«Рухаємося швидше і рішучіше»

Що засвідчили підсумки фінансової діяльності лісогосподарських підприємств.

Якими видалися останні 9 місяців роботи для лісових господарств у розрізі господарсько-фінансової діяльності – обговорили 18 листопада під час розширеної колегії Держлісагентства, що відбулася за участі керівників територіальних органів, підприємств, установ та організацій безпосереднього підпорядкування. Перш ніж коротко опишемо фінансові досягнення підприємств та недоліки в роботі, зацитуємо короткий вердикт від начальника Управління стратегії та економічного розвитку Держліс­агентства Ігоря Лицура: «Ми сміливо заходимо в зиму». Передусім, маються на увазі дані про чистий дохід лісових підприємств, котрий за 9 місяців становить 15,8 млрд грн, що на 5,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Доходи зросли, але й борги залишись

За словами Ігоря Лицура, найбільший впив на галузь мали два чинники: процес реформування та зростання світових сировинних ринків.

– До бюджетів усіх рівнів сплачено близько 6 млрд грн, це говорить про те, що курс взятий правильно, і ми можемо ефективно працювати, – зазначив Ігор Миколайович, маючи на увазі реорганізацію у галузі.

За 9 місяців підприємствами заготовлено 10,5 млн куб. м деревини. Це на 72,8 тис. куб. м або на 0,7% менше в порівнянні з відповідним періодом 2020 року, з них на рубках головного користування заготовлено 4,7 млн куб. м. Найвищий рівень реалізації був на Одещині, найнижчий – на Житомирщині. Станом на 1 жовтня, на складах підприємств галузі знаходиться 431,3 тис. куб. м лісопродукції (у порівнянні із залишками на початок року це на 624,3 тис. куб. м або на 59,1% менше). Деревообробними підрозділами галузі перероблено близько 1600 тис. куб. м деревини, що на 91 тис. куб. м або на 6% більше від аналогічного періоду минулого року.

Продовжуючи аналіз доходів, Ігор Лицур зазначив, що за 9 місяців 2021 року мисливцям надано 233 835 адміністративних послуг. Сума коштів, зарахованих до місцевих бюджетів за надання адміністративних послуг за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних карток, становить 3,1 млн грн.

Очевидний позитив – значно зменшились обсяги незаконних рубок, у 3,3 рази. За 9 місяців поточного року цей показник склав 13,6 тис. куб. м, що становить 30% від обсягу за аналогічний період 2020 року.

– На мою думку, ці цифри зараз доросли до соціально прийнятних, які є і в європейських країнах, – продовжив Ігор Лицур. – Але треба звернути увагу на використання коштів, спрямованих на лісове господарство. Є низка управлінь, які залучають екологічні фонди обласних бюджетів, а є ті, хто залучає кошти місцевих бюджетів. Ми радимо активізувати цю роботу, адже є багато екологічних проєктів, які можна реалізувати у сфері лісового господарства.

Щодо рентабельності діяльності підприємств галузі, то вона зросла у порівнянні з відповідним періодом минулого року з 0,8% до 3,2%. Найкраща ситуація на Черкащині, Волині та Хмельниччині, гірша ситуація у південних областях. Невеликі суми коштів, як вважають члени колегії, витрачено як капітальні інвестиції. На всі підприємства це 800 млн грн, деякі виконували плани по закупівлях нової техніки всього на 10–15 тисяч гривень. За таких умов неможливо оновлювати лісогосподарську базу.

Найбільш критичним питанням нині, за словами Ігоря Лицура, є кредиторська заборгованість – вона у багато разів перевищує середньомісячний дохід підприємств. Кредиторська заборгованість становить 2,5 млрд грн, це на 17% більше, ніж на 1 січня 2021 року. У структурі кредиторської заборгованості питома вага заборгованості перед бюджетом – 37,9%, за товари, роботи та послуги – 21,6%, з оплати праці – 15,2%, з одержаних авансів – 14,9%, інша кредиторська заборгованість – 10,4%.

Також колегія радила звернути увагу керівникам обласних управлінь на підприємства, котрі працюють збитково. Такі є на Івано-Франківщині, Закарпатті, Луганщині та Херсонщині. Ще один момент, на який варто звернути увагу, це джерела надходження коштів. 79% доходів підприємства отримують від реалізації продукції. «Але треба гроші заробляти й іншим шляхом, не лише продажем деревини. Треба знайти свою найбільшу родзинку, на чому можна заробляти кошти», – радив Ігор Лицур.

Серед позитивних змін йшлося і про зростання середньомісячної заробітної плати штатних працівників підприємств. Нині це 15 тис. грн, що в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року більше на 5,7 тис. грн (або 56%).

Більше комунікації!

Начальник Відділу з персоналу, секретар колегії Алла Святецька доповіла про план роботи агентства на наступний рік. За її словами, планується два виїзні засідання колегії: у квітні стан цифровізації лісової галузі розглянуть на прикладі підприємств Полтавського ОУЛМГ, а в червні ознайомляться з досвідом вирощування сіянців із закритою кореневою системою на підприємствах Хмельницького ОУЛМГ.

До речі, питання створення сучасних селекційних центрів із вирощування сіянців із закритою кореневою системою знову обговорювалося на колегії. Приміром, Донеччина впоралася з цим завданням за 7 місяців, усередині грудня планується відкриття такого центру. Станом на зараз, усі ОУЛМГ, де мають з’явитися такі центри, визначилися із місцем розташування. Рекомендовано створити 9 таких об’єктів. До кінця року обласні управління зобов’язані підготувати проєктно-кошторисну документацію. План на наступний рік – запустити такі центри в роботу, як наголосив Голова Держлісагентства Юрій Болоховець, принаймні впоратися із першою чергою будівництва. Він же доповів і про хід реформування галузі.

– У цілому реформування іде планово, всі ті часові рамки та ключові речі, які ми собі запланували, виконуються. Але є певні недоліки. Головний – недостатня комунікація, у першу чергу, з працівниками, – зазначав Юрій Віталійович, наголошуючи, що про жодні масові скорочення не йдеться, а такі розмови час від часу виникають. Кожному знайдеться місце на роботу у лісі, просто головний орієнтир при реорганізації підприємств – економічні показники та поліпшення ефективності діяльності. – Щотижня ми їдемо в регіони, звичайно, у найпроблемніші, щоб пояснити все ще раз. Треба розуміти, що кожен директор – це не просто керівник підприємства, це політична фігура, що має певний вплив. Звичайно, при скороченні із 301 до 171 підприємства виникають питання з керівниками. Але всім, хто готовий до змін, робота знайдеться. Тож рухаємося швидше, рішучіше і вперед.

Реорганізація та ОВД

Начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігор Будзінський зазначив, що у ході виконання програми Президента «Зелена країна» у рамках акції Держлісагентства «Створюємо ліси разом» за осінню кампанію посаджено 39 млн штук сіянців, а планувалося 32 млн. А до 15 грудня обласні управління мають надати свої пропозиції щодо посадки лісів на наступний рік. Також у регіонах зараз триває заготівля насіння. Раніше Держлісагентство прийняло рішення про заготівлю 828 тонн, нині лісівники зібрали 767 тонн. Низькі показники заготівлі насіння мають південні регіони, однак під час колегії керівники обласних управлінь зазначили, що із завданням впораються у повному обсязі.

Також в агентстві підготували роз’яснення, як бути лісогосподарським підприємствам, у яких паралельно із кінцевими етапами реорганізації проходить оцінка впливу на довкілля. За словами Ігоря Будзінського, таких підприємств сьогодні 53, із них 17 будуть припиняти свою діяльність.

– Тому був відпрацьований механізм – ті підприємства, які мають звіти ОВД, що вже зареєстровані Міндовкілля та є в реєстрі ОВД, можуть отримати відтермінування (незначне) для завершення процесу припинення діяльності, – додав він. – А отриманим висновком з ОВД зможе користуватися правонаступник підприємства. Якщо буде йти мова про те, що почалися громадські обговорення, також будемо вносити пропозиції до агентства, щоб відтермінувати термін припинення діяльності. З інших причин таке відтермінування неможливе. Щодо тих підприємств, котрі не мають ще звітів і громадських обговорень, Міндовкілля пропонує, аби підготовка цих звітів призупинялася. Але пришвидшується процес припинення діяльності підприємства, щоб правонаступник відкликав подану заявку на ОВД, подав нову заявку з ОВД і використав підготовлений раніше звіт.

Слово громадськості

Що нечасто буває, до колегії цього разу долучився журналіст, громадський діяч Олександр Громов. Він зазначив, що у суспільства є багато питань до лісової реформи, саме громадський сектор стає часто свідком історій, коли керівництво підприємства збурює людей, поширюючи неправдиву інформацію щодо скорочення, або ж громадськість скаржиться на так званих лісових баронів, що роками тримаються за посади.

«Справді, є багато таких речей, але так, як було, не буде, – прокоментував Юрій Болоховець. – Ми обіцяли бути відкритими. І до подібних речей треба звикати. Бо ми оперуємо народним багатством, тому повинні чути і реагувати на критику. В процесі реформування галузі виникло багато питань до керівництва, до рядових працівників. Але ми повинні діяти згідно із законом».

Голова відомства пообіцяв провести аудити на тих підприємствах, де є певні сумніви щодо порядності та ефективності роботи керівництва. Загалом, за підсумками розширеної колегії підготовлено наказ про вчасне інформування агентства про стан реформування та проблеми, пов’язані з даним процесом; про проведення заходів із поліпшення санітарного стану лісів; про своєчасну сплату податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів; а також про розробку інвестиційних планів для покращення лісотехнічної бази.

Інна ЛИХОВИД,
фото Віктора ПОДЕНКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *