СБУ залучає прикарпатців до розслідування причин паводків в області

12/07/2020

Ігор Прокопчук

Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області просить прикарпатців надсилати фото та відео пошкодження дамб, вирубки лісів та інших дій, які могли стати причинами червневих паводків.

Про це пишуть Версії з посиланням на пресслужбу СБУ.

Зараз правоохоронці проводять досудове розслідування кримінального провадження за фактами масової вирубки лісу, зловживання владою та службовим становищем. Це, ймовірно, є причинами повені на Прикарпатті.

“Для встановлення обставин вчинення злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності просимо, у разі наявності, надсилати на електронну пошту ivf.slid@ssu.gov.ua фото-, відеоматеріали, копії документів та відомості щодо обставин, які могли спричинити наслідки паводку у червні 2020-го року на Прикарпатті”, – йдеться у повідомленні.

В СБУ розглянуть матеріали щодо невиконання чи неналежного виконання робіт із проєктування будівництва, експлуатації об’єктів протипаводкового захисту, гідротехнічних споруд, дамб, берегоукріплень, регулювання русел річок, протизсувних та протиселевих споруд.

“Просимо повідомляти також про факти звуження руслових потоків або незаконної забудови, незаконних рубок у прибережних зонах річок та масових вирубок гірських лісових масивів, інформацію про осіб, причетних до вказаних обставин”, – інформує пресслужба.

При надсиланні матеріалів та зібраної інформації потрібно вказувати дату, час та місце знімків чи відеозаписів, а також контакті дані особи, яка надсилає матеріали.

***

Наводимо рішення органів влади щодо підготовки до повені та паводків та їх фінансування

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 28.02.2019 р. N 61

Про готовність органів управління, сил та засобів цивільного захисту до дій під час пропуску льодоходу, повені та паводків у 2019 році

З метою підвищення готовності органів управління, сил та засобів територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, її місцевих ланок до дій за призначенням під час можливого пропуску льодоходу, повені та паводків, захисту населення, територій, господарського комплексу області, культурних, матеріальних цінностей від стихії та зменшення ймовірних збитків:

  1. Затвердити план заходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки та пропуску можливого льодоходу, повені та паводків у 2019 році (далі – План), що додається.
  2. Головам районних державних адміністрацій у двотижневий термін забезпечити відпрацювання на місцях планів організаційних та практичних заходів щодо безпечного пропуску можливого льодоходу, повені та паводків у 2019 році.
  3. Рекомендувати міським головам міст обласного значення, головам об’єднаних територіальних громад забезпечити виконання завдань, визначених у пункті 2 цього розпорядження.
  4. Координацію роботи та узагальнення інформації щодо виконання розпорядження покласти на головного відповідального виконавця – управління з питань цивільного захисту обласної державної адміністрації (В. Стебницький).
  5. Співвиконавцям розпорядження інформацію про виконання завдань подавати головному відповідальному виконавцю у терміни, зазначені у кожному пункті Плану, для подальшого узагальнення та інформування керівництва облдержадміністрації і Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Остаточну інформацію подати до 25 грудня 2019 року.
  6. Контроль за виконанням розпорядження покласти на першого заступника голови облдержадміністрації М. Савку.

Голова обласної
державної адміністрації
О. Гончарук

ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації
28 лютого 2019 року N 61

ПЛАН
заходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки та пропуску можливого льодоходу, повені та паводків у 2019 році

***

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 07.02.2019 р. N 42

Про основні заходи цивільного захисту області на 2019 рік

На виконання п. 5 ст. 130 Кодексу цивільного захисту України та п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 року N 11 “Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року N 1076-р “Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2019 рік”, з метою зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, покращення готовності до дій за призначенням сил і засобів цивільного захисту області:

  1. Затвердити:
  • план основних заходів цивільного захисту області на 2019 рік, що додається;
  • організаційно-методичні вказівки з підготовки населення Івано-Франківської області до дій при надзвичайних ситуаціях у 2019 році, що додаються.
  1. Головам районних державних адміністрацій, керівникам підприємств, установ та організацій області:

2.1. Основні зусилля зосередити на:

  • підготовці керівного складу органів управління до дій за призначенням, навчанні та підготовці населення до дій в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;
  • відпрацюванні в ході навчань та тренувань заходів, передбачених планами цивільного захисту на мирний час та особливий період;
  • зниженні рівня ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій шляхом виконання обласних і місцевих програм з питань цивільного захисту та створення матеріально-технічних резервів.

2.2. У двотижневий термін з часу прийняття розпорядження розробити і затвердити плани заходів цивільного захисту районних ланок територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту на 2019 рік та довести їх до виконавців.

2.3. Пропозиції щодо планування заходів з підготовки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту області на 2020 рік подати управлінню з питань цивільного захисту облдержадміністрації до 01.07.2019 року.

  1. Рекомендувати міським головам міст обласного значення, органам місцевого самоврядування забезпечити виконання завдань, визначених у пункті 2 цього розпорядження.
  2. Координацію роботи та узагальнення інформації щодо виконання розпорядження покласти на головного відповідального виконавця – управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації (В. Стебницький).
  3. Співвиконавцям інформацію про виконання вимог і заходів, передбачених цим розпорядженням, подавати управлінню з питань цивільного захисту облдержадміністрації:
  • за перше півріччя – до 01.07.2019 року;
  • за рік – до 30.12.2019 року.

Узагальнену інформацію щодо виконання розпорядження подати керівництву облдержадміністрації до 15.01.2020 року.

  1. Контроль за виконанням розпорядження залишаю за собою.

Перший заступник голови
обласної державної адміністрації
М. Савка

ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації
07 лютого 2019 року N 42

ПЛАН
основних заходів цивільного захисту області на 2019 рік

***

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Тринадцята сесія VII скликання

РІШЕННЯ

від 13.12.2018 р. N 1335

Про Програму охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2019 – 2020 роки

Із змінами і доповненнями, внесеними
 рішеннями Закарпатської обласної ради
від 26 вересня 2019 року N 1527,
від 20 грудня 2019 року N 1651

Відповідно до статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року N 1147 “Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” (зі змінами) обласна рада вирішила:

  1. Затвердити Програму охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2019 – 2020 роки (додається).
  2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника голови-керівника апарату обласної державної адміністрації та постійні комісії обласної ради з питань: бюджету; екології та використання природних ресурсів.

Голова ради
М. Рівіс

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Закарпатської обласної ради
13 грудня 2018 року N 1335

ПРОГРАМА
охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2019 – 2020 роки

I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Соціально-економічний розвиток Закарпатської області тісно і нерозривно пов’язаний зі станом навколишнього середовища, наявністю екологічних проблем.

Оцінка стану природного середовища в області свідчить, що практично немає природних компонентів екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного антропогенного впливу.

Серед екологічних проблем області, що потребують розв’язання у перспективі, необхідно виділити:

забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених або недостатньо очищених стічних вод, що пов’язано з відсутністю очисних споруд, фізичним і моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, недостатнім фінансуванням їх утримання, ремонту і реконструкції;

паводкова ситуація області та захист від внутрішніх вод, що вимагає створення нових та реконструкцію існуючих берегоукріплень, інших заходів зі стабілізації ситуації;

забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту.

Невід’ємною умовою сталого розвитку області є достатній рівень уваги до охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Саме тому на території області повинна здійснюватися політика, спрямована на досягнення гармонійної взаємодії суспільства та природи і, безпосередньо, на забезпечення раціонального використання, охорони й відтворення природних ресурсів.

Програма охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2019 – 2020 роки (далі – Програма) розроблена департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації з використанням пропозицій, отриманих від райдержадміністрацій, міських рад та виконавчих комітетів міських рад, галузевих управлінь облдержадміністрації, управлінь та організацій центральних органів виконавчої влади.

Під час підготовки Програми проаналізовано державні та обласні програми, заходи яких розповсюджуються на сферу охорони довкілля області.

Законодавчою основою для підготовки Програми є закони України від: 25 червня 1991 року N 1264-XII “Про охорону навколишнього природного середовища”, 21 грудня 2010 року N 2818-VI “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року”. Програму розроблено з урахуванням завдань і положень:

Закону України від 18 березня 2004 року N 1621-IV “Про державні цільові програми”;

постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року N 1147 “Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 106 “Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм” (із змінами);

Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року;

обласного плану заходів облдержадміністрації на 2018 – 2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації 24.10.2018 N 680.

II. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ ПРОГРАМИ

Основною метою Програми є реалізація екологічної політики, спрямованої на стабілізацію та поліпшення стану навколишнього природного середовища на території області.

Реалізація основної мети досягається через:

зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище; відновлення природного стану порушених територій; виконання заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану водних об’єктів, спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території об’єктів природно-заповідного фонду;

зниження споживання природних ресурсів за рахунок здійснення ефективної господарської діяльності;

функціонування системи моніторингу довкілля області.

Раціональне використання водних ресурсів здійснюється через підтримання природного стану малих річок.

Паспорт Програми наведено в додатку 1 до Програми.

Заходи щодо реалізації Програми (додаток 2) будуть реалізовуватися за рахунок коштів та у межах видатків обласного, державного, місцевих бюджетів та власних коштів підприємств, інвестиційних коштів, міжнародної технічної допомоги і грантів, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

III. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

  1. Охорона і раціональне використання водних ресурсів

Закарпатська область – один із найбільш забезпечених водними ресурсами регіонів України.

Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Водний режим річок є дуже змінним. Він залежить від погодно-кліматичних умов і тісно пов’язаний зі станом лісів Українських Карпат.

Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн м 3 на рік. Разом із транзитним, що надходить із суміжних територій, поверхневий стік річок області становить відповідно 13440 та 10780 млн м 3 за рік.

Для області характерний високий ступінь загрози паводків та повеней, що вимагає заходів із захисту від внутрішніх вод, створення нових та реконструкцію існуючих берегоукріплень, інших заходів із стабілізації ситуації тощо.

Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км 2. Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна протяжність річки Тиса – 967 км, з них у межах України – 262 км. На території області вона приймає праві притоки: річки Косовська, Тересва, Теребля, Ріка, Боржава.

За даними інвентаризації штучних та природних водойм на території області, проведеної Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиса спільно з міжрайонними управліннями водного господарства, на території області наявні 698 водних об’єктів, у тому числі – 9 водосховищ комплексного призначення, 645 ставків, 44 озера. Найбільшим є Синевирське озеро з площею близько 7 га, середньою глибиною 15 – 16 м. Воно розташоване на висоті 989 м над рівнем моря.

Прогнозні ресурси питних підземних вод в області за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції становлять 1,1093 млн м 3/добу. В цілому цих ресурсів достатньо для задоволення потреб населення в питній воді, але вони розповсюджені дуже нерівномірно.

Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях.

  1. Охорона атмосферного повітря

Протягом 2017 року відбулося незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Обсяги забруднюючих речовин, які надійшли у повітряний басейн у 2017 році від стаціонарних джерел забруднення, за даними Головного управління статистики, зменшились у порівнянні з 2016 роком на 34,2 % і складають 3,2 тис. тонн проти 4,9 тис. тонн у 2016 році. Із загальної кількості викидів забруднюючих речовин 54,6 % складають речовини, що належать до парникових газів, зокрема, метан. Крім того, 0,2 млн т становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю.

