Самосійні ліси треба брати під контроль

Та вносити зміни у законодавство.

Навіщо це – наведемо приклад із життя. Знайомий працював у фермерському господарстві на Київщині. Землі фермера були розкидані по різних селах, відповідно – сільськогосподарські культури вирощували як на рівнинних полях, так і в ярах попід лісом. Аби розширити площу кількох полів на схилах, господар вирішив викорчувати самосійні ліси, що нібито виросли на території поля.

Наскільки законними були його дії? Певно, все залежить від того, який статус мали землі та у чиїй власності вони були. Чи буде хорошим урожай на землях, де вже почав рости ліс? Теж питання.

Та природоохоронці категорично проти знищення навіть самосійних лісів, оскільки їхнє збереження несе вигоди як екологічні, так і економічні. Проблема в тому, що на це мало зважають громадяни, можливо, через необізнаність, та й закон досі немає чіткого тлумачення, що ж слід вважати самосійними лісами. Немає й механізму ефективного управління ними та використання.

Оскільки нині Уряд готує Державну стратегію управління лісами до 2035 року, екологічні громадські організації ініціювали дискусію із депутатами чи урядовцями, аби заздалегідь передбачити у цьому документі вирішення проблеми самосійних, а також комунальних лісів. Експерти вважають, що управління ними повинно здійснюватися за принципами сталого управління державними лісами. Вирішення цих проблем можливе тільки завдяки спільній роботі центральних органів виконавчої влади, екологічного Комітету Верховної Ради, експертів громадського сектору та органів місцевого самоврядування. Перший крок на цьому шляху – можна вважати зроблено. Нещодавно у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів відбувся круглий стіл за участю всіх дотичних до теми сторін – якраз для вирішення проблеми управління самосійними та комунальними лісами.

На їхньому юридичному закріпленні у законодавстві наголосив заступник Міністра захисту довкілля Богдан Боруховський: «Ми вважаємо, що надання законного статусу самосійним лісам є необхідним і є шляхом збільшення лісистості України. Щодо комунальних лісів, то ведення лісового господарства в них повинно відбуватися за такими ж правилами, як і в державних лісах, і ми працюємо над заповненням законодавчих прогалин в їхній діяльності».

Народна депутатка, представниця екологічного парламентського Комітету Юлія Овчинникова зауважила, що завдяки збереженню самосійних лісів можна збільшити лісистість України: «Сотні тисяч гектарів молодих лісів нині не мають жодної юридичної охорони і взагалі не вважаються лісом. Успіх у збереженні самосійних лісів можливий лише тоді, коли всі зацікавлені сторони як державні, так і громадські системно працюватимуть задля досягнення спільної мети».

Із чого починати порятунок самосійних лісів? Еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Богдан Кученко (ЕПЛ – одна з організаторів круглого столу) вважає, що першим етапом має стати інвентаризація.

«Коли кажемо про самосійні ліси, ідеться переважно про колишні сільськогосподарські землі, які були покинуті у 1990-х роках, оскільки вони стали малородючими і не було змоги їх ефективно обробляти, – пояснює еколог. – Тільки на Поліссі мова може йти про пів мільйона гектарів земель, які були покинуті і поступово заросли лісом. Останнім часом у нас бачимо аграрний бум, фермери хочуть розширити своє виробництво, шукають покинуті землі. Вони мають або сільськогосподарське призначення, або переведені у землі запасу. Форма власності теж може бути різна – або державна, або комунальна. Якщо приватна – то власник сам вирішує, як цією землею розпоряджатись у межах цільового призначення. Якщо йдеться про державну власність, то Держгеокадастр бачить своїм основним завданням переведення цих земель у використання в якості сільськогосподарських угідь. Якщо це комунальні землі, то місцевим органам самоврядування вигідно здавати їх в оренду, щоб отримувати прибуток».

За словами Богдана Кученка, у публічній кадастровій карті є багато земель, які не виділені в окремі земельні ділянки. Це означає, що ці землі потрібно інвентаризувати, потім присвоїти певне цільове призначення, якщо його не було. «Якщо й цільове призначення було, таким воно і залишається, лише додається певний тип угідь: рілля, пасовища або сіножаті. Бувають абсурдні ситуації, коли повністю ділянка заросла лісом, а їй присвоюється тип угідь – рілля. Теоретично вона придатна для виробництва сільгосппродукції, але значно вигідніше було б дозволити цьому лісу рости надалі, через 15–20 років там буде досить зрілий ліс. Просто ніхто не хоче чекати, заробляти хочуть швидко», – переконаний природоохоронець.

Якби ліси лишили лісом і закріпили в законі їхній статус, лісові підприємства могли б взяти їх на свій баланс та зекономити кошти на лісорозведенні, площі лісів зросли б автоматично. Але це, швидше, ідеальний варіант. Часто лісгоспи не проти взяти такі землі з самосійними лісами під своє крило, але якщо це землі сільськогосподарського призначення, під час зміни їхнього використання на лісове господарювання, лісгоспам треба компенсувати втрати сільськогосподарського виробництва. Іноді йдеться про мільйонні суми, котрі для держпідприємства просто непосильні. За словами еколога, із липня наступного року мають вступити в дію законодавчі зміни, котрі скасовують сплату цих витрат.

Але до того часу треба ще дожити. Державне агентство лісових ресурсів теж «за» інвентаризацію самосійних лісів. Тільки як краще це зробити? Так, Уряд планує провести загальну інвентаризацію всіх лісів. Для цього оберуть певні репрезентативні точки, ретельне обстеження яких дозволить скласти загальне уявлення про якісний та кількісний склад лісів. Тобто перевіряти у буквальному сенсі та описувати кожне дерево у лісі ніхто не буде. Але для самосійних лісів така методика вибіркового обстеження не підходить, оскільки для початку їх треба виявити. Як варіант, екологи пропонують скористатися ГІС-технологіями та супутниковими знімками. Приміром, ресурс Global Forest Watch дозволяє стежити за вирубками лісів та їхнім відновленням. За цими даними в Україні може бути до 3% від загальної площі країни самосійних лісів.

До речі, провести інвентаризацію необлікованих лісів в усіх областях з використанням ГІС-технологій – це одна з рекомендацій учасників згаданого круглого столу. Також громадські експерти та чиновники пропонують подати до проєкту Державної стратегії управління лісами України пропозиції, аби спростити процедури зміни категорії покинутих сільськогосподарських земель та передачі необлікованих лісів у користування державним чи комунальним лісогосподарським підприємства. І радять створити можливості для розвитку агролісівництва на покинутих сільськогосподарських землях.

Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”