«Рішення будемо приймати разом»

Держава ініціює створення лісової національної компанії.

Відбулося розширене засідання Колегії Державного агентства лісових ресурсів – перше у цьому році і досить знакове. Голова Держліс­агентства Юрій Болоховець розповів присутнім про пріоритетні напрямки роботи на 2022 рік, а також поділився новинами із грудневого засідання Ради національної безпеки та оборони, котрі фактично й розставляють ці пріоритети. На зустрічі РНБО розглядалися питання функціонування лісової галузі, зокрема, створення фонду розвитку та підтримки лісового господарства, перегляд законодавчої бази, зокрема, закону «Про оцінку впливу на довкілля (ОВД)», а також створення єдиного суб’єкта господарювання. Тобто держава ініціює створення єдиної лісової компанії.

«Сьогодні – лише обговорюємо цю ідею»

– У багатьох країнах веденням лісового господарства займаються національні компанії. Мова йде про створення господарюючого суб’єкта – попередньо це національна компанія, яка на 100% належить державі, яка буде об’єднувати ліси всіх форм господарювання. Важливо розуміти, що цей крок не призведе до приватизації лісів. Крім того, сьогодні ведуться переговори щодо приєднання до цієї компанії інших лісокористувачів, – пояснив Юрій Болоховець.

Переваги або ж ризики від появи єдиного суб’єкта господарювання, за словами Голови Держлісагентства, будуть обговорюватися з територіальними управліннями. Зараз же очевидно, що єдина компанія дасть можливість швидко ухвалювати фінансові чи господарські рішення. А також, на думку Юрія Болоховця, зможе вирішити проблему фінансування Півдня та Сходу (завдяки перерозподілу коштів).

– Утримання центрального адмінапарату й обласних управлінь теж неналежне, тож єдиний суб’єкт господарювання дасть можливість залучення швидких ресурсів для технічного переоснащення, що вже завтра дасть результати. Торік ми оновили на понад один млрд грн технічну базу. Результати бачили одразу. За минулий рік кількість виявлених пожеж скоротилася у десятки разів, а площа пожеж скоротилась у понад 70 разів. Тому, піднімаючи рівень заробітних плат, технічно переоснащуючись, розуміємо, що зможемо краще відновлювати і розвивати ліси. Зважаючи на це, найближчим часом ми плануємо напрацювати дорожню карту цього перетворення, вона також буде публічно нами обговорена, затверджена або скорегована. Дорожня карта має бути підкріплена відповідними урядовими рішеннями, ми розраховуємо на рішення РНБО, постанову Кабінету Міністрів та відповідний закон. Бо сьогодні залежимо від десятків законів та сотень нормативно-правових актів. У разі створення національної компанії, буде виписано один закон, у рамках якого буде керуватися ця компанія. Тільки після підготовки законодавчої бази – починаємо рух у створенні нацкомпанії, сьогодні ми лише проводимо обговорення цієї ідеї. Є час, щоб усе обдумати, напрацювати план роботи. Рішення будемо приймати разом, – зазначив Юрій Болоховець.

Безпека в лісі – передусім

Серед інших новацій, про які розповів Голова Держлісагентства, це оновлення складу колегії. Такі зміни анонсувалися ще наприкінці минулого року. На його думку, це допоможе усунути певні перестороги до роботи колегії з боку суспільства та деяких народних депутатів, котрі мають бажання стати її представниками. Кількість членів колегії лишилася незмінною – 15 осіб. Від агентства до колегії увійшли: Голова Держлісагентства, його перший заступник Віталій Пунь, заступник Віктор Смаль, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігор Будзінський та начальник Управління мисливського господарства та полювання Іван Шеремет. Від Міндовкілля – заступник міністра Роман Шахматенко, котрий відвідав перше засідання колегії у своєму новому статусі та зазначив, що міністерство, зі свого боку, буде сприяти покращенню законодавства у лісовій галузі, аби лісівники отримали якісне та прозоре врегулювання. Також поділився новинами, що невдовзі Уряд затвердить постанову про порядок охорони лісів.

В оновленій колегії – двоє народних депутатів: Олег Бондаренко та Ольга Василевська-Смаглюк, керівник Координаційного центру забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України Офісу Президента України Володимир Кладієв. А також четверо начальників обласних управлінь: Анатолій Бондар (Вінницьке ОУЛМГ), Анатолій Дейнека (Львівське), Віктор Сахнюк (Житомирське) та Віктор Чигринець (Сумське). Від громадського сектору до колегії увійшли голова Громадської ради при Держлісагентстві Петро Лакида та голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Крім стратегічних питань, котрі визначатимуть розвиток лісової галузі на найближчий час, під час колегії розглянули низку поточних, виконання яких залежить, здебільшого, від керівників на місцях. Одне з нагальних питань – забезпечити на 100% пожежним наглядом ті лісові масиви, котрі найбільше потерпають від пожеж та є у найбільшій зоні ризику. Як наголосив Юрій Болоховець, безпека в лісі – це безпека всього регіону. І кошти на пожежний нагляд треба шукати не лише у власних резервах, а й залучати кошти з місцевих бюджетів, із обласних екологічних фондів та іноземних грантів. У доповіді з цієї теми Микола Гонтарук, начальник Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства, повідомив, що цього року планується придбати 280 щогл та 301 телевізійну систему спостереження. За попередніми розрахунками, їхня вартість становить 147 млн грн. На початок 2022 року у лісгоспах налічується 542 щогли і пожежно-спостережні вежі, з них 448 оснащені телевізійними системами спостереження. Більшість із них були придбані за власні кошти. Торік було придбано 47 щогл та 109 систем спостереження, і це найбільша кількість за останні сім років.

Лишається у пріоритеті на цей рік виконання ініціативи Президента «Зелена країна». Ігор Будзінський, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства нагадав, що за осінній період посаджено 59 млн шт. садивного матеріалу, заготовлено близько 890 тонн насіння. Цього року планується посадити 280 млн шт. дерев, щоб до 2024 року вийти на закладену президентською програмою цифру 1 млрд дерев. Для цього агентство закликає регіони активізуватися із будівництвом нових сучасних лісонасіннєвих центрів. Нині вони працюють у Львові та Донецьку. Також Ігор Будзінський закликав не зволікати із оформленням документів для передачі земель під лісорозведення, котрі погодились передати органи місцевого самоврядування. Ідеться про 14,9 тис. га.

– Цієї весни треба забезпечити в оптимальні терміни максимальні висіви насіння із максимальним використанням лісових площ та із максимальним дотриманням норм висіву. Наше завдання – не максимально збільшити площі посівів, а збільшити вихід садивного матеріалу, – наголосив він. – Тому треба проаналізувати баланс посівного матеріалу у своїх підприємствах. Залишки можна передати тим підприємствам, у яких такого насіння мало. Це, передусім, південні регіони, де відчувається дефіцит садивного матеріалу. Також варто проаналізувати всі свої фонди, щоб знати, де можемо створювати лісові насадження. Зараз маємо нові розсадницькі комплекси, зокрема, дві лінії з висіву вже працюють у Тернополі та Хмельницькому. Цього року їх розширять, ще вісім ліній планують збудувати нових. До кінця року треба завершити перші етапи будівництва та відкриття таких центрів за прикладом Донецька, де з нуля за вісім місяців такий завод з’явився. Через місяць агентство починає моніторинг будівництва таких центрів. Про це доведеться звітувати щотижня, адже є деякі області, де ще не розпочинали нічого. А це і підготовка документації, й отримання дозволів на будівництво тощо.

Турбота про людей – теж у пріоритеті

Не менш важливим на фоні новин про імовірне вторгнення РФ на територію України видається врегулювання проблеми з мобілізацією працівників у структурі агентства. Завідувач Сектору мобілізаційної роботи Ігор Перетятко нагадав, що у понеділок РНБО розглядала питання щодо забезпечення національної безпеки. Головний посил – панікувати непотрібно, але треба бути готовими до різних ситуацій. У Держлісагентстві підготували проєкт наказу щодо питання підготовки нових мобілізаційних планів.

Звісно, не лише ця загроза має бути в полі зору керівників об’єднаних підприємств. Разом із новими можливостями вони отримали ще більшу відповідальність. Ресурсів побільшало, а отже, варто правильно ними розпоряджатися. Зі свого боку, Юрій Болоховець дав кілька настанов для керівників підприємств. Передусім, треба зберегти те економічне підґрунтя, котре змогла підготувати для себе галузь у минулому році. Голова нагадав, що торік підприємства змогли реалізувати продукції на 23 млрд грн.

– Щоб закріпити цей результат, вся деревина повинна продаватися через ліцензовані біржі. Також треба збільшувати заготівлі. Вітчизняна переробка набрала таких обертів, що попит на неї необмежений. Тому ціна буде зберігатися на очевидному рівні, – додав Голова Держліс­агентства. – Санітарний стан лісів має бути кращим. Ми врегулювали торік питання із законом тиші, що розширює можливості у строках заготівлі. Якщо підприємство вважає, що є потреба у закупівлі лісозаготівельної техніки, це можна робити. Але краще співпрацювати з великими переробниками, які б могли закупити для підприємства таку дороговартісну техніку, а ми б стали для них надійним партнером постачання сировини. Як додаткове джерело надходжень слід розглядати біржову торгівлю пиломатеріалами. Вже відбулися успішно експериментальні торги у Київській області. Тому маємо вийти на 100% торгівлі пиломатеріалами через електронні торги.

За словами Юрія Болоховця, зараз підприємства повинні вкладати кошти, у першу чергу, в охорону лісів та лісовирощування (це і створення садивних центрів, і покращення якості садивного матеріалу, і лісорозведення). Не минати увагою і розвиток технологій. Як мінімум кожен лісгосп повинен мати інтернет, як максимум – брати приклад з інших підприємств, де активно користуються електронним обліком деревини, програмами відеоспостереження тощо.

Крім цього, Юрій Савченко, завідувач Сектору контролю та звернень громадян, розповів присутнім, що за 2021 рік до Держлісагентства надійшло 16 008 документів, серед яких: 47 актів та доручень Президента, 872 акти та доручення Уряду, 1627 доручень Міндовкілля, 124 запити та звернення народних депутатів, 696 звернень громадян та 247 запитів на публічну інформацію. Останні свідчать про зростання інтересу суспільства до нагальних та актуальних проблем лісової галузі.

Важливо, щоб цей інтерес був викликаний не лише надзвичайними ситуаціями, а й позитивними приводами. Тож одне з побажань Юрія Болоховця на цей рік – популяризувати професію лісівника, а на місцях вкладати ресурси у працівників галузі – в їхню освіту, вирішення матеріальних чи соціальних питань. Імідж лісівника має бути однаковим, незалежно від регіону.

Інна Погоріла,
Газета “Природа і суспільство”

Loading