Після перемоги – відновлення

Як Міндовкілля збирає докази екологічних злочинів Росії та які проблеми лісової галузі вирішуватиме у першу чергу.

Спілкувалася
Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”

Російські загарбники знищують наші містечка, села, ліси, парки, стираючи їх у рівень із землею. Доки ведуться бойові дії, підрахувати, скільки втрачено життя в Україні у різних його сферах, нереально. Маємо змогу збирати по краплинці цю інформацію, котра згодом, віримо, стане аргументом для притягнення Росії до відповідальності за всі скоєні в Україні злочини. Так, під час останніх боїв на Донбасі Державна екологічна інспекція змогла порахувати, що на Луганщині російські окупанти знищили понад 17 тисяч гектарів лісу. Збитки, завдані довкіллю, сягають понад 38 мільярдів гривень.

Попри це, економіка країни має триматися на плаву, зокрема, й лісовий сектор. Як готові підтримати лісову галузь у непрості часи у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, «Природа і суспільство» розпитала радника Міністра Сергія Власенка. Розпочали із не менш важливого – що відомо про завдану довкіллю шкоду через війну, які це обсяги, як саме проводиться моніторинг, документування, аналіз завданої шкоди і обрахування збитків?

– Повноцінно визначити обсяг шкоди, завданої довкіллю, поки що неможливо. Активні бойові дії у місцях, де її завдається найбільше, не дають змоги провести відбір проб для проведення досліджень. На звільнених від окупантів територіях проводиться визначення обсягу шкоди, спільно з правоохоронними органами оглядаються території, відбираються необхідні проби тощо. Так, 77 тисяч тонн різних забруднюючих речовин – це наслідки бомбардування нафтобаз. Унаслідок загорання 100 тонн дизельного палива розмір завданих збитків може становити 3,6 млн грн. Також під загрозою перебувають ландшафти.

Рух важкої техніки, фортифікаційні споруди, бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив, це призводить до деградації рослинного покриву, а це викликає ґрунтову та водну ерозії. Через військові дії окупантів 812 заповідних територій перебувають у небезпеці, це приблизно 20% площі всіх природоохоронних територій України.

Фіксацію випадків, що можуть мати значний вплив на довкілля, здійснює оперативний штаб при Держекоінспекції. Для цього екоінспектори залучають правоохоронні органи, приміром, для здійснення замірів забруднених територій. Невдовзі Кабінет Міністрів має затвердити зміни до положення про роботу Держекоінспекції, після чого її фахівці зможуть самостійно оглядати територію та збирати необхідну інформацію й докази про екозлочини.

Для обрахування збитків затверджені дві методики, які дають можливість визначити обсяг забруднення та збитки за забруднення земель й атмосферного повітря. При оперативному штабі Держекоінспекції створено методичну групу з розробки документів та порядку визначення шкоди довкіллю через воєнні дії. До групи увійшло понад 60 експертів. Її завдання – створити якісні та обґрунтовані методики, котрі будуть направлені у міжнародні аудиторські компанії.

Докази збираються, відплата РФ – неминуча

– В Офісі генпрокурора збирають доказову базу щодо екологічних злочинів, щоби подавати позови до міжнародних судів. Як долучається до збору доказів Міндовкілля?

– До цього залучені Міндовкілля та Держекоінспекція, а в Офісі генпрокурора ця інформація узагальнюється. Також ми співпрацюємо з міжнародними юристами, які беруть участь в обговоренні адаптації нормативно-правових актів до умов воєнного стану та післявоєнного часу і підготовці матеріалів до Міжнародного суду ООН. Бо досвіду щодо стягнення такого роду відшкодувань Україна не має.

– Зважаючи на це, які перспективи притягнення Росії до відповідальності та стягнення з неї збитків за те, що понівечене довкілля, бо площі ж великі?

– Перспективи є. Наше завдання – перемогти, а тоді будемо все це реалізовувати. Нині все фіксуємо, напрацьовуємо методики, вивчаємо міжнародний досвід. У судах теж нас підтримує увесь світ.

– Розкажіть, хто і як підтримує Україну зараз саме у сфері захисту довкілля?

