Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки – проєкт

ПРОЄКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки

Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
  2. У Кодексі цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34 — 35, ст. 458; 2014 р„ № 13, ст. 221):
  3. статтю 49 викласти в такій редакції:

“Стаття 49. Страхування

Метою страхування у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки є:

страховий захист майнових інтересів суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та громадян від шкоди, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій або проведення робіт з їх запобігання чи ліквідації;

страхове відшкодування суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами шкоди, яку може бути заподіяно навколишньому природньому середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж або інших небезпечних подій на територіях, об’єктах нерухомості та/або об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи вибухопожежонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру.

Страховий захист населення від надзвичайних ситуацій, пожеж або інших небезпечних подій забезпечується добровільним страхуванням відповідно до закону.

Договір добровільного страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання інших юридичних осіб за шкоду, яка може бути заподіяна навколишньому природньому середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж або інших небезпечних подій, що можуть виникнути на території та/або об’єктах нерухомості (далі – договір страхування відповідальності) укладається відповідно до заяви суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи на підставі акта оцінки території та/або об’єкта нерухомості на відповідність вимогам техногенної та пожежної безпеки (аудиту техногенної та пожежної безпеки).

Оцінка території та/або об’єкта нерухомості на відповідність вимогам техногенної та пожежної безпеки (аудит техногенної та пожежної безпеки) проводиться страховою компанією.

Форма типового договору страхування відповідальності, затверджується органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, форма акта оцінки території та/або об’єкта нерухомості на відповідність вимогам техногенної та пожежної безпеки (аудиту техногенної та пожежної безпеки) затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, за погодженням із органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У разі укладення договору страхування відповідальності суб’єкт господарювання, інша юридична особа (страхувальник) та страхова компанія (страховик) письмово або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням електронного підпису повідомляє центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до 1 жовтня для визначення переліку суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у відповідному плановому періоді.

У разі дострокового припинення дії договору страхування відповідальності страхувальник та страховик письмово або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням електронного підпису протягом десяти робочих днів з дня припинення дії договору повідомляє про це центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Порядок, форма повідомлення про укладення договору страхування відповідальності та форма повідомлення про дострокове припинення дії договору страхування відповідальності встановлюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відомості про укладення та припинення дії договору страхування відповідальності вносяться центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до відповідного реєстру який оприлюднюється на офіційному веб-сайті.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності визначається з урахуванням акта оцінки території та/або об’єкта нерухомості на відповідність вимогам техногенної та пожежної безпеки (аудиту техногенної та пожежної безпеки) та складає для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб:

із середнім ступенем ризику – не менше ніж 3000 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день укладання договору страхування відповідальності;

із низьким ступенем ризику – не менше ніж 2000 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день укладання договору страхування відповідальності.

Сума всіх страхових відшкодувань за договором страхування відповідальності не може перевищувати відповідну страхову суму, визначену таким договором, з урахуванням наступного:

  1. страховик зобов’язується виплатити страхове відшкодування по всіх страхових випадках, що відбулися у період дії договору страхування відповідальності, при цьому грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний провести виплату з настанням окремого страхового випадку, дорівнює відповідній страховій сумі, зменшеній на величину вже виплачених відповідних страхових відшкодувань за договором страхування відповідальності;
  2. договір страхування відповідальності вважається виконаним і припиняє свою дію з моменту виплати сумарного страхового відшкодування у розмірі, еквівалентному розміру страхової суми по всіх страхових випадках, що сталися за договором страхування відповідальності;
  3. страхове відшкодування за одним і кожним окремим страховим випадком проводиться у такому розмірі та порядку:

на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третіх осіб внаслідок настання страхового випадку на одну особу страхова виплата встановлюється:

у разі виплати страхового відшкодування спадкоємцям третьої особи, яка загинула (померла), протягом строку дії договору страхування відповідальності, але у будь-якому випадку не пізніше 3 місяців після завдання шкоди страхувальником – у розмірі 150 (сто п’ятдесят) мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяла на день укладання договору страхування відповідальності;

у разі встановлення третій особі I, II і III групи інвалідності – відповідно 100 (сто), 75 (сімдесят п’ять) і 50 (п’ятдесят) мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяла на день укладання договору страхування відповідальності;

за кожний день непрацездатності (знаходженні на лікуванні) третьої особи – у розмірі 1/15 мінімальної заробітної плати, що діяла на день укладання

договору страхування відповідальності, але не більш як 20 (двадцять) мінімальних заробітних плат, (що діяла на день укладання договору страхування відповідальності) за весь час втрати працездатності (знаходження на лікуванні).

Якщо страховий випадок призвів до розладу здоров’я та третій особі проведена страхова виплата, а в подальшому за наслідками цього ж страхового випадку третій особі встановлена інвалідність (зміна групи інвалідності на вищу) або настала смерть третьої особи, страхова виплата проводиться у розмірі, передбаченому цим Кодексом, за вирахуванням раніше здійсненої страхової виплати.”;

2) статтю 66 доповнити частинами другою — четвертою такого змісту:

“2. У разі надання суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами із середнім та/або незначним ступенями ризику (крім підприємств, установ, організацій державної та комунальної форми власності, об’єктів підвищеної небезпеки, включаючи вибухопожежонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру) центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, договору добровільного страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна навколишньому природньому середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж або інших небезпечних подій, що можуть виникнути на території та/або об’єктах нерухомості, періодичність проведення їх планових перевірок збільшується на строк дії договору страхування відповідальності, але не більше шести років — для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб із середнім ступенем ризику та не більше десяти років — для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб з незначним ступенем ризику.

Особливості порядку добровільного страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб за шкоду, яка може бути заподіяна навколишньому природньому середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж або інших небезпечних подій, що можуть виникнути на території та/або об’єктах нерухомості, визначені статтею 49 цього Кодексу.”;

3) пункт 12 частини першої статті 67 після слів “адміністративного суду щодо” доповнити словами “допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі недопущення з підстав, не передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності), а також щодо”, а також після слів “здоров’ю людей” словами “, з інших підстав, визначених законом”;

2. Частину четверту статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; 2017 р., № 4,

ст. 36) після слів “зайнятість населення” доповнити словами “, державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки”.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Г олова Верховної Ради України

http://www.drs.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/dokument-6331_0_19-20-id1024702.pdf