Реформа лісової галузі: чи постраждають бюджети громад?

Четверг, 18 Марта 2021 12:20

Державне агентство лісових ресурсів України, яке очолює наш земляк Юрій Болоховець, розпочало реформу лісової галузі, початком якої є укрупнення лісгоспів та переатестація їх працівників.

У своїх аргументах Держагентство апелює як до європейського, так і до білоруського досвіду, де середній розмір лісогосподарського підприємства складає від 60 до 150 тисяч гектарів (у нас – 10-15 тисяч гектарів). У Держлісагентстві переконані, що це вплине на ефективність господарств, дасть лісництвам більше можливостей у фінансовому та технічному забезпеченні. В Уряді ж обіцяють: як тільки модель запрацює, Кабмін схвалить необхідні рішення, направлені на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств, зокрема щодо зміни оподаткування. Натомість деякі громади Чернігівщини, особливо «лісові», вбачають у планах ліквідації лісгоспів і власну загибель. Першими забили на сполох у Семенівській територіальній громаді – бояться, що з ліквідацією лісгоспу громада втратить понад 11 мільйонів гривень, а це – 15 відсотків від власних надходжень. Чи справді варто громадам боятись лісової реформи?


Укрупнення як вихід

У Державному агентстві лісових ресурсів вважають, що ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектарів, є недостатньо високою. Наводять приклад Німеччини, де вважають ефективним те господарство, яке заготовляє в рік не менше 1 мільйона метрів кубічних деревини. Середній розмір державного лісогосподарського підприємства в Республіці Білорусь – 60-100 тисяч гектарів, а деякі налічують і по 150 тисяч гектарів. У поляків – інша модель лісового господарства, але центральні контори теж укрупнені. Тож і в Україні запланували йти подібним шляхом, обґрунтувавши реформу збільшенням можливостей лісництв. Натомість запланували об’єднати лісгоспи та провести переатестацію працівників.

«Для того, щоб більше коштів залишалося в галузі, необхідно вирішити два питання. Перше – зниження собівартості продукції, друге – зміна системи оподаткування, – пояснює голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець. – Будемо відверті, за сьогоднішньою формулою, коли доводиться віддавати 80% дивідендів, керівники не зацікавлені показувати, що підприємства працюють прибутково. Також є рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю – це великі суми, ще й складні в адмініструванні, які потрібно замінити на один справедливий у нарахуванні, залежний від цінової політики податок».

Завдання продумати логістику Київ спустив на місця. Тож над тим, які підприємства треба укрупнити, а які – ліквідувати, нині думають у Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Семенівка не згодна з другорядною роллю


Головна контора Семенівського лісгоспу

Державне підприємство «Семенівське лісове господарство» – одне з тих, що підлягають ліквідації. Його планують приєднати до Новгород-Сіверського лісгоспу. У Семенівській громаді такі плани вважають небезпечними. Кажуть, що в результаті реформи громада втратить 15% власних надходжень. Навіть часткова втрата цих доходів буде катастрофою для міського бюджету, який і так є дефіцитним.



«Мета реформи, я так розумію, полягає в оптимізації структури і більш ефективній роботі цих підприємств, – коментує плани Держлісагенства Семенівський міський голова Сергій Деденко. – Але, якщо взяти, до прикладу, північ Чернігівщини, то пропонується один із найкращих лісгоспів Чернігівщини – Семенівський, лідера галузі області – приєднати до Новгород-Сіверського лісового господарства, яке займає одинадцяту позицію серед лісгоспів Чернігівщини. Мова йде і про середню зарплату, і про дохідну частину – там багато показників. Говориться про те, що це районний центр, і лісгосп має бути тільки в районному центрі. Ми з цим категорично не згодні, це як мінімум несправедливо, – обурюється голова громади. – Щойно завершилась реформа децентралізації, де центральною ланкою мала бути громада, а сьогодні її вже ніхто не хоче бачити, а хочуть бачити виключно районні центри. Ми вважаємо це кардинально неправильним рішенням. Семенівська громада прийняла декілька звернень до керівництва області та держави з проханням переглянути це рішення і залишити потужне підприємство в Семенівці. Це підприємство дає роботу близько трьом сотням працівників. Ця оптимізація – це смерть Семенівській громаді. Ми – північ Чернігівщини, прикордоння, форпост, який межує з агресивною Росією. Як на мене, все робиться для того, щоб там взагалі не жили люди».
За словами Сергія Деденка, він мав зустріч із керівництвом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

«У міністерстві не проти Семенівського лісгоспу, але вони наполягають на тому, що Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства повинне самостійно намалювати схему та конфігурацію лісгоспів в області, – продовжує міський голова. – А в Чернігові натомість стверджують, що все вирішує Київ. Мовляв, вони подавали документи, але їх повернули, бо Семенівка не є райцентром».

Відповідну проблему Сергій Деденко озвучував на зустрічі з головою Чернігівської облради Оленою Дмитренко, яка обіцяла допомогти, а також доводив до відома керівництва Чернігівської облдержадміністрації.

«Вони зустрічались з керівником обласного управління лісових ресурсів, – каже очільник Семенівської територіальної громади. – Проблематику всі знають, а яким буде результат – невідомо».

Податки залишаться в громадах

Все буде добре! Як пояснив нашому виданню голова Державного агентства лісових ресурсів Юрій Болоховець, проблема реформування лісгоспів сьогодні заполітизована, насправді ж для громад вона не нестиме жодного економічного послаблення.

«Всі фінанси та відрахування залишатимуть на місцях. Навіть ПДФО – будь-який кваліфікований бухгалтер розкаже, що його неважко розщепити за місцем роботи людини. Єдине, що втратиться, – це саме приміщення як центр, – говорить Юрій Болоховець. – Що стосується людей – всі фахівці залишаться при роботі. Сьогодні треба шукати ресурси, щоб люди отримали достойну заробітну плату. Ще раз наголошую – всі податки залишаються: податок на землю залишається там, де і був, рентна плата – найбільший податок, який сплачують лісівники – теж залишається, ПДФО, як я наголошував – можна розщепити за місцем роботи людини».

Разом із тим керівник Держлісагентства закликав громади Чернігівщини до більш тісної співпраці з лісівниками.

«Я саме повертаюсь із Донеччини. Так от, там із місцевого бюджету виділили 37 мільйонів гривень для нового сучасного насіннєвого центру європейського зразка, зараз їду на Херсон – там із місцевого бюджету виділяють 11 мільйонів на камери відеоспостереження та нагляд, – говорить Юрій Болоховець. – Реально тут я бачу співпрацю, у нас громади рахують мільйони від лісгоспів, а не виділяють ні копійки на якийсь спільний проект».

Лісову реформу Юрій Болоховець називає порятунком для галузі. Каже, що питання об’єднання лісгоспів поставив на розсуд обласних управлінь.

«Ці рішення вони повинні обґрунтувати не політичною доцільністю, а ресурсами, економікою, географією. Ми повинні реформуватись на лісівничий погляд, – пояснює керівник лісової галузі. – Що це дасть? По-перше, зниження адміністративних витрат, які впливають на собівартість продукції. По-друге, оскільки ми робимо крок із свого боку, є реальна надія на те, що нам також зроблять крок назустріч у перегляді оподаткування. В комплексі це дасть інші фінансові можливості для лісгоспів і посилення можливостей. Ми забули про те, що основним завданням лісгоспу є менеджмент, а роботу повинні виконувати в лісництвах. Ми їх не чіпаємо, а навпаки шукаємо можливості для посилення як фінансово, так і технічно. Громадам абсолютно немає за що турбуватись».

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №11 (829) від 18 березня 2021

https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/126565-reforma-lisovoyi-galuzi-chi-postrazhdayut-byudzheti-gromad.html