Непереможна контрабанда. Чому прикордонники безсилі

Олександр Аліфанов Андрій Орляк
20:15, 04 липня 2021

Тютюновий “контрабас” давно став легендарним по всій Україні, де тільки існує кордон. Але саме Буковина і Закарпаття – беззаперечні царства перемитників. Як і що б не робили прикордонники – контрабандисти на крок попереду… Чому це досі так?

ТСН.Тиждень вирушив шукати відповіді туди, де закінчується державна географія – в ліси Буковини та гори Закарпаття. Тут майже немає мобільного покриття українських операторів, зате легко можна «впіймати» румунське радіо.

Вздовж кордону – колючий дріт. І тут вперше прийшло усвідомлення  – ми маємо справу зі справжніми бойовими організованими групами, які здатні протистояти спецпідрозділам. І всій правовій системі країни.  

Чернівецька область. 10 кілометрів до державного кордону. Тут доглянуті сільські хати і багато новеньких, які лиш будуються. Гарні церкви, а серед бездоріжжя – каплички. Красива природа, комфортні гори. Це могло б бути раєм для якогось зеленого туризму. І рай, виявляється, таки тут є. Тільки для контрабандистів. Пекло – теж. Якщо стати на їхньому шляху.

Ділянка українсько-румунського кордону біля містечка Красноїльськ на Буковині зараз вважається найрезонанснішою. Дня немає без контрабанди! Про який товар і які суми йдеться? ТСН.Тижню обіцяють розказати і показати на самому кордоні. Але попередили. Краще тут, в містечку, не зупинятися, і уважно дивитися у дзеркала. Бо «хвіст» може з’явитися в будь-який момент…

Річ у тім, що в усіх прикордонних селах у контрабандистів існує своя розвідка. Пеленгують кожного підозрілого чужинця. При чому, дуже ефективно. ТСН.Тиждень сам у цьому пересвідчився.

Контрабандна ієрархія

Без цієї ланки неможлива вся схема контрабанди. «Фішкарі» – так називаються їх розвідники. Мешканці прикордоння, селяни.

За словами прикордонників, як правило, до цього залучають неповнолітніх, дітей.

Інколи – це діти, які просто катаються велосипедом. Або підлітки… з дорожезною технікою на кшталт тепловізора, яку навіть не кожен боєць на фронті має. Чужинців вони починають пеленгувати ще за десятки кілометрів до найближчого села. А прикордонників – «вести» просто з-під порогу їх підрозділу. 

«Відстежуючи наші транспортні засоби, коли наш наряд виходить, вони можуть за ним на певній відстані рухатися», – розповідає ТСН.Тижню перший заступник начальника відділу прикордонної служби «Яблунівка» Віталій Пліскевич.

«Фішкарі» чатують, навіть коли затишшя. Та активізуються, коли головний в ієрархії – організатор – готує інших учасників схеми до вилазки з товаром. Тоді розвідка ретельно зондує весь маршрут руху. Кажуть, за це «фішкар» отримує близько 50 доларів.

Далі схема переходить до «пачкарів». Як пояснює ТСН.Тижню Віталій Пліскевич, це люди, які безпосередньо носять.  

«На річковій ділянці їх називають «бобрами». На гірських – «верблюди», «олені», – каже він.

Завдання «пачкарів» – чітке й зрозуміле – оперативно переправити вантаж і не попастися прикордонникам.

Кожен «пачкар» на собі може нести по два, а то й більше ящиків цигарок. В кілограмах – це шістдесят і більше. у грошах – це тисяча доларів і далі.Кожен «пачкар» на собі може нести по два, а то й більше ящиків цигарок / фото ua.depositphotos.comКожен «пачкар» на собі може нести по два, а то й більше ящиків цигарок / фото ua.depositphotos.com

Зазвичай, ще одна каста – водії – підвозять для них товар позашляховиками якнайближче до кордону. Групи «пачкарів», які, як правило, працюють цілими ватагами, контрабанду кріплять цупкими лямками. І це – єдине, з чим вони повертаються з-за кордону, якщо операція вдала.

Часто одна «ходка» – це, в середньому, 30 ящиків цигарок. Або з десять тисяч доларів чистого прибутку для організатора. Бо один такий «олень», «верблюд» чи «бобер» отримає всього 50 баксів. І як бонуси: всілякі травми, обмороження, передозування наркотиками.

«Більшість осіб приймають наркотичні або психотропні речовини», – розповідає ТСН.Тижню Віталій Пліскевич.

Мовляв, без допінгу контрабандний марафон – штука нереальна. Коли за лічені хвилини потрібно «взяти» у брід річку, чи бігти гірськими хребтами від службових собак, ще й з дорогоцінними вантажем на плечах… А тому не дивно, що за них «пачкарі» не на жарт воюють з прикордонниками, якщо попадуться. Та хто охоронятиме охоронців кордону?

«Це – їхні гроші. Якщо ящик цигарок коштує від 350 до 450 євро в нас… Якщо ми затримуємо 18 ящиків, то ви розумієте», – розповідають ТСН.Тижню прикордонники.

Підрозділ «Красноїльськ» серед прикордонників вважається мало не засланням. Аби не вдаватися у подробиці, начальник відділу місцевої прикордонної служби Андрій Стібровський пояснює ТСН.Тижню так: «Відкриваєте ютуб. Пишете «Красноїльськ». Бачите – там і стріляли, і нападали на прикордонників, і чого тільки не робили…».

Такі «розбірки» тут – справа буденна. Була, принаймні, рік-два тому… Зараз, каже майор, трошки «втряслося». Можливо, через часту ротацію самих прикордонників. А, отже, не встигає контрабандний бізнес аж дуже прокрастися у підрозділ. Та все ж спокій тут – штука умовна. Лише за пару останніх місяців тільки в одному Красноїльську контрабандний «улов» – приблизно сто ящиків. Їх ціна – новенька квартира у Києві. А таких прикордонних відділень, як це, ще дев’ять на одній тільки Буковині.

Від початку року, за офіційними даними, по всій Чернівецькій області так званого пачкарства стало вдвічі більше, ніж його фіксували торік за цей же проміжок. Впійманого товару – мінімум, на десять мільйонів гривень. І можна лише уявити, скільки пройшло повз прикордонників вже і скільки ще пройде…

Врешті, нічого дивного. Адже крім чітко злагодженої схеми та грошей, у контрабандистів є ще дещо. З чим боротися «зеленим беретам», окрім як відкривати вогонь, нереально.

Техніка і технології «контрабасу»

Вантажівками і потягами. По суші, воді та у повітрі. Перекидування цигарок через кордон – штука настільки прибуткова, що обросла потужною технікою: мотоциклами, квадроциклами, всюдихідними позашляховиками… В цих місцевостях «чортопхайки» з іноземними номерами та з потужними протекторами, які коштують дорожче самої машини, – транспорт злочинців. В одне таке авто входить до 30 ящиків, або грішми – 12 тисяч доларів.

Їх можна зустріти на будь-якій вулиці. Інколи – зі слідами від куль. До всього, «пачкарі» напаковані найсучаснішими технологіями: від тепловізорів до літальних апаратів. Та страх і ненависть для прикордонників – безпілотники. Такі гаджети за раз піднімають ящик цигарок. Це – мінімум людських зусиль. І близько 500 доларів за один політ. У Європу вони літають, наче лоукости. Джерела ТСН.Тижня у прикордонній службі запевняють – це відбувається щодня.Цигарки в машиніПерекидування цигарок через кордон – штука настільки прибуткова, що обросла потужною технікою / фото ua.depositphotos.com

ТСН.Тиждень провів власний експеримент. Навіть простим аматорським легеньким дроном ми без проблем можемо переправити блок цигарок. Виявити таку іграшку, окрім як просто випадково, нереально. Та якщо й вийде – контрабандні авіатори без вагань позбуваються своїх апаратів, аби не попастися самим. Але навіть, якщо схоплять – не велика біда. Чому? Про це трохи нижче.

Офіцер з Красноїльська нас дивує. Пояснює: контрабандисти вже знають, що ми тут. І, найпевніше, залягли на дно. Тому ми висаджуємо автоматників з нашої автівки.

На них – головна надія. Це – «секрет». Так називається засідка, у якій хлопці чатуватимуть шість годин. А то й добу чи більше.

«На цій ділянці – це самий актуальний наряд. Бо інші наряди неспроможні взагалі затримати. На них або контрабандисти не вийдуть, знаючи, що вони там є, або будуть намагатися домовитися», – розповідають прикордонники.

Кажуть, одноразова такса для таких молодих прикордонників, – 50 доларів. Щоб «закрили очі». Якщо ж «домовитися» не вдається, то починається пресинг.

Прикордонники показують ТСН.Тижню шляхи на бездоріжжі й стежки серед хащів. Тут куди не глянь і куди не сунься – натоптані шляхи.

«Навіть не обов’язково заходити глибоко в ліс. Просто з дороги помітно. Дерево, а всередині… лямки. Це – остаточний доказ того, що тут працювали ті, кого називають «верблюди», або ж «пачкарі»», – розповідає кореспондент ТСН.Тижня Андрій Орляк.

До речі, схожі речдоки можна знайти й на багатьох інших ділянках.

Найпевніше, це одна зі стартових точок  на той бік.  Але це – бодай якесь змагання з прикордонниками. А є місця, де «зелені берети» геть безсилі…

«Приватний кордон» та справжній контрабандист

Чернівецька область. До державного кордону – 5 кілометрів. Високогірна дорога веде до Селятина. Там – ще один прикордонний підрозділ.

Обабіч дороги – згарища. Кажуть, що кілька років тому тут був прикордонний пост. Військові кажуть, що його спалили, бо заважав до прикордонних сіл ввозити цілі вантажівки цигарок.

Село Селятин, в принципі, і є кордон з Румунією. Колючий дріт тягнеться попри сільську дорогу і людські городи. Це – нормально. Не нормально інше – приватний кордон. Тут є близько десяти великих приватних територій з височезними огорожами. Паркани – у трьох метрах від дозорної стежки. Якщо на неї ступити не прикордоннику – це вже злочин.

