Олександр Дзюбенко: «Наше головне завдання – допомогти лісам вистояти в умовах кліматичних змін»

   18.02.2021

Ліс — це особливий світ, і саме на ліси ми сьогодні покладаємо найбільші надії, як на захисників усього живого на планеті від глобального потепління. І небезпідставно. Варто пам`ятати, що молоді дерева поглинають у рази більше вуглекислого газу та, відповідно, виділяють більше кисню: процеси фотосинтезу активніші в дерев, які зростають, а найбільше кисню виділяють середньовікові насадження (вік 40-70 років) – від 5 до 10 тонн на один гектар залежно від породи. А ще здорові ліси продукують фітонциди, мають здатність поглинати радіонукліди, пил, регулюють водний баланс у природі, захищають від ерозії ґрунти, оберігають біорізноманіття в своїх ареалах тощо. Вони ж дають людям ресурси для забезпечення їх енергетичних, економічних, соціальних потреб.

А щоб ліси були міцними, продуктивними у виконанні своїх екологічних, виробничих функцій, працюють лісівники — представники однієї з найнеобхідніших у наш час професій, які дбають про те, щоб лісами повнилася наша земля і зараз, і в майбутньому.

279,9 тисяч гектарів лісових угідь становить лісовий фонд Черкащини, підпорядкований десяти державним лісогосподарським підприємствам Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Про роботу лісової галузі області в сьогоднішніх, досить непростих умовах, її досягнення, проблеми й перспективи — й наша з розмова із Заслуженим лісівником України, кандидатом економічних наук, начальником Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Дзюбенком.

— Олександре Миколайовичу, минулий рік для лісівників Черкащини, як і всієї України, був одним із найскладніших. Саме він показав, наскільки небезпечним для природи і людей може бути глобальне потепління. Майже повна відсутність опадів протягом усього періоду призвела до критичного зниження вологи в грунтах. До випробування лісових насаджень на їх опірність кліматичним змінам додалося надмірно спекотне літо. Та попри все, лісівники Черкащини ні на крок не відступили від виконання своїх професійних обов’язків зі збереження та охорони лісів. У повному обсязі було проведено лісокультурну кампанію, посаджено мільйони сіянців і дбайливо доглянуто.

— Я щиро вдячний всім нашим працівникам за їх самовіддану працю, високий професіоналізм, їх відповідальність за майбутнє наших лісів, розуміння того, наскільки лісова екосистема сьогодні особливо важлива для кожного з нас.

Покоління лісівників створювали ліси Черкащини. Часто — на абсолютно непридатних для приживлення рослин деградованих землях, без належних технічних засобів і далеко не в кращих економічних і соціальних умовах. Але робота з відтворення лісових насаджень, покращення їх якісного складу, захисту лісових масивів за будь-яких обставин була безперестанною.

Так само наполегливо, на результат працюють сьогодні й колективи наших лісгоспів. Тільки за останні десять років лісівниками Черкащини висаджено лісів на загальній площі 13,5 тисяч гектарів, вирощено більше як 160 мільйонів сіянців різних деревних порід. А це означає, що щороку ми відтворюємо і заліснюємо понад тисячу гектарів площ.

І минулий рік, попри кліматичні потрясіння, пов’язані з посухою, спекою, зневодненням грунтів, економічними складнощами через пандемію, не став винятком. Протягом лісокультурної кампанії ліс було відтворено на площі 1274,5 гектари. В тому числі, лісовідновлення було проведено на площі 1036,8 гектари, на двадцяти гектарах створено нові ліси, сприяння природному поновленню здійснили на площі 217,7 гектари. Лісовий фонд області поповнився як головними лісоутворюючими породами — дубом звичайним і сосною звичайною, так й іншими породами — горіхом чорним, дубом північним, модриною європейською тощо. При цьому всі суцільні зруби було стовідсотково заліснено.

Ми відійшли від формування лісів за принципом створення площ монокультур, натомість практикуємо садіння змішаних лісів, більш стійких до кліматичних катаклізмів. У вікнах низькоповнотних насаджень створюємо часткові культури (прототип поступових рубок, які наближені до природного лісокористування).

Сьогодні наше головне завдання — допомогти лісу вистояти в умовах глобального потепління, різких коливань температурних режимів. Слід сказати, що молоді лісові культури вже пристосовуються до складних умов, перебудовують свою кореневу систему, щоб вона могла дістатися до грунтових вод, яка через посухи суттєво знизилась. Середньовікові, стиглі насадження до нових умов пристосуватися вже не можуть, тому ослаблюються, вражаються вторинними шкідниками, пошкоджуються сніголамами й вітровалами. Тож планове омолодження лісів — це одне з наших головних завдань.

— Але чи є для цього у лісгоспів можливості?

— І досить потужні. У більш ніж сорока лісових розсадниках держлісгоспів загальною площею 15 гектарів на даний час зростає майже дев’ять мільйонів сіянців деревних і чагарникових порід. Передусім — сосни звичайної (4,6 млн), дуба звичайного (2,1 млн) горіха чорного та грецького (278 тисяч). Є сіянці модрини, липи, сосни кримської, кленів, ясена, ялини, берези, груші, яблуні тощо. Смілянський, Лисянський, Уманський, Корсунь-Шевченківський лісгоспи вирощують сіянці лісоутворюючих порід із закритою кореневою системою, що дозволяє за різних погодно-кліматичних умов досягати максимальної приживлюваності рослин.

Велику увагу державні лісові господарства приділяють заготівлі лісового насіння та його зберіганню. Тільки минулого року лісівниками Черкащини було заготовлено понад 63 тонни лісового насіння, в тому числі 32 тонни дуба звичайного, 19 тонн горіха чорного, посад 800 кг насіння сосни звичайної. А ще лісової черешні, липи, ліщини, модрини і т.д. Все це — майбутні сіянці, а далі — й молоді та міцні ліси.

— За статистикою Держлісагентства України торік на  території підвідомчих підприємств ліквідовано понад 2,5 тис лісових пожеж на площі понад 74,6 тис. га, у 50-ти випадках пожежі набули рівня надзвичайної ситуації. Найскладніша ситуація склалась у Житомирській, Луганській та Харківській областях. Як вистояли лісівники Черкащини у боротьбі з лісовими пожежами?

— На території держлісгоспів зафіксовано 101 випадок низових пожеж на загальній площі 20,3 га, середня площа пожежі на один  випадок становить 0,2 га, що підтверджує оперативність та ефективність роботи служби пожежогасіння. На охорону лісів від пожеж держлісгоспами витрачено 12,2 млн грн власних коштів. Завдяки злагодженій роботі, цілодобовим патрулюванням, протипожежним заходам нам вдалося уникнути великих загорань у лісах та тримати ситуацію на постійному контролі.

— Не може не тривожити всихання соснових лісів, що відбувається не тільки на Черкащині, а й по всій Україні.

— Це явище, викликане знову ж таки глобальним потеплінням, зміною гідрорежиму грунтів, має місце і в європейських країнах. Там борються з ним оперативно, відразу ж вилучають з лісу хворі, пошкоджені шкідниками дерева. Нам же, наприклад, саме в період активного розмноження шкідників проводити планові рубки забороняють Санітарні правила в лісах України, бо таким чином, мовляв, порушується «тиша», необхідна для створення потомства птахами і звірями.

— На території держлісгоспів Черкащини  розташовано 145 об’єктів природно-заповідного фонду, загальна площа яких становить 15,5 тисяч гектарів. Чи працюєте в цьому напрямку?

— Лісівники завжди виступають за збереження унікальних видів флори та фауни,  створення заповідних територій. Станом на сьогодні відсоток заповідності територій лісового фонду становить 5,5%, а по області загальний відсоток заповідності становить 3,1%. Якщо врахувати площу проектованого НПП «Холодний Яр», на який наразі готується Указ Президента, то відсоток заповідності територій, які станом на сьогодні рахуються держлісфондом, становитиме 7,2%, а по області загальний відсоток заповідності становитиме близько 3,2%.

Проте створення нових об’єктів ПЗФ, тих же нацпарків окрім екологічної функції, повинно мати ще й економічне обгрунтування та гарантію достатнього державного фінансування. Крім того, важливим є погодження з місцевими громадами, які мають чітко розуміти, що втрачають, а що отримують. До слова, останнім часом більшість нацпарків проектуються на територіях зі штучно створеними насадженнями, які лісівники доглядають десятиліттями, і розуміють, що продуктивних насаджень без проведення комплексу лісогосподарських заходів на тих територіях  більше не буде. Створювати нацпарки можна й на невеликих територіях для збереження особливо унікальних, цінних природних масивів – є багато прикладів успішного функціонування таких установ в Європі.

— Минулого року всі лісгоспи області спрацювали прибутково і в цілому до бюджетів різних рівнів сплатили 346,2 мільйонів гривень податків, зборів та єдиного соціального внеску. Цифра, скажемо так, немала.

— Держлісгоспами отримано чистого прибутку 29,4 млн грн, а три наших підприємства (Уманський, Кам`янський, Звенигородський лісгоспи) увійшли до п’ятірки найбільш прибуткових лісогосподарських підприємств Держлісагентства України. Рентабельність діяльності держлісгоспів області становить 3,9% – це найвищий показник серед управлінь Держлісагентства (середній показник рентабельності підприємств галузі становить 1%).

Хоча з чистого прибутку, що залишається у розпорядженні держлісгоспів після сплати всіх податків, вираховується  ще 80% до державного бюджету

Маємо не просто надмірне податкове навантаження, є в ньому норма, яка, по суті, ще й дублюється. Так лісгоспи сплачують рентну плату за користування лісовими ресурсами, в яку в попередніх редакціях Податкового кодексу вже була врахована плата за земельні ділянки. Тепер же додатково справляється ще й окремий податок на лісові землі.

Ми — державна структура. І до 2015 року отримували, хай і далеко не в повному обсязі, державне фінансування, що давало можливість хоч частково забезпечувати покриття фонду заробітної плати. Сьогодні ж усі роботи з відтворення лісів, проведення заходів за їх доглядом, охороною, захистом відбуваються виключно за кошти, зароблені держлісгоспами.

Не перестає турбувати, що протягом останніх років активізувалися й напади на лісову галузь. Під приводом «екологічного правдолюбства», використовуючи незмінне гасло: «Лісівники рубають ліс!», суспільству наполегливо пропонується негативний образ державної лісової галузі.

Щодо рубок. Кінцевим результатом роботи лісівників завжди була і залишається заготівля деревини. Але передує цьому великий комплекс заходів із вирощування сіянців, заліснення всіх площ зрубів, доглядів за лісами, формування молодняків, поліпшення їх якісного  складу, охорона від пожеж тощо. Все це щоденна праця лісівників, яка вимагає фахових знань, досвіду, відповідальності й капіталовкладень.

Незнання самої системи заготівлі деревини, поверхневий підхід до питання лісокористування призводить до маніпуляцій тими, хто намагається нівелювати нашу роботу. Так, приміром, нещодавно у мережі Фейсбук було поширено фото та відео рубок у Чорнявському лісництві Чигиринського лісгоспу. Мовляв — ось вам приклад, як лісівники здійснюють санітарні рубки. Виявилося — рубалися стиглі соснові насадження, яким уже понад сто років. А такого лісу в цьому лісництві — 80 відсотків. Тож там ведуться планові рубки головного користування.

Додам: держлісгоспами області використовується лише 75-78% річного приросту деревини, що свідчить про невиснажливе користування. В країнах Європи — Швейцарії, Фінляндії, Швеції, Австрії та ін. — ця цифра становить 90-100 відсотків.

Кілька років тому ми запровадили постійну практику виїзних зустрічей з громадськістю, на яких пояснюємо основні напрямки лісогосподарювання та відповідаємо на усі питання, що цікавлять громади. Тож кожен бажаючий може звернутися в Управління чи держлісгоспи, отримати вичерпні відповіді та побачити, як працюють лісівники області.

— Держлісгоспи області багато роблять й для розвитку інфраструктури у лісах Черкащини.

— Тільки минулого року держлісгоспи облаштували 20 кілометрів лісових доріг, які мають не тільки економічно важливе для підприємств значення, а й виконують соціальні функції, поєднуючи населені пункти.

В наших лісах функціонує понад 200 рекреаційних пунктів, які збудовані й облаштовані за кошти підприємств. Створені лісівниками й функціонують 11 еколого-просвітницьких стежок, під опікою лісгоспів знаходиться 55 лісових джерел. Всі вищезазначені об’єкти нанесені на карти Google maps, що допомагає швидко й просто орієнтуватися в маршрутах. За постійної лісівничої підтримки на Черкащині дають 13 шкільних лісництв, де лісову справу вивчають більш 300 дітей середньої та старшої ланки. Ми втілили також проєкт підтримки медичних працівників області у боротьбі з Covid-19, відповідно до якого закуплено та передано медзакладам області медичних приладів та протиепідемічних засобів на суму 600 тисяч гривень. Лісгоспи області також постійно допомагають Збройним Силам України та волонтерським організаціям.

Безумовно, питань до вирішення ще немало і над ними щоденно працюємо. Та насамперед цього року ми плануємо здійснити відтворення лісів теж на площі понад тисячу гектарів. І вже ранньої весни розпочнемо лісокультурні роботи. Тож закликаємо взяти в них участь усіх, хто любить ліс та розуміє його призначення, а також запрошуємо до конструктивного діалогу усіх опонентів та прихильників нашої професії.

Наталя Віргуш, газета “Черкаський край”

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *