Продуктивні лісосмуги

Як зацікавити фермерів брати лісосмуги в оренду?

Основним завданням полезахисних лісових смуг (ПЛС) в Україні дотепер було лише зберігання родючості ґрунтів та створення умов для одержання високих урожаїв. Але потенціал ПЛС значно вищий – це вирощування цінної деревини, біомаси, плодів і горіхів, лікарських рослин тощо.

В цьому році в Миколаївській області пройшов третій практичний тренінг Польової школи фермера ФАО. Зазначений захід був присвячений вивченню кращих агролісомеліоративних практик та шляхів підвищення ефективності полезахисних лісових смуг (ПЛС). У заході взяли участь понад 20 зацікавлених осіб, зокрема, фермери, представники місцевої влади, закладів науки і освіти та громадськості. Тренінг проходив на базі Мостівської ОТГ та ТОВ «Злагода» (Миколаївська область, Вознесенський район), представники яких поділилися досвідом інвентаризації земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами та підвищенням економічної ефективності утримання лісосмуг на прикладі вирощування в них горіхоплідних культур.

Теоретична частина цього тренінгу проходила онлайн 14 грудня 2020 р. Під час заходу фахівці ознайомили аудиторію з провідними вітчизняними та іноземними агролісомеліоративними заходами та практиками агролісівництва, а також зі способами отримання додаткового прибутку від лісосмуг, зокрема, завдяки вирощуванню лікарських рослин (як основних деревних та чагарникових порід лісосмуг, так і в міжряддях молодих дерев) та грибів (зокрема, мікоризних, що сприяють росту та адаптації рослин лісосмуги до екстремальних умов). Запис заходу можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/4dBFZxxG1Fg.

Основним завданням полезахисних смуг в Україні дотепер було лише зберігання родючості ґрунтів та створення умов для одержання високих урожаїв. Заходам щодо отримання додаткового економічного ефекту від ПЛС належна увага не приділялась. Існують локальні приклади успішних практик ведення господарства в полезахисних смугах, й під час польових тренінгів безпосередньо вивчається досвід успішних господарств на практиці. Такі заходи вже відбулися в Херсонській і Київській областях. Заради отримання практичного досвіду зацікавлені фермери відвідували такі тренінги навіть з інших областей.

Як працює існуюча смуга, коли її функціонал призначений лише для захисту поля? Залежно від конструкції, висоти та санітарного стану насадження за рахунок збереження приросту урожайності зернових культур кожен гектар захищеного поля у середньому може додатково давати прибуток до 5 500 грн. У масштабі господарства ця сума є доволі привабливою. Поле в 60 га лише за рахунок позитивного впливу ПЛС на прибавку і збереження урожаю може забезпечити до 10 тис. доларів на рік. Це класична модель лісосмуги.

Традиційно ми звикли бачити в лісосмугах лісові деревні види. Вони є довговічними й стійкими. Досягають потрібних параметрів для захисту полів. А от для підвищення економічної привабливості ми пропонуємо ширший асортимент, який може забезпечити додатковий прибуток.

Вирощування плодових дерев і кущів у полезахисних смугах є одним із адаптаційних методів реагування на ризики в фермерських господарствах. Урожай плодових сприяє покращенню матеріального благополуччя власника, а відповідна висота дерев і конструкція смуг забезпечує захист полів, і тим самим збільшує урожайність сільськогосподарських культур.

Для вирощування плодових на землях під полезахисними смугами не потрібно змінювати цільового призначення землі. Вартість створення 1 га лісосмуги з плодових становить близько 300 тис. грн (11 тис. дол.). Левова частка вартості припадає на закупівлю сертифікованого садивного матеріалу. В Україні діє програма «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», яка передбачає:

• компенсацію 80% вартості садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (після закладення насаджень);

• компенсацію до 30% вартості проведених робіт зі встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт (після повного завершення монтажних робіт);

• часткове відшкодування вартості придбання ліній з переробки власно вирощених плодів, ягід та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали.

Особливу увагу потрібно приділяти підбору районованих сортів, адаптованих до умов регіону вирощування, які відповідають ринковому попиту.

Важливим аспектом для створення лісосмуги з плодових дерев є використання сильнорослих підщеп. Такі дерева досягають потрібної висоти для захисту полів, і дають високі урожаї до 50–70 років. Недоліком такого саду є пізнє настання плодоношення і тривалий період окупності.

Використання технології інтенсивного садівництва на землях під полезахисними смугами є недоцільним. По-перше, не досягається оптимальної висоти для захисту полів. По-друге, такий сад сам потребує захисту, який можуть забезпечити 1–2-рядні вітроломні високорослі смуги.

Маленькі садівничі фермерські господарства (до 20 га) можуть отримувати органічну продукцію, яка є суттєво прибутковішою. Водночас, цього складно досягти в лісосмугах, які межують з полями, на яких ведеться інтенсивне використання пестицидів. Такий органічний бізнес може мати перспективи в прибалкових та прияружних лісових смугах. Розміщення пасіки в лісосмузі з плодових, окрім отримання органічного меду, сприяє збільшенню урожайності як плодових, так і сільгоспкультур.

Питання ефективного використання сільськогосподарсь­ких земель є актуальним і для об’єднаних територіальних громад, яким держава передала у власність землю поза межами населених пунктів. Вирощування горіхових культур у полезахисних смугах дозволяє раціонально використовувати земельний ресурс. А для ОТГ – отримувати додаткові кошти для розбудови інфраструктури і створення нових робочих місць. Для збільшення економічної привабливості в полезахисних лісових смугах доцільно поєднувати культуру горіха і фундука. Горіхові смуги в Україні можна вирощувати повсюдно, лише потрібно підібрати відповідні ділянки і районовані сорти.

Цікавим інвестиційним проєктом є створення полезахисних смуг із дерев з цінною деревиною, яка використовується для виготовлення елітних меблів та паркету. Така деревина радикально вирізняється цікавою текстурою, незвичною гамою кольорів та високою щільністю. До таких порід належать ялівець, горіх чорний, карія пекан, клен-явір, черешня. Також цінною є деревина плодових дерев – груші та яблуні.

Особливістю такого виду інвестицій є тривалий термін окупності – понад 30 років. Крім того, садивний матеріал є високовартісним і його потрібно замовляти завчасно. Водночас, у зв’язку з надзвичайно інтенсивною експлуатацією ресурсів цінних порід в усьому світі, вартість таких насаджень з часом лише збільшуватиметься.

В Україні саджанці чорного горіха вирощують на Харківщині й Київщині. Лісосмуги з коштовних дерев вже вирощують у с. Пустоварівці Сквирського району Київської області.

Використання земель під полезахисними лісовими смугами для створення біоенергетичних плантацій є можливим за умови підтримання відповідної захисної висоти та ширини лісосмуги. Для отримання стабільного врожаю біомаси потрібно використовувати швидкорослі сорти тополь та притримуватись ротації.

Також зазначимо, що через надмірну експлуатацію така лісосмуга не буде повноцінно виконувати основну функцію – захист довкілля від негативних проявів навколишнього середовища. Тому масове вирощування такої моделі смуги є недоречним у зоні ризикованого землеробства.

Успішний розвиток бджільництва і його висока продуктивність можливі лише при наявності міцної і сталої кормової бази. У районах інтенсивного землеробства, розташованих у степовій і лісостеповій зонах країни, сільськогосподарські культури представляють найголовніше і в багатьох випадках єдине джерело медозбору. Додатковим джерелом перги та меду можуть стати деревні види в полезахисних лісових смугах.

Особливе значення в цьому відношенні мають пізньолітні медоноси – гледичія, софора, а також ранньовесняні – клени і верби. Ранньовесняні медоноси в південностепових районах можуть забезпечити родини бджіл необхідними запасами меду на весь рік.

Важливим напрямком спів­праці аграріїв та бджолярів може стати європейський приклад укладання договору про строки перебування бджіл на певній культурі та вартість послуг пасічників. Більш детально це питання було розглянуте на попередньому тренінгу ФАО.

В Україні грибний бізнес є прибутковим як для крупних холдингів, так і для малого бізнесу. Промислове вирощування грибів відбувається переважно в контрольованому середовищі. Водночас, є такі види грибів, які культивують лише в симбіозі з деревними рослинами у відкритому ґрунті. Причому мікориза деяких видів грибів не погіршує умови росту дерев, а, навпаки, сприяє кращому росту і стану деревної рослинності. Полезахисні смуги можуть стати осередком культивування таких лісових грибів, як: білий гриб, маслюк звичайний та інших. Ринок України цими видами не насичений.

Успішним інвестиційним проєктом може стати вирощування в полезахисних смугах дороговартісного гриба – трюфеля.

Рентабельним бізнесом для комунальних підприємств при ОТГ може стати заготівля і переробка лікарської рослинної сировини. Є варіант набуття партнерства з крупними компаніями, які мають стабільний ринок збуту. Прикладом є жителі шести сіл Староушицької ОТГ Кам’янець-Подільського району (Хмельницька область), які вирощують на присадибних ділянках та збирають у лісах, лісосмугах і на луках лікарські рослини для чаїв і медичних фітопрепаратів. Сировину у них купляють місцеві підприємці. Кластер із вирощування і переробки лікарської сировини створять у Долинській ОТГ в Івано-Франківській області. Такий досвід є також у Вінницькій і Хмельницькій областях.

Вирощування лікарських рослин не потребує великих площ, натомість вимагає чималої ручної праці. Це особливо актуально для самозайнятого сільського населення. Крім того, лікарські рослини – це сировина тривалого зберігання.

Вздовж лісосмуг, незалежно від конструкції, існує зона депресії (від 0 до 2Н, де Н – висота дерев у смузі) з суттєвим пригніченням сільськогосподарських культур. Враховуючи особливості мікроклімату на відстані до 0-2Н від полезахисної смуги, доцільно виділяти ці ділянки для вирощування тіневитривалих сільськогосподарських культур. Для раціонального використання зони депресії можливе створення на цій території ділянок залуження. Вони можуть використовуватися як сінокоси, а також для посіву медоносів або лікарських рослин. Але, загалом, навіть така зона не впливає на загальний урожай поля. І втрати від нестачі урожаю в цій зоні суттєво перекриваються прибутком на всьому полі.

Всебічне обґрунтування добору порід має передбачати вирішення багатьох питань створення ефективних, економічно доцільних лісосмуг і базуватися на агролісомеліоративній характеристиці деревних і чагарникових порід. Така характеристика надається шляхом аналізування біологічних, екологічних, лісівничих, полезахисних властивостей і господарського значення кожного виду.

ДОВІДКОВО:

Серія тренінгів «Створення, реконструкція та управління полезахисними лісовими смугами» є частиною проєкту «Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах степової та лісостепової зон України», та реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ). Діяльність у рамках цього чотирирічного проєкту ФАО пов’язана з ширшими глобальними зусиллями, оскільки сприяє досягненню мети сталого розвитку «Життя на землі».

Наталя ВИСОЦЬКА,
експертка ФАО,
Український науково-дослідний
інститут лісового господарства
та агролісомеліорації
ім. Г.М. Висоцького,
“Лісовий і мисливський журнал”