14/10/2023
Разом з лісівниками, науковцями, народними депутатами, стейкхолдерами на базі філії «Вигодське лісове господарство» ДП «Ліси України» провели навчальний семінар-практикум щодо сучасного лісокористування в українських Карпатах та обговорили проблематику всихання смерекових насаджень. Саме в Західному регіоні з кожним роком ця проблема стає надкритичною, адже ялина європейська (смерека), Рісеа abies, одна з найпоширеніших лісоутворюючих порід Карпат.
Ялинові ліси в філіях Карпатський лісовий офіс займають площу понад 450 тис га, близько половини з них зростають на території Івано-Франківщини (207 тис га). Тут проблема всихання ялинників загострилася протягом останніх 15 років: гірські лісогосподарські підприємства стали епіцентром цього питання. Філії регулярно проводять лісопатологічні дослідження, обстеження у пошкоджених і всихаючих деревостанах та проводять заходи з поліпшення санітарного стану лісів.Що зумовило такі площі всихання
Насамперед це, звичайно, зміна клімату, різке підняття температур та різні шкідники. Лісівники на це вплинути не можуть. Але коли «хворіли» 1-2 смереки, які можна було оперативно прибрати, щоб не допускати великих площ всихання, то дорожня інфраструктура в горах була майже відсутня! Густота лісового полотна області дуже низька і складає -4,3 км на 1 тис. га. Для досягнення європейського показника густоти лісових доріг у 10 км на 1 тис. га не вистачає понад 2,6 тис. км доріг.
Динаміка останніх років (за даними лісовпорядкування) доводить, що ялинові насадження зменшуються в кількості:- В 2014 році корінних смерічників було 20%- В 2019 році цей показник зменшився ще на 2%.
Зменшення площі ялинових насаджень (в т.ч. і похідних) обумовлене цілеспрямованими заходами заміни смерекових насаджень на більш стійкі змішані насадження відповідно до умов місцезростання. Проблемі всихання можна запобігти завдяки створенню стійких деревостанів, які будуть складатися з кількох порід дерев. До прикладу, починаємо висаджувати більше ялицево-букових лісів з домішкою явора, граба, вʼяза і берези, а також сосни і кедра. На відміну від смереки, ялиця має стрижневу кореневу систему: стійкіша до всихання, вітровалів та вітроломів!
Саме такі стійкі породи вирощують наші працівники в Львівському лісовому селекційно-насіннєвому центрі. За три останні ротації на сучасній автоматизованій лінії шведського виробництва було висіяно понад 2,5 млн шт. посівних місць:- 450 тис. шт. сосни звичайної;- 240 тис. шт. модрини європейської;- 50 тис. шт. ялини європейської;- 50 тис. шт. дугласії;- 70 тис. шт. бука;- 900 тис. шт. сосни кримської;- 50 тис. шт. дуба звичайного;- 600 тис. шт. ялиці білої.
На додаток, ці саджанці активно купують закордонні колеги. Це свідчить про якість та стійкість насаджень.
За словами лісівників, щоб ліс завжди був здоровим, могутнім та виконував свою захисну функцію, у ньому мають рости декілька порід дерев різного віку та висоти, а не монокультури. Коли одне насадження «захворіє», а поруч з ним буде стійкий деревостан, то на місці пошкодженого відбудеться природне поновлення: виросте нове найстійкіше і найсильніше дерево, яке і дасть сильне потомство на майбутні роки.
В активній дискусії науковці спільно з лісівниками та екологами погодилися, що знають як в майбутньому протистояти цій екокатастрофі, однак, на даному етапі проблема потребує оперативного вирішення. Всі сухі смереки необхідно прибрати великими об’ємами, а це десятки тисяч гектарів. Розробляти такі площі (від 1 га) можна тільки завдяки ОВД (оцінки впливу на довкілля). Це знову займає час – від 3 до 6 місяців для здобуття певних документів. Тобто, тисячі проблемних ялин неможливо ліквідувати протягом короткого періоду часу.
Для оперативного розв’язання даного питання потрібно внести зміни до деяких нормативних документів на законодавчому рівні.