– Майже весь світ висловлює солідарність із Україною. Всі готові допомагати з відновленням будівель, інфраструктурних об’єктів та природи. На сьогодні ми досягли домовленості з Європейською комісією щодо участі України у програмі ЄС із питань клімату та охорони довкілля LIFE. Із 1992 року ця програма профінансувала 5 тисяч проєктів у ЄС та за його межами. Реалізація проєктів у рамках цієї програми стане дієвим інструментом у сфері захисту довкілля та відновлення у післявоєнний час. Річний бюджет програми – понад 5 млрд євро. Нині на фінальній стадії підписання угоди з Єврокомісаром.

Для започаткування співпраці із закордонними інвесторами ведуться переговори щодо співпраці з Міністерством навколишнього середовища, транспорту, енергетики і зв’язку Швейцарської Конфедерації. Також розглядається можливість такої співпраці з іншими країнами, що дасть можливість започаткувати торгівлю викидами та залучення інвестицій у проєкти зеленого відновлення. Нещодавно відбувся візит міністерки клімату та навколишнього середовища Польщі Анни Москви. На зустрічах із нею обговорювалася допомога Україні у сферах енергетики та екології, можливість отримання методологічного обладнання для лабораторій.

Реформа галузі – у пріоритеті

– Яку частку відносно інших галузей і напрямків у роботі міністерства займають питання лісової галузі (Держлісагентства)? Які проблеми бачить Міндовкілля у Держліс­агентства, яка пріоритетність їхнього вирішення?

– Питань, які потребують вирішення, дуже багато. Основні – реформування галузі, надання земельних ділянок для реалізації програми Президента «Зелена країна», цифровізація, мінімізація незаконних рубок, забезпечення фінансування. Робота не зупинилась, комунікація продовжується між парламентом, Держлісагентством та Міндовкілля. Бо реформу ніхто не скасовував, змінювати галузь потрібно.

– Росію і Білорусь виключили із FSC-сертифікації, що значно зменшило їхню присутність на ринку деревини Європи. Чи є ресурси, потужності й можливості в України, щоб у найближчий час зайняти їхню нішу, враховуючи, що робота багатьох деревообробних підприємств зупинена через війну та через високі ціни на деревину на аукціонах, а експорт необробленої деревини заборонено?

– Відмова європейських споживачів від Росії та Білорусі поставила питання про те, щоб наростити обсяги заготівлі лісопродукції та організувати логістичний ланцюг поставки їх на європейські ринки за прикладом аграрного сектору, який планує створити габ на кордоні з Польщею. Такий габ треба створити і для лісової галузі: один на кордоні з Польщею, інший – з Румунією для постачання нашої продукції на ринки Європи та у європейські порти. Це дасть змогу максимально зменшити вплив війни на економіку лісового сектору.

Для часткового зайняття ніші на європейському ринку міністерством було вжито низку заходів щодо забезпечення можливості експорту деревини у низку країн ЄС. Зокрема направлено звернення щодо підтримки закупівлі продукції з деревини, яка походить саме з України, до генерального директорату Європейської комісії навколишнього природного середовища, представництва ЄС в Україні, Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини. Держлісагентству доручено вжити заходів щодо виходу державних лісогосподарських підприємств на європейські ринки обробленої деревини. Під час воєнного стану лісгоспи намагалися зберегти свій експортний потенціал, а також співпрацю на зовнішніх ринках. Експортували близько 78 тис. куб. метрів заготовок для піддонів, близько 17 тис. куб. метрів матеріалів необрізних, близько 223 тис. куб. метрів пиломатеріалів обрізних та понад 28 тис. куб. метрів деревної тріски. Одержувачами українських лісопиломатеріалів є понад 70 країн світу.

Разом з тим треба пам’ятати, що необхідно забезпечувати зміцнення обороноздатності держави, ЗСУ, військово-цивільних обласних адміністрацій, надаючи дрова та лісопильні матеріали. Зважаючи на те, що після окупації на півночі країни багато територій заміновані, логістика ускладнилась, але підприємства працюють, де це можливо. Завдяки збільшенню ціни на деревину галузь працює стабільно.

– Продовжуючи тему ринку деревини, зауважимо, що останнім часом Держлісагентство робило акцент на тому, що вся деревина має продаватися через електронні аукціони, власне, до війни така система вже була налагоджена. Разом з тим, інші види сировини (руда, вугілля, газ тощо) можуть реалізуватися за традиційними ринковими правилами. Чи можливо змінити баланс і тут, аби всі діяли за однаковими підходами?

– Дозволи на користування надрами отримують переможці аукціонів. Із заготівлею деревини інша ситуація. Заготівля може здійснюватися лише власниками лісів і постійними лісокористувачами. Лісгоспи реалізують уже готовий товар – круглі лісоматеріали. Реалізація деревини через аукціони покликана, передусім, забезпечити рівний та конкурентний доступ до всіх лісокористувачів, а також запобігати можливим проявам корупції завдяки відкритості та доступності деревини.

Старі та нові виклики

– Для наповнення державної скарбниці у воєнний час одним із джерел могли б стати деревні ресурси. Чи розглядається зараз скасування заборони на експорт необробленої деревини, що могло б наповнювати державний бюджет?

– Мінекономіки, Міндовкілля та Держлісагентство розробило проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Також для врегулювання відносин щодо продажу деревини у 2021 році зареєстровано Законопроєкт № 4197. Він передбачає скасування тимчасового мораторію на експорт деревини. Обидва законопроєкти були підтримані Міндовкілля. Роботи у цьому напрямку треба продовжувати, чекаємо дій народних депутатів.

– Лишається актуальним питання фінансування лісових господарств – після окупації та бойових дій частина з них опинилася без засобів для існування. Що Міндовкілля планує робити в цій ситуації, аби допомогти постраждалим підприємствам хоча б на час війни?

– Ми постійно на зв’язку, весь час моніторимо ситуацію, що відбувається у галузі. Знаємо, що Держлісагентство таким господарствам допомагає у міру своїх можливостей. Ми намагаємось перерозподілити для них техніку. Існує проблема замінування територій, при цьому треба бути готовими до гасіння пожеж. Для цього певні технічні резерви передаються лісгоспам. Через те, що логістичні шляхи порушені, виникли проблеми з вивезенням деревини. У межах своїх повноважень ми реагуємо і на ці виклики.

– Практично без державного фінансування залишились такі наукові лісові структури, як: «Укрдержліспроєкт», лісозахисні станції, Центр підготовки кадрів тощо. Як міністерство бачить забезпечення функціонування цих вкрай важливих структур для держави і галузі? Як, загалом, утримати науковий потенціал лісової галузі?

– Першочергове завдання – відновлення матеріально-технічної бази. 3,5 млн грн щомісяця – це потреби на утримання наукових установ. Але зараз це фінансування під питанням, постійно намагаємося знайти кошти.

– Як змінити, на вашу думку, ставлення до непопулярної у суспільстві лісової і мисливської галузі, які займаються не тільки природокористуванням, але й виконують значну екологічну роль? Бо багато є стереотипів, які цьому заважають. Яку роль у цьому процесі відіграє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України?

– На жаль, суспільство реагує більше на негативні тенденції, ніж позитивні. Цю проблему треба вирішувати. Дуже ефективно працюють у просвітницькому напрямку шкільні лісництва, коли діти, а не дорослі, розповідають про досягнення галузі. Необхідно також розвивати екологічний туризм, екологічну освіту, підвищувати якість та доступність інформації про ліси і лісове господарство. Також треба впроваджувати інформаційні технології в управління лісами та підвищувати прозорість даних щодо лісів та лісового господарства. Необхідно розвивати пункти рекреації, бо це ще й іміджева історія. Крім того, було доручення Міністра захисту довкілля Руслана Стрільця Голові Держлісагентства Юрію Болоховцю щодо розвитку мережі рекреаційних пунктів по території України. Розвиток рекреації – це якраз один із напрямків роботи міністерства, аби покращувати імідж лісівників.

https://ekoinform.com.ua/?p=15729

 31 total views,  1 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.