Це повторення помилки Януковича-Азарова
Головна функція лісів – екологічна.
Аграрний комітет ВРУ ще на початку червня направив лист Голові уряду Денису Шмигалю з вимогою відновити Міністерство аграрної політики та продовольства. А ще — віддати їм «під крило» три державних агентства та Держгеокадастр.
«Аграрний сектор економіки формує приблизно 20 % ВВП країни та забезпечує понад 40 % валютних надходжень до України, сфера діяльності охоплює три чверті території України, на якій проживає третина населення та формується майже 60 % фонду споживання», — зазначається у тексті.
pixabay
Депутати наводять галузі сільського господарства та пов’язані з ним сектори і зазначають, що цим усім треба ефективно управляти.
«У всіх цих сферах держава повинна забезпечувати формування та ефективну реалізацію політики, технічне регулювання. Окрім цього обов’язком держави є забезпечення продовольчої безпеки», — йдеться в листі.
фото Олега Листопада
«Скромні» бажання аграрних обранців
На думку голови Комітету Миколи Сольського, функціями МінАПП мають бути:
«Формування аграрної політики у сферах сільського господарства та питань продовольчої безпеки, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій (тут виникає питання щодо децентралізації — ред.), садівництва, виноградарства, виноробства, хмілярства, харчової і переробної промисловості (??? — ред.), технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу (??? — ред.), сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробництва обігу органічної продукції (сировини), моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва», — пишуть депутати.
pixabay
Але цим апетити народних обранців не задовольняються. Вони хочуть міністерство з функціями, які далеко виходять за межі агрополітики:
«…формування і реалізація державної політики у сферах рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів», — скромно просять депутати.
Тут чітко видно бажання депутатів аграрного комітету повторити волюнтаристські дії команди Януковича-Азарова-Мірошніченка, які зламали у 2011–12 роках струнку структуру охорони природи й управління природними ресурсами.
Чи піде монобільшість «слуг» шляхами Азарова-Януковича?
У 2012 році команді Януковича-Азарова захотілося перекроїти систему управління для зручнішого дерибану ресурсів — як власне природних, так і фінансових, бо попри усталене переконання широкого загалу про бідність природоохоронної сфери, тут крутяться шалені гроші і фахівці це знають. На той момент Міністерству екології та природних ресурсів підпорядковувались усі природоохоронні інституції — і Держрибгосп, і Держлісгосп.
Але у 2012 році у регіоналів, які, як і нинішня монобільшість, мали фактичну владу в усіх гілках, виникла ідея змінити 19(!) природоохоронних і суміжних законів. Над законопроєктом швиденько попрацювали чиновники Мін’юсту. А представник президента у парламенті Юрій Мірошниченко реєструє ці зміни як законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)» № 10-218.
Там було дуже багато шкідливих новацій, у т. ч. передача Держлісгоспу та Держрибгоспу (так тоді називалися ці профільні відомства) від Мінприроди до МінАПП.
аграрні депутати хочуть також командувати риболовецьким флотом.
Image by RENE RAUSCHENBERGER from Pixabay
Також хотіли звести нанівець Національну Комісію з питань Червоної книги, Координаційну Раду з питань створення екомережі, Державну комісію із запасів корисних копалин та інші важливі органи контролю та управління природними ресурсами.
«Комісію з Червоної книги тоді вдалося відстояти. Це вартувало величезних зусиль багатьох людей і організацій. Було чимало колективних звернень, наприклад, від громадських організацій. Але вони не бралися до уваги тим же Мірошніченком. І лише коли одна з його помічниць організувала зустріч, на якій вдалося переконати Мірошніченка в недоцільності низки законодавчих новел, він погодився розглянути правки, але якщо вони будуть представлені у форматі таблиць, із якими працює Верховна Рада», — розповів GreenPost Володимир Борейко.
А от «риба» і «ліс» перейшли під егіду МінАПП. І це було погано. В аграрному відомстві справами лісу переймався аж ОДИН спеціаліст. Це був головний спеціаліст відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Ольга Бондарчук. Вона чесно робила свою роботу, але була лише виконавцем у відомстві, яке переймалося зовсім не лісовими проблемами.
МінАПП так і не змогло забезпечити реалізацію принципових моментів у реформуванні лісового комплексу. Зараз із цими проблемами доводиться мати справу нещодавно відновленому Мінприроди.
Екоактивісти пікетують Держлісагентство через небажання реформуватися й охороняти природу.
Фото Олега Листопада
«Не була ініційована комплексна реформа лісової галузі, яка б дала змогу відділити господарські функції від контрольних, прибрати конфлікт інтересів та мінімізувати корупційні ризики. Не розроблена коротко- та довгострокова концепція розвитку лісової галузі. Не сформована прозора та зрозуміла кадрова політика, як б дала змогу відібрати та підготувати якісно новий кадровий резерв. Призначення на керівні посади в обласні управління та на лісогосподарські підприємства кулуарні та непрозорі. Збережений кадровий кістяк корумпованої системи в більшості областей України», — перераховує проблеми, які дісталися у спадок від МінАПП і які дошкуляють і досі, секретар Комітету з екополітики ВРУ VIII скликання Остап Єднак.
Є проблеми й із законодавством. Зараз частина з них вирішується: зокрема, ухвалено закон про інвентаризацію лісів. Він проходив через Комітет з екологічної політики. Депутати цього комітету вже мають розуміння лісових проблем. Якщо все поламати та передати ліс аграріям, то й законодавча робота буде переведена в інший комітет, який наразі такого досвіду не має. А роботи ще багато.
«Не була розпочата робота з вирішення проблем нормативно-правової бази в лісовому господарстві, що дало б змогу осучаснити чинні підходи до лісівництва та закрити зону «сірих» рубок. Зокрема, досі немає інструкції з впорядкування лісового фонду України, проєкту єдиних правил рубок для всіх лісокористувачів, не вирішені питання охорони лісів від незаконних рубок поза межами відомчих лісів Держлісагенства тощо», — додає Остап Єднак.
фото Олега Листопада
Тому, якщо щодо відновлення аграрного міністерства в експертів і громадськості особливих заперечень немає, то щодо передавання Держлісагентства під крило аграрного відомства такі заперечення є. Детальніше про них — у наступних матеріалах.
Як ми вже писали, усі природні відомства: Держводагентство, Держлісагентство, Держрибагенство, Держгеонадра, Державне агентство з управління зоною відчуження мають залишитися у структурі відновленого Мінприроди.
https://greenpost.ua/news/nardepy-agrariyi-hochut-pidgrebty-pid-sebe-lis-rybu-i-vodu-i10252
