«Санітарна» хвороба українського лісу


Про проєкт

Підозріло великий обсяг санітарних рубок – одна з найгостріших проблем господарювання в українських лісах. Майже половина деревини заготовляється саме таким чином. Це свідчить про низький рівень ведення лісового господарства та призводить до руйнування лісових екосистем.

Мета цього проєкту: на основі аналізу відкритих даних продемонструвати масштаби лісозаготівлі в Україні та вказати на потенційні ризики, пов’язані із використанням санітарних рубок.

З кінця 2019 року, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) розпочало публікацію Реєстру лісорубних квитків на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. На сьогодні, у Реєстрі накопичилась інформація про понад 250 тис. фактів рубки, 150 тис. з яких – саме санітарні. Така велика кількість допоміжних рубок може свідчити про ймовірні зловживання цим способом догляду за лісом. Аналіз відкритих даних, зокрема обсягів лісозаготівлі по окремих лісгоспах, допомагає краще зрозуміти, як влаштоване лісове господарство в Україні, а також вказує на потенційні правопорушення у цій сфері.

Берегти чи рубати?

Підтримання стійкого стану лісів мусить бути одним із основних пріоритетів державної екологічної політики. Україна наразі не має цілісної стратегії управління лісами, яка б збалансувала природоохоронний та господарчий аспекти у цій галузі. Проте, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вже розпочало рух у цьому напрямку, розробивши відповідний проєкт стратегії.

Як і в радянські часи, основним пріоритетом лісового господарства досі залишається отримання максимальної економічної вигоди від заготівлі деревини. Це, а також неправильна побудова системи управління лісами, породжує корупцію та заохочує лісівників вдаватися до сумнівних і напівлегальних практик лісозаготівлі: маніпуляцій із типами рубок, приховування інформації про площі та обсяги рубок тощо.

У минулому представники громадськості неодноразово вказували на системність та повсюдність таких явищ, проте це мало впливало на діяльність закритої та непрозорої лісової галузі. Оприлюднення Реєстру лісорубних квитків дає змогу відстежувати певні види порушень – наприклад, маніпуляції з типами рубок при заготівлі комерційної деревини.

Передусім йдеться про санітарні рубки – один із найпоширеніших видів рубок, згаданих у Реєстрі. В теорії це допоміжний вид рубки, мета якої – захист від шкідників та всихання. Однак у сучасних наукових публікаціях дедалі частіше йдеться про те, що цей спосіб догляду за лісами є неефективним та малодоцільним. У західноєвропейських країнах намагаються відмовлятися від практики санітарних рубок та застосовувати більш науково обґрунтовані методи охорони лісу від шкідників.

В українських реаліях погодити лісорубний квиток (дозвіл) на санітарну рубку значно простіше, ніж на основний вид комерційної рубки («рубку головного користування»). Фактично лісгоспи можуть самі собі видавати лісорубні квитки на санітарну рубку. Прогалини в нормативно-регламентуючій базі дозволяють легко фальсифікувати супутню дозвільну документацію (наприклад, акти лісопатологічного обстеження). Встановити факт такої підробки після завершення рубки може бути досить складно.

Масштаби вирубки в Україні

Близько 70% лісів в Україні перебуває в управлінні майже трьох сотень державних лісових підприємств – лісгоспів, які своєю чергою підпорядковуються Держлісагентству.

Рештою лісів користуються Міністерство оборони («військові ліси») та інші відомства (комунальні підприємства та органи місцевої влади). Зовсім незначна частка лісів перебуває у приватній власності. Інформація про рубки в цих лісах поки що відсутня в Реєстрі лісорубних квитків, тож надалі йтиметься про згадані вище 70% лісів.

На карті нижче цятками показано розташування лісгоспів, підпорядкованих Держлісагентству. Різні розміри цяток пропорційно відображають обсяги комерційної деревини, заготовленої кожним лісгоспом за останній рік. При наведенні на цятку можна побачити кількість здійснених рубок у 2020 році та який відсоток із них становили власне санітарні рубки.

У 2019–2020 роках близько третини від усіх рубок відбулося в лісгоспах Житомирської та Рівненської областей. Ще 30% припало на лісгоспи Волинської, Київської, Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей.

Найбільшими ресурсними регіонами лісової галузі є Житомирська, Рівненська, Київська, Чернігівська, Волинська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Сумська та Черкаська області (це найбільш заліснені регіони).

Протягом минулих двох років ці області заготовили майже 25 млн м³ ліквідної деревини – лісу-кругляку. Це понад 75% від усього обсягу кругляку, заготовленого підприємствами Держлісагентства за цей період. Варто зазначити, що третина всіх записів у Реєстрі лісорубних квитків не містить даних щодо площі окремих рубок, тому неможливо оцінити масштаби вирубки за цим параметром на основі даних Держлісагентства.

Санітарні рубки – найпоширеніший спосіб заготівлі комерційної деревини у 2019–2020 роках. У Реєстрі зафіксовано понад 150 тис. таких рубок, у результаті яких було заготовлено майже 50% від усього обсягу лісу-кругляку в Україні – 15 млн куб. м. Для порівняння – 35 тис. рубок головного користування дали 12,5 млн куб. м деревини, або майже 40% від загального обсягу лісу-кругляку.

На графіку нижче можна дослідити розподіл загальної кількості рубок у розрізі різних категорій рубки. Також можна побачити сумарний відсоток обсягу лісу-кругляку, який було заготовлено кожним із видів рубки

Передовики «санітарної» лісозаготівлі

Лісівники виправдовують масштабні санітарні рубки масовим поширенням шкідників та стихійними лихами. Проте точкові рейди громадських організацій до окремих лісгоспів неодноразово показували, що часто-густо «санітари» хазяйнували на ділянках лісу, які з великою натяжкою можна було визнати «ослабленими» та «всихаючими».

Аналіз відкритих даних показує, що в окремих лісгоспах (наприклад, Черкаському, Брустурянському та Вищедубечанському) є колосальні розбіжності між обсягами деревини, заготовленої під час санітарних рубок та комерційних рубок. Це не обов’язково свідчить про зловживання і може бути наслідком стихійних лих чи поганим станом лісів у межах лісгоспу. Але це викликає підозри та обов’язково мусить стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та органів контролю.

На графіку нижче можна порівняти обсяги комерційної деревини, заготовленої за допомогою рубок головного користування та санітарними рубками у лісгоспах десяти найлісистіших областей України протягом 2019–2020 років.

Прискіпливої уваги заслуговують наймасштабніші санітарні рубки, під час яких заготовляли незвичайно великі обсяги деревини.

Як визначити незвичайно великі санітарні рубки

Усього у 2019–2020 роках ми нарахували 8159 «аномальних» санітарних рубок. Найбільше їх було в Соснівському, Сарненському та Словечанському лісгоспах на Поліссі. Зазвичай середній обсяг санітарної рубки становить близько 100 куб. м деревини, але під час аномальних рубок лісгоспи в середньому заготовляли від 200 до 400 куб. м деревини. В деяких лісгоспах ця цифра могла сягати і 600–800 куб м.

Один вагон-лісовоз зазвичай перевозить від 100 до 150 куб. м деревини.

Тобто під час наймасштабніших санітарних рубок заготовляли приблизно 6–7 таких вагонів деревини.

Лише за допомогою відкритих даних складно встановити, що ховається за кожною із аномальних санітарних рубок. Цілком може бути, що це ліквідація наслідків пожежі або буревію. Проте велика кількість таких рубок в одному лісгоспі, або ж стабільно занадто великі обсяги заготовленої деревини можуть свідчити про недоброчесність лісівників на місцях.

Панель ліворуч показує кількість аномально великих рубок в окремих лісгоспах, а панель праворуч дозволяє порівняти звичайний та аномальний обсяг санітарної рубки у десяти найлісистіших областях України. Візуалізація використовує дані Реєстру лісорубних квитків за 2019–2020 роки.

25% санітарних рубок — суцільні. І це підозріло

Є два принципових способи лісозаготівлі: суцільний та вибірковий. Тобто, коли вирубують поспіль майже всі дерева на певній ділянці або обирають лише їхню певну частину. Дані свідчать, що близько 85% рубок головного користування проводиться суцільним способом, тоді як під час санітарних рубок ліс здебільшого заготовляють вибірковим способом. Утім, 25% усіх санітарних рубок також було здійснено суцільним способом.

І саме ці рубки варті особливої уваги, бо практично не відрізняються від рубок головного користування. Вони призводять до миттєвої зміни лісового середовища через одномоментне знищення великої кількості дерев. Це застаріла практика ведення лісового господарства, від якої більшість європейських країн давно відмовилась, адже негативний вплив таких рубок на довкілля значно перевищує можливі позитивні ефекти боротьби зі шкідниками.

© texty.org.ua

© Андрій Плига / WWF-Ukraine

Дані Держлісагентства показують, що деякі лісгоспи особливо часто вдаються до суцільних санітарних рубок та заготовляють за їх допомогою заледве не весь обсяг комерційного лісу-кругляку. Найбільше суцільними санітарними рубками зловживали у Брустурянському лісомисливському господарстві (Закарпаття), Камінь-Каширському та Старовижівському лісгоспах (Волинь).

Панель ліворуч показує кількість суцільних санітарних рубок по окремих лісгоспах. Панель праворуч – сумарну частку лісу-кругляку, заготовленого таким способом у 2019–2020 роках.

Найпідозріліші: суцільні рубки листяних лісів

Ще більше запитань викликають суцільні санітарні рубки твердолистяних порід (дуба, бука тощо). Ці дерева набагато стійкіші до шкідників, ніж сосна чи ялина і не піддаються масовому всиханню. Отже, такі рубки доцільні лише під час прибирання наслідків стихійного лиха. У Реєстрі зафіксовано 1491 факт такої рубки. Найбільше відзначилося Великобичківське лісомисливське господарство (Закарпаття), котре фігурувало в розслідуванні британської організації Earthsight про деревину для IKEA. Подібна ситуація і в Жовтневому ЛГ на Харківщині, що нерідко згадується у місцевих новинах та проти службовців якого були порушені кримінальні справи за розкрадання лісу. В сумній трійці лідерів також і Мокрянський лісгосп на Закарпатті, про ситуацію в якому вже колись писали ТЕКСТИ

На візуалізації нижче можна побачити кількість суцільних санітарних рубок твердолистяних лісів та оцінити обсяг заготовленого лісу-кругляку. Щоб легше уявити собі масштаби зрубаних дубів чи буків, нагадуємо, що один вагон-лісовоз зазвичай перевозить від 100 до 150 куб. м деревини.

Як вирішується проблема санітарних рубок

«У листопаді 2019 року Верховна Рада ухвалила закон щодо обмеження суцільних санітарних рубок у Карпатах, а в грудні 2020-го Кабінет Міністрів України вніс зміни до низки постанов, які регламентують проведення санітарних та інших видів рубок» – каже Богдан Боруховський перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

«Суцільні санітарні рубки в найбільш цінних лісах Карпат (високогірні, берегозахисні тощо) тепер дозволені лише в лісах штучного походження, а обсяг деревини, заготовленої під час суцільних санітарних рубок в усіх категоріях лісів зараховується в обсяг розрахункової лісосіки – тобто якщо лісгосп багато рубає суцільними санітарними рубками, то має менше рубати плановими рубками» – додає перший заступник Міністра.

«Збільшився і контроль – у 2020 році Державна екологічна інспекція зафіксувала під час перевірок незаконні санітарні рубки в Брустурянському лісгоспі на Закарпатті та Ізюмському лісгоспі на Харківщині. Працюємо і над підвищенням прозорості – на сайті державного підприємства “ЛІАЦ” яке відповідає за електронний облік деревини з’явилась зведена статистика по різних аспектах проведення рубок».

Проте, за словами Богдана Боруховського, цих заходів недостатньо для розв’язання проблеми, бо нинішня система організації лісової галузі спонукає зловживати з санітарними рубками. Це і наявність тіньового ринку деревини, і поєднання господарських і контрольних функцій в Держлісагентстві, і наявність понад 300 окремих лісгоспів, кожен з яких не залежить від інших і зацікавлений максимально рубати, і відсутність належної прозорості у призначенні та проведенні рубок. До того ж, Державна екологічна інспекція, не може оперативно проводити перевірки лісгоспів через низку законодаввчих обмежень.

