Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування.
Про те, як мінування шкодить довкіллю розповів на своїй сторінці у Фейсбук Міністр Руслан Стрілець.
(https://www.facebook.com/ruslan.strelets)
? «Згубний вплив починається, щойно міна потрапляє на землю – і не закінчується, коли вона детонує», – написав він.
? Міна руйнує ліс.
Ліси – одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі – корозія та отруєння рослинності.
? Міна загрожує продовольчій безпеці.
На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі.
? Міна псує ґрунт.
Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали – хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.
? Міна руйнує біорізноманіття.
На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине.
? Міна заважає берегти заповідники.
Коли територія замінована, спеціалісти заповідних зон не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує “на папері”. З часом природоохоронна структура перестає існувати.
За попередніми даними, вже знешкоджено більше 175,000 боєприпасів, обстежено територію площею 67,639 га. В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років.
Міністр висловив сподівання, що допомога європейських колег значно прискорить цей процес. Адже українські союзники активно долучаються і пропонують своїх спеціалістів з розмінування.