У загальному викиди найпоширеніших забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря 2017 року порівняно з 2016 роком залишились майже без змін. Викиди твердих речовин пилу в порівнянні з попереднім роком зменшились із 0,3 до 0,21 тис. т. Викиди оксидів азоту в атмосферне повітря залишились майже без змін на рівні 0,66 тис. т. Викиди діоксиду сірки в атмосферне повітря збільшились із 0,1 до 0,18 тис. т. Дещо зменшились викиди оксиду вуглецю із 1,1 до 0,94 тис. т.

У середньому по області одним підприємством у 2017 році було викинуто в атмосферу 15,5 т шкідливих речовин.

З метою зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в області розроблено ряд районних природоохоронних програм, до яких включені заходи, розроблені підприємствами. Заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства області здійснювали за рахунок власних коштів.

З метою встановлення оптимальних режимів горіння палива та дотримання екологічних нормативів щодо вмісту забруднюючих речовин в димових газах на більшості підприємствах області у 2017 році проведена еколого-теплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні. Актуальним є оснащення приладами пунктів контролю і спостереження за забрудненням атмосферного повітря.

  1. Стан та розвиток природно-заповідного фонду, формування екологічної мережі

У частині розвитку природно-заповідної справи в Україні Закарпатська область посідає одне з провідних місць. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 14,15. Станом на 01.01.2018 в області взято на облік 468 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 180509,8198 га, з них загальнодержавного значення – 34 об’єкти, загальною площею 155534,514 га, місцевого значення – 434 об’єкти, загальною площею 24975,3058 га.

Найбільш дієвим заходом збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є створення нових і розширення існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

  1. Наукова, освітня, екологічна інформація та пропаганда, видання поліграфічної продукції, моніторинг навколишнього природного середовища, підтримка громадських екологічних організацій

Відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 391 департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації здійснюються заходи із запровадження та забезпечення функціонування системи моніторингу навколишнього середовища в Закарпатській області, у тому числі за рахунок створення сучасних геоінформаційних програмних комплексів моніторингу довкілля.

Метою створення системи моніторингу довкілля Закарпаття є забезпечення адміністративних органів та відповідних служб області, а також громадськості даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативним екологічним ситуаціям.

Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно до своєї компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Для поліпшення роботи суб’єктів моніторингу необхідне оснащення цих природоохоронних організацій приладами та обладнанням, зміцнення матеріально-технічної бази.

Наразі департаментом здійснені заходи щодо удосконалення проведення спостережень за станом довкілля шляхом упровадження новітніх геоінформаційних технологій, методик та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, виконано роботи зі створення веб-інструмента геоінформаційної системи моніторингу довкілля Закарпатської області. Сайт моніторингу довкілля наразі складається з трьох наступних модулів, як то “Природно-заповідний фонд”, “Моніторинг поверхневих вод” та “Біотопи (оселища)”. Планується створення додаткових модулів та модернізація існуючих.

З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні та ширшого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень необхідне проведення науково-технічних конференцій та семінарів, організація виставок та інших заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики.

IV. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація Програми дозволить:

виконати заходи щодо зменшення забруднення поверхневих водойм та підземних вод, зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

провести спеціальні заходи, спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території об’єктів природно-заповідного фонду;

підготувати матеріали щодо розроблення проектів створення території та об’єктів природно-заповідного фонду, винесення меж в натуру об’єктів природно-заповідного фонду;

забезпечити функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища області, з метою прийняття ефективних управлінських рішень та інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища (якість поверхневих вод, стан природно-заповідних об’єктів та біотопів (оселищ);

провести заходи щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів з метою інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища та підвищення рівня екологічної культури і свідомості населення.

V. ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Фінансування заходів, передбачених цією Програмою, буде здійснюватися за рахунок коштів та у межах видатків обласного бюджету (додаток 2), державного, місцевого бюджетів та власних коштів підприємств, інвестиційних коштів, міжнародної технічної допомоги і грантів, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Фінансування з обласного бюджету здійснюється в межах видатків, передбачених у бюджеті на відповідний рік.

***

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 квітня 2018 р. N 247

Київ

Про затвердження Порядку розроблення плану управління ризиками затоплення

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Кабінету Міністрів України
 від 4 грудня 2019 року N 1065

Відповідно до статті 107 1 Водного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Затвердити Порядок розроблення плану управління ризиками затоплення, що додається.
  2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 квітня 2018 р. N 247

ПОРЯДОК
розроблення плану управління ризиками затоплення

  1. Цей Порядок визначає механізм розроблення плану управління ризиками затоплення (далі – план управління) з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплень на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
  2. План управління розробляється для окремих територій у межах району річкового басейну, які мають високий ризик затоплення.

Для визначення високого рівня ризику затоплення застосовуються критерії рівня надзвичайних ситуацій, які встановлюються для надзвичайних ситуацій державного, регіонального або місцевого рівня згідно з Порядком класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 368 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 12, ст. 740; 2013 р., N 41, ст. 1477).

  1. План управління розробляється ДСНС разом з Мінекоенерго, Держводагентством, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади і погоджується з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, на території яких існує високий ризик затоплення, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

(абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. N 1065)

План управління розробляється на основі результатів попередньої оцінки ризиків затоплення, складених карт загроз затоплення і карт ризиків затоплення.

  1. До затвердження проекту плану управління ДСНС оприлюднює на своєму веб-сайті:

за три роки – інформацію про початок процесу розроблення проекту плану управління та план-графік розроблення проекту плану управління;

за рік – проект плану управління.

  1. План управління включає:

цілі управління ризиками затоплення;

комплекс заходів і послідовність їх виконання, спрямованих на запобігання, захист, підготовку, прогнозування і систему раннього попередження для окремих територій у межах району річкового басейну;

для транскордонних районів річкових басейнів аналіз витрат і економічних вигод, використаних для оцінки заходів, що мають транскордонні наслідки;

оцінку стану виконання плану:

  • пріоритети і спосіб, яким здійснюватиметься моніторинг виконання плану;
  • перелік компетентних органів влади і у разі необхідності координаційні механізми в межах транскордонних районів річкових басейнів.

До плану управління додаються:

аналіз попередніх затоплень, висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, карта району річкового басейну із зазначенням меж територій, які мають високий ризик затоплення;

карти загроз затоплення і карти ризиків затоплення, висновки, що можна зробити з цих карт;

звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану управління.

  1. ДСНС забезпечує проведення стратегічної екологічної оцінки проекту плану управління відповідно до Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, ратифікованого Законом України від 1 липня 2015 р. N 562-VIII.

У процесі стратегічної екологічної оцінки строк громадського обговорення становить не менше шести місяців з дня оприлюднення проекту плану управління та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

  1. Розроблений проект плану управління в установленому порядку подається МВС на затвердження до Кабінету Міністрів України не пізніше 1 серпня 2022 року.
  2. План управління може коригуватися у разі:

виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням території, для якої розроблявся зазначений план;

оцінки стану виконання заходів, спрямованих на запобігання, захист, підготовку, прогнозування і систему раннього попередження для окремих територій у межах району річкового басейну.

  1. Інформація, необхідна для підготовки плану управління, подається на запит ДСНС, Мінекоенерго та Держводагентства безоплатно.

(пункт 9 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. N 1065)

***

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.03.2018
м. Київ
N 86

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 квітня 2018 р. за N 406/31858

Про затвердження Положення про функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу цивільного захисту України, пункту 7 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року N 11, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 2015 року N 101 “Про затвердження типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту” та з метою захисту населення, об’єктів і територій від надзвичайних ситуацій паводкового характеру у мирний час та в особливий період

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Положення про функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, що додається.
  2. Державному агентству водних ресурсів України (Овчаренко І. І.) забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

постійну готовність функціональної підсистеми протипаводкових заходів із запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру на водогосподарських системах, захисних спорудах, водосховищах.

  1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
  2. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр
О. Семерак
ПОГОДЖЕНО:
 
Тимчасово виконуючий обов’язки
Голови Державної служби
України з надзвичайних ситуацій
О. Мельчуцький
Голова Державного агентства
водних ресурсів України
І. Овчаренко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
14 березня 2018 року N 86

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 квітня 2018 р. за N 406/31858

ПОЛОЖЕННЯ
про функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту

  1. Це Положення визначає основи створення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту (далі – функціональна підсистема), її склад, завдання та рівні.
  2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

функціональна підсистема протипаводкових заходів – складова частина єдиної державної системи цивільного захисту, до якої входять Держводагентство, підприємства, установи, організації, органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, що належать до сфери його управління (далі – водогосподарські організації) та виконують завдання цивільного захисту;

надзвичайна ситуація, пов’язана з водним фактором – обстановка на території або на водних об’єктах водогосподарських організацій чи у сфері діяльності водогосподарських організацій, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, паводком, шкідливою дією вод або іншою небезпечною подією, пов’язаною з водним фактором, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній (ньому) господарської діяльності.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України і Положенні про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року N 11, інших нормативно-правових актах України, які регламентують діяльність центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту.

  1. Метою створення функціональної підсистеми є:

захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, в мирний час та в особливий період;

захист персоналу водогосподарських організацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, зменшення матеріальних втрат від їх наслідків;

організація та здійснення заходів, спрямованих на підготовку гідротехнічних споруд, водогосподарських систем та експлуатаційного персоналу, з метою запобігання можливим аваріям, виникненню надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, забезпечення сталого функціонування водогосподарської галузі.

  1. Завданнями функціональної підсистеми протипаводкових заходів є:

1) здійснення заходів цивільного захисту у сфері Держводагентства;

2) забезпечення готовності підпорядкованих сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій або небезпечних подій, пов’язаних з водним фактором, та реагування на них;

3) організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, та їх розвитку, визначення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором;

4) своєчасне і достовірне інформування заінтересованих органів виконавчої влади та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, у водогосподарських організаціях;

5) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

6) забезпечення планування заходів цивільного захисту;

7) організація та проведення навчань (тренувань) з підготовки органів управління функціональної підсистеми та підпорядкованих їм сил цивільного захисту;

8) розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування водогосподарських організацій в особливий період;

9) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з водним фактором;

10) здійснення заходів щодо укриття працівників водогосподарських організацій у захисних спорудах цивільного захисту;

11) розроблення і реалізація програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, пов’язаним з водним фактором, та планів з питань цивільного захисту;

12) створення, збереження і раціональне використання резерву матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

13) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, разом з іншими органами виконавчої влади заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, пов’язаним з водним фактором, зменшення руйнівних наслідків повеней, забезпечення безаварійного пропуску паводкових вод та льодоходу;

14) здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь;

15) організація виконання робіт, пов’язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, зокрема шляхом забезпечення захисту від підтоплення, протипаводкового і протиповеневого захисту сільськогосподарських угідь, а також сільських населених пунктів;

16) проведення аналізу якості поверхневих вод і сповіщення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, організація розроблення оперативних та довгострокових прогнозів зміни екологічного стану водних об’єктів і меліорованих земель;

17) інші завдання, визначені законодавством.

  1. Безпосереднє керівництво функціональною підсистемою протипаводкових заходів здійснює Міністр екології та природних ресурсів України через Голову Держводагентства.
  2. Функціональна підсистема протипаводкових заходів включає до свого складу басейнові, обласні, регіональні управління водних ресурсів, управління каналів, міжрайонні управління водного господарства, управління водного господарства та місцеві структурні підрозділи, експлуатаційні управління, інші водогосподарські організації, які виконують завдання цивільного захисту та здійснюють у межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням сталого функціонування водогосподарських систем, комплексів та споруд і своєчасним виконанням заходів із запобігання аваріям і надзвичайним ситуаціям, пов’язаним з водним фактором.
  3. Управління функціональною підсистемою протипаводкових заходів здійснюють:

на державному рівні – Мінприроди через Держводагентство, управління експлуатації водогосподарських систем, енергозбереження та механізації;

на регіональному рівні – басейнові управління водних ресурсів, обласні управління водних ресурсів, управління каналів;

на об’єктовому рівні – регіональні управління водних ресурсів, міжрайонні управління водного господарства, управління водного господарства.

  1. Для забезпечення управління, координації дій органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту, здійснення цілодобового чергування і забезпечення збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації щодо становища на об’єктах функціонують:

на державному рівні – оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби Держводагентства, кризовий центр Держводагентства;

на регіональному рівні – оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби басейнових управлінь водних ресурсів, обласних управлінь водних ресурсів, управлінь каналів (у разі їх утворення);

на об’єктовому рівні – чергові (диспетчерські) служби регіональних управлінь водних ресурсів, міжрайонних управлінь водного господарства, управлінь водного господарства (у разі їх утворення).

Схема функціональної підсистеми протипаводкового захисту Державного агентства водних ресурсів України наводиться у додатку 1 до цього Положення.

Для забезпечення сталого управління у сфері діяльності Держводагентства та реалізації функцій, передбачених на особливий період, Мінприроди та Держводагентством використовується державна система пунктів управління.

  1. Для управління функціональною підсистемою використовуються телекомунікаційні мережі загального користування і спеціального призначення, а також державна система урядового зв’язку.
  2. До сил цивільного захисту функціональної підсистеми належать:

спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби (у разі їх утворення);

об’єктові аварійно-рятувальні служби (у разі їх утворення);

об’єктові формування цивільного захисту водогосподарських організацій;

об’єктові спеціалізовані служби цивільного захисту водогосподарських організацій;

добровільні формування цивільного захисту (у разі їх утворення).

Держводагентство на підставі пропозицій водогосподарських організацій складає (уточнює) розрахунок сил цивільного захисту функціональної підсистеми та щороку до 10 січня подає його до Мінприроди та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Сили цивільного захисту функціональної підсистеми, крім добровільних формувань цивільного захисту, укомплектовуються персоналом (кадрами) та забезпечуються засобами цивільного захисту з урахуванням необхідності проведення робіт в автономному режимі протягом не менше трьох діб.

  1. Режими функціонування функціональної підсистеми протипаводкових заходів встановлюються відповідно до статей 11 – 15 Кодексу цивільного захисту України, заходи з їх реалізації визначаються відповідно до Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року N 11.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла в межах конкретної території, встановлюється один із таких режимів діяльності функціональної підсистеми:

режим повсякденної діяльності;

режим підвищеної готовності;

режим надзвичайної ситуації;

режим надзвичайного стану.

Рішення про переведення функціональної підсистеми протипаводкових заходів з одного режиму в інший приймається Головою Держводагентства за погодженням з Міністром екології та природних ресурсів України.

Підготовка до пропуску повені і паводків може здійснюватися як в режимі повсякденного функціонування (у режимі підвищеної готовності), так і в режимі надзвичайної ситуації – залежно від прогнозів та обсягів підготовчих робіт тощо.

  1. У режимі повсякденної діяльності, що встановлюється при нормальній гідрометеорологічній і водогосподарській обстановці, реалізуються такі основні заходи:

планування заходів цивільного захисту;

забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту функціональної підсистеми протипаводкових заходів до дій за призначенням;

здійснення планових заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій відповідно до компетенції функціональної підсистеми протипаводкових заходів;

забезпечення підготовки працівників, які входять до складу функціональної підсистеми протипаводкових заходів, до дій у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором;

організація, навчання та підготовка населення щодо методів захисту, користування засобами захисту, дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором;

створення та поновлення матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій відповідно до компетенції функціональної підсистеми протипаводкових заходів;

контроль за станом водних об’єктів, гідротехнічних споруд та потенційно небезпечних об’єктів, які знаходяться у сфері діяльності Держводагентства, і прилеглих до них територій;

організація і навчання членів аварійних бригад водогосподарських організацій з питань цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором;

оцінка загрози виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, а також їх можливих наслідків;

підготовка гідротехнічних споруд до надійної роботи;

розроблення і виконання цільових та науково-технічних програм щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, пов’язаним з водним фактором;

обстеження стану льодового покриву, вивчення його можливої шкідливої дії на споруди при підйомі рівня води в річках, каналах, водоймах;

підготовка будівельних механізмів, автотранспорту та плавзасобів;

організація освітлення на потенційно небезпечних ділянках дамб та підсилення освітлення території споруд, підготовка засобів освітлення на випадок припинення електропостачання.

  1. У режимі підвищеної готовності, що встановлюється при загрозі виникнення надзвичайної ситуації, істотному погіршенні гідрометеорологічної, гідрогеологічної і водогосподарської обстановки, а також при підготовці до пропуску льодоходу, повені та паводків, здійснюються такі заходи:

оповіщення органів управління та сил цивільного захисту функціональної підсистеми про загрозу виникнення надзвичайної ситуації;

виявлення причин погіршення обстановки та підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації;

приведення у готовність наявних (залучення у разі потреби додаткових) сил цивільного захисту функціональної підсистеми протипаводкових заходів та сил цивільного захисту відповідних територіальних підсистем ЄДСЦЗ відповідно до планів реагування (взаємодії) на надзвичайні ситуації;

виконання робіт, пов’язаних з веденням спостережень та здійсненням моніторингу за станом водних об’єктів, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територіях, а також з прогнозуванням виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;

здійснення превентивних заходів щодо запобігання (зменшення загрози) виникненню надзвичайних ситуацій;

запровадження режиму чергування відповідальних працівників.

