Що робить ліс надзвичайно цінним та живим?

9 Листопада 2020, 20:32

Усі люблять гуляти у лісі. Особливо зараз, коли листя дерев набуло золотавих кольорів, а повітря насичене запахом грибів та опалого листя. І звичайно ж усі помічали, що у лісі багато повалених, зламаних чи сухих дерев. Чомусь вважається, що такий ліс є «захаращеним» і потребує термінової чистки. Проте це не так.

Як повідомив у себе на офіційній сторінці у фейсбуці Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський, ліс, який на перший погляд виглядає «захаращеним», в рази цінніший за ідеально прибраний, бо має у своєму складі мертву деревину.

Підтвердженням цього є дослідження Європейської агенції довкілля, яка запевняє, що недоторкані українські ліси зберегли на своїх територіях у 10-20 разів більші об’єми мертвої деревини, ніж ліси, у яких постійно ведеться господарська діяльність. Так, за даними EU Environment, станом на 2010 рік, середній обсяг мертвої деревини в українських лісах складав 27 м3 на гектар. Рекордсмени за її обсягами – праліси.

«Це є свідченням того, що природні процеси в лісі – це не безгосподарність. Навпаки, так званий «господарський підхід» до управління лісами призводить до того, що вони втрачають унікальний скарб – мертву деревину. І в той час, як у ЄС вже давно існують програми, направлені на збільшення кількості мертвої деревини, в Україні навпаки, заради «належного санітарного стану в лісах» мертву деревину – знищують», – повідомив Роман Абрамовський та назвав 4 основні причини, чому мертва деревина має залишатися в лісі:

  • Попередження зміни клімату. Під час життя в деревині зв’язується і накопичується вуглець, сполуки якого викликають глобальне потепління. В середньому, загальна кількість вуглецю, накопиченого на одному гектарі лісу, складає близько 150 тонн. Після загибелі дерева, в процесі його розкладу, вуглець повільно відкладається в ґрунті.
  • Порятунок від посухи. Маючи губчасту структуру, мертва деревина під час опадів стає своєрідним резервуаром для води. В екосистемах, які постійно перебувають в посушливих умовах, або ж в періоди спеки, така властивість мертвої деревини дає лісу можливість швидше відновлюватись.
  • Природнє лісовідновлення. Завдяки наявності поживних речовин і води, стовбури мертвої деревини стають майданчиком для росту великої кількості рослин. У Карпатах можна спостерігати, як маленькі ялинки зростають на повалених стовбурах старих ялин.
  • Притулок для тварин. Мертва деревина є субстратом для численних видів рослин та притулком для тварин. Залежний від мертвої деревини й рідкісний жук-олень – найбільший жук Європи, який занесений не лише до Червоної книги, а й знаходиться під охороною Бернської конвенції.

Щодо планів Міндовкілля, які спрямовані на збереження мертвої деревини Роман Абрамовський зазначив, що наразі Міністерство працює над запровадженням Національної інвентаризації лісів, у рамках якої будуть пораховані об’єми мертвої деревини в українських лісах. Опираючись на результати, Міндовкілля буде запроваджувати заходи, які сприятимуть обґрунтованому збільшенню обсягів мертвої деревини.

Із результатами дослідження Європейської агенції довкілля можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/bgZKx6p

https://mepr.gov.ua/news/36221.html

***

В ДСНС розповіли чому на півночі Житомирщини не можуть загасити пожежі

 13:25 – 19 квіт. 2020

На Житомирщині не можуть загасити пожежі через захаращений ліс та відсутність доріг. Через це рятувальники не можуть добратися до осередків пожеж. 

Про це повідомив директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації Володимир Демчук.

“Стосовно ситуації у Житомирській області, то станом на ранок 19 квітня проводяться гасіння 9 осередків горіння і тління трав’яної підстилки. Довготривалий процес гасіння пожеж на Житомирщині пов’язаний з неможливість доступу особового складу до окремих осередків пожеж через захаращеність лісових масивів та відсутністю доріг”,- сказав Демчук.

https://zhitomir.life/17426-v-dsns-rozpovili-chomu-na-pivnochi-zhitomirshchini-ne-mozhut-zagasiti-pozhezhi.html