Мертва деревина – це найбагатший біотоп у здоровому лісі (ФОТО)

Старі стовбури, дерева, що відмирають чи стоять вже мертві, стовбури і гілля, що впали на землю, формують один із найбагатших і, поки-що, недооцінених біотопів для біорізноманіття Європи.

Мертва деревина відіграє ключову роль у підтримці продуктивності лісів, природному відновленні, збереженні біорізноманіття, підвищенні стійкості до кліматичних змін. Однак управління мертвою деревиною є відносно новою концепцією в Румунії та Україні, яка просувається лише з 2000-х років. Мертві або повалені дерева становлять середовище існування близько 30 % комах, які живуть в лісі, вони можуть бути оселищем для різних видів птахів та ссавців, вони акумулюють вуглець з атмосфери по харчовому ланцюгу і їх розкладання є джерелом збільшення родючості ґрунту.

В рамках проекту RESFOR українські та румунські науковців досліджують переваги збільшення кількості мертвої деревини в лісі для підвищення стійкості лісових екосистем. Партнерами у проекті є природоохоронні організації WWF-Румунія та ГО «Екосфера», а також наукові установи – УкрНДІгірліс в Івано-Франківську та Університет ім. Штефана чел Маре в Сучаві.

На сьогодні з українського боку науковцями УкрНДІгірліс закладено 20 кругових пробних ділянок площею по 500 м2 у лісовому масиві водозбору р. Дрестунка Велика, який знаходиться у Красницькому лісництві ДП «Верховинське ЛГ» на Прикарпатті в експлуатаційних лісах. На пробних ділянках здійснили повний опис та таксацію, виміряли висоту та діаметр стовбура кожного дерева, пробурили керни, визначили кількість мертвої деревини на трансектах.

«Облік біорізноманіття проводили на 4 облікових площадках 1х1 м, які розташовуються на віддалі 6.31 м від центра проби по 4 сторонах світу (пн, сх, пд, зх). У зв’язку з тим, що вегетаційний період підходить до кінця, різноманіття трав’яної рослинності є невеликим. Ми знаходили зеленчук жовтий, квасеницю, безщитник жіночий, підмаренник м’який, мохи. Після обробки польових матеріалів плануємо показати різницю у фіторізноманітті в залежності від структури деревостану та від рубок, які там проводились», – пояснює молодший науковий співробітник УкрНДІгірліс Іванна Данілова.

«Ми провели облік лежачої та стоячої мертвої деревини. Облік стоячої мертвої деревини проводили під час таксації деревостану на пробній площі. Для кожного дерева вказували діаметр стовбура на висоті 1,3 м, стадію розкладу та відповідний код (відповідно до узгодженої методики)», – додає старший науковий співробітник УкрНДІгірліс, к.с-г. н. Тарас Юник. А далі продовжує: «Облік лежачої мертвої деревини ми проводили методами, які полягали в  описі кожної частини мертвої деревини, що знаходилась у межах 500 м2 так, щоб потім показати її на 3D-моделі пробної площі».

Таксація трансект виконувалась для подальшого обрахунку об’єму мертвої деревини на кожній за формулою Bohl i Brandi. В ході проекту планується закласти ще 20 пробних площ у пралісах.

Акцент досліджень ролі мертвої деревини у стійкості лісових екосистем до кліматичних умов відводиться дендрохронології. Для цього відбирали дерева переважно старшого віку типових для Карпат порід – ялину, бук, ялицю. З них відбирали зразки кернів. «Ми очікуємо виявити циклічні зв’язки між показниками ширини річних кілець та метеорологічними чинниками – температурним режимом, вологістю – за останні 40-60 років, або виявити вплив структури деревостану на приріст дерев впродовж онтогенезу», – пояснює провідний науковий співробітник УкрНДІгірліс, к.б.н. Тарас Парпан.

Такі ж дослідження проводяться румунськими колегами з Університету в Сучаві в румунській частині Карпат. Перші результати можна очікувати на початку 2021 року.

Проект, що фінансується Європейським Співтовариством за допомогою Європейського інструменту сусідства, Спільної оперативної програми Румунія-Україна 2014-2020, триває 18 місяців (січень 2020 – червень 2021). Конкретні цілі, заходи та очікувані результати проекту пов’язані з цільовою областю проекту в Румунії (округи Марамуреш та Сучава) та Україні (Івано-Франківська та Закарпатська області).

Вартість проекту становить 324942,5 євро (1562973,425 лей), з них внесок Європейського Союзу становить 292448,25 євро (1406676,08 лей). Код EMS-ENI: 2soft/1.2/13.

Для отримання додаткової інформації до нас можна зв’язатися:

Oksana Stankiewicz-Volosyanchuk – експерт з комунікації,
ostankiewicz@yahoo.de,
+38 0675089655

18 листопада 2020 р

https://zakarpattya.net.ua/News/207355-Mertva-derevyna-–-tse-naibahatshyi-biotop-u-zdorovomu-lisi-FOTO

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *