Ліси і біорізноманіття

Значення лісів для збереження біорізноманіття на території Європи та в світі.

На думку експертів, біорізноманіття в Європі і в усьому світі перебуває в критичному стані, викликаючи тривогу з приводу руйнівного впливу, який це матиме на світову економіку. Паризький саміт One Planet Summit (січень 2021) підкреслив важливе значення лісів для збереження біорізноманіття на території Європи та в світі.

Криза біорізноманіття

Згідно зі звітом, опублікованим у вересні минулого року швейцарською перестрахувальною компанією Swiss Re, 55% світового ВВП (близько $41,7 трлн) залежить від високоефективного біорізноманіття та екосистемних послуг. Між тим, аналітики Swiss Re вважають, що сьогодні п’ята частина країн світу перебуває під загрозою колапсу екосистеми, а близько 20 країн наближаються до «переломного моменту» в сфері біорізноманіття. Зазначена проблема повною мірою стосується і Європи, де Бельгія й Іспанія були включені до списку країн з високим ризиком для біорізноманіття та екосистемних послуг, поряд з Австралією, Ізраїлем, Індією та Південною Африкою.

Біорізноманіття в Європі стрімко скорочується, про що свідчить, зокрема, Звіт про стан природи, опублікований в жовтні 2020 року Європейською агенцією довкілля (European Environment Agency, ЕЕА) та Єврокомісією (ЄК). Він показав, що Європа ще далека від своїх цілей щодо збереження біорізноманіття: 81% середовищ існування мають «низький» або «поганий» статус збереження. На думку керівника відділу біорізноманіття директорату з навколишнього середовища ЄК Штефана Лейнера, на сьогодні має місце криза біорізноманіття, коли низка країн привели свої екосистеми до «переломного моменту». Тому ЄК має обмежити фінансування діяльності, що завдає шкоди біорізноманіттю, спрямувавши його на діяльність, яка підтримує біорізноманіття.

Стратегія допоможе

Нагадаємо, що у травні 2020 року ЄК прийняла нову Стратегію збереження біорізноманіття до 2030 року (Стратегія-2030), яка містить нові амбітні цілі зі збереження і відновлення природи і спрямована на захист 30% суші і морів до 2030 року. У зазначеному вище звіті ЕЕА розглядалися середо­вища існування по всій Європі в період з 2013 по 2018 роки та показано, що більше 60% видів мають «низький» або «поганий» статус, причому найгірше йдуть справи у риб і земноводних. На думку дослідників з ЕЕА, основними чинниками тиску на біорізноманіття є нестабільне сільське господарство та лісівництво, розростання міст та забруднення. Стратегія-2030 спрямована на вирішення цієї проблеми, передбачаючи вивільнення не менше 20 мільярдів євро з фінансових коштів ЄС для захисту природи.

Стратегія-2030 також зобов’язує країни Європи посадити 3 млрд дерев для збереження біорізноманіття до кінця десятиліття. Передбачається також вивчення способів запобігання вирубці імпортних лісів, коли дерева вирубують в інших частинах світу для вирощування таких продуктів, як: кава, какао, соя і пальмова олія, які широко споживаються в Європі.

Між тим, сьогодні увага природоохоронних організацій ЄС направлена на уряди країн-членів, які, виходячи з вимог Стратегії-2030, повинні прийняти національне законодавство щодо притягнення до відповідальності за «наживу на руйнуванні природи». Зі свого боку, ЕЕА настійно закликає країни ЄС активізувати дії та виконувати існуючі закони про природу та екологічні норми, зокрема, ті, що стосуються загальної сільськогосподарської політики та політики в галузі рибальства та лісового господарства.

Як уже зазначалося, майже половина світового ВВП залежить від природи. Тим не менш, Організація економічного співробітництва та розвитку виявила, що в період з 2015 по 2017 роки на збереження біорізноманіття щорічно інвестувалося, в середньому, менше $100 млрд. На відміну від цього, в п’ять разів більше цієї суми інвестувалося в сфери, що вважаються шкідливими для біорізноманіття.

Паризький саміт про біорізноманіття

Важливість лісів для біорізноманіття і необхідність їх захисту для запобігання майбутнім пандеміям було однією з основних тем Паризького саміту One Planet Summit, який відбувся в січні цього року в режимі відеоконференції. За словами одного із його учасників – голови Європейської Ради Шарля Мішеля, важливо не забувати, що 30% поверхні Землі вкрито лісами і вони становлять 80% біорізноманіття. Саме тому перед ЄС стоїть завдання мобілізуватися, згуртуватися для захисту лісів і сталого управління ними. А голова ЄК Урсула фон дер Ляйен зазначила, що коли втрачаються ліси, це не просто втрата зелених насаджень чи природного середовища проживання – це втрата ключового союзника в боротьбі зі зміною клімату.

Також на саміті був підкреслений зв’язок між вирубкою лісів, втратою біорізноманіття та пандеміями. Вважається, що зміни клімату і тиск навколишнього середовища збільшують ймовірність зоонозних захворювань, які можуть передаватися від тварин до людини. Якщо не вжити термінових заходів для захисту природи, можливо опинитися на початку ери пандемій. Тому учасники саміту погодились із тим, що потрібні узгоджені глобальні дії та сталий розвиток на національному рівні.

Втім, сьогодні низка неурядових організацій, що займається захистом лісів і правами людей, які залежать від них, висловлюють незадоволення діями як органів ЄС, так і окремих країн-членів щодо збереження біорізноманіття. Зокрема вони вважають, що деякі з найбільш лісистих країн Європи, включаючи Німеччину, Швецію і Фінляндію, ще не готові визнати наявність проблем у цьому напрямку. Між тим, на їх думку, багато лісів Європи перебувають у жахливому стані, і втрата біорізноманіття на континенті – це кровоточива рана, яку європейські країни зобов’язані екстрено залікувати.

Слід зазначити, що згідно з недавнім звітом ООН, жодна з 20-ти так званих «цільових завдань ООН» зі збереження біорізноманіття на 2020 рік не була досягнута повністю, наприклад, покласти край зникненню видів або скоротити забруднення навколишнього середовища, і тільки шість були виконані частково.

Майбутнє законодавство ЄС

На рівні керівних органів ЄС із метою посилення захисту лісів посилюється тиск як на країни-члени, так і за його межами. Очікується, що до кінця року ЄК вперше представить юридично обов’язкові цілі щодо захисту біорізноманіття, включаючи зобов’язання з відновлення старовікових і незайманих лісів, які вважаються найбагатшими з точки зору біорізноманіття. Між тим, спочатку нові цілі щодо збереження біорізноманіття будуть представлені для консультацій і пропозицій громадськості, після чого остаточне рішення буде прийнято країнами-членами ЄС і Європейським парламентом.

У жовтні 2020 року законодавці закликали ЄК запровадити обов’язкові закони про належну обачність, щоб змусити компанії доводити, що продукти, які продаються в ЄС, не призводять до вирубки лісів і не порушують права людини. За оцінками спеціалістів, європейське споживання має відповідати за 10% глобальної вирубки лісів. За словами голови ЄК, обов’язком ЄС є встановлення загальних правил, за якими попит єдиного європейського ринку не призводив би до неконтро­льованої вирубки лісів у місцевих громадах та в інших частинах світу. Тому європейські законодавці мають попрацювати над розробленням нового законодавства, яке б мінімізувало ризик розміщення на ринку ЄС продуктів, пов’язаних із глобальним збезлісенням.

Втім, екологічні експерти, хоч і вітають заявлені амбіції щодо відновлення зобов’язання ЄС зупинити вирубку лісів, однак, бажають побачити конкретні результати від прийнятих рішень. За словами директорки офісу Європейської політики Всесвітнього фонду дикої природи Естер Асін, новий закон ЄС про вирубку лісів повинен мати далекосяжні наслідки, забезпечуючи захист світових лісів.

Олександр
ВИНОГРАДСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”