На лісовідведення з бюджету не виділено жодної гривні

20 ВЕРЕСНЯ


Начальник Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства Василь Гончар

Шукаючи нових партнерів, лісгоспи краю розвивають переробку деревини й освоюють закордонні ринки

Про те, чим живе нині лісова галузь Чернівецької області,  які виклики стоять перед нею – в ексклюзивному інтерв’ю з начальником Чернівецького обласного управління лісового і  мисливського господарства Василем ГОНЧАРОМ (на фото).

Понад половина краю вкрита лісом

–Традиційно цими днями працівники лісового господарства приймають вітання з професійним святом. Прийміть щирі вітання й від нашого часопису! Як оцінюєте нинішній потенціал лісового господарства краю, пане Василю?

–Лісове господарство Буковини унікальне, воно охоплює 235 тисяч гектарів території краю. Невеличка за площею область відзначається різноманітністю природно-кліматичних умов: від лісостепового межиріччя Пруту і Дністра до хребтів Буковинських Карпат. Територіальне розміщення лісів в області нерівномірне. Основна їхня частина є в горах та передгір’ї – Путильський, Вижницький, Сторожинецький райони, де лісистість становить  45-60 відсотків. Наше управління координує діяльність 14 держлісгоспів. Більшість з них – потужні та самодостатні господарства. Попри складну економічну ситуацію в державі й зменшення замовлень, лісгоспи спрацювали належним чином – у пошуку нових партнерів розвивають переробку та освоюють закордонні ринки,  про що свідчить ріст експорту реалізованої продукції. Хочу відзначити, що на ведення лісового й мисливського господарства, лісовідновлення з бюджету не виділяли жодної гривні роками. Всі роботи виконуємо за кошти, отримані від господарської діяльності.  За перше півріччя 2020-го лісгоспи Буковини спрямували на ці заходи 51 мільйон гривень, а це, щоб ви розуміли, п’ята частина фінансів, отриманих від реалізації  виробленої продукції.

–Вам підпорядковано майже 2,5 тисячі спеціалістів. З більшістю ви познайомилися, вивчили їхні сильні й слабкі сторони. Як вважаєте, для всіх професія лісівника стала сенсом життя?

–Незважаючи на те, що з Держбюджету лісове господарство не фінансують, нам вдалося зберегти лісівничі колективи. При цьому середня зарплатня по управлінню нині становить вісім тисяч гривень, і продовжує зростати. Це не багато, проте виплачуємо її регулярно. Що стосується «сенсу життя», то, на мою особисту думку, любов до лісу та підготовку спеціалістів треба плекати змалку. Останніми роками на Буковині активно розвивається мережа шкільних лісництв, в області їх уже діють 16. Кілька лісгоспів, приміром, Сторожинецький і Берегометський облаштували лісові школи, де діти у теплий період займаються безпосередньо у лісі. А ще управління активно співпрацює зі Сторожинецьким лісовим коледжем і Чернівецьким нацуніверситетом. Разом вибудували програму підготовки професійних кадрів: шкільне лісництво–коледж–університет.

Чи є держлісгоспах трудові династії?

–Для  багатьох працівників лісової галузі краю професія лісівника спадкова. Прийшовши у ліс разом з батьком чи мамою, дитина залишається тут на все життя. Ми гордимося лісівничими династіями Буковини. Нині продовжують надбання своїх дідів прадідів наступники – Чебани, Кашпори, Юрчишини, Гавриляки, Лашкиби, Нігайчуки, Рибаки, Гриньки і ще багато інших.

Відтворення лісу – найперше завдання

–Пане Василю, якось важко уявити, що у лісі щодня проводять багато заходів. Які  з них ви б виокремили?

–Головним пріоритетом діяльності нашого управління було і є збереження і відновлення лісів. З певністю можу сказати, що на території держлісфонду Чернівецької області немає жодної ділянки, яка б впродовж року після рубки не була заліснена. З початку 2020-го  лісгоспи Буковини провели заходи з відтворення лісів на площі 1400 гектарів, із них способом посадки та посіву лісових культур – 339 гектарів. Майбутній високопродуктивний ліс передусім залежить від насіння. Відтак ми активно розвиваємо новітні методи вирощування посадкового матеріалу.  Вже кілька лісгоспів області освоїли  метод вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Якщо у Сторожинецькому і Чернівецькому лісгоспах таким чином вирощують  переважно хвойні породи, що є домінуючими у західній частині області, то в Сокирянському – листяними. Нова технологія дає надзвичайно високу приживлюваність і швидкий ріст рослин. Зараз маємо створити умови для повної механізації робіт від передпосівної підготовки до викопування сіянців. Адже у сучасних умовах меч Колесова, яким ми поки що садимо ліс вручну, має бути у музеї. Тим часом,  у розсадниках висіяли насіння на площі 1,25 гектара. За сіянцями постійно доглядають дбайливі трудівниці. Всього на Буковині налічують 80 лісових розсадників, їхня площа становить 82 гектари. Щоб виростити з маленького саджанця дерево, потрібно витратити чимало грошей і ще більше фізичних зусиль. Впродовж усього теплого періоду року у лісових масивах проводять агротехнічні заходи. Це догляди за лісовими культурами – починаючи від прополювання і скошування бур’янів і до освітлення молодих насаджень. З початку року такі заходи проведено на площі 1112 гектарів. Тобто, роботу в лісі постійно ведуть. Хотів би додати, що в краї ми випробовуємо висадження швидкоростучих, високопродуктивних порід дерев. На базі Сокирянського лісгоспу  висаджено 320 саджанців павловнії, яка у 5-річному віці може досягати висоти 15-20 метрів. Уже  на п’ятий рік ми зможемо проводити заготівлю деревини, а не чекати десятиліттями.

–Як вдається переконувати, що не всі вирубки є на шкоду лісу?

–Нині будь-яку заготівлю деревини люди сприймають негативно. Хочу запевнити, що всі рубки на Буковині здійснюють відповідно до лісовпорядної документації. Їх лісгоспи оформлюють документально, а про місце і час заготівлі повідомляють органи місцевого самоврядування. Ліс – це живий організм, він росте і старіє, хворіє,  зазнає нападу шкідників. Відтак, залежно від потреби, проводять рубки формування і оздоровлення насаджень. У стиглому лісі проводять рубки головного користування, їхні максимальні обсяги та ділянки  визначено державою. Чомусь побутує думка у суспільстві, що зараз ліс рубають безсистемно. Мовляв, хто хоче, той рубає. Я можу запевнити, що зараз заготовлюють деревини набагато менше, ніж раніше. З кожним роком в краї зменшуються розміри лісозаготівлі. Приміром, за 6 місяців нинішнього року держлісгоспи від усіх видів рубок заготовили 194 тисячі кубометрів  деревини, що на 33 тисячі кубометрів  менше, порівняно з відповідним періодом 2019-го. А на рубках головного користування заготовлено лише 41 відсоток від лісосічного фонду нинішнього року. Щоб не виникало зловживань необґрунтованими рубками, намагаємося співпрацювати  з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями.  Реагуємо на всі зауваження у засобах масової інформації, за потреби фахівці управління перевіряють оприлюднені факти.

Буковинські лісовики вибудували власну програму підготовки професійних кадрів: шкільне лісництво-коледж-університет

–Чи завжди вдається дотримуватись основних принципів раціонального використання можливостей лісової галузі краю?

–Ліс – не лише деревина. У нашій області дуже багато лісів,  які виконують захисну та рекреаційну функцію. Кошти від господарської діяльності лісгоспи Буковини постійно вкладають у розбудову рекреаційних місць та відпочинкових майданчиків. Руками лісівників їх створено понад сто. Одні з кращих у Верхньопетровецькому, Івановецькому, Мигівському лісництвах. Для зручності громадян ми вже розробили інтерактивну карту відпочинкових зон, із зазначенням місця розташування, фотографіями. Незабаром розмістимо її на оновленому офіційному сайті управління. Останнім часом співпрацюємо щодо відновлення туристичних маршрутів. Тут доречним буде згадати про лісові дороги. Їх на балансі лісгоспів – 1352 кілометри, а ще утримуємо 155 мостів та 305 водоперепусків. Нинішнього року колосальних збитків гірські лісгоспи зазнали від повені. До цього часу триває ліквідація наслідків. І нову техніку, яка була придбана за державні кошти, вже активно використовують.

Розвиваються паралельно – флора і фауна

Як поповнюєте фауну лісового фонду?

–У держлісфонді краю є 462 тисячі гектарів мисливських угідь, які охороняють і доглядають лісівники. У лісгоспах діють 8 вольєрних господарств та тваринних розплідників. Щороку фауна поповнюється звірами, котрі виростили лісівники. До прикладу, єдиний в Україні розплідник зубрів функціонує за кошти Сторожинецького лісгоспу, у Сокирянському лісгоспі розводять кабанів й оленів, а з 2019 року – фазанів, а у Путильському – проживають навіть ведмеді.

Колись на підприємствах функціонували допоміжні промисли. Ви такі розвиваєте у лісах краю ?

–В області функціонують кілька фірмових магазинів «Лісовичок», де охочі за  доступними цінами можуть придбати дари природи, зібрані або ж виготовлені лісівниками – мед, березовий сік, трав’яні чаї, гриби і ягоди, вироби з дерева. До речі, незабаром така крамниця запрацює і в обласному центрі, поряд з адміністративним приміщенням управління.

Анатолій ІСАК   
Новини Чернівецької області