Рекорди, плани і робота над законами

Розширене засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України.

Прикметно, що одним із питань порядку денного стало перезавантаження складу колегії. Як пояснив Голова Держліс­агентства Юрій Болоховець, такі зміни підуть на користь та знімуть певні застороги до роботи колегії з боку суспільства й деяких народних депутатів, котрі мають бажання стати її представниками. Тож із наступного року колегія працюватиме у новому складі. Детальніше про склад нової колегії буде відомо вже на початку наступного року.

Подяки за рекорди

Понад 60 млн нових дерев – це підсумки осінньої громадської акції «Створюємо ліси разом» (вона стала частиною програми Президента «Зелена країна»). Завідувач Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Любов Полякова нагадала, що акція тривала з 1 жовтня до 30 листопада, і галузь працювала достойно. Також під час цієї громадської акції Держлісагентство налагодило співпрацю з іншими постійними лісокористувачами, які посадили понад 6,6 млн дерев. А особливістю осінньої акції, за словами Любові Полякової, стала співпраця зі спонсорами.

Так, «Благодійний фонд «Озеленення України» влаштував 31 жовтня в Україні та за її межами чи не наймасштабнішу посадку дерев. Було посаджено 3,7 млн дерев, до чого долучилося 1,3 млн осіб. Корпорація «АТБ» закупила 180 тис. сіянців та профінансувала створення лісових насаджень. Компанія Davines провела акцію для збору коштів на лісовідновлення лісів Херсонщини (зібрано 233,9 тис. грн). Проєкт «Мама, посади дерево» зібрав 56 тис. грн на лісовідновлення лісів на Херсонщині.

Представники меценатів отримали від Держлісагентства подяки за активну участь та спільну роботу з агентством. У свою чергу, «Благодійний фонд «Озеленення України» відзначив усі обласні управління новорічними подарунками і привітав Голову агентства із днем народження (18 грудня), вручивши райське дерево та торт.

На цьому нагородження не завершились. Юрій Болоховець вручив подяки колективам державних лісогосподарських підприємств, які посадили восени найбільше дерев. За його словами, встановлену планку перевиконали всі, але дехто проявив себе надзвичайно відповідально. Серед них – колективи Житомирського, Волинського, Київського, Запорізького та Луганського ОУЛМГ. До речі, останні два регіони вважаються найменш ресурсними, але цієї осені посадили рекордну кількість дерев – по понад 4 млн сіянців.

Оперативніше наповнювати систему ЕОД

Після такої вітальної ноти колегія розглянула «приземлене» питання, від якого залежатиме успішність галузі. Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Смаль зауважив, що невдовзі лісорубний квиток стане електронним. Але для того, аби система електронного обліку деревини, частиною якої і є е-квиток, працювала на повну потужність, зараз бракує підтримки від управлінь та державних підприємств.

Нині до системи ЕОД підключено 546 користувачів. Нещодавно була прийнята інструкція з ЕОД, яка зобов’язує всіх постійних лісокористувачів працювати з нею. Однак усім наявним функціоналом системи користується всього 4% державних підприємств.

– Це означає, що певний функціонал і певні можливості системи лишаються невикористаними, а та інформація, яка уже б нам знадобилася та допомогла отримати сертифікати про походження лісоматеріалів – поки що недоступна, – пояснював Віктор Смаль. – Тільки наповнена система з повноцінно зібраними даними зможе зробити те, що буде називатися ланцюгом прослідкованості по даному виду документа-підстави – лісорубного квитка. Як бонус за проведену роботу, зокрема, максимальне заповнення даними системи ЕОД, ми можемо мати надзвичайно простий та легкий спосіб отримання сертифіката про походження, який буде посилатися на конкретний лісорубний квиток, на обсяги деревини із повним розкладенням їхніх характеристик, які будуть повністю у цифровому форматі.

Віктор Смаль закликав державні підприємства оперативніше наповнювати систему ЕОД. А також зазначив, що у системі існує чотири типи документів, які чомусь не заповнюються належним чином (документи вивезення та переміщення лісопродукції, переробки лісопродукції, випуску продукції переробки і відвантаження готової продукції).

Порушення є – треба їх усувати

Не обійшлося і без критики. Завідувач Сектору внутрішнього аудиту Ірина Петрова доповіла присутнім про результати роботи підрозділів внутрішнього аудиту Держлісагентства за 2021 рік. Загалом, за рік було проведено 94 аудити, приміром, у 2020 році їх було значно менше – 60. Аудити планувалися цього року за 144 темами, які охоплюють 67 функцій. Серед функцій, які досліджували аудитори, – охорона праці, ведення лісового господарства, кадрової роботи, військового обліку, бух­обліку, використання лісосировинних ресурсів. Дослідження проводилися у 86 підприємствах та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. І в 77 з них були виявлені порушення.

Так, зафіксовано 900 випадків нефінансових порушень, зокрема, порушення ведення бухобліку, недостовірність фінансової звітності, недотримання вимог законодавства тощо. Фінансових порушень було виявлено на загальну суму 20,4 млн грн. Ішлося про недотримання фінансових ресурсів (на загальну суму 3833 тис. грн), незаконні витрати (5670 тис. грн), недостачі ресурсів (314 тис. грн) та інші фінансові порушення (5712 тис. грн). Як наголосила Ірина Петрова, виявлені порушення свідчать про недостатній контроль за цим з боку керівників управлінь.

Виправлено фінансових порушень на загальну суму понад 7 млн грн. А перевірені аудиторами підприємства отримали понад 800 рекомендацій для усунення недоліків роботи. До речі, найбільше порушень зафіксували у Дніпропетровському, Чернівецькому, Полтавському та Закарпатському ОУЛМГ.

Юрій Болоховець зауважив, що, як правило, аудити закінчуються великими штрафами для лісгоспів. Тому у Держлісагентстві звертають увагу, що винних осіб треба притягати до відповідальності.

Низку порушень було знайдено на підприємствах у веденні військового обліку та бронюванні військовозобов’язаних. Станом на 1 грудня цього року, на військовому обліку в Держлісагентстві перебувало 56% працівників галузі. Проте у деяких регіонах взагалі немає даних про бронювання військовозобов’язаних. У свою чергу, військовозобов’язані відмовляються передавати військово-облікові документи відповідальним на підприємстві особам за ведення військового обліку.

– Є управління, де не заброньовано жодного військовозобов’язаного, але понад 30% осіб на підприємствах такому бронюванню підлягають, – зазначав завідувач Сектору мобілізаційної роботи Ігор Перетятко. – На 62 підприємствах галузі бронювання не проводилося, на 46 підприємствах відсоток заброньованих становить менше, ніж 10%. Керівник підприємства повинен розуміти, що несе відповідальність за виконання мобілізаційних завдань. Якщо на підприємстві не заброньовано жодного працівника, а завтра оголосять мобілізацію, як і коли він це буде робити? І ким ми будемо заміняти людей у разі мобілізації, хто буде виконувати основну роботу?

Плани нормативні та освітні

Вперше на засіданні колегії розглядалося питання про стан підготовки нормативних актів. За словами начальника юридичного відділу Віталія Дудки, цього року було підготовлено 41 проєкт нормативно-правових актів. Зокрема було прийнято три проєкти законів, що стосувалися лісових репродуктивних ресурсів, приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу, а також про внесення змін до Податкового кодексу щодо скасування подвійного оподаткування лісових земель.

Саме цього року були розроблені та затверджені постанови Кабінету Міністрів про інвентаризацію лісів, про внесення змін до Санітарних правил у лісах, про затвердження порядку організації охорони і захисту лісів, про порядок видачі електронних лісорубних квитків. На етапі погодження перебуває проєкт постанови про схвалення державної програми підвищення пожежної безпеки у лісах. Загалом, у 2021 році планувалося розробити понад 20 наказів Міндовкілля, однак затверджено було лише сім. Тому все, що не було прийнято у 2021 році, перенесено у плани на 2022 рік.

– Проведена колосальна робота щодо перегляду нормативних актів, бо більшість із них досить застаріла, і вже давно на черзі прийняття нових актів. Це рутинна робота, якою займаються наші спеціалісти, – додав Голова Держлісагентства. – Але це робота, без якої ми не зможемо змінюватися на краще, поліпшувати свої показники. Бо чимало проблем у галузі пов’язано саме з недосконалістю нормативно-правових актів.

Інна ЛИХОВИД,
фото Віктора Поденка,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=14546