Під наглядом «великого брата»

У Зоні відчуження з’явиться спеціальна система моніторингу за пожежами.

Два місяці є в державних інституцій, аби підготуватися до пожежі у Чорнобильській зоні відчуження. Пожежі – можливої, додають фахівці. Два місяці – термін приблизний, за аналогією до великого вогню у зоні ЧАЕС минулорічного квітня. Утім, ризиків появи вогню не відкидають ні науковці, ні екологи, ні керівництво Державного агентства України з управління зоною відчуження. У Професійній асоціації екологів України прогнозують, що на тих ділянках, які пройдено низовим вогнем у 2020 році, може виникнути пожежа і цьогоріч, у такому разі вона буде у чотири рази масштабнішою. А це ще й радіаційна небезпека.

Нинішня зима, на щастя, тішить снігом. Однак через мінливість погоди та зміни клімату, загалом, в експертів немає переконання, що до весни збережеться накопичена у ґрунтах та листяному покриві волога. У Державному агентстві з управління зоною відчуження додають, що нині ризики, можливо, менші, ніж торік, та важко прогнозувати, наскільки оперативно спрацюють в агентстві у разі чергового загорання. Із плюсів, безумовно, є те, що до боротьби з імовірним вогнем тут готуються.

По-перше, Держагентство з уп­рав­ління зоною відчуження суттєво оновило парк техніки, придбало кілька пожежних автомобілів, оновило обладнання й екіпірування пожежників. Як зазначив під час пресконференції т.в.о. Голови агентства Андрій Пляцко, нині технічний стан значно кращий, ніж був на початку 2020 року. По-друге, агентство спільно з мобільним оператором Vodafone починають пілотний проєкт із будівництва системи моніторингу пожежної безпеки на території Зони відчуження. За словами Андрія Пляцка, відсутність мобільного покриття у Зоні ЧАЕС надзвичайно ускладнює протипожежну роботу агентства.

«На жаль, є технічні проблеми, які не дають нам змоги повністю локалізувати пожежу і взяти ситуацію під контроль. Зона відчуження не була покрита жодними видами мобільного зв’язку. Навіть якщо ми встановлювали якісь технічні засоби, щоб виявляти певні джерела загорання, ми не мали технічної можливості передати цю інформацію до кризового центру, щоб оперативно реагувати, – пояснює керівник агентства. – Цю проблему практично вирішили. У співпраці з оператором мобільного зв’язку досягли на 90% покриття стандартом 2G, а на 5% – стандартом 4G. Це дає нам можливість почати створення постійної системи моніторингу, за допомогою програмного забезпечення, відеокамер зможемо стежити в режимі 24/7 за 90% території Зони відчуження. Також будуть у цій системі використовуватися тепловізори, які фіксуватимуть джерела загорань і передаватимуть ці сигнали до кризового центру. Він вже створений, працює з квітня 2020 року. Центр напрацював план взаємодії з іншими підрозділами, розробив маршрути патрулювання, щоб потенційно небезпечні ділянки Зони відчуження були постійно під наглядом людей. Але без технічних засобів це працює погано, бо бракує людських та фінансових ресурсів. Територія Зони відчуження – 260 тисяч гектарів, що утричі більша за територію Києва».

Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, раніше коментував, що сучасні технології відкривають широкі можливості для миттєвого виявлення загорань у лісовій місцевості: «Завдяки співпраці із Vodafone у Чорнобилі запрацює технологія NB-IоT, яка побудована на концепції «інтернету речей» і дозволяє безпечно й швидко передавати інформацію між об’єктами. А це, у свою чергу, дає можливість миттєво реагувати на пожежні ситуації та локалізувати їх», – зауважив він.

Технології як помічні інструменти у превентивних заходах, звісно, річ корисна. Та, як зізнається Андрій Пляцко, це не може бути панацеєю. За його словами, варто покращувати роботу відомчої пожежної охорони, навчально-методичного центру, розчищати захаращеність у лісах, а ще скорочувати час на виявлення пожеж. Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва ННІ ЛіСПГ НУБіП України і керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, наголошує, якщо вчасно прибути у перші 15–20 хвилин після виявлення пожежі на місце, то великого вогню не буде.

Однак Андрій Пляцко заперечує, що навряд чи зможуть доїхати на місце пожежі за цей проміжок часу. Щоб виявити джерело загорання, справді, 10–15 хвилин із використанням системи моніторингу вистачить. А от доїхати – нереально через велику площу та відсутність доріг у Зоні відчуження. Для вирішення цієї проблеми, швидше за все, у Держ­агентстві будуть використовувати дрони. За їхньою допомогою будуть перевіряти, чи існує спалах чи ні, далі це буде передаватися до кризового центру, а система прогнозування допомагатиме передбачити масштабність цієї пожежі, її швидкість і напрямки. Тобто поки настане черга етапу локалізації пожежі, однозначно піде понад 15–20 хвилин.

Сергій Зібцев, котрий разом із колегами попереджали про ризики великих пожеж у Зоні відчуження ще з 2007 року, все ж таки вважає, що ключову роль у гасінні вогню треба відводити високій готовності: «Ресурси для цього є. Але до цього часу не спрацювала міжвідомча співпраця і побудова системи готовності до гасіння пожеж. Коли починають розгортатися сили і засоби, пожежа випереджає ті сили та ресурси, які є в Зоні відчуження. Висока готовність має бути особливо тоді, коли настає пожежонебезпечна погода. Гідрометцентр повинен вчасно повідомляти Зону відчуження про це, є лише день, щоб привести у максимальну готовність всі сили та засоби до гасіння пожежі. Нагадаю, що щороку ми зверталися до Уряду, парламенту, що буде велика пожежа. У 2015 році вона трапилась, у 2016 році Лісова служба США долучилася до вирішення цієї проблеми, два роки працювала з нами у Зоні відчуження й іншими організаціями, щоб розробити план дій, на жаль, він не спрацював. Але ми можемо забезпечити наукову складову цього процесу і навчальну, якщо буде такий запит від Держагентства з управління зоною відчуження».

Тим часом ДАЗВ чекає на затвердження Урядом «Комплексного плану заходів з метою створення (відновлення) системи пожежної безпеки на території Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення на 2021–2024 роки». План було підтримано Міндовкілля, а також він пройшов обговорення із зацікавленими органами центральної виконавчої влади.

Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *