Полтавська битва з лісовими пожежами

Полтавський держлісгосп виборов «бронзу» за підсумками минулорічного конкурсу Товариства лісівників України на кращу протипожежну діяльність.

Минулого вогняного для всієї країни року полтавці боролися з нищівними лісовими пожежами не лише на своїй території, а ще чи не першими виїхали на допомогу луганським колегам.

– Наш лісгосп – особливий. Бо у 2019 році ми стали правонаступником колишнього облагролісу Полтавщини. Йому належали колишні колгоспні ліси по всій території області. Це невеликі лісові масиви, що дуже розкидані територіально. Якщо раніше площа земель підприємства становила 32,3 тисячі гектарів, здебільшого, навколо обласного центру, то нині – майже 63,5 тисячі гектарів у межах усієї області. Така реорганізація суттєво ускладнила реалізацію заходів із запобігання і ліквідації лісових пожеж. Адже раніше ми опікувалися лісами, що компактно розташовані. А зараз маємо ще безліч дрібних контурів, за якими теж потрібно ретельно слідкувати, – розповів головний лісничий Полтавського держлісгоспу Олександр Глушко. – Є ще вагома особливість. Географічно – ми на межі лісостепу та степу. Степовий клімат – спекотніший влітку, з невеликою кількістю опадів або взагалі без них у другій половині літа. Клімат й надалі змінюється. Тож питання охорони лісів від пожеж та забезпечення оперативного гасіння є вкрай нагальним.

– Пане Олександре, розкажіть, будь ласка, яка техніка служить вам для профілактики і протидії лісовим пожежам?

– Для підвищення ефективності оперативного реагування у лісгоспах встановлено телевізійні системи раннього виявлення лісових пожеж. Це сім спостережних веж, де розміщені камери відеонагляду. Камери мають вихід у інтернет. Уся інформація з цих камер надходить до оперативно-чергової служби лісгоспу, де за пультом спостереження працюють оператори – двоє на кожну вежу. Ця сучасна техніка надає можливість спостерігати стан лісових масивів і визначати локалізацію загорання з точністю до десятка метрів. Планується встановлення ще декількох систем відеонагляду. У пожежонебезпечний період оператори пильнують наші ліси цілодобово.

У лісових масивах підприємства щороку створюється близько 640 кілометрів мінералізованих смуг. Ще проводиться поновлення більше 7200 км мінералізованих смуг.

У нашому лісгоспі є дев’ять автомобілів, що пристосовані для гасіння пожеж. На лісопожежній станції лісгоспу чергують дві автоцистерни ЗІЛ-131. Їхня ємність – близько трьох тонн води, що достатньо для початкової боротьби з вогнем. Є два пожежні модулі на базі «УАЗів» із ємностями до тонни води – найбільш зручні для гасіння невеликих пожеж або займань. Пожежними автомобілями забезпечені всі лісництва нашого підприємства, де є хвойні насадження. Екіпаж – водій та боєць-пожежник.

На випадок надзвичайної ситуації до гасіння пожеж готові стати 183 особи – від керівництва лісгоспу до інженерів, майстрів лісу. У пожежонебезпечний період у нас обов’язково працюють додаткові пожежні спостерігачі, пожежники тощо. Чудова взаємодія склалась із обласними рятувальниками. Вони вже не раз допомагали нам гасити складні і великі пожежі. Особливо того року. Була задіяна додаткова рятувальна техніка, що була дуже необхідна на той момент.

Одним із важливих запобіжних заходів є облаштування місць відпочинку. На підприємстві їх зараз три. Вони дозволяють зосередити всіх відпочивальників на природі в облаштованих місцях. Це, в свою чергу, теж зменшує ймовірність виникнення пожеж.

Крім того, лісгосп проводить постійні запобіжні й профілактичні заходи. Це наглядна агітація – встановлення аншлагів, білбордів, бесіди з населенням, спільні з іншими правоохоронними органами рейди, тактично-спеціальні навчання з ліквідації умовних лісових пожеж. Навчання відбуваються спільно з обласними рятувальниками.

– У яку суму вам обійшлися ці технічні новинки? Чи є сприяння та допомога з боку обласної та місцевої влади?

– Вартість встановлення і введення в експлуатацію однієї спостережної вежі з відеообладнанням становить приблизно 365 тисяч гривень. А у нас таких веж – сім. Ось і порахуйте. Плюс ще плануємо ввести у дію нові вежі. Полтавська обласна рада завжди з розумінням ставиться до наших проблем і питань, зокрема, щодо забезпечення протипожежної безпеки, надає необхідну допомогу, виділяє кошти. Частина заходів профінансована за рахунок місцевого бюджету, зокрема, за рахунок коштів обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища. Але, загалом, проблема фінансування заходів охорони лісів від пожеж потребує вирішення на рівні держави.

– А які заходи протипожежної безпеки запроваджені вами у приєднаних лісових масивах колишнього агролісу?

– Поки що веж там немає. Але, звісно, ми працюємо над цим питанням. Велику допомогу нам надають наші колеги з сусідніх держлісгоспів. Бо їхня система відеонагляду охоплює й ці лісові масиви. В разі виявлення пожежі на наших територіях вони оперативно інформують і сприяють нам у локалізації і гасінні.

– Розкажіть, будь ласка, про ваш досвід боротьби з лісовими пожежами минулого року.

– Весна та літо минулого року були для нас надзвичайно важкими. Лише за серпень-вересень було близько 30 пожеж. Вогонь знищив і пошкодив сумарно більше 30 гектарів лісів. Багато горіло молодих насаджень. Сильний вітер, пориви якого сягали й 20 метрів за секунду, миттєво перекидав полум’я на крони дерев.

Була надзвичайно складна пожежа, коли лише спільними зусиллями державної лісової охорони, працівників лісопожежної станції і рятувальників вдалося врятувати майже 600 гектарів соснового лісу. Тоді полум’я таки пошкодило декілька гектарів насаджень, але переважну більшість вдалося врятувати. Так наші працівники не на словах, а на ділі підтвердили свою майстерність і високий вишкіл до протидії пожежам й іншим надзвичайним ситуаціям.

– Чув, що ви одними з перших прийшли на допомогу луганським колегам?

– Так, минулого року за наказом Голови Держлісагентства до Сєвєродонецького лісгоспу ми направили два пожежні автомобілі з екіпажами. Я вважаю, що наші працівники виконали всі завдання, зробивши свій вагомий внесок у боротьбу зі стихією. Люди і техніка повернулися додому живими й неушкодженими. А це – найголовніше.

– Який висновок зробили з досвіду боротьби з лісовими пожежами та що саме з цього набутого вами досвіду вже впровадили у життя?

– Легко загасити будь-яку пожежу, коли вона ще маленька. Це ми бачили на Полтавщині, це ми бачили й на Луганщині. Звісно, впровадили з врахуванням цього досвіду певні нові чіткі алгоритми дій. Щойно у лісі чи десь поруч із нашими лісовими масивами помітять хоча б невеликий дим, то туди відразу виїжджає наша пожежна бригада на автомобілі з усіма спецзасобами. Бо якщо витрачати час і розбиратись спершу – чи це вогнище після пікніку десь тліє, чи, можливо, хтось господарює на своєму подвір’ї або городі, спалюючи сміття, то наслідки біди швидко можуть стати непередбачуваними. Завдяки такому оперативному реагуванню часто вдається ліквідувати пожежі, коли вони ще не набули загрозливих наслідків або ж взагалі запобігти їхньому виникненню.

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *