Нові правила рубок у Карпатах та природоохоронних лісах. Що змінилось і як це буде працювати?

Опубліковано 28 March 2021

Михайло Богомаз, координатор проєктів напряму Ліси Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

За останні роки було прийнято два важливі природоохоронні Закони України “Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” (2019) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат” (2017). Вони стосувались, в першу чергу, Закону “Про природно-заповідний фонд України” та Лісового кодексу України, які посилювали охорону лісів, але переважно мали загальний характер і могли трактуватиcя по різному. Лише наприкінці 2020 було прийняті зміни до постанов Кабінету Міністрів України, які детально пояснюють нові правила на виконання цих Законів.
 

По-перше, у природоохоронних лісах повністю забороняються рубки головного користування. Рубки головного користування — це головний тип промислових рубок, саме їх планують на багато років вперед. Їх основне завдання отримання ділової деревини (круглих лісоматеріалів) для економічних потреб. 

До лісів природоохоронного призначення відносяться ліси, які охороняються у природних заповідниках, національних парках, біосферних заповідниках, заказниках та інших категорій природно-заповідного фонду (ПЗФ). Призначення цих лісів — оберігати  лісові екосистеми або окремі їх об’єкти. Вони є осередками біорізноманіття і мають розвиватись без втручання людини. Саме тому вони мають виконувати виключно природоохоронну функцію, а не розглядатись як джерело для заготівлі деревини.

По-друге, значно обмежено використання та призначення санітарних рубок у природоохоронних лісах та захисних лісах, проведення яких часто викликало занепокоєння як природоохоронців, так і громадськості. 

Санітарні рубки призначаються для підтримання здорового стану лісу, шляхом вилучення сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами чи шкідниками.  Загалом призначення таких рубок  — забезпечити нормальний розвиток дерев,  у першу чергу, в лісах штучного походження (наприклад,соснові насадження  в рівнинній частині України та похідні ялинники у Карпатах, яких в Україні близько 50 %), аби отримати деревину високої якості,  яку потім, коли прийде час, потрібно  зрубати для промислових потреб.

Але для лісів природного походження, які входять до складу природно-заповідного фонду, і особливо для старовікових лісів, призначення таких рубок часто суперечило їх цільовому призначенню, мало переважно декларовану мету  та не відповідало принципам сталого управління лісами. 

Відтепер повністю заборонено всі типи санітарних рубок у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам’яток природи, пралісових пам’яток природи, в тому числі в охоронних зонах завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, що встановлюються навколо пралісових пам’яток природи, в пралісах, квазіпралісах, природних лісах, заповідних урочищах. Забороняється  також вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.

Особлива увага приділяється дуплястим, сухостійним та поваленим деревам (захаращеність), тому що ці місця формують середовище існування для багатьох,  рослин і тварин. Прибирання відмерлої деревини раніше було звичною практикою навіть для природних заповідників і вважалося корисною практикою для догляду за лісом. Але насправді, захаращеність — це повалені живі або мертві дерева, які є оселищем або їжею для багатьох мохів, лишайників, грибів та тварин (у першу чергу, комах), багато з яких занесено до Червоної книги України. Ця норма дозволяє на практиці посилити охорону рідкісних та зникаючих видів.

У межах територій з меншим ступенем охорони, а саме у зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників на території заказників забороняється проведення суцільних санітарних рубок. Найчастіше —  це території, які відвідують туристи. Хоч юридично ці рубки відрізняються від промислових, де-факто за впливом і площею на довкілля вони нічим не поступаються.  Окрім того, у заказниках теж забороняється ліквідація захаращеності. Враховуючи, що заказники складають близько 40%  від площі всіх об’єктів природно-заповідного фонду, ця норма теж має посилити природоохоронні функції лісів.

Наразі там дозволено проводити лише вибіркові санітарні рубки, але перелік  підстав, за якими їх можна проводити, суттєво скорочено.Так, наприклад, не можна вирубувати дерева з плодовими тілами опеньків, дерев, вражених судинними хворобам та раковими хворобами, дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів). Тобто, якщо дерево уражене типовими для нього хворобами або грибами (які теж є компонентом лісової екосистеми), то воно має залишатися у лісовій екосистемі, оскільки це не суперечить розвитку лісу як такого.

Окрім того, також під час рубки  на ділянках вибіркових санітарних рубок у лісах всіх категорії  мають залишатисьякі дерева, важливі  для збереження біорізноманіття: дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), а самі рубки не можуть бути високої інтенсивності.      

І третє, дія постанов поширюється в тому числі на ліси, які не мають поки природоохоронного статусу, у першу чергу в Карпатах. Значна частина карпатських старих цінних лісів не є частиною природно-заповідного фонду або не отримала статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів через виявлені рубки або інші причини. Але від цього цінність цих лісів нікуди не зникла і вони потребували захисту від рубок, що їх знищували.

Відтепер у Карпатах повністю заборонені так звані лісовідновні рубки, які проводились в тому числі й суцільно. Ці рубки завжди викликали багато  питань, оскільки під їх виглядом відбувалось вирубування високогірних природних лісів віком у 150-200 років, які мають велике значення для збереження біорізноманіття та виконують водорегулюючу роль.

Нарешті заборонено проведення суцільних санітарних рубок у лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в лісових ділянках (смугах лісів) вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів та в берегозахисних лісових ділянках. 

Окрім того,  впродовж останніх років природоохоронці дедалі частіше фіксували факти вирубки здорового лісу під виглядом санітарних рубок, що є незаконним. Часто абсолютно здоровим деревам могли приписати пошкодження шкідниками чи хворобами, або взагалі ідентифікувати як сухостій лише для того, щоб зрубати для економічних цілей.

Суцільні санітарні рубки тепер проводяться лише у лісах штучного походження і лише у разі, коли всі дерева, які відводяться під рубку, належать до V-VI категорій стану (засохлі та повністю відмерлі дерева з рудою хвоєю, дерева зі зламаними стовбурами).

Звісно, всі ці нововведення не можуть повністю розв’язати всі природоохоронні питання в лісах, потребують активного моніторингу і перевірки на місцях, але є великим кроком вперед.

Постанови, до яких внесено зміни:

  1. Про затвердження Санітарних правил в лісах України 
  2. Про затвердження Правил  поліпшення якісного складу лісів  
  3. Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів
  4. Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат 

Захаращеність — це повалені живі або мертві дерева, які є оселищем або їжею для багатьох мохів, лишайників, грибів та тварин

https://wwf.ua/stay-tuned/blogs/?2347916/new-logging-rules

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *