Переписка Михайла Івановича з Михайлом Юрійовичем

Дискусія про створення ПАТ завершується

31.07.2022


ВІДГУК НА КОМЕНТАРІ ДО СТАТТІ «ЧИ ВИРІШЕНЕ ПИТАННЯ ПРО СТВОРЕННЯ ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ?»,

Шановні Михайло Юрійович і Петро Ярославович!

Щось Ви не так зрозуміли із преамбули вказаної  моєї статті.

Ви своєю особистою жертовною, безкорисливою і безкомпромісною працею створили  для лісівників, екологів, мисливців, любителів природи найпопулярніший в Україні сайт «Відкритий ліс», за що Вам читачі і автори щиро вдячні.

Вас поважають, читають, Вам пишуть тисячі людей, в т.ч. і я, людина яка пропрацювала в лісовому господарстві і віддала лісу десятки років свого життя, починаючи з дільничного техніка – лісовода. І з власного досвіду на рівні інженера лісового господарства  можу дати  обєктивну незалежну неупереджену оцінку подіям, пов’язаних з лісовим господарством.

Цілком зрозуміло, що є і певне коло людей які  незадоволені популярністю сайту «Відкритий ліс»,  заздрять Вам, їх не влаштовує Ваша безкомпромісність. Вони в міру своїх можливостей перешкоджають діяльності сайту, але правда як сонце, її долонею не закриєш. Так що  не звертайте на них увагу.

Ви маєте переконливу підтримку Ваших друзів – читачів і авторів, і є впевненість в тому, що сайт буде жити  і приносити користь лісу.

Шановний Михайло Юрійович! Ви в своєму коментарі до статті « Петиція проти створення єдиного ДП «Ліси України», що оприлюднена на сайті Президента» відмітили, що деякі читачі і автори в своїх коментарях і статтях  допускають зневажливе відношення до людей, необґрунтовано принижуючи їх гідність різними словами. Я Вас особисто підтримую і  також вважаю що це недопустимо, так як це  шкодить іміджу сайту і принижує його, перетворює сайт на базарну риторику, а в кінцевому результаті  може привести до його можливої деградації. До чого доброго може привести піарна публікація про «наявні» факти корупції, злодійства, кумівства та інших негативних явищ, якщо вони не підтверджуються конкретними доказами. А якщо такі докази є, то чому автори таких матеріалів згідно чинного законодавства в установленому порядку не повідомляють про це правоохоронні органи, а своїм мовчанням і базарними розмовами прикривають злочини і стають їх співучасниками. От такі то би здавалося «друзі» наносять непоправиму шкоду сайту. Я в своїй статті просто підтримав Вас і Ваші вимоги.

Я з великою повагою відношусь до сайту і  до Вашої праці. Дуже хотів би щоб сайт зберіг свою наявну чистоту, ввічливість, інтелектуальність і завжди готовий Вам допомогти, якщо будете вважати за потрібне.

Так що прошу пробачити, якщо я щось не так висловився або Ви з Петром Ярославовичем  щось не так зрозуміли в моїй статті.

Тепер до сутті статті і коментарів..

Життя навчило з повагою відноситися до думок і пропозицій інших людей, навіть часом якщо ці думки і пропозиції здавалися би на перший погляд нікчемними – в кожному з них є раціональне зерно. Тільки потрібно вміти його побачити.. А це вже залежить від того, хто оцінює цю думку або пропозицію. І не потрібно притримуватися позиції, що дзеркало криве.

Крім керівного складу ДАЛРУ, а можливо і їх, спеціалісти не знають досконало проблем  всього лісогосподарського комплексу, не знаємо цього і ми. Керівництво ДАЛРУ, прикриваючись мнимими перемогами на трудовому фронті, виїзними  піар колегіями не доводять до суспільства об’єктивної інформації, а керуються принципом – середня температура у хворих по лікарні 37 градусів. А те що у одних вона доходить до сорока, а інші уже остивають і мають менше 36 і їм потрібна екстрена допомога –то це не цікаво і на сайті ДАЛРУ не оприлюднюється. А можливо їм з високої гори не видно та вони і не хочуть бачити, що робиться в лісових нетрях і як лісгоспи стогнуть.

І от в цій ситуації, керуючись чутками, плітками, недостовірною інформацією, ми видаємо кожен по своєму бажане за дійсне і з цієї позиції оцінюємо доцільність процесу реформування.

Автор статті не має детальної  повної інформації про дійсний стан справ в лісогосподарському комплексі – вона ДАЛРУ в ЗМІ  засекречена, але автор постійно контактує з працівниками лісового господарства – від лісорубів до директорів лісгоспів всіх регіонів України, а також і з тими, хто виїхав на заробітки в країни Європейського Союзу. Це дозволяє мати певну об’єктивну уяву про наявну ситуацію в лісовому господарстві. Крім цього, автор цікавився питаннями економіки, історією розвитку  суспільства та виробничих стосунків, в професійних інтересах побував у багатьох країнах і на рівні своїх знань має можливість бачити подальший розвиток структури лісогосподарського комплексу. При цьому, автор не керується ніякими відомчими чи політичними інтересами або інтересами якихось осіб- це виключно особиста позиція. Свою думку автор нікому не нав’язує, а тільки інформативно доводить що такий, пропонований автором , шлях еволюції структури лісогосподарського комплексу  обумовлений дійсним станом справ і створення ПАТ з участю приватного капіталу при збереженні державної власності на ліси є найперспективнішим шляхом виходу з  наявної кризи. Автор наголошує – не безальтернативним. А безальтернативний шлях читачам можна виробити на сайті «Відкритий ліс», незважаючи на відсутність допомоги з боку ДАЛРУ, ТЛУ, НУБіП та ГО «Лісівнича Академія Наук України» шляхом толерантного і кваліфікованого обговорення даного питання як керівниками галузі і лісгоспів, спеціалістами, так і рядовими трудівниками. До думки кожного варто прислухатися.

Тепер відносно того, що лісівники знали вже 10 років тому про майбутнє об’єднання лісгоспів. Виникає питання – а що  вони зробили щоб поліпшити становище галузі або запобігти погіршенню ситуації? А нічого, крім голослівного обговорення і висловлення занепокоєння. І досягнули того, що на сьогоднішній день різниця в зарплаті лісівників по регіонах в межах України різниться в 3-4 рази і як може бути так, що є заборгованість до бюджету складає 40 млн. грн. по лісгоспах Івано-Франківської області- однієї з основних лісистих областей України.

А де був Центральний комітет профспілки працівників лісового господарства,  ТЛУ, коли в результаті непродуманої так званої реорганізації на вулицю викидали і викидають сотні працівників лісгоспів – членів Товариства. Ніхто не став на їх захист. Якщо вважати що ЦК профспілки виконав вимоги ст 22, 28, 33, 36 Закону України «Про професійні спілки» та п. 2.4, 3.1, 3.2. 4.2, 9,1, 9,3 Галузевої угоди на 2021-2025 роки, то напрошується висновок, що реорганізація лісгоспів проведена з благословення ЦК профспілки, який захищає інтереси членів профспілки і всіх працівників лісового господарства. Так що працівникам припинених лісгоспів мати якісь претензії і ображатися на ДАЛРУ немає підстав – профспілки і ТЛУ проти об’єднання лісгоспів належним чином не заперечили.

По цій причині автор не причитає над  лісовим господарством,  температуру якого вже довели нижче 36 градусів і понижають дальше, а доводить до відома працівників лісового  господарства  інформацію  про фактичний стан галузі і пропонує, на його думку, найоптимальніший конкретний план виходу з кризи з необхідними обґрунтуваннями. Залишатися на позиціях, «що нам і так добре»  мабуть недоречно по багатьох причинах, перелік яких досить обширний. Комусь мабуть дійсно дуже добре, але не дуже добре тим хто залишився без роботи або працює на 0,5 ставки і чекає скорочення, в т.ч. можливо, і працівники апарату ДАЛРУ.  І як сказав один з директорів, працівники лісгоспу живуть в постійному страху як від війни, так і від наявної ситуації в лісовому господарстві.

Автор уже має досвід у запровадженні новацій. За його пропозицією посада лісників була замінена посадою майстра лісу, а дільничних техніків-лісоводів – старшими майстрами лісу. Це доказується документально і вперше було здійснено в одному з лісгоспів в Житомирській області.

Кожна людина має право на оцінку ситуації та внесення пропозиції по її поліпшенню. Автор тільки скористався своїм правом. Можливо є інші набагато кращі аргументовані пропозиції – давайте,  поки не пізно, доводити їх до керівництва держави, громадськості, а не діяти за принципом – не знаю як, але не так.

Один з моїх товаришів нагадав мені такий вираз «Буде так, як має бути, навіть, якщо буде навпаки». Не знаю, хто автор цього виразу, але в нашій ситуації час все розставить на свої місця.

З повагою до  Михайла Юрійовича та Петра Ярославовича особисто і до читачів сайту «Відкритий ліс»

Михайло Іванович,
інженер лісового господарства.

P.S. Після написання відгуку і направлення його п. Попкову М.Ю. автор ознайомився з інформацією про напрацювання КМУ по реформуванню державних підприємств. І виявилося, що прогноз, зроблений автором статті більше 2 років тому назад  по реформуванню лісогосподарського комплексу був  правильним. Державних підприємств в державі залишається близько 100, при чому більшість з них підпорядковуватимуться Уряду. Решта будуть корпоратизовані і перетворені в ПАТ, ТОВ або приватизовані. Так що питання не розглядається виключно про лісогосподарський комплекс, а здійснюється системне реформування економіки країни.

Цю інформацію оприлюднила 30 липня віце-прем’єр-міністр економіки п. Юлія Свириденко.

За наявною інформацією державного підприємства «Ліси України» та діючих лісгоспів в цьому переліку збережених державних підприємств немає, але список ще доопрацьовується. Вирішується доля відомчих  державних лісгоспів. Так-що дискусію про майбутнє лісогосподарського комплексу, побудовану на плітках, чутках, домислах, піар акціях можна припиняти.

Напрошується висновок, що до прогнозів і думок інженерів лісового господарства варто прислухатися. Як сказав Галілео Галілей «В науці тихе зауваження однієї людини цінніше за голосні твердження тисячі однодумців».

До речі, до відома читачів – мотивація автора про доцільність корпоратизації лісогосподарського комплексу, яка висловлена автором більше 2 років тому назад, повністю співпадає з позицією КМУ в даний час.

Цікаво– а чи буде використаний один із варіантів корпоратизації, запропонованих автором в своїх статтях? Поки що це автору невідомо. Але все можливо.

Так що ж – готуємось до перемін в лісовому господарстві.

Із співчуттям до противників реформування

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.

Ліси, ліси!

Якимиж вони будуть Ваше майбутнє і Ваша доля???

***

Чи вирішене питання про створення ДП «Ліси України» ?

27.07.2022


Дорогой Михаил Иванович. Мне кажется Вы не верно оцениваете ситуацию. Уже очень давно всему руководству лесного хозяйства было сказано не писать на сайте и не поддерживать его. За 20 лет существования никто из руководителей и официальных ученых, за очень редким исключением, не оставлял здесь своих комментариев и не перечислил ни копейки. Кроме того, нынешнее “потерянное поколение” не привыкло “говорить и спорить” без команды начальства. Многие просто не умеют этого делать. При этом почти все сайт читают. Обижаться на новое поколение мы права не имеем. Тем более герои среди наших детей есть, вот только героизм их проявляется только в экстремальных условиях.

Помните?

Где логика? Отцы – злодеи,
Низкопоклонники, лакеи,
А в детях видя подлецов,
И негодуют и дивятся,
Как будто от таких отцов
Герои где-нибудь родятся?

Нормальные специалисты (почти всех я знаю поименно) перестают писать на сайте по трем причинам:

  • перестают видеть в этом смыл так как их мысли не замечают или просто крадут и выдают за свои (1);
  • получают предупреждение от руководство не работать с Попковым и не писать на “его” сайте. Порядочные люди говорят мне об этом и я их понимаю. Пользуясь случаем передаю привет нубиповцам – Пете и Юре, которые особенно бережно оберегают своих подчиненных от моего пагубного влияния (2).
  • серьезные комментарии и тем более статьи требует времени, а время – деньги, которые сайт не платит (3)

Мы видим статистику посещений и знаем её динамику. Никакого оттока посетителей на сайте нет. Однако большинство пользуется им исключительно как новостным ресурсом или источником материалов для своей необходимой (студенты) или оплачиваемой (эксперты) работы.

С первого дня войны сайт для нас чистое волонтерство. Той мизерной оплаты за подписку, которую мы получали раньше, давно нет. Те деньги, которые у нас (ГО Открытый лес) были + свои личные мы ещё в марте истратили на лекарства для работников лесного хозяйства Киевской и Херсонской областей. Пытались собирать средства для лесоводов пострадавших от войны, но деньги прислали только два субъекта, – один лесхоз не нашей системы и физическое лицо. Огромное им СПАСИБО. В общей сложности получилось 60 тыс.грн (на лекарства мы истратили больше). Все они переданы лесоустроителям, жившим в общежитии, которое разбомбили весной. Руководство Укргослеспроекта решило разделить их поровну между 20 сотрудниками. Это конечно мизер. Наверно поэтому “спасибо” никто не сказал.

Всё это мелкие штрихи, которые складываясь с Вашим авторитетным мнением о “деградации сайта” не прибавляют желания тратить время на работу, которая всё больше начинает напоминать “метание бисера…” Так что, если в одно прекрасное летнее утро Вы увидите, что доступа к сайту нет, большая просьба – не звоните и не пишите.

По поводу ” перебирання нечистої білизни та базарних суперечок” . Я не знаю о ком Вы, но в любом случае, мы не подвергаем цензуре комментарии и публикации, которые нам высылают, в том числе и Ваши. Часто мы не разделяем высказанные мнения но все равно публикуем, хотя и с оговоркой, приведенной в нижних строчках фронтальной страницы сайта….

В течении жизни очень многие авторитетные люди говорили мне, о том, что “нельзя выносить грязь из избы”… Может они и правы, но что делать людям которые не хотят жить в грязи? Хотим мы или нет, содержание сайта это просто зеркальное отражение происходящего в отрасли и в стране. А на зеркало не принято пенять…

Кроме того, у людей разные характеры, манеры и стили. Я не собираюсь их перевоспитывать. Стараюсь выделять главное и не обижаться на мелочи. Может Вас Светлана обидела? Не обращайте внимания: это она умеет делать даже сама не замечая. Я давно привык. Кроме того “недостаток деликатности” в манере её письма сопряжен со многими достоинствами… Боюсь, что если уберем его – потеряем одного из лучших журналистов, пишущих на лесные темы, в том числе и самые сложные.

Что касается реформы, то я пока не вижу что обсуждать? Пока кроме публикаций на фейсбук и ответа Гослесагентсва ничего нет. (Гужве мы писали, но ответа пока не получили). Этого мало. Необходимо увидеть официальный документ с обоснованием реформ…

Я бы не стал критиковать Гослесагентство за задержку ответа. Напротив от души благодарю тех на Шота, кто отвечает на наши запросы, потому что прекрасно знаю что времени сейчас ни на что не хватает и запросы ГО в военное время не главное…

Извините за задержку с публикацией. Уже больше недели мучаюсь с компьютером, а последние дни просто не мог работать…

Отреагировал только на первые абзацы. Остальное прочитаю позже. Сейчас надо просмотреть утренние новости и пополнить сайт… Хорошего дня. С уважением, М.П.

Якось так сталося, що важливе питання реформування лісогосподарського комплексу на сайті «Відкритий ліс» переходить, а можливо уже і перейшло, в площину перебирання нечистої білизни та базарних суперечок. Це принижує роль сайту, як загальновизнаної трибуни лісівників України та відволікає від професійного обговорення питання. По цій причині професіонали лісівники та спеціалісти інших галузей втрачають або  уже не мають бажання користуватися послугами сайту для висловлювання своїх поглядів на ситуацію або системні події, наприклад такі як реформування лісогосподарського комплексу. З одного боку це призводить до деградації сайту, а з іншого сприяє діяльності чиновників, яким створюються умови для монопольного просування своїх рішень без кваліфікованого обговорення їх в суспільстві.

Власники сайту оцінили наявне становище і вже висловили своє негативне відношення до такого розвитку ситуації, в чому автор статті їх повністю підтримує. 

13 липня  на сайті «Відкритий ліс» було опубліковано відповідь ДАЛРУ на запит ГО «Відкритий ліс» по питанню створення ДП «Ліси України. Даний запит  був  направлений в ДАЛРУ 31 січня 2022 року, а відповідь,  яка відповідно до чинного законодавства повинна надаватись на протязі п’яти днів, була надана аж через 5 місяців. Є висока вірогідність того, що дати  відповідь на запит ДАЛРУ спонукала стаття «»Реформування лісогосподарського комплексу необхідне», в якій автор статті висловив своє бачення порядку створення ДП «Ліси України». В даній статті стверджувалось що порядок передачі права постійного лісокористувача  лісгоспів, які ліквідуються, ДП «Ліси України» в проекті відповідної Постанови КМУ  не відповідає вимогам чинного законодавства, що приведе до дезорганізації роботи новоствореного  загальнодержавного ДП «Ліси України».

Через деякий час, а саме 15 липня 2022 року була надана і відповідь Міндовкілля та ДАЛРУ на Звернення ТЛУ до КМУ по питанню недоцільності створення ДП «Ліси України» в якій наголошувалось, що проведення реформування передбачене низкою розпорядчих документів. 

ДАЛРУ у своїй відповіді акцентувало увагу на тому, що порядок передачі права постійного землекористування, який запропонований в проекті Постанови КМУ відповідає чинному законодавству і підтверджений  судовою практикою – конкретно Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду України від 02.04.2019 року по справі №921/710/17-г/6.

Попробуємо розібратись що ж це за справа.

Дана справа в першій інстанції розглядалась Господарським судом Тернопільської області за позовом Тернопільської міської ради до ТОВ «АСКО» про стягнення  збитків в сумі 1 882 815 , 91 грн. 

Суть позову така.

В м. Тернополі до 1994 року здійснювало свою діяльність Орендне Підприємство «Тернопільська станція технічного обслуговування і ремонту автомашин №2», якому в постійне користування в 1994 році згідно діючого на той час Земельного Кодексу, була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,343981 га, що було оформлено відповідним державним актом. Дана земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення і є земельною ділянкою під будівлями та спорудами. В 1997 році в порядку перереєстрації, що не передбачало зміни коду в ЄДРПОУ (05482788)  та припинення юридичної особи – орендного підприємства,  від вказаного підприємства в порядку правонаступництва право власності на будівлі і споруди отримало ТОВ «АСКО». До 2017 року по різних причинах у фактичному володінні ТОВ «АСКО» залишилось 1,149481 га.

В 2001 році був прийнятий Земельний Кодекс України, згідно якого право постійного землекористування могли мати  тільки юридичні особи, визначені в ст. 92 ЗКУ. Приватне ТОВ «АСКО» таким  правом наділено не було.

П. 6 розділу Х «Перехідних положень» ЗКУ від 25.10.2001року було зобов’язано громадян та юридичних осіб, які не отримали права на постійне землекористування згідно нового ЗКУ, до 1 січня 2008 року переоформити право наявного постійного землекористування на право оренди земельної ділянки або право власності..

По цій причині, міська рада вважала, що ТОВ «АСКО» було зобов’язане оформити на дану земельну ділянку  договір оренди та сплачувати орендну плату і відповідно за період з січня 2008 року по жовтень 2017 року (до дати подання позову)  заборгувало Тернопільській міській раді 1 822 815,91 грн. орендної плати.

Однак ТОВ «АСКО» оренду земельної ділянки не оформило і відмовилось від сплати орендної плати.

По цій причині міська рада звернулась до суду з позовом про стягнення нібито наявної заборгованості.

Але міська рада не врахувала того, що Конституційний суд України своїм рішенням від 22.09.2005 року п. 6 розділу Х «Перехідних Положень» визнав неконституційним. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою ТОВ «АСКО», що був виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним і залишається чинним.

Виходячи з вищевикладеного, суд відмовив міській Раді в задоволені позову.

Обґрунтованість і правомірність рішення по конкретному позову ніяких сумнівів ні у кого не викликає.

Але виникає питання – а при чому тут створення ДП «Ліси України» і чому Постанова по даній справі стає вирішальним  дозвільним документом при створенні ДП «Ліси України»?

В мотивувальній частині Постанови Касаційного  господарського суду Верховного суду п. 7.3, на яке посилається ДАЛРУ у своїй відповіді ГО «Відкритий ліс» щодо правонаступництва ДП «Ліси України» права землекористування лісгоспами, які припиняються,   сказано:

– «приписи підпункту «в» частини 1 статті 141 ЗК України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, тобто наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи  без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. В разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають».

На підставі вказаного, ДАЛРУ вважає що ДП «Ліси України», як правонаступник майна, прав та обов’язків лісгоспів, які припиняються шляхом злиття в одне підприємство – ДП «Ліси України», є правонаступником прав постійного землекористувача припинених лісгоспів. Ця теза була використана ДАЛРУ  також при попередньому  об’єднанні лісгоспів.

І тут виникає багато запитань, роз’яснення яких міг надати суд. Але по багатьох причинах отримати роз’яснення суду по даному питанню уже неможливо.

По цій причині спробуємо вияснити для себе  на рівні рядового юриста суть вищевикладеної тези в мотивувальній частині Постанови.

По перше і головне – оскільки дана теза викладена в мотивувальній частині Постанови, а не в резолютивній, вона безпосередньо виконанню не підлягає, а отже не має правового значення. Про це знають і рядові юристи. По цій причині дана теза не може бути безспірною підставою для переходу  права постійного користування земельними ділянками лісгоспів, які припиняються, ДП «Ліси України». В даній Постанові рішення прийнято по конкретному випадку, описаному вище. Адже в останньому реченні тези чітко зазначено, що право землекористування не припиняється при реорганізації особи, зміні її організаційно-правової форми чи назви, тобто зміни здійснюються в  межах окремої юридичної особи, а не злиття з іншими юридичними особами.

Враховуючи різне тлумачення тези в мотивувальній частині Постанови остаточну крапку в цьому питанні може поставити тільки новий судовий розгляд позову про  правонаступництво користування земельними ділянками в конкретному випадку (при створенні ДП «Ліси України) за позовом зацікавлених сторін. Створювати ДП «Ліси України» на підставі тези в мотивувальній частині Постанови Суду, яка не має правового значення, мабуть безпідставно.

На даний час ДП «Ліси України» може бути передано майно, права та обов’язки  лісгоспів, які припиняються, та земельні ділянки, на яких розташоване дане майно (адмінбудівлі, цехи, нижні склади, контори лісництв, лісові кордони та інші споруди). Але це без передачі на законних підставах права постійного лісокористування приведе до колапсу лісогосподарського комплексу.

Враховуючи менталітет українського народу та унікальність економічного та суспільного розвитку України, автор понад два роки тому назад попередив лісівників про те, що в Україні лісогосподарський комплекс буде реформований в ПАТ. Тоді дане попередження лісівники сприйняли з насмішкою і впевненістю в тому, що такого бути не може, а деякі читачі навіть висловилися в образливій формі по відношенню до автора.. Але автор вважає, що в Україні образа на старих і хворих є великим гріхом, і по цій причині він таким читачам співчуває, на них не ображається та не звертає уваги.  

В кінцевому результаті, час все розставив на своє місце і підтвердив обґрунтованість висновку про створення ПАТ і попередження автора. 

В даний час і спеціалісти, і «лісові поводирі», і диванні експерти уже активно обговорюють  інформацію про створення ДП «Ліси України» з послідуючою його корпоратизацією і створенням ПАТ. Ну що ж, кожен має право на висловлення своєї думки, але обговорення необхідно проводити у ввічливій формі не допускаючи зневаги до інших людей та їх поглядів. В той же час на сайті «Відкритий ліс», деякі читачі це допускають, що свідчить про їх невисокий інтелектуальний рівень.

На превеликий жаль, Міндовкілля та ДАЛРУ не надають повної аргументованої інформації про процедуру створення ДП «Ліси України» та реформування його в ПАТ. Прошу пробачити, але по цій причині всі обговорення  даного питання без наявності вихідної інформації та документального підтвердження авторами обговорення своїх позицій яйця виїденого не варті. Це всього на всього емоції і можливість пропіаритися.

Виникає питання – а яку реально достовірну інформацію про створення ДП «Ліси України»  та реформування його  в ПАТ ми маємо?.

У відповіді Міндовкілля та ДАЛРУ на звернення ТЛУ про недоцільність створення ДП «Ліси України» повідомляється що реформування лісогосподарського комплексу проводиться на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 року №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», Розпорядження КМУ від 29.12.2021 року №1777-р, Протоколу наради під головуванням Прем’єр-Міністра України від 04.02.2022 року «Про реформування лісового господарства» та доручення РНБО від 29.06.2022 року №1594/14-05/2-22. Тобто аргументоване рішення  про створення ДП «Ліси України» керівництвом держави прийнято.

На сьогоднішній день є конкретна офіційна інформація ДАЛРУ, що ДП «Ліси України» буде створено шляхом припинення діючих лісгоспів і злиття їх у вказане  державне підприємство з передачею майна, прав та обов’язків припинених лісгоспів. От і все. Ніякої інформації про порядок організації, структуру та принципи діяльності новоствореного підприємства не має.

Повністю відсутня в ЗМІ інформація про створення ПАТ.

Розглядаючи дане питання, автор свої прогнози і висновки будує на наявному значному досвіді роботи в лісовому господарстві на різних посадах. Але це тільки думки окремої людини, які нікому не нав’язуються.

Автор бачить  2 напрямки наступного подальшого розвитку подій незалежно від позиції громадськості.

Перший. Реформа буде проводитись відповідно до наявного законодавства з дотриманням  європейських правових і ринкових відносин шляхом створення ПАТ, в якому не менше 51% акцій буде належати державі. Основою такого реформування є грошова оцінка лісових земель, що унеможливить їх приватизацію. Як зазначалось в попередніх статтях вартість лісогосподарського комплексу ДАЛРУ буде складати орієнтовно 720-750 млрд.грн. і викупити всі акції ПАТ одній чи групі осіб буде недоцільно.

Другий. Реформування буде проводитись по неписаних законах криміналізованого бізнесу в сфері лісового господарства з  відповідною кінцевою процедурою безоплатного використання лісів. Такий процес реформування передбачає передачу  лісових земель до складу ПАТ на праві постійного користування без грошової оцінки лісових земель. В подальшому ПАТ може бути реорганізоване в приватний суб’єкт господарської діяльності, який візьме в оренду майно ПАТ з переходом до нього прав та обов’язків ПАТ. Одночасно згідно вищевказаної Постанови ВСУ та інших діючих нормативних  даному суб’єкту будуть збережені права постійного користування  лісовими землями. У такому випадку, одній або групі осіб перейде безоплатно право постійного використання лісів без будь якої оплати їх вартості. Цілком логічно – навіщо тратитись на купівлю лісів, якщо їх і так безоплатно можна використовувати та ще й вимагати кошти у держави на ведення лісового господарства. Але цей шлях може бути зупинений, про що автор сказав вище.

По якому з цих 2 напрямків будуть розвиватися події рядовому інженеру лісового господарства в даний час визначитись важко.

Враховуючи наявність вищевказаних розпорядчих документів, можна вважати що процес реформування лісогосподарського комплексу країни в межах ДАЛРУ розпочався і в даний час є незворотнім. При прийнятті вказаних розпорядчих документів до відома громадськості не доведені аргументи, на підставі яких прийняті  ці документи і в зв’язку з цим обговорення і оскарження цих невідомих аргументів не є доцільним і продуктивним..

На сайті Президента України 22.07.2022 року оприлюднена Петиція №22/149454-п «Зупинимо створення приватної лісової корпорації», автором якої є Давидова Юлія Андріївна.   Дії пані Юлії по підготовці і оприлюдненню Петиції є конкретним суттєвим заходом і незалежно від результатів заслуговують пошани і вдячності від лісівників.  Вона не вдавала з себе всезнаючого диванного експерта і піарного вболівальника за долю лісгоспів, а написала  документ, передбачений Законом з конкретним зверненням до Президента України. Жаль що по причині відсутності в ЗМІ офіційних аргументів по доцільності проведення реформування  в Петиції не приведено доказів про їх непереконливість. Враховуючи громадянську позицію Юлії Володимирівни автор щиро бажає  щоб по Петиції було прийнято позитивне рішення.

Хоча надій дуже мало. Потреба в проведенні реформування  ще в довоєнний період була обумовлена  незадовільним фінансовим станом держави, наростаючими протиріччями між лісогосподарським і деревообробним комплексами, необхідністю виконання своїх міжнародних зобов’язань по боротьбі з глобальним потеплінням, недосконалістю структури лісогосподарського комплексу та багатьох інших відомих і невідомих нам причинах. На підставі цих аргументів мабуть і були прийняті вищевказані розпорядчі документи. Навіть якщо Петиція і набере 25 тисяч підписів, що дуже сумнівно, то скасовувати вказані документи  без наявності вагомих контраргументів немає підстав, а відповідно перешкод для створення ДП «Ліси України» немає.

Але офіційні аргументовані звернення, підкреслюю – аргументовані, а не піарні, все таки дозволять досягнути певного компромісу при вирішенні питання реформування.

Розуміючи і поважаючи позицію противників реформування автор статті все таки має свою особисту думку і вважає що правомірно  обґрунтоване і якісно проведене реформування галузі по цілому ряду причин  необхідне і повинно відповідати умовам, які склалися в суспільстві, та принести позитивні результати. Час все розставить на свої місця і покаже хто був правий.

Автор  в цей важкий для країни і кожного з нас  час щиро бажає всім читачам  здоров’я і миру та нехай згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

З повагою до читачів

 Михайло Іванович, інженер лісового господарства.

***

Реформування лісогосподарського комплексу необхідне

11.07.2022


А все таки вона крутиться! Вважають, що такі слова вигукнув Галілео Галілей після того, як його в  1633 році під страхом смертної кари інквізитори примусили відмовитись від теорії геліо центричної  Сонячної системи  Миколи Коперніка, яку Галілео Галілей доказав.

Так і автор статті, вибачте за нескромність, на основі об’єктивного аналізу ситуації, яка склалася в лісогосподарському комплексі, не дивлячись на Рішення Комітету Верховної Ради, виступи народних депутатів та депутатів місцевих рад, громадських організацій,  спеціалістів лісового господарства та окремих громадян, які заперечують доцільність реформування лісогосподарського комплексу стверджує і буде доказувати конкретними викладками, що реформування необхідне.

Питання тільки в одному – реформування необхідно провести якісно і неупереджено, щоб реформування принесло  користь Україні і кожному окремо взятому громадянину.

В останні дні завдячуючи сайту «Відкритий ліс» була отримана можливість ознайомитися з проектом Постанови КМУ про реформування, який підготовило ДАЛРУ, емоційними зверненнями Народних Депутатів та ЦК Профспілки працівників лісового господарства до Президента України, Верховної Ради і КМУ про недопустимість проведення реформи та позицією Громадської ради при ДАЛРУ.

Причина появи  звернення ЦК профспілки та рішення Громадської ради одна – прикриваючись  мнимими інтересами суспільства  бездоказово захистити свої особисті інтереси. Всі ці звернення автором прогнозовані і роз’яснена причина їх появи в попередній статті «Емоції емоціями – …..».

7 липня 2022 року Комітет Верховної Ради України  одноголосно прийняв рішення, яким пропонує  зобов’язати КМУ не проводити реформування лісогосподарського комплексу шляхом ліквідації лісгоспів, що є в сфері управління ДАЛРУ, і створення єдиного ДП «Ліси України».

Тепер питання про  доцільність реформування  мабуть буде розглядати  Верховна Рада України. Яким  буде рішення – передбачити складно. Так що потрібно набратися терпіння і чекати вердикту Верховної Ради України по даному питанню та реакції КМУ.

А поки що автор вважає за можливе продовжити обговорення питання про доцільність реформування. Необхідно ще раз наголосити, що програма реформування наскільки складна і багатовекторна, що викласти її в одній статті реально неможливо. Причина в тому, що кожна пропозиція, яка викладається в програмі, повинна бути належним чином аргументована, щоб вона не викликала заперечень в суспільстві.

Вихідними документами на яких базується дана стаття є вищевказані рішення Комітету ВРУ, Звернення, проект Постанови КМУ по питанню реформування та відповідь ДАЛРУ на запит ГО «Відкритий ліс», які опубліковані на сайті цієї громадської організації, що беззаперечно є її великою заслугою. На превеликий жаль досі не опублікована пропозиція Міндовкілля про створення ПАТ, що не дозволяє станом на даний час зробити повний аналіз ситуації по реформуванню.

В даній статті  ставиться завдання, щоб  на основі аналізу наявних документів вияснити для себе, як інженера лісового господарства, 3 питання:

Перше. Кому вигідні рішення Громадської Ради при ДАЛРУ та звернення ЦК профспілки до Президента України, Верховної Ради та Кабінету  Міністрів України?

В даний час ДАЛРУ фактично має наступні повноваження та виконує функції:

  • Через Міндовкілля має право законодавчої ініціативи;
  • Видає нормативні документи по веденню лісового господарства;
  • Виконує організаційно-розпорядчі функції по управлінню лісогосподарським комплексом;
  • Виконує певні контрольні функції;
  • Є виконавчою структурою по веденню лісового господарства.

Іншими словами ДАЛРУ – це така собі держава в державі, що в кінцевому результаті призвело до деградації лісогосподарського виробництва і викликало необхідність проведення реформи.

При створенні ПАТ ДАЛРУ втрачає  організаційно-розпорядчі функції, право на виконання робіт по  веденню лісового господарства та використання лісових ресурсів, що приводить до зниження рівня акредитації ДАЛРУ, як органу державного управління.

Наявність  структури ДАЛРУ в даний час  обумовлює діяльність Профспілки працівників лісового господарства та Громадської Ради при ДАЛРУ.

При створенні ПАТ під сумнівом  стає подальше існування Профспілки працівників лісового господарства з її Центральним комітетом – працівники ПАТ можуть створити свою незалежну більш дієву  профспілкову організацію. По цій причині працівники апарату ЦК  профспілки щоб не втратити свої робочі місця будуть в самій категоричній формі виступати без обґрунтованих підстав проти реформування, що вони і роблять. І  це їхнє  право, як юридичної особи і як окремих громадян.

Інша ситуація з Громадською радою при ДАЛРУ. Дана структура згідно Постанови КМУ №996 від 3листопада 2010 року є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у підготовці пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Що викликало здивування. Громадська рада виступила проти формування та реалізації державної політики у сфері лісового господарства проігнорувавши позицію ДАЛРУ та Міндовкілля. Щось тут не так.

Коли проводилося об’єднання лісгоспів за наказом ДАЛРУ, то і ЦК профспілки, і Громадська рада при ДАРЛУ не виступили з  такими різкими заявами про недоцільність проведення цього заходу, який не впливав на їхні інтереси і сиділи тихенько, як води в писок  набрали. І те що на вулицю викинули сотні людей їх не хвилювало. Так як  і те, що більшість об’єднаних лісгоспів в даний час  використовують лісові ресурси не маючи прав постійного землекористувача на землях приєднаних лісгоспів і відповідних рішень органів державної влади на їх використання, що є порушенням законодавства.

А тут вчинили такий гвавт.

Як виявилося, ініціатором проведення реформування шляхом створення ДП «Ліси України»  є ДАЛРУ та Міндовкілля.. Якщо керуватись вимогами Постанови КМУ №996 від 3.11.2010 року і нормальними людськими стосунками, то Громадська рада в цій ситуації  мала би звернутися до ДАЛРУ із запитом про проведення реформування лісогосподарського комплексу і отримати відповідь, на підставі якої провести засідання Ради за участю всіх зацікавлених сторін (навіть можна було допустити представників ГО «Відкритий ліс»), досягнути певного консенсусу та розробити своє бачення вирішення  даного  питання і   подати  свої пропозиції керівництву ДАЛРУ. Причому з відповідною професійною юридично обґрунтованою аргументацією, а не піар лозунгами. Якщо би рада належним чином професіонально  доказала  нікчемність пропозиції про створення ДП «Ліси України», то тоді позицію ради можна зрозуміти.

А так  напрошується висновок, що Громадська рада або ігнорує ДАЛРУ, або ДАЛРУ дало вказівку раді прийняти таке рішення. Тобто ДАЛРУ з однієї сторони пропонує підприємство створити (мабуть по цьому питанню є якісь чинники), а з іншої виступає проти його створення (причини приведені в статті «Емоції емоціями-………).

Якщо ж Громадська рада ігнорує ДАЛРУ і Міндовкілля та виступає проти державної політики у сфері лісового господарства, то раду мабуть варто розпустити.

 Друге. Як  деякі  пункти в  проекті постанови КМУ  приведуть до дезорганізації діяльності лісогосподарського комплексу?

Перше і головне на що потрібно звернути увагу – а навіщо Постанова КМУ при створенні ДП «Ліси України»?

Адже всі питання вирішуються в межах повноважень органу управління – ДАЛРУ. Постанова КМУ потрібна була би, якщо майно передається від одного відомства іншому. А так чинне законодавство передбачає наступний порядок реорганізації в межах органу управління майном, згідно якого  мало бути проведено попереднє об’єднання  та теперішнє створення ДП «Ліси України»:

  1. Інформування органів державної влади, працівників галузі, Громадської ради при ДАЛРУ, інших громадських організацій та населення про проведення реорганізації в т.ч. про мету об’єднання підприємств, структуру новоствореного підприємства, гарантії збереження трудових колективів лісгоспів, що припиняються та розміру заробітної плати, сплати місцевих податків по місцю знаходження підрозділів, збереження профспілкових комітетів та інша інформація, аргументовані причини проведення реорганізації. Звернути увагу на те, що  всі припинені лісгоспи будуть діяти на правах відокремлених підрозділів, для них будуть відкриті  розрахункові рахунки в банках. Все майно, яке є в лісгоспах на даний час, є державною власністю і залишається в лісгоспах.
  2. Наказ про реорганізацію лісогосподарського комплексу шляхом створення ДП «Ліси України» та припинення всіх лісгоспів, які є в сфері управління ДАЛРУ, і передачі майна, прав та обовязків новоствореному ДП «Ліси України». Узгодження його, при потребі , з Антимонопольним комітетом.
  3. Добровільна відмова підприємств (лісгоспів) які припиняються, від права постійного землекористування ( ЗКУ, ст. 141 п. а,в, ст. 142 п.3).
  4. Заява ДАЛРУ та новоствореного ДП «Ліси України» до ОДА\ОВА про надання ДП «Ліси України» в постійне користування земель лісогосподарського призначення лісгоспів, які припиняються (ЗКУ ст. 122, 123,125)..
  5. При отриманні рішень ОДА\ОВА про надання земель, які знаходились в користуванні лісгоспів, що припиняються, ДП «Ліси України» організувати свою діяльність відповідно до вимог ЗКУ та ЛКУ. Необхідно зазначити, що п.5 Прикінцевих положень ЛКУ на дозволяє ПАТ  ведення лісового господарства до державної реєстрації права постійного користування землями лісогосподарського призначення.
  6. Наказ про припинення лісгоспів по мірі отримання рішень ОДА\ОВА про надання земель лісогосподарського призначення припинених лісгоспів та державної реєстрації права постійного землекористування ДП «Ліси України».

Одна єдина проблема при вирішенні даного питання – оплата робіт по оформленню права землекористування та лісовпорядкування.

І не потрібно піднімати піар  шум на всю Україну, а спокійно провести реорганізацію (прошу звернути увагу – не реформування) з метою поліпшення стану справ в лісовому господарстві.

Аналіз проекту Постанови КМУ показує що автори проекту Постанови – або ремісники середнього пошибу, або висококласні спеціалісти які хочуть приховати дійсну мету реорганізації або не допустити проведення реформи. Повний аналіз проекту Постанови потребує написання великої по об’єму статті. По цій причині проводиться аналіз тієї частини Проекту Постанови,  де чітко прописана вимога, яка суттєво буде  негативно впливати на роботу ДП «Ліси України» та негативно вплине на імідж КМУ, який прийме таку  Постанову.

Наприклад.

П. 3 ч.2 Проекту Постанови – «Право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення державних унітарних комерційних підприємств, які перебувають у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів та реорганізуються за правонаступництвом переходить до ДП «Ліси України».

Зразу виникає питання – де в Земельному Кодексі передбачено такий порядок передачі права постійного землекористування і які будуть наслідки такої вимоги?

А наслідки будуть прогнозовані – буде дезорганізована робота як лісгоспів що припиняються, так і ДП «Ліси України» з відповідними наслідками. По цій причині автор статті також вважає, що проведення реорганізації шляхом, який запропонований проектом Постанови, підготовленого  ДАЛРУ, суперечить чинному законодавству і Постанова в кінцевому результаті  може бути оскаржена в суді і скасована. То хто ж тоді автори Постанови – ремісники чи спеціалісти? А може ДАЛРУ дволикий Янус?

В разі, якщо в подальшому ДП «Ліси України» буде реформуватись в ПАТ, то процедура реформування дійсно  буде проводитись КМУ у відповідності  до Закону України, який буде прийматися конкретно по даному питанню. Згідно цього Закону  Постановою КМУ  буде надано ПАТ право постійного землекористування землями лісового фонду, так як право  постійного користування може вноситися державою до Статутного  капіталу ПАТ, що передбачено Ст.  92 п.3 ЗКУ. Аналогічна  ситуація була при створенні ПАТ «Українська залізниця».  Це ще раз підтверджує що створення ПАТ не передбачає приватизації лісів і що висловлювання про приватизацію лісів є безпідставною піарною дезінформацією. Ліси залишаються у державній власності і для ведення лісового господарства ПАТ зобов’язано буде створити в своєму складі спеціалізовані підрозділи – лісгоспи,  (які є на сьогоднішній час). Цілком можливо, що при поліпшенні фінансового стану ПАТ виходячи з об’єктивних причин може бути  відновлена діяльність лісгоспів, які були припинені наказом ДАЛРУ. Все буде залежати від результатів діяльності лісгоспів і потреби в нових спеціалізованих підрозділах Наприклад, вздовж Дністровського каньйону  в Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях можливо буде доцільно створити лісгоспи, основною метою діяльності яких  поряд з специфічним  веденням  лісового господарства буде  задоволення туристично-відпочинкових потреб населення шляхом надання відповідних платних послуг.

Третє. Яким чином буде доцільно сформувати   Статутний капітал та види діяльності ПАТ?

Як  пропонувалося в попередній статті «Емоції емоціями ………»  51% Статутного капіталу ПАТ у вигляді акцій буде у власності держави, а 49% акцій буде реалізовано  фізичним і юридичним особам. Таким чином, держава зберігає за собою право призначення керівника і визначення стратегії виробничо-фінансової діяльності ПАТ. Але ці рішення повинні узгоджуватися з Наглядовою Радою, що здійснює захист прав акціонерів. Крім цього, для запобігання використання монопольного  становища  держави щодо управління ПАТ,  інші власники акцій мають право на формування контрольного (блокуючого) пакету акцій (орієнтовно 25%, що визначається Статутом). Тобто в діяльності ПАТ в цьому випадку є подвійний законний запобіжний механізм. По перше, рішення Наглядової ради ПАТ не завжди може співпадати з рішенням керівника ПАТ, призначеного державою, що вимагає пошуку консенсусу. По друге, рішення керівника і Наглядової ради може бути заблоковане  рішенням 25 %  акціонерів, що необхідно передбачити в Статуті.

Статутний капітал ПАТ  на думку автора статті мав би формуватися наступним чином.

Держава передає до Статутного капіталу землі лісогосподарського призначення та майно лісгоспів (тільки лісгоспів), для яких на даний час органом управління  є ДАЛРУ. Перед передачею лісів і майна необхідно провести їх  вартісну оцінку.

Майно до складу ПАТ передається не по балансовій вартості, а по результатах незалежної експертної переоцінки,  при якій вартість майна збільшиться в цілому в 5-6, а можливо і більше, разів порівняно з балансовою. З наявного особистого досвіду можна передбачити що вартість майна кожного з об’єднаних лісгоспів буде складати в середньому 30-35  млн.грн. в цінах на час переоцінки. Вартість майна всіх лісгоспів, які припиняються, буде складати орієнтовно 5 мільярдів 500 мільйонів гривень.

Оцінка вартості земель лісогосподарського призначення регулюється Законом України «Про оцінку земель» та відповідними підзаконними актами. 

Державою визначена ціна вартості орних земель, яка коливається в межах 22-35 тисяч гривень за гектар в залежності від областей. Враховуємо що це тільки земля без будь яких інших цінностей на ній.   В той  же час,  на  землях лісогосподарського призначення є матеріальна цінність – лісові насадження.

Крім економічної складової  ліси мають і екологічну цінність. По цій причині  визначення вартості земель лісогосподарського призначення проводиться по досить складних формулах. Проведені науковцями розрахунки показують що найбільшу вартість мають землі лісогосподарського призначення в лісостеповій зоні, найменшу на Поліссі, а проміжну ціну мають ліси Карпат.

З метою спрощення розрахунків автор зупинився на середній ціні земель лісогосподарського призначення, яка складає орієнтовно  в сучасних цінах              47 тис. грн. за 1 гектар.

Таким чином, орієнтовна загальна вартість земель лісогосподарського призначення, які знаходяться в управлінні ДАЛРУ (7.6 млн.га) і будуть передаватися до  складу ПАТ – 357,2 мільярдів гривень.

В цілому  вартість 51% акцій держави в складі ПАТ  буде складати орієнтовно 362,7 мільярда  гривень.

Відповідно вартість 49% акцій ПАТ, які будуть реалізовані іншим фізичним та юридичним особам складає 348,5 млрд. грн.

В кінцевому результаті Статутний капітал ПАТ буде складати 711,2 мільярдів гривень.

Автор статті розуміє, що це досить примітивний порядок оцінки вартості лісів і вважає що тема оцінки вартості лісів України є і може бути темою десятка дисертацій та наукових  робіт різного рівня. У кожного спеціаліста може бути своя методика визначення вартості лісів, яка має право на життя. Але однозначно одне – вартісна оцінка лісів при створенні ПАТ повинна бути проведена обов’язково, що забезпечить обєктивну ціну акцій при формуванні ПАТ. В подальшому ціна акцій буде регулюватися законами ринку.

Кошти, отримані від реалізації 49% акцій, а це орієнтовно 348,5 млрд. грн. будуть використані на розвиток матеріальної бази ПАТ та фінансування ведення лісового господарства в нерентабельних лісгоспах на період їх розвитку і переходу на повне самофінансування.

Основна проблема при створенні ПАТ – це залучення акціонерів, які викупили би 49% акцій Товариства. При цьому необхідно  створити для працівників лісогосподарського комплексу пільгові умови в правовому полі для придбання акцій.

Противники реформування в першу чергу  лякають громадян України тим, що при проведенні реформування буде проведена приватизація лісів, що не відповідає дійсності. До того, як перейти до приватизації лісів необхідно викупити акцій на 348, 5 млрд. грн (49% акцій). А це більше 100 тис. додаткових  робочих місць, і не за кордоном, а в Україні,  з відповідним ростом якості життя і збільшенням  податкових надходжень, про що так піклуються противники реформування.

Тепер про приватизацію лісів. Як вказано вище, при реформуванні лісогосподарського комплексу питання про приватизацію лісів не  розглядається. Основним джерелом його розвитку   будуть кошти від продажу 49% акцій ПАТ, а не від продажу лісів. Крім того, ми всі знаємо що якісне  ведення лісового господарства збиткове. То хто захоче викуповувати ліси в промислових масштабах, вкладаючи  кошти в затрати майбутніх періодів без надії на отримання прибутку. Не без того – багаті люди купили би для себе тисячу чи дві тисячі гектарів лісу чисто в якості відпочинкової території і можна бути впевненими що  такі ліси будуть дуже добре доглянуті. Дехто лякає тим, що при створенні ПАТ ліси будуть нещадно вирубуватись. А чого так? Адже в країні зберігається контрольно-ревізійні та правоохоронні структури, які зможуть забезпечити належний порядок при веденні лісового господарства. Так що об’єктивних причин для ажіотажу з приватизацією лісів  немає.

В даний час і є проблемою те, що ліс знаходиться у власності держави, а лісові ресурси в руках працівників лісового господарства, які досить часто допускають зловживання при їх використанні. В 2012-2014 роках це привело до незаконної вирубки і не відновлення лісів на тисячах гектарів і його розкрадання. Корупція стала нормою життя в лісовому господарстві. І ніхто про це не говорив.

Реформування і передбачає принцип – а навіщо самому в себе красти, якщо можна жити на  достойну зарплату, так як живуть люди в цивілізованому світі, в якому ми хочемо бути. І акціонери – працівники лісгоспу  при цьому будуть контролювати дії адміністрації. Цілком зрозуміло, що немає гарантій що при створенні ПАТ не буде зловживань – будуть, та ще й які. Але ж не будемо ми вічно жити в болоті.

Противники реформування лякають обивателів тим, що одна-дві особи скуплять всі ліси, і навіть називають прізвища віртуальних  «кровожадних» покупців, які на протязі 2-3 років вирубають всі ліси і перепиляють на своїх пилорамах. Абсурд, але більшість людей  по різних причинах в це вірить. Адже СПД вигідніше використовувати деревину куплену за конкретну ціну, отримати прибутки і  не вкладати їх на купівлю лісу з перспективою ведення збиткового лісового господарства. Та і якщо вони вирубають швиденько спілі ліси, то що вони будуть робити дальше, тобто зрубають гілляку, на якій самі сидять. Невже вони такі нерозумні?

 Оглянемось навкруг – в країні, можна сказати, вся торгівля в приватних руках. Ніхто не задумується  хто власник «Епіцентру» – важливо що там можна купити любі товари для дому. Подібна ситуація з продуктовими супермаркетами. В той же час поряд з ними працюють тисячі маленьких магазинів і всі вживаються, кожний має свою роботу і свої заробітки.

На теперішній час майже всі землі сільськогосподарського призначення приватизовані селянами.  Реалізаційна ціна гектара землі коливається в межах 40-75 тис.грн, але ажіотажу на ринку землі немає. Склалася така ситуація, що сільгоспвиробникам на даному етапі краще землю орендувати, а не викупати.  А скільки було крику що іноземці та земельні магнати з України скуплять всю землю за безцінь за місяць-два.

В той же час як змінився виробничий процес сільськогосподарського виробництва – в даний час фермер  в межах бувшого колгоспу має 3 -4 потужних трактори  і набір всіх знарядь, декілька комбайнів, на яких працює всього 5-6 кваліфікованих спеціалістів, які повністю заміняють бувшу колгоспну тракторну  бригаду, в якій працювало в рільництві 40-50 механізаторів. Це значно зменшило витрати на виконання робіт і підвищило рентабельність виробництва. Те що в селах занехаяли тваринництво, допоміжні виробництва і залишили селян без роботи – то інша розмова.

Так і ПАТ прийдеться з метою отримання прибутку переходити на потужну лісогосподарську техніку, в тому числі для вирубки і  переробки хмизу, хворосту та викорчовування і переробки  пнів. А в рівнинних умовах необхідно буде повністю механізувати процес відновлювальних робіт і перейти на механізовану посадку сіянців із закритою кореневою системою.

Жорсткою, можна сказати жорстокою, метою діяльності ПАТ є безумовне отримання прибутку. Капіталізм є капіталізм. Отримати прибутки при якісному веденні лісового господарства в цілому по Україні  тільки від реалізації деревини в круглому виді неможливо – це не потребує доказів. По цій причині  для фінансування ведення лісового господарства ПАТ повинно заробляти кошти за рахунок інших видів діяльності, в тому числі і не пов’язаних з веденням лісового господарства та переробкою деревини. Серед них наприклад може бути виробництво електроенергії на уніфікованих теплових електростанціях, хімічна переробка деревини, організація туристично-відпочинкового бізнесу, оптова і роздрібна торгівля, цивільне та промислове будівництво ( в першу чергу для своїх потреб), спеціалізоване машинобудування лісогосподарської і лісозаготівельної техніки та багато інших видів економічної діяльності – тільки би прибуток приносило. Для підрозділів ПАТ буде лозунг – «хочеш жити – умій працювати». Так що сучасні лісгоспи повинні стати багатогалузевими рентабельними підприємствами.

Підводячи підсумок вищевикладеному можна зробити висновок що основною проблемою реформування в даний час є відсутність належної інформації  про мету, шляхи його проведення  та наслідки. Автор статті в якісь мірі хотів би цю проблему допомогти вирішити.

Шановні читачі! Все, що викладене в статті, є особистим баченням автором статті ситуації по реформуванню лісогосподарського комплексу. Як будуть розвертатися події – життя покаже. . Аналітика розвитку лісового господарства в сучасних умовах  в нашій країні прогнозує і обов’язково приведе до створення ПАТ – хочемо ми цього, чи не хочемо. 2 роки тому автор передбачив що в лісовому господарстві виникне необхідність реформування шляхом створення ПАТ-  в даний час  це питання назріло і перетворюється в життя. Ведення лісового господарства державними структурами можуть здійснювати фінансово потужні держави, які мають можливість виділити кошти на ведення лісового господарства по потребі, а не по залишковому принципу, що спостерігається в Україні на протязі десятиліть.  А ми все рівняємось у цьому питанні до  багатих європейських країн. А тут і ще війна, яка знекровлює Україну. І лісівникам ставити питання про фінансування ведення лісового господарства в цей і повоєнний час – це кощунство. Лісопромисловий комплекс зобов’язаний бути рентабельним і фінансово укріпляти державу.

А те, що дехто малює «страшилки» – то кожен має право на власну думку. І тільки час розсудить, хто був правий.

А ще Галілео Галілей сказав «В науці тихе зауваження однієї людини цінніше за голосні твердження тисячі однодумців». Побачимо, як це справдиться на практиці в житті лісогосподарського комплексу.

З повагою до читачів

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.

 36 total views,  4 views today