змінити ситуацію, шість громад­ських організацій ще у вересні підго­тували лист-звернення до всіх гілок влади, аби звернути увагу на кризу із фінансуванням лісового господар­ства, особливо на Півдні та Сході країни. Здається, жовтнева пожежа пояснює все без зайвих слів.

«Залишені без державної під­тримки лісівники України першими, зі спорядженням, якому десятки ро­ків, були на лінії вогню, адже осно­вне завдання лісової охорони — не допустити пожежу, загасити її і не дати поширитись. При цьому не ви­кликає сумніву заслуга працівників ДСНС, авіації у гасінні пожеж. Але треба враховувати, що переміщен­ня техніки ДСНС із великих міст займає години, а верхова пожежа поширюється зі швидкістю більше 100 км/год І першою її зустрічає державна лісова охорона. І з кож­ною втраченою хвилиною затрати ростуть багаторазово, — ішлося у зверненні. – У той же час упродовж п’яти років держава не виділяє жод­ної гривні на запобігання лісовим пожежам, на посилення лісової охо­рони. при цьому втрачаючи мільяр­ди на гасіння лісових пожеж, лікві­дацію їхніх наслідків та відновлення. Це дійсно велика біда, якої можна було б уникнути запобіжними захо­дами, видатки на які у тисячі разів менші за завдані збитки».

Тому підписанти листа (ВГО «Товариство лісівників України», Профспілка працівників лісового господарства України. Лісівнича академія наук України. Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мис­ливських угідь». Асоціація дерево­обробних. меблевих підприємств та організацій України «Меблідеревпром». Громадська рада при Держлісагентстві України) просили Уряд та парламент збільшити фінансу­вання лісової охорони у першу чергу. Тим паче, що у проекті бюджету на 2021 рік чомусь такого збільшення не передбачено. Немає пропозицій чи рекомендацій про це ні від Уряду, ні від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів як профіль­ного, не згадується про вирішення цієї проблеми і в Державній страте­гії управління лісами до 2035 року. Знову в набат б’ють, у першу чергу, ті, кому найбільше болить? Маємо на увазі громадськість та лісівників.

Питання коштів – критично важ­ливе. і вирішувати його треба було давно, наголосив у коментарі «При­роді і_ суспільству» голова Громад­ської ради при ДАЛРУ Василь Ма­сюк: «Якщо взяти ліс, то він має два ресурси. Один з них – цс деревина, за яку лісгоспи отримують гроші, і ринок якої сьогодні у дуже поганому стані. Другий ресурс – це екологіч­ні чи екосистемні функції. які мали б стати екосистемними послугами. Тобто, грубо кажучи, ми хочемо чистого повітря, шумоізоляції, щоб наші ґрунти не деградували, цю функцію може виконувати ліс, але суспільство за це в якійсь формі має платити. Одна з форм такої оплати заплатити лісовому господарству з бюджетного фінансування на під­тримку певних критичних функцій. Особливо це актуально у лісгоспах Півдня та Сходу, де питання комер­ційного виживання за рахунок дере­вини складне, при цьому екосистем- ні послуги, які ця територія надає державі чи людям, які там живуть, дуже великі».

Тож автори звернення акцен­тували увагу влади на чотирьох ас­пектах. По-перше, якнайшвидше вирішити проблему фінансування з бюджету лісової охорони в лісах Південно-Східного регіону для за­побігання і вчасного гасіння лісових пожеж, недопущення їх на значних площах. По-друге, розглянути пи­тання виділення коштів через зміни бюджету на цей рік з метою забез­печення лісівникам, які ще зали­шилися працювати в цих регіонах, соціальну підтримку. Третій крок виділити кошти на рівні обласних рада екологічних фондів на підтрим­ку лісогосподарських підприємств на запобігання і охорону лісів від по­жеж. І наостанок – перш ніж бра­тися за створення єдиної державної компанії для управління лісами, про що зараз веде Міндовкілля, варто «вирішити нагальні проблеми функціонування лісового господарства, відкриття ринку деревини, введення фінансової підтримки, зменшення податкового навантаження, і вже після – проведення реформування галузі», додають у зверненні гро­мадські організації.

Відповідь на цей лист надіслав лише екологічний комітет парла­менту. Так, Громадській раді при ДАЛРУ відповіли, що 29 вересня на засіданні екокомітету розглядався проект закону України про держав­ний бюджет на 2021 рік, за резуль­татами розгляду Комітет рекомен­дував Комітету з питань бюджету збільшити загальний обсяг фінан­сування на 266 млн грн за бюджет­ною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охо­рона і захист лісів у лісовому фонді» на здійснення заходів з ведення лі­сового і мисливського господарства, охорону і захист лісів, а саме до роз­ділів: наземна охорона лісу від по­жеж (66 млн грн), відновлення лісів (100 млн грн), забезпечення функ­ціонування державної лісової охоро­ни (50 млн грн), капітальні видатки (придбання) пожеже-спостережних веж телевізійних систем спостере­ження, об’єктів протипожежного призначення, лісогосподарської техніки, виробничого обладнання (50 млн грн).

Чи вистачить цього і чи підтримає пропозицію екокомітету парламент та Уряд? «Ми підписали звернення, яке надіслали до всіх гілок влади: до Президента, до Кабінету Міністрів, до Міністра захисту довкілля, до парламенту, — зазначає Голова То­вариства лісівників України Юрій передала в агентство. Голова Комі­тету Олег Бондаренко став единим, хто це підтримує. Це протокольне рішення Комітету, яке передадуть у бюджетний комітет. Бюджетний комітет буде розглядати поправки між першим та другим читанням. Позиція принаймні екологічно­го Комітету вже зрозуміла. Це дає можливість депутатам відповідні поправки реєструвати в залі. Що з цього буде — важко сказати. Я б дуже хотів, аби Міністерство захис­ту довкілля озвучило свою позицію. Бюджет між першим та другим чи­танням дадуть на доопрацювання до Кабінету Міністрів, а з чим він по­вернеться назад до парламенту, буде дуже важливо».

Щодо цифр, то громадськість просила виділити на охорону лісів 500 млн грн. «ДАЛРУ розрахунко­во порахувало, що потреба — 470 млн, як на мене, потреба мінімум 700 млн грн, враховуючи те, що 250 млн грн є ренти, якби ще дали 500 мільйонів, то це вже було б щось ва­гоме, — розмірковує Юрій Микола­йович. — Тільки на зарплату одного працівника треба 144 тисячі на рік, це якщо брати по 12 тисяч гривень, 10 осіб — це вже 14,5 млн гривень. У нас в областях працювало на пів­дні по 700-800 осіб, то тільки на зарплату треба мільйонів 70. Тому й просили ми хоча б 500 млн, але це без врахування палива та інших ва­ріантів».

Та поки що всі ці розрахунки — це бачення, як вирішити проблему, озвучене від експертів та громадськості. Останнє слово – за Урядом та парламентом. І від цього залежатиме, з якими ресурсами, кадровими і фінансовими, буде готова країна до нових стихійних викликів.

Інна ЛИХОВИД

https://ekoinform.com.ua/