«Зараз у Верховній Раді чекають голосування законопроєкти №4197-1 “Про ринок деревини” та №3091 “Про державний екологічний контроль”, мета яких частково виправити ситуацію, що склалася. Також, ми дуже сподіваємося на початок реформи з реорганізації лісової галузі на основі розробленої Міндовкілля стратегії» – каже Богдан Боруховський.

Більше відкритих даних – більше прозорості

Публікація та регулярне оновлення Реєстру лісорубних квитків на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних – велике досягнення Держлісагентства. Прозорість сприяє поверненню довіри громадян до держави та підштовхує Україну до побудови сучасної та збалансованої системи управління лісами.

Водночас аналіз відкритих даних Держлісагентства вказує на розповсюдженість сумнівних та корупціогенних практик лісозаготівлі в Україні. Відкриття нових та покращення вже наявних наборів даних Держлісагентством допоможе запобігти цьому, підсилить контроль громадськості за лісовою галуззю та сприятиме її комплексному реформуванню.

Рекомендації на майбутнє

Держлісагентству варто приділити більше уваги структурі та наповненню одного із ключових антикорупційних наборів даних – Реєстру лісорубних квитків. Для цього потрібно:

  • Забезпечити оновлення Реєстру лісорубних квитків у вигляді єдиного набору даних. Зараз Реєстр представлений двома окремими наборами даних. Доцільніше не створювати щороку новий набір даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, а продовжувати оновлювати останню версію вже наявного набору даних.
  • Покращити набір метаданих та додати файл із описом структури таблиці даних. Метадані Реєстру лісорубних квитків мають відповідати Рекомендаціям для оприлюднення наборів відкритих даних. Структура таблиці даних повинна містити перелік та опис усіх колонок Реєстру, а також посилання на чинні нормативно-правові акти, відповідно до яких заповнюється та чи інша колонка. Це полегшить інтерпретацію та аналіз Реєстру в майбутньому, а також дозволить пояснити можливі прогалини в ньому – наприклад, відсутність інформації щодо площі вирубок.
  • Уніфікувати назви колонок Реєстру. Назви колонок мають бути короткими, односкладними та написані латиницею. Це значно полегшить машинну обробку даних у майбутньому.
  • Виправити недоліки при заповненні колонки “Номер лісорубного квитка”. Станом на зараз, колонка “Номер лісорубного квитка” не відіграє ролі унікального ідентифікатора лісорубних квитків, оскільки в ній присутній лише числовий номер квитка, але відсутня його серія. Це призводить до того, що той самий номер лісорубного квитка може співвідноситись із десятком фактів рубки, що відбувалися різними способами, у різний час та були видані різним лісгоспам.
  • Додати колонку із кодом ЄДРПОУ постійного лісокористувача. Наявна колонка “Постійний лісокористувач” не виконує ролі унікального ідентифікатора лісокористувачів. При її заповненні часто використовуються альтернативні назви державних підприємств-лісокористувачів. До того ж орфографічні помилки під час її заповнення можуть суттєво ускладнити аналіз даних Реєстру.
  • Додати колонки із географічними координатами вирубок (широта, довгота). Інформація про окремі рубки в Реєстрі містить координати квартально-видільної мережі лісу. Це дає змогу швидко ідентифікувати ділянку лісокористувачам, проте унеможливлює додатковий геоінформаційний аналіз відкритих даних.
  • Розділити колонку “Вид, спосіб рубки” на дві окремі колонки та стандартизувати їхнє наповнення. Заповнення нової колонки “Вид рубки” слід стандартизувати відповідно до чинних нормативно-правових актів, а колонка “Спосіб рубки” має чітко зазначати, в який спосіб відбувалась рубка – суцільний чи вибірковий. Це спростить аналіз рубок за категоріями та дозволить швидко отримувати з Реєстру інформацію про кількість суцільних рубок.
  • Додати колонки “Категорія лісу”, “Маса ділової деревини”, “Маса дров’яної деревини”. Ці параметри дозволять отримати значно більше інформації для аналізу окремих рубок.

Окрему цінність матиме публікація Держлісагентством нових наборів відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі. Особливу вартісними будуть набори, пов’язані із актами лісопатологічних обстежень та актів обстеження насаджень, що потребують санітарної рубки. Держлісагентство могло б забезпечити створення реєстрів такої інформації та розробити відповідне сховище електронних копій цих документів.

https://texty.org.ua/d/2020/open_forestry/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *