Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 квітня 2021 р. N 392

Київ

Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних

Відповідно до частини другої статті 55 1 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення національної інвентаризації лісів, що додається.

2. Внести зміну в додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 835 (Офіційний вісник України, 2015 р., N 85, ст. 2850; 2019 р., N 43, ст. 1484), доповнивши розділ “Держлісагентство” такою позицією:

“Звітні таблиці національної інвентаризації лісів”.

Прем’єр-міністр УкраїниД. ШМИГАЛЬ

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 квітня 2021 р. N 392

ПОРЯДОК
проведення національної інвентаризації лісів

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації, процедури проведення національної інвентаризації лісів (далі – інвентаризація лісів), контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів та визначенням її результатів.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

дані дистанційного зондування Землі – дані про об’єкти зондування поверхні Землі, зареєстровані аерокосмічними та наземними засобами з використанням властивостей електромагнітних хвиль, які випромінюються, відбиваються або розсіюються зондованими об’єктами;

інвентаризаційний тракт – група з чотирьох інвентаризаційних ділянок, центри яких розміщені у вершинах квадрату розміром 420 х 420 метрів;

індикативна лісова інвентаризаційна ділянка – інвентаризаційна ділянка, яка за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок розташована на межі лісових та нелісових земель або не може бути віднесена до лісових або нелісових інвентаризаційних ділянок за даними дистанційного зондування Землі;

лісова інвентаризаційна ділянка – ділянка, яка підлягає інвентаризації і яка повністю або частково розташована в межах лісів та інших лісовкритих земель, що відповідає коду згідно з КВЗУ 005.00, 005.01, 005.02, 005.03, 005.04, визначеному в додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., N 89, ст. 3598);

лісова інвентаризаційна ділянка з обмеженим доступом – лісова ділянка, яка підлягає інвентаризації, доступ до якої або її частини неможливий через умови природного або антропогенного характеру (відсутність транспортних шляхів, крутосхили, болота, тимчасове затоплення тощо);

повторне обстеження – переобмір показників лісової інвентаризаційної ділянки;

початкове обстеження – закладення інвентаризаційної ділянки;

система вибірково-статистичних обстежень – комплекс розподілених за роками вибірково-статистичних обстежень лісового фонду, який передбачає застосування комбінованого підходу та проведення початкових і повторних обстежень лісових інвентаризаційних ділянок з метою отримання обґрунтованої узагальненої інформації про ліси для потреб планування, зокрема стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів;

стратифікація інвентаризаційних ділянок – процес класифікації інвентаризаційних ділянок за даними дистанційного зондування Землі на предмет їх розміщення в межах лісів та інших лісовкритих площ з формуванням переліку лісових, нелісових та індикативних лісових інвентаризаційних ділянок.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Лісовому та Земельному кодексах України та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до них.

3. Організація проведення інвентаризації лісів здійснюється Держлісагентством з метою отримання статистично обґрунтованої узагальненої інформації про кількісні та якісні показники стану та динаміки лісів для потреб планування, зокрема стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів.

4. Проведення підготовчих, польових та камеральних робіт, визначених цим Порядком, забезпечується організацією, що проводить інвентаризацію лісів, визначеною Держлісагентством з числа підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Особами, уповноваженими на проведення інвентаризації лісів, які під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом, є особи, визначені організацією, що проводить інвентаризацію лісів, і включені до складу польових та контрольних інвентаризаційних груп, що проводять інвентаризацію лісів.

5. Цикл інвентаризації лісів становить шість років та включає п’ятирічний період збору інформації про показники інвентаризації лісів (далі – показники) шляхом проведення щорічних вибірково-статистичних обстежень на лісових інвентаризаційних ділянках на території лісового фонду України та один рік підготовки звіту. Останній рік циклу робіт з інвентаризації лісів є першим роком наступного циклу.

6. На лісових інвентаризаційних ділянках, крім лісових інвентаризаційних ділянок з обмеженим доступом, проводиться збір інформації про показники, зазначені у додатку 1.

Вимоги щодо точності оцінок показників встановлюються для кожного циклу інвентаризації лісів, але не нижче нормативів точності, наведених у додатку 2.

Проведення вибірково-статистичних обстежень

7. Інвентаризація лісів проводиться на всій території України в мережі інвентаризаційних ділянок.

Інвентаризаційні ділянки є одиницями вибірково-статистичного обстеження, які за формою та розміром є однаковими для мережі інвентаризаційних ділянок.

8. Для проектування мережі інвентаризаційних ділянок територія України розбивається на квадрати розміром 5000 х 5000 метрів, у кожному з яких у випадковому порядку розміщується один інвентаризаційний тракт з урахуванням смуги завширшки 250 метрів за периметром квадратів, у якій не можуть бути розміщені інвентаризаційні ділянки.

9. Для сформованої мережі інвентаризаційних ділянок встановлюються географічні координати їх центрів.

10. З метою створення системи вибірково-статистичних обстежень інвентаризаційні ділянки відносять до певного року обстеження, дотримуючись умов збереження регулярності мережі інвентаризаційних ділянок для окремих років. Після обстеження всіх лісових інвентаризаційних ділянок в мережі інвентаризаційних ділянок протягом циклу інвентаризації лісів повторні обстеження в наступному циклі проводяться із збереженням встановленої черговості обстежень за роками.

11. Проведення вибірково-статистичних обстежень передбачає застосування комбінованого підходу, за якого використовуються стратифікація інвентаризаційних ділянок і обстеження на місцевості на лісових інвентаризаційних ділянках.

Інвентаризаційні ділянки, класифіковані під час стратифікації як лісові інвентаризаційні ділянки або індикативні лісові інвентаризаційні ділянки, підлягають обстеженню на місцевості на предмет віднесення їх до лісових інвентаризаційних ділянок.

12. Інвентаризаційні ділянки складаються з основної ділянки у формі круга площею 500 кв. метрів і радіусом 12,62 метра в горизонтальній проекції та трьох додаткових підділянок за принципом концентричних кругів, центри яких збігаються з центром основної ділянки, зокрема підділянка 1 площею 250 кв. метрів і радіусом 8,92 метра, підділянка 2 площею 50 кв. метрів і радіусом 3,98 метра, підділянка 3 площею 10 кв. метрів і радіусом 1,78 метра, а також двох кругових мікроділянок площею 1 кв. метр і радіусом 0,56 метра, центри яких винесені на відстань 3 метри в північному та південному напрямках від центру основної ділянки.

Для кожної з підділянок встановлені граничні діаметри, починаючи з яких у межах підділянки проводяться обмір та обстеження дерев і пнів.

На основній ділянці граничні діаметри обміру дерев на висоті 1,3 метра становлять від 26 сантиметрів, а граничні діаметри обміру пнів – від 28 сантиметрів; для підділянки 1 граничні діаметри обміру дерев на висоті 1,3 метра становлять від 14 сантиметрів, а граничні діаметри обміру пнів – від 16 сантиметрів; для підділянки 2 граничні діаметри обміру дерев на висоті 1,3 метра становлять від 6 сантиметрів, а граничні діаметри обміру пнів – від 8 сантиметрів; для підділянки 3 граничні діаметри обміру дерев на висоті 1,3 метра становлять від 2 сантиметрів, а граничні діаметри обміру пнів не встановлюються. На мікроділянках граничні діаметри обміру дерев на висоті 1,3 метра становлять менше ніж 2 сантиметри або заввишки менше ніж 1,3 метра, а граничні діаметри обміру пнів не встановлюються.

Процедура проведення інвентаризації лісів

13. Інвентаризація лісів проводиться за такими етапами:

підготовчі роботи;

польові роботи;

камеральні роботи.

14. Обстеження інвентаризаційних ділянок на місцевості проводиться у разі, коли ділянка була попередньо класифікована як лісова інвентаризаційна ділянка або індикативна лісова інвентаризаційна ділянка за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок.

15. Щорічний обсяг робіт з інвентаризації лісів визначається річним планом проведення робіт з інвентаризації лісів, що затверджується Держлісагентством.

Підготовчі роботи

16. Підготовчі роботи включають:

проектування системи вибірково-статистичних обстежень та формування мережі інвентаризаційних ділянок відповідно до пунктів 7 – 12 цього Порядку;

перевірку наявності та якості даних дистанційного зондування Землі, їх попередню обробку;

проведення стратифікації інвентаризаційних ділянок;

планування маршрутів та складення графіка проведення польових робіт;

вирішення питання щодо підбору нормативів для проведення інвентаризації лісів;

уточнення розподілу інвентаризаційних ділянок між видами земельних угідь, категоріями земель, користувачами та власниками земель;

проведення навчання та колективного тренування потенційних виконавців польових робіт відповідно до пунктів 19 – 21 цього Порядку.

17. За результатами підготовчих робіт складається звіт, в якому зазначаються особливості природних та економічних умов проведення польових робіт, до якого додаються:

перелік використаних даних дистанційного зондування Землі;

результати стратифікації інвентаризаційних ділянок в розрізі областей;

зведені відомості розподілу інвентаризаційних ділянок за категоріями земель, користувачами та власниками земель в розрізі областей;

нормативно-довідкові матеріали для інвентаризаційних робіт;

проектні обсяги та орієнтовний графік проведення польових робіт на наступний рік.

18. Організація, що проводить інвентаризацію лісів, забезпечує своєчасне отримання, аналіз даних дистанційного зондування Землі і визначення можливостей їх використання для інвентаризації лісів. Для інвентаризації лісів використовуються дані дистанційного зондування Землі, отримані не раніше ніж за три роки до початку робіт з інвентаризації лісів.

19. Навчання та колективне тренування виконавців польових робіт є складовою системи якості даних інвентаризації лісів і проводиться з метою мінімізації помилок вимірювання та оцінки показників під час проведення польових робіт.

20. Колективне тренування проводиться перед початком польових робіт з метою загальної оцінки готовності інженерно-технічних працівників до їх проведення, оцінки кваліфікації кожного виконавця, загального технічного інструктажу з питань проведення польових робіт. Участь у колективному тренуванні обов’язкова для членів польових та контрольних інвентаризаційних груп, що проводять інвентаризацію лісів.

21. Колективне тренування проводиться протягом 5 – 7 днів за такими етапами:

ознайомлення всіх виконавців польових робіт з інструктивними документами та нормативно-довідковими матеріалами, що використовуються під час проведення інвентаризації лісів;

ознайомлення з технологією проведення польових робіт, технологією обстеження лісових інвентаризаційних ділянок;

встановлення єдиних вимог до ведення бази даних, зберігання та передачі даних;

проведення інструктажу щодо роботи з технологічним обладнанням;

перевірка та відпрацювання навичок збору інформації про показники на лісових інвентаризаційних ділянках.

22. Забезпечення організації колективного тренування здійснюється організацією, що проводить інвентаризацію лісів.

Польові роботи

23. Польові роботи з обстеження інвентаризаційних ділянок на місцевості проводяться польовими інвентаризаційними групами, що складаються щонайменше з двох інженерно-технічних працівників. Склад польових інвентаризаційних груп затверджується організацією, що проводить інвентаризацію лісів.

24. Період проведення польових робіт визначається організацією, що проводить інвентаризацію лісів, з урахуванням тривалості вегетаційного періоду та погодних умов відповідного календарного року.

25. Для встановлення географічного місцерозташування інвентаризаційних ділянок координати центрів таких ділянок виносяться на місцевість з використанням геодезичних, геопозиційних приладів та інструментів.

26. Під час обстеження на місцевості уточнюються результати стратифікації інвентаризаційних ділянок. Інвентаризаційні ділянки відносять до лісових інвентаризаційних ділянок, якщо частина ділянки розміщена на лісових та лісовкритих землях.

27. Технологія робіт на лісових інвентаризаційних ділянках передбачає виконання послідовно ряду пов’язаних технологічних операцій залежно від початкового або повторного їх обстеження.

28. Початкове обстеження лісової інвентаризаційної ділянки передбачає:

пошук центра ділянки;

фіксацію центра ділянки;

опис ділянки;

виділення та картографування частин лісової інвентаризаційної ділянки;

опис частин лісової інвентаризаційної ділянки;

обмір дерев (картографування, вимірювання та опис);

обмір модельних (тарифних) дерев;

обмір та опис пнів;

опис деревної ламані;

опис надґрунтового покриву, чагарників та ґрунтів;

опис природного поновлення та сіянців на мікроділянках;

позначення вказівних дерев;

фотофіксацію ділянки;

контроль бази даних.

29. Повторне обстеження лісової інвентаризаційної ділянки передбачає:

повторний пошук центра ділянки;

контроль (поновлення) фіксації центра ділянки;

опис ділянки;

контроль меж частин лісової інвентаризаційної ділянки;

виділення та картографування нових частин лісової інвентаризаційної ділянки;

опис частин лісової інвентаризаційної ділянки;

ідентифікацію дерев попереднього переліку та їх обмір;

обмір дерев, що досягли граничного діаметра;

ідентифікацію модельних (тарифних) дерев попереднього обстеження та їх обмір;

вибір та обмір нових модельних (тарифних) дерев;

обмір та опис пнів, що виникли з часу попереднього обстеження;

опис деревної ламані;

опис надґрунтового покриву, чагарників;

опис природного поновлення та сіянців на мікроділянках;

позначення вказівних дерев;

фотофіксацію ділянки;

контроль бази даних.

30. Центр кожної закладеної лісової інвентаризаційної ділянки фіксується на місцевості за допомогою металевого стержня завдовжки 30 – 50 сантиметрів, який вбивається в землю з висотою надземної частини не більше ніж 3 – 5 сантиметрів. У разі неможливості фізичної фіксації позиції центра ділянки закладається умовний центр на мінімально можливій відстані.

31. Для забезпечення повторного встановлення положення центра лісової інвентаризаційної ділянки під час наступних циклів обстежень за межами лісової інвентаризаційної ділянки обираються дерева – орієнтири, які позначаються фарбою на висоті 1,3 метра; принаймні одне дерево для кожної частини лісової інвентаризаційної ділянки, але не менше двох – для інвентаризаційної ділянки. У межах лісової інвентаризаційної ділянки позначається не менше трьох вказівних дерев шляхом прикріплення на кореневих шийках спеціальних сигнальних бирок у напрямку до центра ділянки.

32. На лісових інвентаризаційних ділянках, крім інвентаризаційних ділянок з обмеженим доступом, здійснюється картографування їх частин.

Виділення та картографування декількох частин лісової інвентаризаційної ділянки здійснюється за наявності в її межах:

різних видів земельних угідь;

різних категорій (лісових та нелісових) земель;

відмінних лісорослинних умов;

неоднорідних (за таксаційними показниками) насаджень;

відмінних умов рельєфу.

Для частини лісової інвентаризаційної ділянки визначаються категорії лісових чи нелісових земель у разі, коли площа таксаційного виділу, що його включає, становить не менше ніж 0,1 гектара, крім певних категорій земель, які виділяють без урахування площі, а саме: лісових розсадників та плантацій, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів, водотоків (річки, струмки), споруд, трас, канав, каналів.

Якщо на лісовій інвентаризаційній ділянці зазначені умови є однорідними, така ділянка картографується в цілому.

33. На лісових інвентаризаційних ділянках проводять обміри дерев з картографуванням їх місцезнаходження.

34. За достовірність інформації про показники відповідають особи, уповноважені проводити інвентаризацію лісів.

За дотримання строків та за правильність проведення збору, забезпечення повноти та вчасності передачі інформації про показники відповідають керівники інвентаризаційних груп.

35. У разі виявлення втрати інформації про показники на лісовій інвентаризаційній ділянці після закінчення польових робіт така ділянка підлягає повторному обстеженню протягом поточного циклу інвентаризації.

Внесення змін до інформації про показники, зібраної під час проведення польових робіт, перевірки повноти зібраних даних, проведення камеральних робіт, не дозволяється.

36. Передача інформації про показники протягом періоду проведення польових робіт здійснюється старшими інвентаризаційних груп один раз на тиждень.

Процедура передачі інформації про показники регламентується технічною документацією щодо інвентаризації лісів.

Камеральні роботи

37. До завдань камеральних робіт належить ведення бази даних інвентаризації лісів, статистична обробка зібраної інформації про показники, ведення документації, формування звітних таблиць та аналітичного звіту інвентаризації лісів.

38. Документація щодо інвентаризації лісів містить:

мережу та перелік інвентаризаційних ділянок;

звітні матеріали циклу інвентаризації лісів;

технічну документацію щодо інвентаризації лісів.

39. Технічна документація щодо інвентаризації лісів складається з інструктивно-методичних матеріалів, що регламентують процедури, протоколи, методи збору, обробки та передачі інформації про показники, контролю робіт, інші технічні аспекти проведення польових і камеральних робіт. Технічна документація складається і затверджується організацією, що проводить інвентаризацію лісів, до початку чергового циклу робіт з інвентаризації лісів.

Контроль та нагляд за проведенням робіт з інвентаризації лісів

40. Контроль за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється контрольними групами, утвореними у складі організації, що проводить інвентаризацію лісів.

41. Завданнями контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів є:

перевірка дотримання вимог до проведення робіт з інвентаризації лісів, установлених цим Порядком;

своєчасне виявлення і усунення недоліків у роботі польових інвентаризаційних груп;

виявлення та усунення помилок в інформації про показники.

Під час проведення інвентаризації лісів здійснюється контроль за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок; обсягами, змістом та якістю проведення польових робіт; процедурою підготовки та вмістом документації.

Усунення помилок за результатами контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється виконавцями таких робіт у місячний строк після їх виявлення.

42. Під час контролю стратифікації інвентаризаційних ділянок проводиться перевірка дотримання вимог щодо використання даних дистанційного зондування Землі, правильності віднесення кожної інвентаризаційної ділянки до певної категорії.

43. Контроль та нагляд за обсягами, змістом та якістю польових робіт здійснюється під час їх проведення та полягає у:

здійсненні контрольних переобмірів та обслідувань лісових інвентаризаційних ділянок з метою оцінки відповідності визначених інвентаризаційними групами значень показників нормативам точності, установленим у додатку 2;

проведенні наглядових перевірок інвентаризаційних груп з метою забезпечення дотримання технології робіт під час обмірів лісових інвентаризаційних ділянок, визначеної цим Порядком.

44. Графік здійснення контролю за проведенням польових робіт для кожної контрольної групи в поточному році складається щомісяця на підставі аналізу переданої польовими інвентаризаційними групами інформації про показники.

45. Обсяг щорічних контрольних переобмірів лісових інвентаризаційних ділянок повинен становити не менш як 5 відсотків загальної кількості лісових інвентаризаційних ділянок, визначених для обміру в поточному році.

Обсяг контрольних обслідувань лісових інвентаризаційних ділянок визначається за правилом, за яким контрольні переобміри проводяться на одній лісовій інвентаризаційній ділянці з обраної для контролю інвентаризаційного тракту, решта лісових інвентаризаційних ділянок інвентаризаційного тракту підлягають контрольним обслідуванням.

46. Результати контрольного переобміру кожної лісової інвентаризаційної ділянки вносяться контрольною групою до порівняльної відомості, що містить оцінку точності визначення кожного показника порівняно з нормативами точності визначення показників, зазначеними у додатку 2.

Оцінка точності визначення показника розраховується як відсоток випадків, за яких зібрані інвентаризаційною групою значення показника збігаються із значеннями, зібраними контрольною групою, в межах допустимого відхилення визначення показника інвентаризації лісів, зазначеного у додатку 2.

За результатами контрольних переобмірів окремих лісових інвентаризаційних ділянок контрольна група розраховує комплексну оцінку якості робіт, проведених польовою групою, як відсоток правильно визначених значень показників, отриманих як середньозважена величина для показників різної значущості.

У разі коли комплексна оцінка якості робіт нижче 75 відсотків для окремих лісових інвентаризаційних ділянок, польова інвентаризаційна група зобов’язана провести повторне обстеження та збір інформації про показники на таких ділянках.

47. Контрольне обслідування лісових інвентаризаційних ділянок полягає в проведенні оцінки якості та повноти виконаних польовою інвентаризаційною групою технологічних операцій із збору інформації про показники на лісовій інвентаризаційній ділянці, передбачених цим Порядком. Під час контрольних обслідувань складається відомість контрольного обслідування, в якій зазначається інформація про проведення або непроведення робіт на лісовій інвентаризаційній ділянці: фіксація центра, опис ділянки, картографування та опис частин лісової інвентаризаційної ділянки, проведення обміру дерев, опис тарифних та модельних дерев, опис сіянців, надґрунтового покриву, деревної ламані, ґрунтів, перелік пнів тощо.

Під час контрольного обслідування лісових інвентаризаційних ділянок роботи, проведені на лісовій інвентаризаційній ділянці, вважаються проведеними належним чином, якщо всі показники були описані польовою інвентаризаційною групою в базі даних інвентаризації лісів без помилок.

48. За результатами контрольних переобмірів та обслідувань контрольною групою складається акт контролю якості польових робіт, проведених окремою польовою інвентаризаційною групою, в якому наводяться:

обсяги робіт, проведених польовою інвентаризаційною групою на дату контролю;

обсяги проведених контрольною групою контрольних переобмірів та контрольних обслідувань;

порівняльна відомість за результатами контрольних переобмірів лісових інвентаризаційних ділянок;

відомість проведених контрольних обслідувань лісових інвентаризаційних ділянок;

комплексна оцінка якості робіт, проведених польовою інвентаризаційною групою;

інформація про здійснення попереднього контролю;

рекомендації щодо забезпечення якості робіт;

висновки та пропозиції.

49. Наглядові перевірки польових робіт з інвентаризації лісів полягають у безпосередній перевірці представниками організації, що проводить інвентаризацію лісів, процесу обстеження лісових інвентаризаційних ділянок польовими інвентаризаційними групами. Наглядові перевірки проводяться з метою технічного нагляду за дотриманням польовою інвентаризаційною групою належної технології робіт, нормативних та інструктивних положень, вимог техніки безпеки праці.

50. За результатами наглядових перевірок польових робіт, проведених польовою інвентаризаційною групою, складається акт, в якому зазначаються:

обсяги проведених наглядових перевірок;

дотримання технології проведення робіт з інвентаризації лісів на лісових інвентаризаційних ділянках;

рекомендації щодо поліпшення якості робіт;

висновки та пропозиції.

Результати інвентаризації лісів

51. Результатами інвентаризації лісів є аналітичний звіт інвентаризації лісів, до якого додаються звітні таблиці інвентаризації лісів за переліком згідно з додатком 3. Форми звітних таблиць інвентаризації лісів визначаються Міндовкіллям.

52. Звітні таблиці інвентаризації лісів отримують шляхом статистичної обробки інформації про показники, зібраної під час обстеження лісових інвентаризаційних ділянок.

У звітних таблицях інвентаризації лісів інформація, що характеризує площу, наводиться у тисячах гектарів (з одним знаком після коми), а загальні запаси насаджень – у мільйонах кубічних метрів (з двома знаками після коми).

Значення показників у звітних таблицях наводяться як в цілому в межах території України, так і в розрізі окремих областей.

Для всіх значень показників, наведених у звітних таблицях інвентаризації лісів, визначається коефіцієнт їх варіації.

53. Організація, що проводить інвентаризацію лісів, складає звіт про результати інвентаризації лісів та подає його для затвердження Держлісагентству не пізніше 1 вересня року, що настає після закінчення п’ятирічного періоду збору інформації про показники.

54. Держлісагентство оприлюднює звітні таблиці інвентаризації лісів та подає Міндовкіллю аналітичний звіт інвентаризації лісів не пізніше 1 грудня року, що настає після закінчення п’ятирічного періоду збору інформації про показники.

55. У ході першого циклу інвентаризації лісів організація, що проводить інвентаризацію лісів, подає для затвердження Держлісагентству не пізніше 1 вересня року, що настає після закінчення другого року проведення польових робіт, проміжний звіт про результати інвентаризації лісів. Держлісагентство оприлюднює звітні таблиці інвентаризації лісів згідно з додатком 3 та подає Міндовкіллю проміжний аналітичний звіт не пізніше 1 грудня цього ж року. Проміжний аналітичний звіт повинен містити звітні таблиці щодо всіх показників, крім приросту, відпаду, рубок.

Після завершення першого циклу інвентаризації лісів аналітичний звіт повинен містити звітні таблиці щодо всіх показників, крім приросту, відпаду, рубок. Відомості про приріст, відпад, рубки подаються після завершення двох циклів інвентаризації лісів.

56. Для цілей планування обстежень та підготовки звітів про результати інвентаризації лісів відомості про земельні ділянки (цільове призначення, вид земельних угідь, форма власності, вид речового права власників і користувачів земельних ділянок) для мережі інвентаризаційних ділянок інвентаризації лісів Держлісагентство отримує в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами.

57. Статистична інформація про ліси та інші лісовкриті площі у межах областей (площа лісів та інших лісовкритих земель, розподіли за панівними породами, лісорослинними умовами, походженням та природністю насаджень), отримана за результатами інвентаризації лісів, подається Держгеокадастру в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами не пізніше 1 жовтня року, що настає після закінчення п’ятирічного періоду обстеження всієї мережі інвентаризаційних ділянок.

58. Внесення змін до цього Порядку забороняється протягом циклу інвентаризації лісів до закінчення обстеження всієї мережі інвентаризаційних ділянок, крім випадків, коли такі зміни не призводять до зміни обсягів робіт чи технології збору та обробки інформації про показники і забезпечують можливість порівняння таблиць звітів інвентаризації лісів.

Додаток 1
до Порядку

ПЕРЕЛІК
показників національної інвентаризації лісів

1. Показники, що характеризують лісову інвентаризаційну ділянку:

1) ідентифікаційний номер – унікальний номер у первинній мережі інвентаризації;

2) рік обстеження;

3) географічні координати центра ділянки (широта, довгота);

4) магнітне схилення – кут (корекція) відхилення магнітної стрілки від дійсного північного напрямку в градусах;

5) область – назва області як адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим), в якій проводяться роботи з інвентаризації лісів;

6) район – назва району як адміністративно-територіальної одиниці, в якому проводяться роботи з інвентаризації лісів;

7) тривалість транспортування – час, що витрачений на переїзд (перехід) до ділянки;

8) доступність – параметр, який зазначає рівень доступності до ділянки;

9) статус ділянки – параметр, що відображає історію обстежень ділянки під час проведення повторної інвентаризації;

10) початок робіт – дата і час початку проведення обстеження на ділянці;

11) закінчення робіт – дата і час закінчення проведення обстеження на ділянці;

12) висота над рівнем моря – висота над рівнем моря центра ділянки;

13) номер польової інвентаризаційної або контрольної групи;

14) старший групи – прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за збір та цілісність даних.

2. Опис частин лісової інвентаризаційної ділянки:

1) номер частини – унікальний номер частини в межах інвентаризаційної ділянки. Нумерація частин інвентаризаційної ділянки здійснюється за годинниковою стрілкою, починаючи з частини, на якій міститься центр ділянки;

2) вид угідь – назва угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь за переліком згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051.

3. Опис користувача:

1) форма власності – вид форми власності на земельну ділянку;

2) право користування – вид речового права користування землею;

3) назва користувача – назва юридичної чи фізичної особи – власника чи постійного лісокористувача;

4) лісництво – назва лісництва, в якому проводяться роботи;

5) квартал – номер кварталу, в якому проводяться роботи;

6) виділ – номер таксаційного виділу, в якому проводяться роботи.

4. Опис рельєфу:

1) мезорельєф – тип топографії ділянок, який зазначає відносну позицію ділянки в межах водозбору;

2) мікрорельєф – тип топографії сегментів у межах категорій мезорельєфу;

3) експозиція – експозиція схилу вздовж сегмента;

4) крутизна схилу – крутизна схилу вздовж сегмента в градусах.

5. Опис умов місцезростання. Тип лісорослинних умов – класифікаційна категорія, що характеризує однорідні лісорослинні умови для вкритих та невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Визначається за шкалою багатства та вологості ґрунту Алексєєва-Погребняка з урахуванням рельєфу за виявленими у видовому складі надґрунтового покриву рослинами-індикаторами.

6. Опис насадження:

1) головна порода – деревна порода, яка у відповідних лісорослинних умовах є найціннішою для господарських потреб. Насадження розрізняються за наявності різниці в головних породах;

2) панівна порода – деревна порода, яка має найбільшу суму площ поперечного перерізу;

3) клас бонітету – комплексний показник продуктивності насадження певної породи за відповідних умов місцезростання, який визначається за походженням, середнім віком та середньою висотою головної породи. У молодняках віком до 10 років клас бонітету встановлюється за умовами місцезростання. Насадження розрізняються за наявності різниці в продуктивності на один клас бонітету;

4) природність – показник антропогенного впливу на насадження;

5) вікова структура – оцінка належності дерев у насадженні до одного класу віку;

6) ярус – елемент вертикальної структури деревостану. Ярус виділяють, якщо повнота становить не менш як 30 відсотків відносної повноти деревостану, різниця у середніх висотах ярусів становить не менш як 20 відсотків, середня висота становить не менше 1/ 4 висоти верхнього ярусу;

7) елемент лісу – чисте одновікове насадження чи частина змішаного та/або складного, та/або різновікового насадження, що складається з дерев однієї породи, які розміщені в одному ярусі, за віком належать до одного покоління та мають однорідні умови розвитку і місцезростання;

8) походження елемента лісу – насадження розподіляються на природні насіннєві чи порослеві залежно від переважання числа дерев того чи іншого походження. До лісових культур належать насадження, що створені шляхом посадки чи посіву. Під походженням насадження розуміють походження основного елемента лісу;

9) сума площ поперечного перерізу елемента лісу – величина суми площ поперечного перерізу дерев певного елемента лісу на 1 гектар.

Повнота деревостану абсолютна – сума площ поперечного перерізу дерев усіх елементів лісу відповідного деревостану. Повнота деревостану відносна – відношення суми площ поперечного перерізу дерев деревостану до суми площ поперечного перерізу дерев деревостану з повнотою одиниця за нормативами;

10) середній діаметр елемента лісу – середній діаметр сукупності дерев елемента лісу. Насадження розрізняються, якщо різниця середніх діаметрів основних елементів лісу становить 4 сантиметри;

11) середня висота елемента лісу – середня висота сукупності дерев елемента лісу. Насадження розрізняються, якщо різниця середніх висот основних елементів лісу становить 10 відсотків і більше;

12) середній вік елемента лісу – середній вік дерев елемента лісу. За вік насадження береться середній вік основного елемента лісу. Насадження розрізняються, якщо вони належать до різних класів віку.

7. Опис впливу:

1) фактор впливу – визначається характер впливу (біотичний, абіотичний, антропогенний);

2) вид впливу – чинник, що спричинив пошкодження чи порушення насадження;

3) ступінь впливу – ступінь зміни (порушення) насадження протягом останніх п’яти років, визначається у відсотках.

8. Опис ґрунту:

1) тип ґрунту – зазначається назва групи ґрунтів;

2) назва ґрунту;

3) тип підстилки – форма органічного чи органічно-збагаченого мінерального горизонту на поверхні ґрунту (підстилка);

4) механічний склад – механічний склад мінерального ґрунтового горизонту, який визначають за методом М. Качинського;

5) тип ерозії – зазначається тип ерозії або її відсутність;

6) поширення ерозії – поширення ерозії у відсотках. Зазначається у разі, коли ступінь еродованості становить понад 10 відсотків.

9. Опис підліску (чагарників) та надґрунтової рослинності:

1) опис підліску (чагарників):

підліскова порода – рід та вид деревної чи чагарникової породи. Облік підліскової рослинності проводиться у межах кожної частини інвентаризаційної ділянки;

покриття підліском – зазначається проективне покриття для кожної підліскової породи у відсотках площі від виділеної частини інвентаризаційної ділянки;

2) опис надґрунтової рослинності:

видова назва рослини – рід та вид представника надґрунтової рослинності (напівчагарники, трави, злаки, мохи, лишайники тощо). Оцінку рясності певного виду проводять за шкалою Г. Висоцького;

покриття рослинами – зазначається проективне покриття певного виду рослин надґрунтового покриву у відсотках до площі сегмента.

10. Опис (обмір) дерев:

1) деревна порода – рід та вид дерева. Для цілей інвентаризації дерево визначається як деревна рослина заввишки (завдовжки) понад 1,3 метра, діаметром на висоті грудей більше ніж 2 сантиметри, зазвичай з одним стовбуром і окресленою кроною. Дерева поділяють на живі, живі нахилені, сухостій;

2) номер дерева – унікальний номер кожного облікового дерева на ділянці. Дерева нумеруються з північного напрямку за годинниковою стрілкою. Під час повторної інвентаризації нумерація дерев зберігається;

3) статус дерева – свідчить про те, чи збереглося дерево під час повторної інвентаризації;

4) координати дерева – для кожного облікового дерева визначається його розташування стосовно центра інвентаризаційної ділянки: встановлюється відстань до центра ділянки та азимут від центра до дерева;

5) діаметр дерева – діаметр дерева в міліметрах на висоті 1,3 метра від поверхні ґрунту. Діаметр дерева вимірюється у напрямку до центра ділянки. Точка вимірювання фіксується шорним цвяхом;

6) якість стовбура – категорія технічної придатності дерева залежно від виходу ділової деревини;

7) ярус – свідчить про належність дерева до раніше визначеного ярусу насадження;

8) клас Крафта – ступінь розвитку дерева в насадженні або його ценотичний статус. Визначається залежно від міри освітленості крони дерева та диференціації в рості сусідніх дерев;

9) розвилка – зазначається факт наявності (відсутності) розвилки у дерева;

10) пошкодження дерева:

наявність пошкодження – зазначається факт наявності пошкодження дерева, починаючи з певного мінімального порогу інтенсивності;

тип пошкодження – зазначається до трьох типів пошкоджень, починаючи від найбільш значного і деструктивного пошкодження;

місце пошкодження – область пошкодження дерева, зазначається для кожного типу пошкодження;

інтенсивність пошкодження – фіксується або зазначається для кожного типу та місця пошкодження у відсотках;

11) категорія стану – визначаються категорії санітарного стану дерева;

12) сухостій – для дерев, що припинили життєдіяльність, але стоять на корені, додатково зазначаються:

чинник всихання – визначається причина відмирання дерева;

стадія розкладання – оцінюється стан розкладання в умовних класах;

13) модельне дерево – зазначається належність дерева до моделей або до тарифних дерев. Модельні дерева обираються з живих дерев кожної породи в межах сегмента з метою вимірювання їх висоти та опису розширеного переліку таких показників:

висота модельного дерева – вимірюється шляхом інструментальної зйомки як вертикальна відстань між верхівкою дерева та основою стовбура;

основа живої крони – висота від поверхні ґрунту до першої живої (зеленої) гілки модельного дерева;

основа мертвої крони – висота модельного дерева до першої сухої гілки;

діаметр на пні – діаметр модельного дерева в корі на висоті кореневої шийки стоячого дерева. Діаметр на пні вимірюється у напрямку до центра ділянки;

протяжність крони – протяжність крони модельного дерева від першої живої (зеленої) гілки до його верхівки;

дефоліація – відносна величина, що характеризує нестачу листової маси модельного дерева. Дефоліація включає передчасні втрати листя (хвої) внаслідок впливу несприятливих природних умов або дії інших абіотичних чи біотичних факторів, а також опосередковані втрати через недорозвинення деякої кількості листової маси, що могла б утворитися в реальних умовах. Дефоліація кожного окремого модельного дерева визначається візуально порівняно з фотоеталонами;

дехромація – відносна величина, що зазначає частку листя (хвої) модельного дерева, що змінило нормальне забарвлення. Дехромація є передчасною зміною кольору листя (хвої), у зв’язку з чим її оцінюють раніше, ніж починаються природні процеси пожовтіння або побуріння листя восени. Сухе листя (хвоя), наприклад на зламаних гілках, не враховується;

чинник пошкодження – для модельних дерев зазначається:

– вид шкідника – у разі пошкодження ентомошкідниками встановлюється вид шкідника;

– назва хвороби;

14) тарифне дерево – модельне дерево, розміщене поза межами ділянки, в насадженні, яке займає частину інвентаризаційної ділянки. Крім показників, що визначаються під час переліку дерев на ділянці та модельних дерев, для тарифного дерева вимірюється:

вік тарифного дерева – кількість календарних років (вегетаційних періодів), які пройшли від моменту проростання насіння до дати проведення обстеження. Визначається шляхом взяття кернів віковим буравом;

приріст за 5 і 10 років – поточний приріст тарифного дерева за діаметром. Визначається як ширина річних кілець за останні 5 та 10 років на кернах, узятих для визначення віку дерева.

11. Опис мікроділянок:

1) номер мікроділянки – ділянка з північного боку центра проби вважається першою, ділянка з південного боку – другою;

2) наявність поновлення – під час обстеження мікропроб встановлюється наявність дрібних дерев (сіянців та природного поновлення) заввишки менше 1,3 метра чи тонших 2 сантиметрів за діаметром на висоті грудей;

3) розміщення поновлення – зазначається характер розміщення поновлення на мікропробі;

4) порода – рід та вид деревної породи;

5) група висот – розподіл дрібних дерев на групи за середньою висотою;

6) середній діаметр – середній діаметр кореневої шийки сіянців та природного поновлення певної породи для окремого класу висот;

7) середній вік – середній вік сіянців та природного поновлення певної породи для окремого класу висот;

8) походження – походження сіянців та природного поновлення певної породи для окремого класу висот;

9) кількість живих рослин – число штук живих сіянців та природного поновлення певної породи для окремого класу висот;

10) пошкодження сіянців та природного поновлення певної породи та класу висот:

тип пошкодження – зазначається характер пошкодження;

кількість пошкоджених дерев;

давність пошкодження – оцінка часу пошкодження.

12. Опис (обмір) пнів:

1) деревна порода – рід та вид зрубаного дерева. Пнем вважається нижня частина дерева в землі або на поверхні ґрунту завдовжки до 1,3 метра (не враховуючи довжину коренів). Якщо висота пня перевищує 1,3 метра, він описується як відмерла деревина.

Під час початкового обстеження опис пнів проводиться, якщо дерево було зрубане протягом п’яти попередніх років. Під час повторних обстежень обліку підлягають пні, що виявлені на місці зрубаних облікових дерев;

2) діаметр пня – вимірюється на висоті пропилу в напрямку до центра ділянки;

3) давність пня – встановлений період давності проведення рубки;

4) наявність гнилі – встановлюється факт наявності гнилі:

тип гнилі – визначаються види гнилі, залежно від розташування в деревині пня;

розмір гнилі – зазначається відносна об’ємна частка поширення гнилі;

5) обліковий пень – пень, на якому проводяться додаткові обміри:

висота облікового пня – висота від поверхні ґрунту до площини пропилу;

вік зрубаного дерева – встановлюється шляхом обрахунку числа річних кілець.

13. Опис деревної ламані:

1) тип ламані – тип мертвих деревних матеріалів (колод, стовбурів, гілок), завтовшки понад 10 сантиметрів у корі у вершку, завдовжки понад 1 метр, що лежать на землі, в межах інвентаризаційної ділянки;

2) порода ламані – рід та вид дерева, що утворило деревну ламань;

3) довжина – відстань між місцями проведення вимірів діаметрів основи та вершка;

4) діаметр основи – діаметр товщого кінця ламані;

5) діаметр вершка – діаметр тоншого кінця ламані;

6) стадія розкладання – визначається клас розкладання деревини залежно від наявності та поширення гнилі.

Додаток 2
до Порядку

НОРМАТИВИ
точності визначення показників національної інвентаризації лісів

Найменування показникаЗначущістьДопустиме відхиленняЦільова точність, відсотків випадківЗначенняОдиниці вимірювання
Показники, що характеризують лісову інвентаризаційну ділянку
Ідентифікаційний номер9без помилки99 цифровий код
Рік обстеження без помилки99 цифровий код
Географічні координати центра ділянки (довгота, широта)9± 20 м99  
Магнітне схилення3без помилки99 градуси/ хвилини
Область без помилки99 цифровий код
Район без помилки99 цифровий код
Тривалість транспортування без помилки99 хвилини
Доступність9без помилки99 цифровий код
Статус ділянки6без помилки99 цифровий код
Початок/закінчення робіт без помилки99 дата, час
Висота над рівнем моря6± 1 м951; 2; …2061метри
Код польової інвентаризаційної групи без помилки99 цифровий код
Старший групи без помилки99 цифровий код
Опис частин лісової інвентаризаційної ділянки
Номер частини6без помилки991; 2; 3…число
Вид угідь6без помилки95 цифровий код
Опис користувача
Форма власності без помилки99 літерний код
Право користування без помилки99 літерно-цифровий код
Назва користувача без помилки99 код
Лісництво/квартал/ виділ без помилки99 код/число/ число
Опис рельєфу
Мезорельєф6без помилки80 цифровий код
Мікрорельєф6без помилки90 цифровий код
Експозиція6без помилки95 літерний код
Крутизна схилу6± 10905; 6; …градуси
Опис умов місцезростання
Тип лісорослинних умов4без помилки95 літерно-цифровий код
Опис насадження
Головна порода9без помилки99 літерний код
Панівна порода9без помилки99 літерний код
Клас бонітету4без помилки90 літерно-цифровий код
Природність2без помилки99 цифровий код
Вікова структура2без помилки99 цифровий код
Ярус6без помилки95 цифровий код
Елемент лісу6без помилки95 цифровий код
Походження елемента лісу4без помилки85 цифровий код
Сума площ поперечного перерізу елемента лісу3± 185 число
Середній діаметр елемента лісу6± 2 см85 сантиметри
Середня висота елемента лісу6± 1 м85 метри
Середній вік елемента лісу3± 5 років85 роки
Опис впливу
Фактор впливу4без помилки90 так/ні
Вид впливу4без помилки90 цифровий код
Ступінь впливу4± 10 %805; 10…100відсотки
Опис ґрунту
Тип ґрунту2без помилки90 цифровий код
      
Назва ґрунту2без помилки70 цифровий код
Тип підстилки3без помилки85 літерний код
Механічний склад4без помилки70 цифровий код
Тип ерозії2без помилки85 цифровий код
Поширення ерозії2± 10 %8530; 35; 100відсоток
Опис підліску (чагарників) та надґрунтової рослинності
Підліскова порода6без помилки90 літерний код
Покриття підліском4± 5 %805; 10; 100відсотки
Видова назва рослини4без помилки75 цифровий код
Покриття рослинами3без помилки80 цифровий код
Опис (обмір) дерев
Деревна порода9без помилки95 літерний код
Номер дерева6без помилки991; 2; 3…число
Статус дерева6без помилки99 літерний код
Координати
дерева – відстань
6± 3 см90 метри
Координати
дерева – азимут
6± 20900; 1; …259градуси
Діаметр дерева9± 2 мм для дерев діаметром до 26 см;
± 4 мм для дерев діаметром від 26 см до 52 см;
± 6 мм для дерев діаметром понад 52 см
9520; 21; …міліметри
Якість стовбура6без помилки90 цифровий код
Ярус6без помилки85 цифровий код
Клас Крафта3без помилки85 цифровий код
Розвилка3без помилки99 цифровий код
Наявність пошкодження4без помилки75 цифровий код
Тип пошкодження4без помилки85 цифровий код
Місце пошкодження4без помилки85 цифровий код
Інтенсивність пошкодження4± 10 %805; 10…95відсотки
Категорія стану6без помилки80 цифровий код
Сухостій9без помилки99 цифровий код
Чинник всихання4без помилки80 цифровий код
Стадія розкладання4без помилки80 цифровий код
Модельне/тарифне дерево6без помилки99 цифровий код
Висота модельного дерева6± 5 відсотків від значення виміру висоти95 метри
Основа живої/мертвої крони2± 0,5 м90 метри
Діаметр на пні6± 5 мм90 міліметри
Протяжність крони2± 0,5 м90 метри
Дефоліація3± 5 %805; 10…100відсотки
Дехромація3± 5 %805; 10…100відсотки
Чинник пошкодження4без помилки75 літерний код
Вік тарифного дерева6± 3 роки85 роки
Приріст за 5 і 10 років6± 1 мм85 міліметри
Опис мікроділянок
Номер мікроділянки6без помилки991; 2цифра
Наявність поновлення3без помилки90 цифровий код
Розміщення поновлення4без помилки90 літерний код
Порода6без помилки95 літерний код
Група висот4± 5 см9010, 20…130сантиметри
Середній діаметр2± 2 мм85 міліметри
Середній вік2± 2 роки85 роки
Походження2без помилки85 цифровий код
Кількість живих рослин6± 2 штуки95 число
Тип пошкодження4без помилки85 цифровий код
Кількість пошкоджених дерев4± 2 штуки95 число
Давність пошкодження4без помилки85 число
Опис (обмір) пнів
Деревна порода6без помилки75 літерний код
Діаметр пня6± 3 мм9080; 81; …міліметри
Давність пня2без помилки700; 1; 2; 3; 4роки
Тип гнилі2без помилки85 цифровий код
Розмір гнилі3± 3 мм853; 4; 5…міліметри
Обліковий пень6без помилки99 цифровий код
Висота облікового пня3± 2 см90 сантиметри
Вік зрубаного дерева4± 2 роки90 роки
Опис деревної ламані
Тип ламані6без помилки90 літерний код
Порода ламані6без помилки70 літерний код
Довжина4± 5 см90100; …1262сантиметри
Діаметр основи4± 10 мм90100; 101; …міліметри
Діаметр вершка4± 10 мм90 міліметри
Стадія розкладання2без помилки80 цифровий код
Додаток 3
до Порядку

ЗВІТНІ ТАБЛИЦІ
національної інвентаризації лісів

1. Площа лісів:

1) площа лісових та нелісових земель;

2) розподіл площі лісових та інших лісовкритих земель за категоріями;

3) розподіл лісів за формами власності та видами речового права;

4) розподіл площі насаджень за панівними породами;

5) розподіл площі насаджень панівних порід за типами лісорослинних умов;

6) розподіл площі насаджень панівних порід за походженням;

7) розподіл площі насаджень панівних порід за класами віку;

8) розподіл площі насаджень панівних порід за класами бонітету;

9) розподіл площі насаджень панівних порід за повнотою;

10) розподіл площі насаджень панівних порід за середнім діаметром;

11) розподіл площі насаджень панівних порід за середньою висотою;

12) розподіл площі насаджень панівних порід за групами запасів;

13) розподіл площі насаджень панівних порід за видами впливу;

14) розподіл площі насаджень панівних порід за типами природності.

2. Загальні запаси деревостанів:

1) загальні запаси деревостанів панівних порід;

2) розподіл запасів деревостанів панівних порід за формами власності та видами речового права;

3) розподіл запасів деревостанів панівних порід за типами лісорослинних умов;

4) розподіл запасів деревостанів панівних порід за походженням;

5) розподіл запасів деревостанів панівних порід за класами віку;

6) розподіл запасів деревостанів панівних порід за класами бонітету;

7) розподіл запасів деревостанів панівних порід за повнотою;

8) розподіл запасів деревостанів панівних порід за середнім діаметром;

9) розподіл запасів деревостанів панівних порід за середньою висотою;

10) розподіл запасів деревостанів панівних порід за групами запасів;

11) розподіл запасів деревостанів панівних порід за видами впливу.

3. Об’єм і кількість дерев:

1) загальний (середній) об’єм (кількість) живих дерев лісоутворювальних порід за класами віку;

2) загальний (середній) об’єм (кількість) живих дерев лісоутворювальних порід за класами Крафта;

3) загальний (середній) об’єм (кількість) живих дерев лісоутворювальних порід за класами висот;

4) загальний (середній) об’єм (кількість) дерев лісоутворювальних порід за ступенями товщини;

5) загальний (середній) об’єм (кількість) дерев лісоутворювальних порід за категоріями технічної придатності.

4. Приріст, відпад, рубки:

1) поточний загальний річний приріст насаджень панівних порід за класами віку, куб. метрів на 1 гектар;

2) поточний загальний річний відпад насаджень панівних порід за класами віку, куб. метрів на 1 гектар;

3) щорічний обсяг рубок дерев лісоутворювальних порід за класами віку, куб. метрів на 1 гектар;

4) поточний загальний річний приріст живих дерев лісоутворювальних порід, млн. куб. метрів;

5) поточний загальний річний відпад живих дерев лісоутворювальних порід, млн. куб. метрів;

6) середня періодична зміна запасу насаджень панівних порід, куб. метрів на 1 гектар;

7) загальна зміна запасу насаджень панівних порід, млн. куб. метрів.

5. Середні таксаційні показники насаджень:

1) середній вік насаджень панівних порід;

2) середній запас на 1 гектар насаджень панівних порід за класами віку;

3) середній запас на 1 гектар насаджень панівних порід за ступенями товщини;

4) середня кількість дерев на 1 гектар насаджень панівних порід за класами віку;

5) середній діаметр насаджень панівних порід за класами віку;

6) середня висота насаджень панівних порід за класами віку;

7) середня повнота насаджень панівних порід за класами віку;

8) середній клас бонітету насаджень панівних порід за класами віку;

9) середній діаметр живих дерев лісоутворювальних порід за класами віку;

10) середня висота живих дерев лісоутворювальних порід за класами віку.

6. Показники біорізноманіття та структури насаджень:

1) розподіл площі насаджень панівних порід за структурою деревостану;

2) розподіл площі насаджень панівних порід за природністю;

3) розподіл площі насаджень панівних порід за віковою структурою;

4) розподіл площі насаджень панівних порід за кількістю деревних порід у складі деревостанів;

5) розподіл площі насаджень панівних порід за ступенем покриття підліском;

6) розподіл площі насаджень панівних порід за ступенем покриттям надґрунтовою рослинністю;

7) загальний запас сухостою в насадженнях панівних порід за класами віку;

8) загальний об’єм деревної ламані за породами та стадіями розкладання;

9) середній об’єм на 1 гектар деревної ламані в насадженнях панівних порід.

7. Показники санітарного стану насаджень та дерев:

1) розподіл площі насаджень панівних порід за видами впливу;

2) розподіл дерев лісоутворювальних порід за категоріями стану;

3) розподіл дерев лісоутворювальних порід за ступенем дефоліації (за класами дефоліації та групами віку);

4) розподіл дерев лісоутворювальних порід за ступенем дехромації (за класами дехромації та групами віку);

5) загальний (середній) об’єм (кількість) живих дерев лісоутворювальних порід за типами пошкодження;

6) загальний (середній) об’єм (кількість) сухих дерев лісоутворювальних порід за причиною відмирання.

8. Поновлення лісу:

1) розподіл площі лісових земель за наявністю поновлення;

2) розподіл площ насаджень панівних порід за наявністю поновлення;

3) середня кількість на 1 гектар одиниць поновлення в насадженнях панівних порід;

4) розподіл поновлення основних лісоутворювальних порід за класами висот;

5) розподіл поновлення основних лісоутворювальних порід за походженням;

6) розподіл поновлення основних лісоутворювальних порід за віком;

7) розподіл поновлення основних лісоутворювальних порід за типами пошкоджень.

____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP210392.html