  1. У режимі надзвичайної ситуації, що вводиться при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, здійснюються такі заходи:

оповіщення органів управління та сил цивільного захисту функціональної підсистеми протипаводкових заходів про загрозу виникнення надзвичайної ситуації;

призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

визначення території, переліку об’єктів та кількості населення, які потрапили до зони надзвичайної ситуації;

прогнозування розвитку надзвичайної ситуації;

переміщення необхідних сил і засобів функціональної підсистеми протипаводкових заходів у район виникнення надзвичайної ситуації;

організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації силами функціональної підсистеми протипаводкових заходів, залучення для цього необхідних сил відповідних територіальних підсистем ЄДСЦЗ, інших підприємств, установ та організацій відповідно до планів реагування (взаємодії) на надзвичайні ситуації;

своєчасне і достовірне інформування заінтересованих органів виконавчої влади та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій у водогосподарських організаціях;

організація захисту населення і територій;

контроль за розвитком надзвичайної ситуації;

організація робіт, спрямованих на відновлення сталого функціонування водогосподарських об’єктів;

систематичне інформування Мінприроди та Держводагентства про рівень, характер надзвичайної ситуації та вжиті заходи щодо реагування.

  1. У період дії режиму надзвичайного стану функціональна підсистема протипаводкових заходів функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану”, та інших нормативно-правових актів.
  2. Переведення функціональної підсистеми протипаводкових заходів у режим функціонування в умовах особливого періоду здійснюється відповідно до Кодексу цивільного захисту України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України “Про оборону України”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, мобілізаційними планами, планами цивільного захисту на особливий період Держводагентства та іншими нормативно-правовими актами.

Заходи щодо цільової мобілізації передбачаються у відповідних мобілізаційних планах.

  1. Функціональна підсистема протипаводкових заходів провадить свою діяльність відповідно до планів основних заходів цивільного захисту функціональної підсистеми протипаводкового захисту на рік (далі – План заходів). Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації відповідного рівня.
  2. На об’єктах підвищеної небезпеки плани локалізації і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій розробляються відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Закону України від 18 січня 2001 року N 2245-III “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.
  3. Керівництво проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з водним фактором, та управління силами цивільного захисту функціональної підсистеми протипаводкових заходів, інших підприємств, установ та організацій, що залучаються до таких робіт, здійснює керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який діє відповідно до статті 75 Кодексу цивільного захисту України та призначається Головою Держводагентства.
  4. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації її наслідків, який здійснює свою діяльність відповідно до наказів та розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Рішення про утворення штабу, формування його складу та ліквідацію приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

  1. Роботи, пов’язані з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, першочергово виконують сили цивільного захисту підприємства, установи, організації, де виникла така ситуація, яким надають необхідну допомогу сили цивільного захисту функціональної підсистеми протипаводкових заходів адміністративно-територіальної одиниці, а також відповідні підрозділи згідно з організацією взаємодії постійних органів управління функціональної підсистеми протипаводкових заходів з органами управління інших функціональних підсистем, відповідних територіальних підсистем ЄДСЦЗ. Басейнові та обласні управління водних ресурсів, управління каналів розробляють схеми взаємодії з органами управління та силами цивільного захисту відповідних регіонів.
  2. У функціональній підсистемі протипаводкового захисту з метою своєчасного запобігання виникненню і ефективного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з водним фактором, організовується взаємодія з питань:

визначення органів управління, з якими необхідно організувати взаємодію під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

визначення спільних заходів, що здійснюються силами цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, складу і кількості цих сил (засобів), їх завдань, місць, часу і способів виконання;

організації управління спільними діями органів управління та сил цивільного захисту під час виконання завдань за призначенням;

усебічного забезпечення спільних заходів, що здійснюватимуться органами управління та підпорядкованими їм силами цивільного захисту, у тому числі взаємного надання допомоги транспортними, інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами.

  1. Залежно від рівня надзвичайної ситуації, обставин, масштабу, характеру та можливого її розвитку організовується взаємодія між штабом з ліквідації надзвичайної ситуації та:

на державному рівні – з Мінприроди і центральними органами виконавчої влади, їх силами цивільного захисту, які беруть участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію;

на регіональному рівні – з відповідними територіальними органами центральних органів виконавчої влади та їх силами цивільного захисту, які беруть участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію, місцевими органами виконавчої влади, створеними ними координуючими органами (комісіями, штабами) та їх силами цивільного захисту, які беруть участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію;

на місцевому рівні – з відповідними районними комісіями та комісіями виконавчих органів рад (сільських, селищних, міських, районних у містах) з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

на об’єктовому рівні – з підприємствами, установами, організаціями, які надають допомогу під час реагування на надзвичайну ситуацію.

  1. Для забезпечення інформаційної взаємодії утворюються аналітично-диспетчерські центри басейнових управлінь водних ресурсів, обласних управлінь водних ресурсів, управлінь каналів, диспетчерські служби міжрайонних управлінь водного господарства, управлінь водного господарства, регіональних управлінь водних ресурсів та оперативно-чергові служби водогосподарських об’єктів, які:

збирають, систематизують та аналізують інформацію з питань надзвичайних ситуацій;

передають цю інформацію за формою, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 01 серпня 2017 року N 664/294 “Про затвердження Інструкції про порядок обміну інформацією між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Державним агентством водних ресурсів України щодо запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, пов’язані з водним фактором”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2017 року за N 1037/30905, до Кризового центру Держводагентства, оперативних чергових Держводагентства та територіальних органів ДСНС у визначені терміни.

  1. Інформація про надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення водогосподарськими організаціями подається до Кризового центру Держводагентства та оперативних чергових Держводагентства у строки, наведені у додатку 2 до цього Положення.
  2. Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації використовує матеріальні резерви відповідно до пункту 13 Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року N 775.

