Пишаюся нашою командою – Юрій БОЛОХОВЕЦЬ

Розмову вела
Валентина МАКСИМЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Лісова галузь у воєнних умовах

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець розповів читачам нашого журналу про те, як лісова галузь працює у новій економічній реальності, які виклики стоять перед лісівниками, як відновлюються після окупації лісгоспи, якої допомоги потребує лісовий сектор і як допомагають лісівники державі у цей складний час.

– Пане Юрію, в Україні продовжено воєнний стан ще на три місяці. Як у таких умовах працюють підприємства лісової галузі?

– Так, війна у країні триває. Але наші підприємства вже адаптувалися до умов воєнного часу і виконують всі покладені на них функції.

Найбільшої шкоди економіці лісового господарства завдано пошкодженням та знищенням основних засобів, знищенням і мінуванням лісової інфраструктури й лісового фонду, розірванням ланцюгів поставок та значним подорожчанням та дефіцитом паливно-мастильних матеріалів зараз та енергоносіїв у майбутньому. Крім того, майже 5,5 тисячі наших працівників боронять Україну від ворога.

– Яка зараз ситуація з лісовими пожежами в Україні, зокрема, на тимчасово окупованих територіях?

– На жаль, ситуація з пожежами досить складна. Площа пожеж, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшилася у 99 разів. Вогнем уже пройдено 6460,4 тис. га. Середня площа однієї пожежі збільшилася у 31 раз.

Надскладна ситуація на Херсонщині. За нашими даними, вогнем пройдено 4484,6 тис. га. На Донеччині та Луганщині через безперервні бойові дії по 2–3 колу горять згарища 2020 року.

– Всі чули про звитягу херсонських лісівників, які, всупереч блокаді окупантів, виконують свою роботу й гасять пожежі, що внаслідок бойових дій швидко поширюються регіоном. Чи має керівництво галузі зв’язок із лісівниками на тимчасово окупованих територіях? Що там відбувається і які настрої панують?

– Маємо зв’язок з усіма працівниками галузі. Підприємства, які перебувають в окупації, по можливості виконують свої професійні завдання з охорони та захисту підпорядкованих їм лісових масивів. Ми пишаємося та всіляко допомагаємо лісівникам Херсонщини, які в цих нереально важких умовах успішно гасять лісові пожежі. Більше розповісти про людей, які працюють на окупованих територіях, не маю права. Це може загрожувати їхній безпеці.

– Як сьогодні відновлюються найбільш постраждалі державні лісові господарства на звільнених від окупантів територіях? Яку участь у цьому бере лісова галузь? Можливо, створені спеціальні фонди чи програми допомоги за рахунок державного фінансування?

– Зараз ми цим займаємося власними силами. Спеціальні фонди чи програми допомоги за рахунок державного фінансування запрацюють лише через певний період після скасування воєнного стану. Але ми також комплексно співпрацюємо з іноземними партнерами щодо можливості отримання допомоги. Відмічу ініціативу польських, чеських та німецьких колег-лісівників, які створюють фонди для відновлення лісового господарства.

Крім відбудови власних лісогосподарських підприємств, на наші плечі впаде тягар відновлення зруйнованого війною народного господарства, інфраструктури та житла. Для прикладу, відновлення мостів у Київській області проходить за активної участі лісгоспів Київщини. Моїм принциповим рішенням було надання допомоги лісівникам, які втратили житло через бойові дії. Вкотре наголошую, кадри – це найцінніше, що у нас є. Треба допомагати один одному.

– Лісівники останніми роками домагалися законодавчих змін щодо зменшення податкових навантажень та заборон, які не давали розвиватись галузі. Що нині Урядом, профільним міністерством і Держлісагентством реалізовано та заплановано зробити для підтримки економіки в умовах війни, можливо, приймаючи навіть непопулярні рішення?

– Ще у лютому мною поставлено завдання максимально спростити дозвільну систему Держлісагентства й скоротити подання звітів до мінімуму, за виключенням тих, без яких неможливо налагодити ефективну систему роботи агентства у воєнний час. Крім цього, ми вже двічі зверталися з ініціативами законодавчих змін до Міндовкілля, в яких пропонуються зміни у більше, ніж 30 нормативно-правових актів для спрощення роботи наших підприємств у воєнний час. Є надія, що так само як і в Закон про «Сезон тиші» будуть внесені зміни до Закону про ОВД. Це значно спростить та пришвидшить нашу діяльність.

– Чи можна вже зараз говорити про результати реформи лісової галузі, яка розпочалась у минулому році з об’єднання лісгоспів?

– Про те, що реформування відбулося позитивно, свідчать фінан­сово-економічні показники га­лузі за 2021 рік. Минулий рік, завдяки вчасно і професійно проведеним реформам, був надзвичайно успішним. Мета реформи – удосконалення організації й управління виробничо-господарською діяльністю та поліпшення фінансового стану підприємств – досягнута. Нам вдалося отримати фінансово-стійкі та успішні підприємства в цілому по Україні.

При теперішніх цінах на паливно-мастильні матеріали і енергетичні ресурси оптимізація постійних витрат буде проведена на всіх державних підприємствах. А ми це зробили в минулому році. Негативних моментів немає. Хто хотів працювати в галузі, той і працює. Той, хто звик «наживатися» на лісі, працювати не буде. Останнім, звичайно, процес реформування був не до вподоби. Але ми маємо ламати старі схеми, напрацьовані роками.

– У 90-х роках власна переробка лісгоспів дозволила залишитися на плаву і вижити в економічну кризу. Але багато флагманів (Тетерів, Славута) з того часу повністю позбавилися власної переробки. При цьому вони і зараз залишаються передовими підприємствами. Яка Ваша точка зору щодо власної переробки у лісгоспах?

– Наша точка зору стосовно власної переробки абсолютно зрозуміла – переробка має бути ефективною, при чому показник ефективності має бути розрахований за умови ринкової ціни на сировину. Переробляти маємо ту сировину, яка не користується значним попитом на ринку. Лісгоспи не здійснюють придбання лісоматеріалів для власної переробки в межах одного підприємства. Передача деревини власної заготівлі в подальшу переробку в межах лісогосподарського підприємства за вільними (ринковими) цінами суперечить чинним нормативно-правовим актам, оскільки може призвести до невмотивованого збільшення собівартості продукції переробки і, як наслідок – заниження бази оподаткування при визначенні податку на прибуток.

– Ще на початку війни країн-агресорів – РФ і РБ – відключили від FSC та PFCE сертифікації, що значно зменшило обсяги їхньої деревини на ринку Євросоюзу, США і навіть Китаю. Деякі експерти скептично ставляться до того, що Україна зможе зайняти нішу, яка звільнилася від підсанкційних країн. Чи є, насправді, у нашої країни для цього відповідні ресурси й можливості?

– Як відомо з відкритих джерел, ліси РФ займають площу понад 810 млн га і становлять майже п’яту частину від усіх світових лісів, експлуатаційні ліси займають площу майже 600 млн га. Обсяг експорту лісопродукції з РФ у 2021 році становив близько 17,5 млрд дол. США. Через уже запроваджені санкції Європейського Союзу Росія втратила можливості постачання лісопродукції на більшість міжнародних ринків, втрати від санкцій можуть становити до 6 млрд дол. США на рік.

Обсяг російських лісоматеріалів, який надходив тільки на ринки Європейського Союзу, оцінюється майже у 10 млн куб. м на рік. Обсяг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у нашій країні в 2021 році не перевищував 17,7 млн куб. метрів.

Тому, з огляду лише на ці цифри, можна погодитись із скептичними оцінками експертного середовища щодо потенційних можливостей заміщення на європейських ринках російських лісоматеріалів українськими.

Очікується, що заборона на торгівлю з РФ стимулюватиме додатковий попит на лісо- та пиломатеріали з боку країн ЄС та інших зовнішніх ринків.

Про скасування заборони на експорт лісоматеріалів необроблених нині не йдеться, оскільки на порядку денному стоять зовсім інші першочергові завдання, серед яких: забезпечення потреб Збройних Сил України, зростаючих потреб економіки України (виробництва), а також потреб громадян України.

Про подальші перспективи експорту лісоматеріалів говорити зарано, нашу країну чекає тривалий відбудовний період, де забезпечення лісо- та пиломатеріалами залишатиметься завжди актуальним питанням.

– Чому формування прозорого ринку деревини можливе лише за допомогою виключно аукціонів, тоді як інші види сировини в Україні успішно реалізуються за традиційними ринковими правилами, в тому числі, за прямими договорами? Чим вони небезпечні, адже за ними працюють і в країнах ЄС, наприклад, Словаччині?

– Нині мова йде не про небезпечність «прямих договорів», мова про виконання вимог законодавства. Положення Законів України «Про товарні біржі», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про публічні закупівлі», «Про оборонні закупівлі», які, зокрема, регулюють порядок продажу лісоматеріалів в Україні, говорять про забезпечення конкуренції на організованих товарних ринках. Досвід розвинених країн говорить, що товарні біржі є основним інструментом формування ринкової ціни на товарних ринках. Якщо ціна на лісоматеріали формується в результаті відкритої, здорової конкуренції, то постає зовсім інше питання: а яка в такому випадку різниця в укладених договорах, «прямих», чи за результатом аукціонних торгів?

– Нині зі зрозумілих причин цифровізація послуг і виробничих процесів, особливо державних, є дуже актуальною. Що Держлісагентством уже реалізовано під час війни?

– До війни ми активно займалися дешифруванням космічних знімків для встановлення площі лісових насаджень. Встигли вивчити ліси Житомирської, Рівненської, Чернігівської, Волинської та Сумської областей.

Створена урядова група, яка веде співпрацю на рівні центральних органів виконавчої влади України і США. Одним із напрямків допомоги, яку ми очікуємо від партнерів, – надання сучасних знімків 2022 року супутників NASA. Це буде ціла серія знімків від початку бойових дій до сьогодні. Це дозволить нам відслідкувати, яка ситуація нині з лісами.

Із перших днів війни ми забезпечили безперебійний доступ до інтернету у фронтових областях шляхом розгортання станцій Starlink, які отримали через Мінцифру від Ілона Маска. Це дозволило нашим працівникам залишатися на зв’язку і оперативно обмінюватися інформацією.

Команда ВО «Укрдержліспроєкт» біля знищеного російськими окупантами офісу

Наша команда удосконалила функціонал електронного лісорубного квитка. Зараз тестуємо цю послугу з працівниками галузі та готуємося до повноцінного запуску на території всієї країни.

Ми повністю відновили комплекс цифрових систем на рівні міністерства (ЕкоСистема) та інших зовнішніх сервісів (Дія, ЄДР) після масштабної хакерської атаки РФ у січні 2022 р. Також суттєво розширили функціонал електронної послуги Сертифіката про походження лісоматеріалів.

Крім того, створили технічну мережу для захищеної передачі чутливих персональних даних про мисливців України. Встановили необхідне мережеве обладнання і модернізували програмне забезпечення «Мисливець» для складання іспитів.

Спільно з Міндовкілля розробили програмний комплекс «ЕкоЗагроза» https://ecozagroza.gov.ua – платформу для збору даних про екологічні збитки і катастрофи в Україні на час війни та для повоєнної відбудови.

– Щодо програми Президента України «Зелена країна». Підбиваючи підсумки цьогорічної весняної посадкової кампанії, наскільки вона йде за планом?

– Враховуючи війну, яку розпочала РФ проти України, Держлісагентство прийняло рішення проводити лісокультурну кампанію 2022 року, виходячи з фінансово-економічних можливостей державних лісогосподарських підприємств та з врахуванням безпекового чинника для працівників, які будуть виконувати ці роботи. Підприємства приймали рішення щодо планових показників. За цю весну наші лісівники посадили більше 116 мільйонів деревних рослин у рамках програми Президента «Зелена країна». Посадка відбувалася навіть в областях, звільнених від окупантів. Наприклад, на Сумщині, Київщині, Житомирщині, Чернігівщині і так далі. Пишаюся нашою командою. Це люди, які повністю віддаються роботі.

– Під час боїв за Ірпінь було повністю знищено будівлю ВО «Укрдержліспроєкт», більшість його працівників стали тимчасовими переселенцями. Чи планується за нинішніх умов відновлення його роботи, адже без нього неможливе існування лісової галузі?

– Так, під час боїв за Ірпінь було знищено будівлю, в якій розташовувалися адміністрація виробничого об’єднання «Укрдержліспроєкт», Комплексна лісовпорядна експедиція та інші служби, які забезпечували роботу ВО «Укрдержліспроєкт». Інші будівлі, які належать ВО «Укрдержліспроєкт», також постраждали. Звичайно, будівлі і обладнання, яке було в цих будівлях, є дуже важливими складовими роботи ВО «Укрдержліспроєкт». Але найголовніше це люди, які, на щастя, залишилися живими і навіть в умовах евакуації, перебуваючи в різних регіонах України, змогли дистанційно розпочати роботи з підготовки до польових лісовпорядних робіт, які в цьому році планується провести на території Волинської області. ВО «Укрдержліспроєкт» не планує припиняти роботу і ми докладаємо всіх зусиль для забезпечення стабільної роботи галузі.

https://ekoinform.com.ua/?p=15711

 299 total views,  1 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.