Публічний звіт голови Державного агентства лісових ресурсів за 2023 рік

7 Березня, 11:00 – 12:00

Організатор: Держлісагентство.

Спікер: Віктор Смаль – голова Державного агентства лісових ресурсів України.

До участі запрошені: представники громадських рад, громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій, експерти галузі та представники медіа.

Коротко. Під час звіту будуть презентовані результати діяльності Держлісагентства: виконані завдання, проведені заходи та висвітлені інші проєкти, пов’язані з реалізацією державної політики у сфері лісового та мисливського господарства у 2023 році.

Текст звіту оприлюднено на офіційному вебсайті Держлісагентства.

Формат заходу – офлайн (Зала 1). 

Журналісти можуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація та реєстрація представників ЗМІ та учасників: e‑mail: sprava@forest.gov.ua. Акредитація триватиме до 17:00 06 березня 2024 року. Контактна особа: головний спеціаліст сектору міжнародних відносин, науки та звʼязків з громадськістю – Марина Богуш, тел.: (067) 936-90-45.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

***

Стенограма

Шановні учасники заходу які присутні в залі а також які дивляться нас онлайн сьогодні буде представлено публічний звіт голови за результатами роботи Держлісагентства за 2023 рік який відповідно до законодавства був завчасно розміщений на сайті  Держлісагентства а також на урядовому порталі За регламентом захід буде відбуватися з двох складатися з двох блоків перша частина під час якої голова Держлісагентства Віктор Смаль буде доповідати про підсумки роботи галузі за 2023 рік і плани і завдання на наступний рік та друга частина під час якої всі охочі зможуть поставити доповідачу запитання що стосується роботи галузі тож розпочинаємо захід слово передаю Віктору Ігоровичу дуже

– Дякую Усім доброго дня!

Шановні присутні! Шановні колеги друзі!

Отже сьогодні підводимо підсумки нашої роботи за 23-й рік підсумки роботи лісової галузі України поговорити є про що я пропоную перед тим як заглибитися ближче в наші теми Я пропоную виділити опорні моменти на яких ми повинні акцентувати увагу і які по суті будуть таким інтро перед головною частиною мого виступу Отже Ми повинні розуміти що триває реформа Ми уже можемо підводити певні підсумки цієї реформи І я б виділив номером один такий факт що реформування нашої галузі збільшило прибутковість галузі в більше ніж 10 разів тут я оперую цифрами які є середньозваженими за 2015 і 20-й рік і за це оце п’ятиріччя я порівнюю власне із минулим роком так от ми порівнюємо прибутковість галузі яка складала в цей зазначений період в минулому всього 200 млн грн і нагадаю що у нас в галузі працювало майже 400 лісгоспів і в 23-му році цей показник у нас виріс до 3,5 млрд грн це пункт номер один пункт номер два рентабельність підприємств галузі зросла в 9, по разів і вона складала в цей період який я зазначаю 201520 рік Вона складала всього 1,5% в 23му році ми вийшли на рентабельність середню по підприємство 12,3%. номером три

Я хотів би виділити той факт що сплата податків до бюджетів всіх рівнів вона склала рекордні 10,5 млрд грн найбільша кількість сплачених податків за всю історію незалежної України

Ну і Власне цей показник збільшився у нас майже вдвічі у вказаний мною період у період з 15-го по 20-й рік у нас ця цифра коливалася біля значення в 6 млрд грн зараз як я сказав це 10,5 млрд грн до бюджетів всіх рівнів також відбулося суттєве підвищення заробітної плати за цей період якщо ми подивимося на той самий 15-й – 20-й у нас була заробітна плата в середньому по галузі біля 8 000 грн у 23-му році цей показник складає 21 000 грн е тому також вважаю за необхідне акцентувати на цьому окрему увагу.

Площа лісових пожеж трошки з іншої тематики але теж тут радикальне у нас покращення цих цифр і якщо ми порівнюємо із середньою площею лісових пожеж в середньому за останні 10 років у нас вийде площа приблизно 10 000 га. І ну от в попередньому 23-му році цей показник у нас складає менше 1000 гектарів – це 907 га. Звичайно це результат роботи злагодженої всієї галузі це результат використання нових технології раннього оповіщення про виникнення пожеж. Але тим не менше, ми маємо радикальне скорочення показників також по цьому напрямку. Ну і 23-й рік залишиться у нас в пам’яті як рік коли відбулася цифрова трансформація двох найбільших наших дозвільних процесів у галузі це є запровадження електронного лісорубного квитка і це є запровадження електронного сертифіката про походження лісоматеріалів це все що я називаю звичайно воно іде і відбуваються ці речі у вкрай складний час і для галузі і для нашої країни триває війна повномасштабне вторгнення уже відбулося більше ніж два роки назад за цей час Лісова галузь не стоїть осторонь допомагає нашим Збройним силам України із першого дня більш детально звичайно буде у презентації але я хотів би наголосити що в 23му році допомога склала біля 300 млн грн збройним силам України далі починаємо презентацію починаємо презентацію зараз переключу слайд так ну і власне на цьому слайді я хотів би закцентуватися також і пояснити причину в чому ж заключаються наші успіхи Як це стало можливим на фоні і війни і на фоні скорочення наших територій на яких ми можемо вести господарську діяльність І власне поясню чому ця реформа вона почалася причина криється у тому що Україна рухається до Європейського Союзу і звісно Ми повинні виконувати всі взяті зобов’язання на себе і однією з таких передумов І власне головною умов зміни лісової галузі це було розділення функцій контролю і господарювання тому що у західних країнах прийнято що різні органи займаються різними функціями у Держлісагентство ці функції вони були зведені наше розділення воно триває Е що зроблено ми провели дві частини реформи перша стосується наших територіальних органів наші міжрегіональні управління виникли на базі 24-х колишніх обласних управлінь тепер у нас дев’ять міжрегіональних управлінь І вони вже не займаються господарською діяльністю вони зосереджені виключно на контролюючих функціях що стосується господарювання то тут теж У нас були задачі ну власне ви сьогодні знаєте що результатом наших також взятих перед Європейським Союзом зобов’язань стало єдиного суб’єкту господарювання ДП «Ліси України» у 20-му році у нас було 389 окремих лісгоспів зараз це одне ДП яке Разом з тим має статус Іще й найбільшого лісокористувача Європи здійснює свою операційну діяльність на площі 6,6 млн гектарів отже на цій структурі ви бачите що собою представляє галузь сьогодні крім ДП «Ліси України» у нас знаходиться близько 50 військами Російської Федерації і вони не можуть бути приєднаними до ДП «Ліси України» певні суб’єкти господарювання. Вони мають ускладнення у вигляді великих заборгованостей тому було прийнято рішення що вони виплачують свої заборгованості і без обтяжень входять уже до структури ДП «Ліси України» крім цього ви бачите що у нас в галузі є дев’ять міжрегіональних управлінь які я зазначив Укрдержліспроект ЛІАЦ сім національних природних парків дві науково-дослідні інституції чотири лісозахисних підприємства Ну і власне цих дев’ять лісгоспів про які я тільки що зазначив переходимо більш детально до результатів фінансово-економічної нашої діяльності І на себе на цьому слайді звертають увагу два показники на яких би я хотів закцентувати свою увагу це є рентабельність 12,3% і навіть проти 2022 року ви бачите радикальне збільшення цього показника і зростання складає +151%. це величезний е результат і величезна різниця навіть рік до року не кажучи уже про ті 1,3 1,4% про які я згадував як середньовиважений показник рентабельності який був притаманним лісогосподарським підприємством у 2015 тире2020 роках Також я хотів би закцентуватися на такому показнику який називається Чистий прибуток Ви також бачите що цей показник після сплати уже всіх податків е Він дорівнює 2,9 млрд грн у попередніх попередньому було ці інформації я зазначав що ми оперуємо цифрою 3,5 млрд це цифра яка знаходиться до сплати податку на прибуток відповідно після сплати всіх податків наші підприємства мають такий результат 2,9 млрд грн Ну і знову ж таки якщо ми порівнюємо рік до року от зелені значення відсотків які ви бачите зараз на слайді це рік до року це 23-й проти 22-го року теж ви бачите радикальне покращення цього показника це є 143%. Тобто це 1,5 млрд які було були у 22-му році зараз вони перетворилися в 2,9 е на цих слайдах е ми можемо побачити Більш детальну картину по тому як змінюються фінансово-економічні показники на На даному слайді ми бачимо чистий дохід і тут я хочу звернути вашу увагу на наступне от чистий дохід від реалізації продукції е Він Складає у нас ее 23 млрд 594 млн грн і ви можете побачити що різниця рік дороку не така уже і велика Тобто це всього 323 млн грн але я тут хочу закцентувати вашу увагу що навіть в цьому показнику Ми досягаємо позитиву на фоні об’ємів заготівлі які у нас падають наші підприємства галузі у 22-му році ми заготували 13,6 млн кубів, у 23му році цей показник складає 13,1 і не дивлячись на це Попри це у нас все рівно є і зростання по цьому напрямку але звертаю на себе увагу також той факт що по суті при тих самих об’ємах чистого доходу від реалізації ми драматично нарощуємо ту частину яка у нас називається уже власне прибутком на зеленому графіку справа на цьому слайді ми знову оперуємо показником е більшим в 3,5 млрд грн ну власне це той же показник до сплати податку на прибуток от Зверніть будь ласка увагу як змінюється радикально при тих практично самих доходах від реалізації продукції в чому тут секрет успіху Ну і власне причина такого стрімкого зростання це безумовно централізація ефективність і просто управлінські рішення які були застосовані протягом минулого року які ну вивели просто на якісно інший рівень показники діяльності це і закупівлі це економія це і більш ефективне використання ресурсу ну тобто ви бачите показники перед собою на цьому слайді у нас більш детально розшифровано як виглядає структура сплати податків рік до року ми бачимо різницю Вона складає 1,2 млрд грн Ну і зрештою і починав Я свою сьогоднішню розповідь і свій звіт із того що ми порівнюємо сьогодні ці в двох таких проекціях рік до року і середньозважені показники е мирних років відносно мирних років тому що війна в нас триває що 13-го року але відносно мирні роки до повномасштабного вторгнення у нас показники були значно і значно на інших рівнях Отже ми можемо підсумовувати що попередній рік став кращим в історії незалежної України в контексті отриманих фінансово-економічних показників по всім напрямкам по обсягам заготівлі деревини вважаю за доцільне зупинитися окремо як я сказав у нас відбулося скорочення об’ємів і якщо ми порівняємо структуру за лі і обсягу реалізації то тут може виникнути невеличкий дисонанс І абсолютно природне запитання а Як таке може бути що у 23му році заготівля була 13,1 млн Гринь Вибачте кубічних метрів а Обсяг реалізації 11,9 тобто різниця у нас складає 1 200 000 кубів ну власне відповідь криється у тому що у нас є переробка і в минулому році ми взяли курс на те що ми відмовляємося від переробки але це процес не питання одного місяця чи навіть одного року і переробка у нас лишається тому більше мільйона кубічних метрів саме пішло на потреби внутрішньої переробки які вилилися власне у виробництво виробів уже з деревини і пиломатеріалів і біля 160 000 кубометрів це у нас внутрішнє споживання галузі даний слайд Нам показує кількість працівників по галузі е різниця у нас складає 36009 чоловіків проти Минулого року е ну власне тут теж деякі процеси вони оптимізуються деякі процеси змінюються в галузі на сьогоднішній день працює 31104 людини е і власне їхніми силами і досягаються ці чудові результати про які сьогодні я маю нагоду вам розповідати середня заробітна плата рік до року у нас також зросла в середньому різниця складає 1400 грн по кількості пожеж уже згадував Я вважаю що тут не потрібно зупинятися надовго але 22- рік ви бачите от зелений стовпчик кардинально збільшення площі цих лісових пожеж Ну звичайно це пов’язано із військовими діями тобто вторгнення російської федерації воно супроводжується в тому числі великими екокатастрофами і я вам хочу сказати що статистика така яка підсумовує власне злочини проти довкілля вона уже налічує близько 4 000 таких злочинів і за ці злочини доведеться Російській Федерації теж платити і репарації і відшкодовувати це все тому Площа лісових пожеж Минулого року Вона суттєво зменшилася Вона вийшла знову ж таки на такі рівні які навіть от більше ніж в 10 разів менші ніж середньозважені показники по площам пожеж які були в наше відносно попереднє мирне десятиліття зазначив я вже стосовно того що Ми займаємося певною реорганізацію процесів у галузі Один із найбільших таких процесів це відмова від переробки відмовляє поступово і непрофільні активи які ми зараз відчужуємо ми працюємо Через Фонд держмайна Ну і власне приватизація таких об’єктів вона призводить до того що наші бюджети Вони отримують додаткові надходження ви бачите що за минулий рік таких додаткових надходжень до бюджету у нас було майже 70 млн грн саме Від відшкодування саме Від відчуження непровільних активів цей слайд показує ту страшну ціну яка заплачена вже на сьогоднішній момент за війну і зрозуміло що ми можемо говорити і про допомогу для збройних сил України яка безповоротна через механізми вилучення ми можемо говорити про величезну кількість деревини яка поставлена для потреб оборони нашої країни це більше 6 000 вагонів деревини Але звичайно безумовно ми розуміємо що найбільша ціна заплачена життям і здоров’ям наших працівників У нижній частині цього слайду ми бачимо останню статистику це 119 загиблих лісівників 185 поранених та 98 зниклих безвісті ці люди захищаючи нашу країну Вони дехто поклав своє життя дехто поклав своє здоров’я тому ми повинні пам’ятати якою страшно ціною дається зараз і незалежність Ну і власне можливість працювати на благо країни тому ми повинні Пам’ятати про це щодня структура допомоги за 23-й рік виглядає Таким чином більше 300 млн надано безповоротної допомоги за 23-й рік ця допомога вона виражається і у переданій техніці і звісно у переданим лісо і пиломатеріалів тут ми бачимо структуру замінованості і забрудненості території лісового фонду України для того щоб скоротити і простіше оперувати цими цифрами ми виділяємо Таких три цифри із 10,4 млн фонду лісових земель України у нас 1 млн знаходиться зараз у тимчасовій окупації півмільйона у нас знаходиться в статусі е важко замінованих і 100 000 га українських лісів це по суті поле бою Сьогодні і там точаться бої зрозуміло що ми говоримо про недоступність майже 20% нашого ресурсу тому от звертаючи вашу увагу що досягнуті результати галузі вони відбувалися і в умовах О такого вкрай е важкого доступу до ресурсу зрозуміло що ця проблема замінованості вона нікуди не зникне після завершення війни Вона з нами залишиться на довгі роки все що ми зараз повинні робити це просто розуміти планувати залучати фахову допомогу експертну допомогу і на всіх можливих рівнях говорити про цю потребу яку відчуває Лісова галузь ми розуміємо що по тому списку пріоритетності розмінування ліси знаходяться на останньому третьому місці І вони ді ділять цю третю сходинку із підводним світом і зрозуміло що тут немає ніяких запитань тому що пріоритет номер один – це розмінування населених пунктів пріоритет номер два – це інфраструктурні об’єкти дороги розв’язки мости

Ну і звичайно на третьому місці тоді уже йдуть ліси а велика кількість часу на це потрібно ми неодноразово говорили що досі розміновуються ліси навколо Берліну які були заміновані в часи Другої світової війни і досі розміновуються територію в Ельзасі Франція які були заміновані ще під час Першої Світової війни тобто тут без всяких ілюзій оскільки зараз Україна є найбільш замінованою країною світу то ми розуміємо що ця проблема із нами на десятиліття На жаль продовжуємо працювати по напрямку реалізації програми президента зелена країна е відсоток виконання на ваших екранах ми на один рік подовжили у зв’язку із війною е подовжили на один рік реалізацію цієї програми і на сьогоднішній день.

Вона складає 4,6,5% займаємося інтенсивно створенням інфраструктури для вирощування сіянців із закритою кореневою системою це те що збільшує відсоток приживлюваності це те що збільшує відсоток ефективності наших висадок Ну і власне зараз у нас вісім лісонасіневих центрів функціонує за минулий рік побудовано три Таким чином ми закриваємо потребу у лісонасіневому матеріалі із закритою кореневою системою зараз на 5,7% наша ціль 10 10%. після того коли буде прийнятий закон про репродуктивні матеріали для нас відкриються і міжнародні ринки і звичайно тут ми зможемо нарощуючи присутність і мережу наших лісонасіневих центрів ми зможемо виходити і на міжнародні ринки із нашим садивним матеріалом на цій мапі ви бачите діючи лісонасельневі центри яких вісім ну власне червоні ви бачите наші подальші плани велику увагу ми приділяємо питанню самостійних лісів це результат який був отриманий Я маю на увазі результат це площа яку ви бачите це 1,9 млн гектарів цей результат був отриманий завдяки аналізу космічних знімків е і ми розуміємо що ця цифра вкрай разюче відрізняється від тими із тими офіційними даними які ми маємо про офіційну площу лісів зрозуміло що ці 1,9 млн гектарів вони е пересікаються із тими площами на яких може не бути проведено лісовпорядкування тому що ми порівнювали із нашими офіційними базами даних із ліспроекту але ми розуміємо що із цих 1,9 млн Гері Ну на мою суб’єктивну думку я вважаю що десь 1  млн твердих нових самостійних лісів ми маємо що ми і цим робимо ми подаємо клопотання до місцевих органів влади для того щоб перевести статус цих лісів і цих територій у офіційний Лісовий фонд.

Ну от на нашій минулій колегії взагалі піднімалося питання що нам би потрібно внести зміни до законодавства у частині того що на рівні закону потрібно прописати що ті землі які не використовуються протягом якогось періоду часу у Німеччині це с років то от їхній агрофонд він автоматично переходить у статус лісового фонду і власник цих земель він автоматично набуває статусу лісокористувача із усіма витікаючими і правами і обов’язками Ну а власне той хто не справляється із цими обов’язками він може завжди передати ці Землі до державного фонду е результат який у нас станом на зараз із усіх поданих клопотань по самозалісненим територіям станом на зараз у нас є погоджень на 28,9 000 га від місцевих органів влади це відносно невеликий відсоток Ми продовжуємо працювати над цим Але тим не менше це по суті розмір і площа річного лісосічного фонду на якому ми здійснюємо заготівлю протягом одного року тому років через 60-70 наші майбутні колеги вони по суті е якщо будуть працювати в тих самих умовах в тих самих площах То вони будуть здійснювати лісозаготівлю по суті на цих площах які ми зберегли за минулий рік і перевели їх в новий статус по цифровізації звичайно як я вже зазначив найбільш значимі події це є е-е запуск електронного лісорубного квитка електронного сертифікату про походження це є знакові події і вони абсолютно змінюють правила гри у цих сферах лісорубний квиток він змінює правила взагалі отримання дозволу на рубку тому що якщо Іще до нещодавно на цілий ряд рубок лісокористувачі могли самостійно собі виписувати лісорубні квитки то зараз за лісорубним квитком потрібно звертатися у цифровому плані до територіального органу Держлісагентства і таким чином прибирається цілий спектр можливих зловживань які існував при такій можливості коли лісокористувачі виписували самі собі ці дозвільні документи Ну звичайно потрібно сказати про те що це більший контроль це централізовані бази даних ми завжди знаємо в одному місці Що є підставою І що було підставою для тієї чи іншої рубки зараз от ті і резонансі справи які правоохоронні органи піднімають за минулі роки теж от ускладнюється робота тому що немає централізованих баз даних за той час які б показували наявність цих усіх квитків і полегшували доступ до цієї інформації крім цього лісорубний квиток змінився в частині того що ми отримуємо чіткий чітке накопичення даних.

Раніше у нас не було можливості перевірити при посиланні на лісорубний квиток як документ підставу для експорту продукції у нас не було просто можливості перевірити А скільки об’єму послалося на той чи інший документ підставу і скільки об’єму виїхало по ньому зараз системи ці працюють злагоджено між собою і ми чітко розуміємо що кожен лісорубний квиток як документ підстава в тому числі для експорту він є чітко обмежений тим об’ємом який власне і заготовлений по цьому квитку по сертифікату дуже схожа історія е ми не просто перейшли із паперу в цифру ми змінили правила гри докорінно Якщо раніше е експортеру який би захотів Ну скажімо так розбавити свій офіційний об’єм деревини якимось менш законним то у нього були всі можливості для цього підтасовка документів інколи продаж документів які виступали підставами для експорту це все діло було дуже простим зараз система перевіряє при подачі документів чи є зв’язок між первинними документами тобто експортеру зараз потрібно довести що той об’єм деревини який він хоче експортувати він має зв’язок із нашими первинними документами таких є два для системи е це електронний лісорубний квиток і електронна товаротранспортна накладна ТТН ліс первинна накладна по якій вивозиться деревина із лісу якщо такого зв’язку немає навіть якщо це лісоекспортер е п’ятий власник тієї чи іншої партії сировини якщо зв’язку не прослідковується із первинними документами експорт неможливий і документ не видається крім цього 23-й рік ми провели всі підготовчі роботи для початку дистанційного зондування з землі за допомогою системи лідар найбільша перешкода зараз пов’язана із війною Ми не можемо розпочати промислове сканування тому що в нас працює заборона на польоти навіть над тими лісами і навіть над тими територіями де немає бойових дій зазнало значних змін система товаротранспортних накладних у цьому році Перепрошую 20 23му році ми впровадили фотофіксацію і цей інструмент дозволяє зараз не тільки патрулям державної лісової охорони більш ефективно перевіряти того чи іншого лісовоза але і вона дозволяє навіть громадськості брати участь у цьому процесі тому що просто їдучи лісовозом по дорозі ви можете зайти на відповідний сайт ЛІАЦа і ввівши номер лісовоза ви побачите по яким документам Він їде Що Він перевозить і головне як виглядає продукція яку Він перевозить а кожна партія деревини вона як унікальний відбиток пальця людини Його неможливо повторити тому дуже швидкий побіжний аналіз Він показує чи та сировина завантажена і їде чи якась інша по мисливському господарству Варто сказати Те що мисливсь полювання заборонено у нас під час війни е заборона на полювання вона е потягла за собою ну такі наслідки які були неочікувані і дуже швидко почало поширюватися почали поширюватися захворювання почав поширюватися сказ статистика перед вами почала поширюватися значно більше африканська чума свиней ну власне поголів’я лисиці за минулий рік у нас збільшилося на 200 000 голів у мирні роки добувалося під час полювання 50 000 голів тому чисельність Хижака в деяких регіонах України перевищує допустиму і рекомендовану в п’ять разів це в свою чергу Тягне за собою загрози неконтрольованого поширення цих зах Вова протиепізодична комісія членом якої я також є вона інтенсивно працює в останні місяці і результати відчутні тому що військові адміністрації вони дослухаються до рекомендацій і результатом стає зараз початок регулювання чисельності Хижака який є Який поширює зараз ці всі захворювання тут ми можемо цікаво просто порівняти ви почули поширення Хижака що в деяких територіях це вже в п’ять разів більше Подивіться будь ласка на популяцію основних видів диких тварин Це плюс 10-20% всього А той Хижак який поширюється настільки швидше він просто не дає іншим популяціям розвиватися і збільшуватися по охороні захисту лісу дуже стисло даю статистику працює 735 мобільних рейдових груп результатом роботи за рік став 31 ід ся рейдів і результатом цих рейдів стало виявлення незаконних порубів площею 28,5 тис. м³ тому се серед цих серед цієї статистики Я хочу виділити наступне штрафи виписані на суму 1,8 млн грн, а заподіяна шкода оцінюється в 579 млн грн тобто відшкодування досить невелике на фоні встановлених площ незаконних рубок 23-й рік став роком реорганізації наших лісозахисних підприємств двох інститутів через систему координації дві наших наукових інституції об’єдналися ми провели чотири внутрішніх аудити шість перевірок підписали Шість меморандумів із з іншими органами влади із партнерами із міжнародними партнерами це є шведське Лісове агентство Держпроспоживслужба,  ДСНС БЕБ Державна служба статистики і Державна митна служба по нормативно-правовим актам ви бачите результати І що у нас знаходиться в роботі

На порядку денному у нас закон про оцінку впливу на довкілля потребує вкрай рішучих змін це питання е знаходиться уже після погодження з усіма центральними органами виконавчої влади е у Міністерстві охорони довкілля наш проект постанови по правилам рубок у періоді воєнного стану також зауважу що цей проект постанови він регламентує і розписує правило використання так званих рубок переформування що означає в свою чергу перехід на методи наближення до природних лісівництва і в цій в цьому проекті постанови у нас прописана норма згідно якою через 3 роки Після набрання чинності цієї постанови у нас будуть заборонені суцільні рубки головного користування у Карпатському регіоні пройшов аудит рахункової палати в 23му році він пройшов із позитивними висновками Рахункової палата визнає кардинальні зміни у порівнянні із минулим циклом перевірки І власне високо оцінює результати роботи державного агентства лісових ресурсів

Дякую за вашу увагу, готовий відповідати на ваші запитання.

– Є таке запитання на вашому звіті в річному в  кінці там написано що ви плануєте робити на 24-й рік так і один із пунктів там прописано що формування подальшого формування прозорого е ефективного ринку деревини так що Це мається на увазі Дякую відповідаю оскільки ринок будь-чого в даному випадку деревини це живий механізм Він вимагає постійного реагування ті виклики які стають у 24му році це виклики яких не було іще в 23му році Ну згадайте наприклад от початок 23го року у нас по суті найбільшим викликом Це був успішний запуск ДП «Ліси України» так а 24-й рік у нас починається із величезних проблем на кордоні Ну згодьтеся що от реагування на оці от речі воно також повинно стояти На порядку денному далі що мається на увазі по цьому напрямку Ми повинні налагоджувати і напрацьовувати більш чіткі механізми які будуть фіксувати виконання своїх зобов’язань із обох сторін ми можемо констатувати що зобов’язання які фіксуються по договорам у нас стрімко зросли. То якщо ми порівнюємо ті самі роки з якими ми порівнюємо зараз фінансово-економічні показники там у нас відсоток виконання договорів був на рівні 60% Зараз ми говоримо про 88 зрозуміло що зі сторони лісокористувача У нього свої проблеми у покупця потенційного у нього свої проблеми і задачі наші пошуки оцих спільних компромісів для того щоб напрацювати найкращі можливі моделі вони є власне закладені на 24-й рік я прекрасно знаю про те що з вашої сторони неодноразово звучать зауваження про те що ми є дещо е повільнішими ніж вам би хотілося у частині реагування на кон’юнктуру ринку ну власне оці от механізми теж будуть опрацьовуватися –  механізми складання і формування лотів механізми використовування різних форм торгів ну власне оці от речі цим речами буде присвячений 24й рік Дякую за питання

– Добрий день. Галина Тибінь Укрінформ. Скажіть будь ласка ви говорили про цифровізацію а саме електронні квитки та електронні сертифікати Отож чи можна вже зараз оцінити саме економічний ефект від їхнього запровадження дякую

– Дякую за питання лісорубний квиток і сертифікат про походження у цифровому форматі вони є частинками так званого цифрового ланцюга прослідкованості він іще не дороблений до кінця тому що в нас є кілька таких важливих компонентів які ми будемо починати робити в 24му році але абсолютно чітко ми можемо сказати що ефект абсолютно присутній ну ефект скоріше всього ви маєте на увазі у своєму питанні у грошовому ви і вираженні як його можна порахувати Я би з вашого дозволу трошки змінив акцент цього питання Я сказав би які уже позитивні наслідки для галузі по цьому Тобто я не готовий сказати що конкретна кількість мільйонів саме зекономлена але я вас точно запевняю що менше лісів менше незаконного попиту на деревину Ми уже відчуваємо абсолютно конкретний приклад коли лісо користувач експортер взаємодіють о один з одним мова йде про те що система яку ми побудували на стороні лісокористувача вона передбачає що всі експортери вони виконують норми закону Так але при цьому попередня система сертифікації про походження лісоматеріалів вона передбачала власне таку комбінацію що можна було купити на торгах офіційно можна було купити поза торгами десь незаконно і подати єдині документи на експорт і в територіальних органів державного агентства лісових ресурсів не було повноваження для того щоб перевірити чи дійсно відповідають ці документи заявленому факту ну власне можемо тільки уявити який відсоток нелегальної деревини він подавався по цим документам Ну і відповідаючи знову ж таки на ваше питання ви скоріше всього хочете почути чіткі цифри але оскільки ми не мали права перевірки автентичності цих документів які подавали експортери ми і не могли розбити його на складовій тобто я вам точно можу зараз сказати що ми вичистили цей напрямок саме в частині того що система перевіряє законність походження всіх об’ємів які зараз ідуть на експорт розвиваючи цю думку я можу сказати наступне і передбачити ваше питання А чи ми тепер вважаємо що експорт абсолютно прозорий і там нічого не потрібно робити відповідаю Ні він недостатньо прозорий тому що у нас є така річ яка називається коди УКТЗТ коди зовнішньоекономічної діяльності так от із норм законодавства Які закладалися ще в 90-ті роки у нас є таке правило згідно якого певні коди УКТЗД тобто продукція яка зроблена по цим кодам вона не вимагає сертифікації взагалі розумієте про що ми говоримо Ми зараз можемо зробити ще 25 електронних сертифікатів але поки у нас буде норма закону яка дозволяє виїзд продукції яка не вимагає взагалі сертифікації про що ми будемо говорити Тобто ми з однієї сторони і повинні будувати ці цифрові інструменти які уже побудовані які уже впроваджені з іншої сторони ми повинні працювати над зміною законодавства зміни до цього закону про який я зазначаю Вони уже подані технічні комітети працюють над прорахуванням норм виходу із цієї деревини тобто по цьому напрямку ми теж будемо е-е робити ринок більш чітким більш прогнозованим більш прозорим і закривати просто попит на нелегальну деревину тобто Зрозумійте корінь усієї проблеми в тому що існує попит на нелегальну деревину тобто передбачається що є хтось якийсь суб’єкт який готовий цю деревину споживати якщо ми будуємо наші інструмент таким чином що ми прибираємо сам попит То ми і вирішуємо питання І це стосується нерозподілених лісів яких у нас 700 000 га по країні це у нас стосується того що наші суб’єкти які займаються власне уже деревообробкою які купують об’єми офіційні законні на торгах Ми не розуміємо як ці об’єми потім рухаються ринків от питання це справедливо чи ні лісокористувачі вони показують зараз повністю все електронний облік деревини товаротранспортні наклади фотофіксація лісорубні квитки але що відбувається в момент тоді коли проходять торги офіційні новий власник деревини він проводить законну діяльність Але ми не можемо зв’язати 2+2 Ми не можемо зрозуміти чи вся деревина яка була перероблена вона була законного походження і чи вся вона поїхала на експорт законного походження ну власне оці от інструменти синергія їхня вона і вирішить це питання дякую будь ласка не збирався не збирався але прийдеться Ну по-перше я не представився асоціація меблі дерепро медведів по поводу сертифікації і розширення переліку поукагазету цій продукції

Ви сказали і вже зробили в Держлісагентстві що ланцюжок і електронний від заготівлі і до торгівлі уже є чиповані електронно все працює Якщо мова вести ну раніше в вас в цьому в законі є пиломатеріали час перелік розширюється слава богу не так глибоко ви його розширили раніше ідеї були і фанера ДСП ДВП туди включалась МДФ зараз продукція шпон і продукція деревобробки Ігор Вікторович це не справа Держлісагентства заниматься дервообробной промисловостю України поясню чому есть норми різні виходи одно підприємство у якого більш прогресивна технологія у нього вихоід Више більше бо я сам технолог у іншого хто там має якусь одну лісопільну раму і робить пиломатеріал у нього вихід менше я купив куб пиловника із Куба я зробив п 05 кіломатеріалів я повинен їхати доказувати вашому підрозділу що це а більше того якщо вже кльопка пішла бочки тара шпон і так далі  Ну це глубока ро дежавни Дякую я тут можна даже не пояснювать про Ніні

Я прокоментую дякую за ваш за ваш коментар стосовно перша частина складалася з того що ми розширюємо його не так радикально як збиралися поясню тут абсолютно питання у пропускній здатності технічних комітетів опрацьовувати той чи інший код у ктзт Ми не можемо зараз розширить повністю по всьому спектру тому що ми просто розуміємо що не буде можливості опрацювати такий масив інформації тобто Ідемо поступово що стосується тепер виходів продукції я з вами Абсолютно згоден виходи можуть бути абсолютно різними і тут мова іде не про те що ми зараз хочемо зажать гайки і порахувати по якимось самим-самим ефективним нормам чи навпаки по самим нижчим для того щоб зробити неможливим тому чи іншому виробнику послатися на його законний об’єм питання не в цьому Питання в тому що навіть зараз ну вже менше але з початком запуску електронного сертифікату про походження велика кількість експортерів вони просто подавали вихід один до одного то вони показують от у мене було 10 кубів круглого лісу от у мене там 10 кубів зараз дошки от в цьому проблема навіть не в тому що різниця і ефективність якогось станка відрізняється а в тому що проблема була на тому що один до одного подавалося і я хочу вас запевнити що ніхто і за плеча рубати не буде ми будемо говорити про якісь норми допуску обов’язкові і в цих нормах допусків і буде відбуватися сертифікація а в ідеалі як ця е система повинна працювати в ідеалі у нас повинні бути норми виходи залежно від тієї технології і від тієї техніки і станків якими ви працюєте оце ідеальний світ поки що ми говоримо про те що ми йдемо від більшого до меншого це ідеальне майбутнє коли ми чітко від градації конкретного технологічного процесу можемо вас сертифікувати зараз ми говоримо Принаймні про те щоб закрити оцю от чорну діру через яку можливий нелегальний експорт деревини у вигляді цих нових кодів УКТЗТ Да ми робимо це поступово по мірі здатності технічних комітетів Ну і задача мінімуму прибрати принаймні практику посилання норм виходу один до одного Дякую але хто буде затверджувати ці норми виходу Це ж треба тоді щовати треба щоб його хтось за хтось затвердив затверджував кабінет міністрів це не буде робити сечас уже ринкова економіка якщо розробить інститут НУБіП або Львівський Лісотех це норми орієнтовани будуть Але ж вони не будуть

Дякую за ваше питання Ну я би пропонував Так ми відкриті до обговорень Якщо у вас є ідеї в цьому напрямку для того щоб це зробити більш ефективно і правильно я вас закликаю до нормального робочого діалогу дякую

Дякую вам чи є ще запитання якщо запитань немає

Дякую за вашу увагу і хорошого всім дня

До побачення