Начальник управління охорони
земельних та водних ресурсів
С. І. Осипенко

Додаток 1
до Положення про функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту
(пункт 8)

***

РАХУНКОВА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

від 13 вересня 2017 року N 18-4

Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток та функціонування системи протипаводкового захисту

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України “Про Рахункову палату” розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток та функціонування системи протипаводкового захисту, а також додатково підготовлені на основі матеріалів цього аудиту та в рамках співпраці Рахункової палати з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за проектом “Підтримка реформи управління державними фінансами” та участі в програмі IDI-ASOSAI із спільних аудитів (3і) за напрямом “Аудит управління при катастрофах” звіти “Ефективність системи протипаводкового захисту України” і “Про результати аудиту ефективності розвитку та функціонування системи протипаводкового захисту”.

За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

  1. Верховною Радою України після прийняття Кодексу цивільного захисту України і Водного кодексу на законодавчому рівні визначені порядок та органи, відповідальні за формування і реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, водного господарства та запобігання шкідливій дії вод, а також за розроблення та реалізацію державних цільових програм у цій сфері.

Кабінетом Міністрів України з метою виконання вказаних законодавчих актів затверджені положення про єдину державну систему цивільного захисту, порядок розроблення та виконання державних цільових програм, завдяки чому забезпечено організацію виконання державними замовниками (Мінприроди та Держводагентством) протипаводкових заходів, визначених Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженою Законом України від 24.05.2012 N 4836 (далі – Загальнодержавна програма).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015 “Про Стратегію національної безпеки України”, введеним у дію Указом Президента України від 26.05.2015 N 287/2015, передбачено необхідність розвитку державно-приватного партнерства у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них.

Зазначене має сприяти залученню додаткових джерел фінансування протипаводкових заходів за рахунок приватного сектору з відповідним відшкодуванням понесених витрат з державного бюджету на плановій основі, виходячи з наявних його можливостей.

Водночас Мінприроди та Держводагентство протягом 2014 – 2016 років не використали наданих їм повноважень у сфері визначення державної політики з протипаводкового захисту.

У результаті положення про функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту не затверджено, Загальнодержавна програма не приведена у відповідність із чинним законодавством, методика оцінки ефективності виконання Загальнодержавної програми з урахуванням її специфіки державними замовниками не розроблялась, а аналіз її виконання не здійснювався, що створило ризики неефективної реалізації державної політики у сфері протипаводкового захисту як на державному, так і територіальному рівні.

  1. Планування протипаводкових заходів Загальнодержавної програми протягом 2014 – 2016 років здійснювалось не всіма їх виконавцями та в умовах недостатності бюджетних асигнувань.

Із семи центральних органів виконавчої влади, визначених виконавцями заходів Загальнодержавної програми, видатки державного бюджету на їх виконання отримували тільки два: Мінприроди та Держводагентство.

Крім того, внаслідок змін бюджетного законодавства, які відбувалися з 2015 року в частині визначення джерел формування дохідної частини бюджетів різних рівнів, Загальнодержавна програма втратила свій головний фінансовий ресурс реалізації і з 2016 року фактично була зупинена.

Як наслідок, протягом 2014 – 2016 років безпосередньо на виконання протипаводкових заходів державним бюджетом було передбачено 126,5 млн грн, або 7 відс. обсягу, визначеного Загальнодержавною програмою (1808,1 млн грн), що призвело до невиконання протипаводкових заходів Загальнодержавної програми в планових обсягах, а отже, не досягнуто визначених нею результативних показників.

  1. Мінприроди і Держводагентство не забезпечили ефективного використання затверджених їм асигнувань державного бюджету.

У результаті планові показники відповідних бюджетних програм не виконані, а до державного бюджету повернено у 2014 році – 3,5 млн грн (9 відс. відкритих асигнувань), а в 2015 році – 6,1 млн грн (8,5 відс. відкритих асигнувань).

Крім того, внаслідок включення Кабінетом Міністрів України до переліку робіт, які виконувались у межах зазначених бюджетних асигнувань, об’єктів, що не відносяться до протипаводкових заходів Загальнодержавної програми, на протипаводкові заходи фактично використано 44,6 млн грн (тільки 44 відс. використаних видатків).

  1. Мінприроди як державний замовник Загальнодержавної програми та головний розпорядник бюджетних коштів, передбачених у 2014 – 2016 роках на виконання її заходів, не забезпечило ефективного управління (планування та розподілу) наявними фінансовими ресурсами державного бюджету на виконання заходів програми.

Зокрема, із затверджених на 2014 – 2015 роки Мінприроди асигнувань державного бюджету (6036,5 млн грн), що могли бути перерозподілені на виконання протипаводкових заходів, використано лише 81 відс. (4897,5 млн грн), а решту повернено до бюджету.

Крім того, невикористаний залишок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, розпорядником якого також визначено Мінприроди, станом на 01.01.2016 дорівнював 1500,0 млн грн і на протипаводковий захист не розподілявся.

Як наслідок, не забезпечено асигнуваннями державного бюджету навіть тих заходів, за виконання яких відповідали Мінприроди та Держводагентство, яке належить до сфери управління Міністерства.

  1. Держводагентство як державний замовник Загальнодержавної програми, її керівник і виконавець окремих заходів не забезпечило ефективного управління коштами державного бюджету, спрямованими на розвиток і функціонування системи протипаводкового захисту, та їх використання.

У результаті неефективного розподілу затверджених бюджетних асигнувань протягом 2014 року з 92 запланованих об’єктів був завершений лише один, у 2015 році з 32-х запланованих об’єктів – також один.

При цьому до плану заходів на 2015 рік із 92 незавершених об’єктів у 2014 році Держводагентством було включено тільки 23, що призвело до збільшення кількості недобудов та їх залишкової кошторисної вартості (з 203,8 млн грн станом на кінець 2014 року до 282,8 млн грн на кінець 2015 року).

Розпорошення асигнувань державного бюджету між значною кількістю об’єктів незавершеного будівництва призводить до здорожчання їх кошторисної вартості, незахищеності територій і в умовах відсутності асигнувань у 2016 році – необхідності консервації будівництва.

Крім того, аудитом встановлені окремі факти недотримання одержувачами бюджетних коштів вимог затвердженого порядку використання коштів державного бюджету за КПКВК 2407070 на загальну суму 4,1 млн грн, що свідчить про необхідність посилення внутрішнього контролю як Держводагентства, так і Мінприроди як головного розпорядника відповідних коштів державного бюджет.

  1. Заходи Загальнодержавної програми за напрямом протипаводкого захисту протягом 2014 – 2016 років не були виконані, а її очікувані результативні показники не досягнуті.

Затверджених видатків державного бюджету, навіть за умови їх економного та ефективного використання, не вистачало для виконання у встановлені терміни планових робіт, визначених Загальнодержавною програмою.

Починаючи з 2009 року взагалі призупинено фінансування на проведення капітальних ремонтів водогосподарських споруд, які виконують функції протипаводкового захисту. З 2015 року фактично призупинено будівництво та реконструкцію протизсувних і протиселевих споруд, удосконалення системи спостереження та прогнозування паводків, підготовчі роботи з будівництва акумулювальних протипаводкових ємностей у гірських і рівнинних частинах річок, польдерів і протипаводкових водосховищ.

Система протипаводкового захисту держави, передбачена Загальнодержавною програмою, не створюється, а функціонування створених об’єктів протиповеневого захисту не забезпечується на належному рівні.

Водночас через недостатній рівень прогнозованості розвитку повеней, паводків і підтоплення, а також відсутність сучасного, повноцінного та цілісного захисного комплексу аграрний, промисловий і соціальний сектори економіки щороку зазнають значних збитків.

Тільки у 2014 – 2015 роках збитки і вартість відновлювальних робіт за результатами двох паводків перевищили асигнування державного бюджету зазначеного періоду на протипаводкові заходи у три рази.

При цьому стале планування і виконання робіт із протипаводкового захисту, а також ефективне використання ресурсів держави є головними передумовами економії бюджетних коштів для відшкодування можливих збитків у майбутньому.

  1. Загальнодержавна програма має комплексний характер і охоплює всі напрями державної політики у сфері водного господарства: виробничий, екологічний, соціальний, а також визначає завдання за напрямом цивільного захисту.

Разом з тим організаційна структура центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання зазначеної програми, не передбачає окремих структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики та заходів за напрямом протипаводкового захисту, як наслідок – незабезпечення її реалізації.

Через невиконання протипаводкових заходів Загальнодержавної програми органи державної влади ризикують втратити репутацію серед населення, яке проживає на паводковонебезпечних територіях України.

Такий стан свідчить про незабезпечення державою конституційних прав громадян і створює значні ризики, у тому числі у сфері національної безпеки.

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата вирішила:

  1. Звіти “Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток та функціонування системи протипаводкового захисту”, “Про результати аудиту ефективності розвитку та функціонування системи протипаводкового захисту” і “Ефективність системи протипаводкового захисту України” затвердити.
  2. Інформацію Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток та функціонування системи протипаводкового захисту, надіслати Верховній Раді України та Раді національної безпеки і оборони України.
  3. Відомості про результати контрольного заходу у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України та рекомендувати:
  • розглянути можливість запровадження державно-приватного партнерства у сфері протипаводкового захисту, в тому числі шляхом залучення кредитних ресурсів;
  • розглянути внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року з метою приведення її у відповідність із вимогами чинного законодавства;
  • розглянути питання перерозподілу залишку коштів державного фонду охорони навколишнього природного середовища з метою спрямування частини цих коштів на розбудову системи протипаводкового захисту України, надавши їх виконавцям заходів Загальнодержавної програми.
  1. Рішення Рахункової палати та Звіти про результати аудиту надіслати Міністерству екології та природних ресурсів України і Державному агентству водних ресурсів України та рекомендувати в межах їх компетенції:
  • розробити і затвердити положення про функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, що сприятиме формуванню та реалізації державної політики у цій сфері;
  • ініціювати внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року з метою приведення її у відповідність із вимогами чинного законодавства;
  • ініціювати можливість запровадження державно-приватного партнерства у сфері протипаводкового захисту, в тому числі шляхом залучення кредитних ресурсів;
  • забезпечити розроблення схем комплексного протипаводкового захисту в усіх басейнах річок України, з цією метою активізувати роботу із вчасного виконання Плану імплементації Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.10.2007 про оцінку та управління ризиками затоплення;
  • ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання перерозподілу залишку коштів державного фонду охорони навколишнього природного середовища з метою спрямування частини цих коштів на розбудову системи протипаводкового захисту України, надавши їх виконавцям заходів Загальнодержавної програми;
  • забезпечити інвентаризацію наявного комплексу протипаводкових споруд з метою визначення їх експлуатаційного стану, доцільності реконструкції та встановлення пріоритетності використання коштів державного бюджету, спрямованих на протипаводковий захист;
  • забезпечити внутрішній контроль за використання коштів державного бюджету з метою недопущення фактів їх використання з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема шляхом підготовки та надання рекомендованих листів із найбільш ризикованих питань.
  1. Оприлюднити рішення та звіти на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
  2. Звіти “Про результати аудиту ефективності розвитку та функціонування системи протипаводкового захисту” і “Ефективність системи протипаводкового захисту України” враховувати при підготовці методичних рекомендацій проведення аудитів ефективності як невід’ємного додатка до Регламенту Рахункової палати.
  3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Пилипенка В. П.

Т. в. п. Голови
Рахункової палати
О. С. Яременко