Ці господарки, ймовірно, можуть бути і складами контрабанди, і коридором для неї. Звідси, просто з балкона, без зайвих пристроїв стеження, тепловізорів і коптерів можна відслідковувати рух прикордонників.

«Ризик дуже великий, тому нам доводиться виставляти прикордонні наряди. Вони тут цілодобово. І виходить, ніби прикордонники охороняють приватні обійстя», – розповідає ТСН.Тижню прес-офіцер Чернівецького прикордонного загону Сергій Бровко.

ТСН.Тиждень ще засвітла змушений покинути село Селятин. А затемна тут… вже стріляли автомати. «Пачкарі» спробували зіграти на зухвалості і «під носом» провернути вилазку! Невдалу. Вона їм коштувала не менше двохсот тисяч гривень.

А це вже Закарпатська область. Село Яблунівка. Річка Тиса – живий кордон між Україною та Румунією. Тут ТСН.Тижню «зелені берети» демонстрували боєготовність і те, як мають ловити «бобрів» – контрабандистів, які в гідрокостюмах перекидають товар через річку. Найдужче вони дошкуляють трохи вище за течією. Приміром, у селі Ділове. Де людські хати майже стоять на березі. Спокій там – рідкість. Особливо, відколи кілька років тому, за дуже дивних обставин, загинув прикордонник.

Втім, у самій контрабанді нічого грішного не бачить голова села. Згодом він попадеться спецпризначенцям за спробу підкупити прикордонника. Але зараз успішно продовжить господарювати у селі на березі Тиси.

Штука в тому, що у контрабандистів все схоплено до деталей. І на випадок провалу завжди передбачений адвокат. Навіть для найдрібніших членів схеми – «фішкарів», «оленів», «бобрів».У контрабандистів все схоплено до деталей. І на випадок провалу завжди передбачений адвокат / фото ua.depositphotos.comУ контрабандистів все схоплено до деталей. І на випадок провалу завжди передбачений адвокат / фото ua.depositphotos.com

З найголовнішим прикордонником Яблунівки ТСН.Тиждень оглядає територію вдень, бо вже вночі готуємося до тривалої і виснажливої засідки.

Чим глибше в ліс і ближче до кордону, тим підйоми крутіші. А стежок і доріг – дедалі більше. Тож по-іншому, ніж на квадроциклі, сюди не добратися. Це дуже складно, але й дуже вигідно для контрабандного коридору.

Дорогою ТСН.Тиждень випадково помічає кілька підготовлених до бездоріжжя автівок. Ми свідомо проїжджаємо повз, аби не виказати себе. Втім, у підніжжі гори машини самі «наштовхнуться» на автоматників. Після ретельного огляду документів і авто – до чолов’яги питань немає.

Помітно напружує прикордонників інша машина – «буханка», яка тут багато «катається». Напружений і сам водій. Врешті, його відпустять. Хоча, як ТСН.Тижню пояснять прикордонники, це – справжній контрабандист. І не пересічний, а саме організатор! Так ТСН.Тижню кажуть не на камеру. А офіційно: «Дана особа неодноразово потрапляла в наше поле зору як той, хто, можливо, причетний до протиправної діяльності». В перекладі з мови прикордонників це означає: по його машині – стріляти!

«Контрабас» в законі

На усіх ділянках, де ми працювали досі, нас попереджали – пішим чи транспортним патрулем майже ніколи не вдається зафіксувати контрабандистів. Найдієвіша засідка – так званий секрет. На Буковині, правда, він успіху не приніс. Остання надія – на гори Закарпаття.

ТСН.Тиждень екіпірувався до нічної варти. І, як стемніло, рушаємо в хащі. Тільки змісту в цьому патрулюванні, як виявилось, вже немає. Адже «справжній контрабандист», якого затримували напередодні та відпустили, сфотографував номера нашого авто…«Контрабас» їде, пливе і літає тонами / фото ua.depositphotos.com«Контрабас» їде, пливе і літає тонами / фото ua.depositphotos.com

Усе, що ТСН.Тиждень розповів у цьому матеріалі – лиш мізерна частина того, що реально відбувається на всіх рубежах нашого кордону. «Контрабас» їде, пливе і літає тонами. Лишень ми залишили вдень кордон на Буковині, вночі там запеленгували цілий літак. Затримати його вдалося лиш з другої спроби і аж за півтисячі кілометрів, на Житомирщині. Порожнім…

А це лиш підтверджує, що схеми настільки відточені, що впіймати контрабандистів – швидше виняток, ніж правило. Та й наслідків майже ніяких. Така контрабанда – кримінал у Румунії, але не в Україні. Злочинцю – лиш штраф. Кілька тисяч гривень. Які він «відіб’є» одразу, як тільки знімуть кайданки.

Андрій Орляк, Олександр Аліфанов

https://www.unian.ua/society/neperemozhna-kontrabanda-chomu-prikordonniki-bezsili-novini-ukrajini-11471626.html